Про мене

Моє фото
Ковель, Волинська, Ukraine
просто жінка і мама.

БЛОГ АРТЮШЕНКО ГАЛИНИ

пʼятницю, 25 березня 2011 р.

У ГПУ ПОДУМАЮТЬ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ТОРТУР У В”ЯЗНИЦЯХ



















Фото : tymoshenko.ua
Колегія Генеральної прокуратури України (ГПУ) наступного тижня уперше проведе засідання з приводу застосування тортур в пенітенціарній системі

Як повідомив Дзеркало тижня прес-секретар ГПУ Юрій Бойченко, засідання з приводу застосування тортур в пенітенціарній системі намічене на 29 березня.

Нагадаємо у січні поточного року президент Віктор Янукович затвердив План заходів по виконанню обов'язків і зобов'язань України, які витікають з її членства в Раді Європи.

Документом, зокрема відзначається необхідність завершення реформування пенітенціарної системи.

25.03.2011г. 21:30
  

вівторок, 22 березня 2011 р.

ИЗ ТРОИХ ОДЕССКИХ МИЛИЦИОНЕРОВ, ПЫТАВШИХ ПОДОЗРЕВАЕМОГО, ДВОЕ ВСЕ ЕЩЕ РАБОТАЮТ

Автор: Odessa Daily    17.03.2011 13:30   

Действия троих сотрудников Приморского РОВД, пытавших подозреваемого, находится на контроле Приморской прокуратуры. Об этом сообщил начальник управления уголовного розыска ГУМВД Украины в Одесской области Андрей Пинигин. 

По словам журналиста Бориса Штейнберга, по убийству, совершенном в 2004 году, был осужден невиновный, что было впоследствии доказано на суде. Также есть постановление суда о том, что признательные показания были "выбиты" из осужденного в Приморском РОВД. Журналист поинтересовался, были ли уволены сотрудники угрозыска Клементьев, Павлов и Гергель, пытавшие подозреваемого.

Начальник управления угрозыска сообщил, что Клементьев уже не работает в органах, а Павлов и Гергель отстранены от оперативной работы. Дело против них находится в Приморской прокуратуре.

http://odessa-daily.com.ua/lenta-od-novostey/30935-dvoe-rab-odin-uvolen.html

PS. Опублікована у статті інформація - з прес-конференції, яка відбулась 17 лютого 2011 року в УМВС України в Одеській області.  Коли мова зайшла про розкриття і розслідування злочинів минулих років, то було задано питання по вбивству В. Разводовської,  скоєному у грудні 2004 року,  за яке на тринадцять років позбавлення волі було засуджено і в березні 2008 року виправдано Артюшенка Олександра.

На прес-конференції також був присутній перший заступник начальника УМВС України в Одеській області – начальник кримінальної міліції Олексій Хлівний.

Г. О. Артюшенко   

четвер, 17 березня 2011 р.

ЧОМУ СУДОВІ РІШЕННЯ СТАЮТЬ НЕ ОБОВ'ЯЗКОВИМИ А вони ж проголошуються і гарантуються від імені держави

















