Про мене

Моє фото
Ковель, Волинська, Ukraine
просто жінка і мама.

БЛОГ АРТЮШЕНКО ГАЛИНИ

понеділок, 12 вересня 2016 р.

Споживчий кошик-2016: чим відрізняється український мінімум від європейського

Уряд днями збирається затвердити споживчий кошик на 2016 рік, проект якої вже з'явився в інтернеті. Нормами, зокрема, передбачено 100 грам вати і 2 кг сала на рік і один рулон туалетного паперу на місяць. 

У мінімумі, який Кабмін вважає достатнім для середньостатистичного українця, немає мобільного телефону, однак до сих пір є радіоприймач. Ніяких міжнародних поїздок, тільки приміські. М'яса на рік передбачено 30 кілограмів: 16 - яловичини і 14 - птиці. 

Тобто кожен день одна людина може з'їсти котлету вагою 100 грамів. Риби - 9,5 кг. Це близько 30 грамів в день. Молока й кефіру 60 літрів, тобто на день - неповна склянка. Яєць - 220, в середньому виходить - 4 на тиждень. Вперше в споживчому кошику з'явилися чай, кава і спеції. За півтора року українець повинен використовувати 6 пар трусів. 

Щорічно - 10 пар шкарпеток. Зимові чоботи пропонують міняти раз на три роки. Літнє взуття - на два роки. Три роки жінкам пропонують носити 9 пар колгот. Вперше в кошику передбачені жіночі штани: одна пара на чотири роки. Плаття можна купити два, але раз в сім років.

Павло Розенко разом з ТСН вираховує, скільки кошиків влазить в його урядову зарплату. "Я думаю, що близько 15 споживчих кошиків", - підсумовує він. Міністр заробляє 20 тисяч гривень. Клянеться, що цих грошей йому вистачає, тому що він не шикує. "Я оновлював гардероб в 2014 році, після виборчої кампанії я купив собі кілька костюмів. Після цього тільки літній купував", - говорить він. 

Розенко пояснює, що споживчий кошик за законом повинна змінюватися кожні п'ять років, але в дійсності не змінювалася вже 15. Фактично, це просто формула, яка дозволяє обчислити - грань виживання. "Це мінімальна величина, яка дозволяє людині виживати. Чи не красиво жити, не багато жити, а просто фізіологічно виживати. Все, що вище, людина повинна гарантувати собі сам", - пояснює він. 

У Німеччині такого поняття, як "споживчий кошик", не існує. Там держава нараховує допомогу кожному індивідуально. Українець Тарас, який після розлучення з дружиною-німкенею частково займається дітьми, попросив у держави соціальної підтримки. І отримав суму, на яку може оплачувати більшу квартиру в центрі Берліна і купувати продукти. Плюс медична страховка, соціальні і пенсійні внески, відпочинок і поїздки. "Громадський транспорт для мене і дітей вдвічі дешевше, їжа дітям в школі вдвічі дешевше, відвідування музеїв, театрів буває безкоштовно", - розповів він. 

Зараз Тарас вчиться на курсах підвищення кваліфікації. Вони стоять 4,5 тисячі євро і їх теж оплачує держава. "Держава хоче, щоб в кінцевому підсумку з мене вийшов настільки освічена людина, яка згодом буде працювати і платити податки цій державі", - пояснив він.

Немає коментарів:

Дописати коментар

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ МОГО БЛОГУ!
Візьміть участь в обговоренні публікації. Напишіть будь-ласка свою думку з приводу Вами прочитаного. Внесіть свої пропозиції, побажання. Я завжди залишаю за собою право видаляти висловлювання із вживанням нецензурної лексики і зневаги на адресу авторів та героїв матеріалів.
Щиро дякую!