7 липня Верховною Радою був прийнятий Закон «Про амністію в 2016 році». За нього проголосували 247 народних депутатів, тим самим реалізуючи положення ч. 3 ст. 92 Конституції України. Розробку такого проекту законодавці обумовлювали тим, що це посприяє гуманізації виконання кримінальних покарань державою. Крім того, в умовах економії державних коштів і значного дефіциту площ в установах виконання покарань акт амністії дозволить «розвантажити» місця позбавлення волі і заощадити бюджетні кошти на утримання осіб в них.
Потрібно відзначити, що Закон «Про застосування амністії в Україні», який регулює основні положення цього процесу, передбачає можливість для парламенту приймати відповідні закони не частіше, ніж раз на рік (ст. 7). Це обмеження не стосується випадків індивідуальної амністії, але прийнятий ВР законопроект №4255 визначає, які саме категорії засуджених зможуть не відбувати покарання або його частину. У переліку таких категорій тепер знаходяться і які вчинили злочини учасники АТО.
Раніше, в рамках засідання Погоджувальної ради ВР народні депутати України наголошували на важливості прийняття подібного нормативного акта. Зокрема, Олег Березюк («Самопоміч») звернув увагу на те, що Верховною Радою України розробляються законопроекти, які вирішують долю територій Донецької і Луганської областей, припускають амністію для бойовиків, але закон, який зміг би поліпшити стан борються за незалежність, все ще не прийнятий.
Глава Комітету ВР з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та один з ініціаторів законопроекту Андрій Кожем'якін підтвердив, що відповідний законопроект підготовлений, і що ст. 2 цього проекту передбачає амністію для бійців і командирів батальйонів, які раніше зупиняли рух противника в зоні АТО, а тепер «нікому не потрібні». Він зазначив, що якщо особою не здійснені тяжкі або особливо тяжкі злочини, воно буде амністовано на підставі цього закону.
На кого поширюється амністія
Основними критеріями для застосування амністії, згідно із законопроектом, є невелика суспільна небезпека діяння, об'єктивні чинники, які знижують суспільну небезпечність особи, і значний строк відбутого засудженим покарання.
Прийнятим законом передбачено, що під амністію потрапляють кілька груп засуджених. Так, в ст. 1 мова йде про засуджених, які найбільш незахищені та соціально вразливі: неповнолітніх, жінок, чоловіків, які мають дітей до 16 років або дітей-інвалідів, інваліди всіх груп, люди з онкозахворюваннями, туберкульозом або іншими тяжкими захворюваннями і пенсіонери. Закон «Про амністію в 2016 році» поширюється також на засуджених зі статусом ліквідаторів аварії на ЧАЕС та ветеранів війни, а також тих, у кого один з батьків або обоє досягли віку 70 років і у них немає інших працездатних дітей. Для перерахованих категорій ув'язнених амністія застосовується, якщо вони не скоювали тяжких і особливо тяжких злочинів або з необережності вчинили злочин, яке не відноситься до категорії особливо тяжких.
Окремо, в ст. 2 вказана категорія засуджених і обвинувачених, які є особами, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО в період її проведення, і які отримали статус учасника бойових дій. До таких осіб амністія застосовується, якщо обвинувачені у вчиненні або засуджені за злочини, які не належать до особливо тяжких злочинів проти життя і здоров'я, а також за діяння, які передбачені ст. 408, 410, 411 КК України та специфічні для військовослужбовців.
Крім того, амністія за законом може бути застосована до осіб, перелічених у ст. 1, які:
- засуджені за злочин, який не належить до тяжких або особливо тяжких і не пов'язане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо ці особи відбули не менше 1/4 основного покарання;
- засуджені за умисні злочини, за які законодавством передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 10 років, якщо на день набрання чинності законом вони відбули не менше половини строку основного покарання;
- засуджені за злочини, за які передбачено менш суворе покарання, ніж позбавлення волі на строк не більше 12 років, якщо на день набрання чинності закону вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання, крім тих, які звільняються від відбування покарання на підставі ст. 1, 2, 3, 4 цього закону (раніше зазначені в статті категорії засуджених і обвинувачених).
Також закон передбачає звільнення від покарання у виді тримання в дисциплінарних батальйонах військовослужбовців, які засуджені за злочини невеликої або середньої тяжкості, засуджені вперше за тяжкі злочини, якщо на день набрання чинності законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання
Крім цього, закон наказує скоротити наполовину невідбуту частину покарання за злочини, які не належать до особливо тяжких, укладеним, які не підлягають звільненню з раніше зазначених підстав, а також звільнити тих в'язнів, невідбуту частину покарання яких становить менше року (на дату набрання законом силу).
