Про мене

Моє фото
Ковель, Волинська, Ukraine
просто жінка і мама.

БЛОГ АРТЮШЕНКО ГАЛИНИ

пʼятниця, 31 березня 2017 р.

Мер Ковеля не прийшов до суду, де його мали судити за декларацію

Натомість міський голова Олег Кіндер надіслав головуючому по справі судді Петру Бойчуку клопотання про те, що він не може взяти участь в судовому засіданні, бо відбуває у відрядження до Верховної Ради України «для вирішення поточних питань терміном на один день».
Мер також подав копію розпорядження про своє відрядження, видане 30 березня. При цьому суддя оголосив, що судову повістку Олег Кіндер отримав ще минулої п’ятниці, 24 березня.
Прокурор відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури Волинської області Надія Артиш заявила, що слід перенести засідання, оскільки, відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в суді передбачена обов’язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя Петро Бойчук ухвалив відкласти розгляд справи до 10 години 30 хвилин 12 квітня.
«Це однозначно неповага Кіндера до суду», – сказав після завершення засідання голова громадської ради при Ковельській міськраді Микола Печенюк.
Разом з ним на суд також прийшли депутати міської ради з фракції «УКРОП» Ігор ПінісГалина Стасюк та Володимир Косцьов’ят, секретар Громради Галина Артюшенко та інші.

субота, 25 березня 2017 р.

У Ковельській міськраді сварились за Майдан

Союз Українок вимагає від мера Ковеля покаяння і вибачення

Детально про розмір теперішньої державної допомоги при народженні та догляду за дитиною в Україні

Допомога на народження дитини – необхідна для молодих батьків, навіть якщо вони готувалися до народження малюка і зуміли накопичити певну суму на цю подію. Проте гроші зайвими не бувають.
Які виплати мають бути при народженні дитини, яка сума допомоги по догляду за дитиною на сьогоднішній день, які потрібні документи для оформлення соціальних виплат на дітей – про це пише tochka.net.
Які виплати при народженні дитини в 2017 передбачені в Україні
Допомога на дитину в 2017 році практично не змінилася з часів 2014 року, і розміри соцвиплат залишилися колишніми.
Так, допомога при народженні дитини в 2017 році становить 41280 гривень. Такий же розмір виплат встановлений і в разі усиновлення.
Розмір допомоги на другу дитину (так само, як допомога на третю дитину і всіх наступних) не відрізняється від першої і становить аналогічну суму. Хоча раніше, до 2014 року, додаткові виплати при народженні другої дитини були вище, ніж на першу.
Зазначена сума не виплачується відразу, а розділяється на кілька виплат:
одноразову допомогу при народженні дитини в 2017 році в розмірі 10320 гривень батьки отримують на руки після надання всіх необхідних документів до соціальних служб;
Решта 30960 гривень діляться на 36 рівних частин по 860 гривень, і ці виплати при народженні дитини щомісяця здійснюються сім’ї протягом наступних трьох років.

Допомога на дитину: документи для оформлення виплат
Які документи необхідні для оформлення і отримання допомоги на дитину в 2017 в Україні? Один із батьків (або усиновлювачів) повинен зібрати і подати в Управління праці та соцзахисту населення за місцем проживання протягом 12 місяців з дня народження дитини такі документи:
Оригінал і копію свого паспорта;
Заяву в довільній формі;
Оригінал і копію свідоцтва про народження дитини;
Банківські реквізити для щомісячного перерахування допомоги;
Копію рішення суду про усиновлення (при необхідності).
Допомога по догляду за дитиною на 2017 рік
З 1 липня 2014 року було скасовано допомогу по догляду за дитиною до трирічного віку. Батькам дітей, які народилися до цієї дати, в 2017 році продовжать виплачувати допомогу в розмірі 130 гривень.
Яка допомога при народженні дитини в 2017 передбачені для матерям-одиначкам?
Допомога на дитину одинокій матері надається в розмірі, що становить різницю між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну людину, отриманим за попередні півроку.
У 2017 році в Україні передбачено зміни в нарахуванні соціальних виплат на дітей одиноким матерям. Цей показник був збільшений з 50% до 100%. І протягом року величина прожиткового мінімуму на дітей буде тричі підвищуватися.
Якщо дитині не більше 6 років, то в різні періоди 2017 року прожитковий мінімум становитиме:
з 1 січня по 30 квітня – 1355 грн.
з 1 травня по 30 листопада – 1426 грн.
з 1 грудня – 1492 грн.
Якщо дитині від 6 до 18 років, прожитковий мінімум становитиме:
з 1 січня по 30 квітня – 1689 грн.
з 1 травня по 30 листопада – 1777 грн.
з 1 грудня – 1860 грн.
Якщо дитині від 18 до 23 років і вона є студентом ВНЗ денної форми, прожитковий мінімум становитиме:
з 1 січня по 30 квітня – 1600 грн.
з 1 травня по 30 листопада – 1684 грн.
з 1 грудня – 1762 грн.