ЧИ МОЖНА РОЗБАГАТІТИ, ПЕРЕБУВАЮЧИ ТРИ РОКИ В СІЗО?
Олександр НАГОРНИЙ

   А тепер перейдемо до справ, що вже вийшли, так би мовити, на європейське судочинство.Читачі нашої газети, певне, пам'ятають публікації «Вбивцею зробили невинну людину» за 7, 9, 14, 16 серпня 2008 року та «Мама визволила сина з тюрми» за 30 грудня того ж року. Нагадаємо, що на молодого хлопця, який перебував в Одесі, «навісили» тавро вбивці. Так намагалися оперативно «розкрити» перед Новим роком вбивство жінки за рахунок «западенця» одеські правоохоронці. Через міліцейські катування, фальсифікацію матеріалів слідчими та медекспертами, неправедний суд - тринадцять років тюрми і, зрештою, виправдальний вирок апеляційного суду Одеської області - такий страдницький шлях пройшов Олександр Артюшенко з Ковеля.
Визволення з тюрми не відбулося б, якби не титанічні зусилля його матері Галини Олексіївни Артюшенко, котра фактично освоїла фах юриста, електронну техніку, знайшла в Одесі совісного журналіста Бориса Штейнберга, який провів розслідування. Далеко не кожна людина в такій ситуації змогла б пройти такі випробування. Скільки вистраждано, втрачено, пережито (та ще й в матеріальній скруті) сином і матір'ю за три роки і три місяці перебування далеко від рідного дому та сім'ї, в слідчому ізоляторі? Позички та кредити завели сім'ю в борги. Здавалось би, хоч тепер державні органи після визнання своєї вини все зроблять, щоб якось компенсувати моральні та матеріальні втрати, доведуть, що в нас цивілізована держава. Коли готувався матеріал про ті поневіряння, вражало при зустрічах з Галиною Олексіївною те, що жінка скрупульозно збирала всі документи, в тому числі й квитанції, проїзні квитки, документи про оплату адвокатських послуг. Вірила, що правда переможе, а компенсація - буде.
І ось на початку 2009 року Галина Артюшенко звернулася з позовною заявою про відшкодування моральних і матеріальних збитків в результаті репресій правоохоронних органів у Ковельський міськрайонний суд. Судом було призначено психологічну експертизу стосовно моральної шкоди, завданої Олександру Артюшенку, та суми відшкодування. Дослідження було проведено в Інституті судових експертиз в Києві, за яку, до речі, потерпілі згідно із законом заплатили 10 тисяч гривень. Висновок експертів: моральна шкода обчислюється 2880 мінімальними зарплатами, що на той час становило 2,5 мільйона гривень.
Ковельський міськрайонний суд, ознайомившись з висновками експертів, чомусь вирішив, що моральну шкоду слід оцінити сумою 650 тисяч гривень. Суд не взяв до уваги матеріальні затрати, підкріплені документами, адвокатські витрати (адже Галина Артюшенко теж була офіційним захисником на суді), а тому рішення було оскаржено в апеляційному суді області. Із своїми запереченнями в апеляційну інстанцію Волині звернулися чи не всі правоохоронні служби Одеси - прокуратура, міліція, а також державне казначейство.
У липні 2010 року апеляційний суд Волинської області, розглянувши оскарження сторонами рішення суду першої інстанції, знизив рівень відшкодування потерпілому до... 150 тисяч гривень. Верховний суд України, як повідомила Галина Артюшенко, не взяв до розгляду цю цивільну справу, вважаючи рішення апеляційного суду виваженим і справедливим. До речі, в ухвалі апеляційного суду області, зокрема, зазначалося: «Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більше, аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення».
Як вказується, суд виходив із засад розумності, поміркованості і справедливості. Можливо, тим, хто постановляв таке рішення, для правильного визначення «засад розумності» варто було б пройти через ті випробування, які випали на долю Олександра Артюшенка. З виконавчим листом потерпілі звернулися в Державну виконавчу службу в Києві, яка й далі залишається під контролем Міністерства юстиції. Грошей сім'я поки що не отримала. Нагадаємо, що Олександр Артюшенко був звільнений із сізо 6 березня 2008 року. Нелегко довелося після цього сім'ї.
Недавно Галина Артюшенко повідомила, що їхню скаргу прийняв до розгляду Європейський суд з прав людини, а також запросив надіслати додатково деякі відмовні матеріали. Зокрема, йдеться про окрему ухвалу апеляційного суду Одеської області, копії всіх постанов прокуратури щодо порушення та відмови в кримінальній справі стосовно співробітників прокуратури та міліції. У випадку відмови, як повідомляється, прохання надіслати цей документ в Європейський суд.
  На перший погляд, ця подія налаштовує на оптимістичний лад Галину Артюшенко, котра в скарзі вказала на грубі порушення статей Європейської конвенції з прав людини і неадекватну реакцію державних інституцій. А з іншого боку є досить сумні факти, які свідчать, що Україна не поспішає виконувати рішення Європейського суду і це вже стає системою. Тим часом, за повідомленням урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Валерії Лутковської, держава Україна заборгувала своїм громадянам за рішенням судів 130 мільярдів гривень. Отак на ділі виглядає у нас гарантування конституційних прав людини.
          "Волинь" - незалежна громадсько-політична газета
         
         ЕЛЕКТРОННЕ ВИДАННЯ №1210 ЧЕТВЕР, 17 БЕРЕЗНЯ 2011р.
             http://www.volyn.com.ua/?rub=32&article=0&arch=