Під амністію не підпадають
Закон «Про амністію в 2016 році» не поширюється на осіб, які:
- після винесення вироку, але до повного відбуття покарання знову вчинили умисний злочин;
- раніше звільнялися з місць позбавлення волі умовно-достроково і знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин;
- звільнені судом від відбування покарання з випробувальним терміном і до його закінчення знову вчинили умисний тяжкий або особливо тяжкий злочин;
- засуджені за злочин, який призвів до загибелі двох і більше осіб;
вчинили посягання на життя, здоров'я, честь чи інші охоронювані законом інтереси - залежних від них осіб (дітей до 18 років, дітей-інвалідів, повнолітніх дітей, визнаних інвалідами, батьків старше 70 років).
У законопроекті є перелік конкретних статей КК України, скоївши злочин за якими, засуджений не зможе розраховувати на амністію.
Можливі проблеми
На виконання положень Закону «Про амністію в 2016 році» відводиться 3 місяці, і протягом цього часу, ймовірно, засуджені повинні бути звільнені. У 2015 р ВР не був прийнятий аналогічний закон, хоча його проект розглядався і знаходився в роботі практично до кінця року. Але як від нього, так і від вступило в силу Закону «Про амністію в 2014 році» закон 2016 року досить помітно відрізняється.
Основним нововведенням є положення ст. 2, яка відносить до категорій осіб, на яких поширюється амністія, тих, хто брав участь в АТО. Незважаючи на те, що подібні положення можуть бути полічені громадськістю позитивними і отримати широку підтримку, можна звернути увагу на ряд нюансів, пов'язаних з їх застосуванням.
Так, особливістю ст. 2 Закону «Про амністію в 2016 році» (законопроекту №4255) є те, що амністія для учасників бойових дій та АТО не поширюється тільки на які вчинили особливо тяжкі злочини проти життя і здоров'я. Велика частина інших норм закону вказують, що не підлягають амністії вчинили як особливо тяжкі, так і тяжкі злочини. Це виділяє дану категорію підлягають амністії осіб в привілейований статус.
На додаток до цього, в даній нормі йдеться не тільки про засуджених, а й про обвинувачених. Остання особливість вказує на те, що закон про амністію може бути застосований і до осіб, які не є засудженими і не відбувають покарання. У такому формулюванні можна угледіти протиріччя з положеннями чинного Закону «Про застосування амністії в Україні», в ст. 1 якого амністія визначається як звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочинів, або кримінальні справи за якими розглянуті, але вироки не набрали законної сили. Обвинуваченим ж по ст. 42 Кримінального процесуального кодексу України є особа, обвинувальний акт про який був переданий до суду, при цьому вина його у вчиненні злочину на цій стадії судом не підтверджена.
У зв'язку з цим залишається відкритим питання, чи буде закон застосовуватися до осіб, по відношенню до яких зараз триває судовий розгляд. Наприклад, у справі Валентина Лихоліта, за яким недавно мали місце резонансні події в Печерському районному суді Києва, або ж до фігурантів справи про вбивство співробітника СБУ Віктора Мандзіка, яке не так давно розглядалася в Приморському районному суді Маріуполя. І чи можливо в принципі застосувати амністію до особи, яка не була визнана судом винною?
Слід звернути увагу і на те, що участь обвинуваченого в антитерористичній операції або в бойових діях вже береться до уваги державними структурами як пом'якшувальну обставину або підстава для прийняття рішення про помилування. Керівник департаменту з питань помилування Адміністрації Президента України Олександр Букалов повідомив, що комісія при прийнятті рішень про помилування враховує такі факти про осіб засуджених. Були клопотання від осіб, які брали участь в АТО, але злочини, про які йшла мова, не торкалися перебування їх там, а також від волонтерів. Він зазначив, що особи з подібними характеристиками останнім часом звертаються частіше, ніж в минулому році.
Той факт, що обвинувачений або засуджений є учасником АТО і має статус учасника бойових дій, враховується при прийнятті рішень судами і, як правило, визнається пом'якшувальною обставиною. Разом з тим, є й негативні приклади на зразок справи №366 / 2351/15-к, в якому обвинувачений скоїв злочин, що відноситься до злочинів проти статевої недоторканності, а суд виніс вирок з умовним відбуванням покарання.
Втім, підводити підсумки про те, як буде застосовуватися Закон «Про амністію в 2016 році», ще рано, враховуючи, що нормативний акт ще має бути підписаний Президентом України.
Ігор Боголюбський,
«Судово-юридична газета»
Немає коментарів:
Дописати коментар
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ МОГО БЛОГУ!
Візьміть участь в обговоренні публікації. Напишіть будь-ласка свою думку з приводу Вами прочитаного. Внесіть свої пропозиції, побажання. Я завжди залишаю за собою право видаляти висловлювання із вживанням нецензурної лексики і зневаги на адресу авторів та героїв матеріалів.
Щиро дякую!