Сьогодні вночі Україна перейде на літній час

"По науці" це правильно робити о третій годині ночі. Але зазвичай всі переводять стрілки або перед сном, або прокинувшись.
Стрілки годинників переведуть на годину вперед о 3 годині ночі 26 березня.
Таким чином, починаючи з 26 березня в Україні зникне різниця з московським часом (в Росії годинник не переводять).
США і Канада в ніч з суботи на неділю вже перейшли з зимового на літній час.
Нагадаємо, стрілки годинника з метою економії енергії переводять на літній і зимовий час, починаючи з 1981 року. Передбачалося, що восени 2012 року Україна в останній раз переведе час і залишиться у другому часовому поясі. Але уряд це питання так і не розглядав, тому українці продовжують переводити годинник двічі на рік.
Минулої осені через невірне трактування журналістами постанови Кабміну про переведення годинника повідомлялося, що Україна переходить на зимовий час в останній раз.
Але в уряді спростували цю інформацію, повідомивши, що дана постанова скасовує літній час тільки до весни 2017 року. Адже згідно з процедурою, кожен раз час переводиться окремою постановою.
Перехід на сезонний час здійснюється більш ніж в ста країнах світу. Серед тих, хто не переводить годинник - Росія, Японія, Китай, Казахстан, Киргизія. У минулому році від переводу відмовилася і Туреччина - тепер там живуть за літнім часом.

пʼятниця, 17 березня 2017 р.

Кіндер не прийшов до суду в справі по «кнопкодавству»


У Ковельському міськрайонному суді розпочався розгляд адміністративного позову депутата міської ради від «УКРОПу» Галини Стасюк до мера міста Олега Кіндера про визнання дій останнього протиправними.
Як вже повідомляло наше видання, Галина Стасюк стверджує, що під час пленарного сесійного засідання міської ради 2 лютого 2017 року Олег Кіндер проголосував за секретаря ради Віру Федосюк.
На попереднє судове засідання міський голова не прийшов, надіславши суду клопотання з проханням перенести справу через те, що він перебуває у відрядженні. Кажуть, ніби, після того як в ЗМІ оприлюднили інформацію про складений поліцією протокол про несвоєчасне подання Олегом Кіндером електронної декларації, його вже кілька днів немає на роботі.
Галина Стасюк та захисник її інтересів, секретар громадської ради при Ковельській міській раді Галина Артюшенко підтримали перенесення справи.
Суддя Ірина Логвинюк призначила судове засідання на 10 годину 6 квітня.
На суд прийшли депутат міської ради від «УКРОПу» Володимир Косцьов’ят, голова Громради при міськраді Микола Печенюк, громадські активісти Олена МісюраСергій Котік та інші.

понеділок, 13 березня 2017 р.

Вас Зупинила На Дорозі Нова Поліція? Ваші Права. Пам’ятка Водію

Зупинення транспортного засобу здійснюється виключно жезлом, а у виняткових випадках – жестом руки. При цьому поліцейський спочатку вказує на транспортний засіб, який повинен зупинитися, а потім – на місце, де йому слід зупинитися (п. 27.3. Наказу № 111 від 27.03.2009 р. «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС»). Законом (п. 1-9 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію») визначений вичерпний перелік випадків, які надають право працівнику поліції зупинити транспортний засіб, а саме:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Всі інші причини зупинки автомобіля — незаконні.

У кожному разі працівник поліції зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цих статтях. На вимогу поліцейського зупинку варто здійснювати з дотриманням вимог ПДР (п. 2.4 ПДР). Якщо поліцейський не може назвати причину зупинки, його подальші дії є незаконні і ви не зобов’язані їх виконувати.

Не поспішайте «кидатись в обійми поліцейським», вибігаючи з автомобіля, поки не з’ясуєте його намірів. З автомобіля не виходьте, а зачекайте працівника поліції, знаходячись в автомобілі. Фіксатори дверей установіть у нижнє положення, для спілкування приспустіть скло водійських дверей. Поліцейський, відповідно до п. 27.4. Наказу 111, має право запросити водія вийти з автомобіля лише:

— з метою усунення технічної несправності транспортного засобу або порушень правил перевезення вантажів;

— коли є достатні підстави вважати, що водій знаходиться в стані сп’яніння;

— коли водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину;

— коли є необхідною участь водія в оформленні документів або наданні допомоги іншим учасникам дорожнього руху.

При наявності аудіо-, відеофіксуючого пристрою (мобільний телефон з технічними можливостями тощо) – увімкніть його.

Зафіксуйте автомобіль, на якому несе службу поліцейський. У разі знаходження поблизу інших зупинених транспортних засобів, водіїв чи пасажирів – зафіксуйте їх та запишіть номерні знаки цих транспортних засобів з метою встановлення потенційних свідків на випадок суперечливих правовідносин з поліцією.
Якщо поліцейський змусив Вас зупинитися в одному з місць, заборонених для зупинки (п. 15.9. ПДР) – зафіксуйте об’єкти, розташовані біля Вас, таким чином, щоб можна було ідентифікувати місце розташування Вашого автомобіля. Зупиняти транспортні засоби в місцях, заборонених ПДР (крім залізничних переїздів), поліцейський має право лише у виключних випадках (достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані сп’яніння, підозрюється у скоєнні злочину, залишив місце ДТП, створює аварійні ситуації іншим учасникам руху) (п. 12.11. Наказу 111).

2. Як вести бесіду із поліцейським на дорозі?

Під час зупинки транспортного засобу поліцейський зобов’язаний без затримки підійти до водія, а не змушувати його витрачати час (п. 27.4. Наказу 111).

Уважно вислухайте і зафіксуйте звернення до Вас працівника поліції, заборона таких дії є протиправною. Під час звернення до водія поліцейський зобов’язаний: привітатися; чітко й зрозуміло назвати свою посаду, звання та прізвище; повідомити про причину зупинки транспортного засобу, суть звернення, суть скоєного правопорушення у випадку його вчинення. На вимогу учасника дорожнього руху поліцейський зобов’язаний пред’явити своє службове посвідчення (ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Поліцейський має право висловити вимогу про пред’явлення водієм:

а) посвідчення на право керування транспортним засобом;
б) реєстраційного документа на транспортний засіб;
в) поліса (сертифіката) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів для перевірки ( пункти. 14.7., 27.2. Наказу 111; підпункт «а» п. 2.4. ПДР).

Названі документи надавати в руки поліцейського не обов’язково, достатньо показати в розгорнутому вигляді. Вимога працівника поліції передати йому у руки документи протиправна (абзац 2 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух»; підпункт «а» п. 2.4. ПДР). Перед тим, як пред’явити свої документи, бажано висловити вимогу до нього пред’явити його службове посвідчення).

З посвідчення бажано переписати прізвище, ім’я, по батькові, звання, посаду для можливого оскарження дій до прокуратури чи до суду, також уточнити причину зупинки і суть скоєного правопорушення. Не забудьте записати номер нагрудного знака працівника, він також може Вам знадобитися для його ідентифікації (його не можна приховувати або будь-яким чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому та фіксуванню його за допомогою технічних засобів – ч.3 ст. 20 ЗУ «Про Національну поліцію»).

У взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху працівнику поліції забороняється: звертатися на «ти»; використовувати погрозливі чи ображаючі жести; допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення зауважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, погрози; пред’являти безпідставні звинувачення (п. 17.2. Наказу 111).

Зверніть увагу, чи відповідають прізвище, звання та посада тим, які назвав поліцейський при зверненні, і чи не закінчився термін дії посвідчення. У разі виявлення невідповідності чи закінчення терміну дії посвідчення, вимоги такого працівника не виконуйте, негайно телефонуйте черговому поліції за телефоном 102 та на телефон довіри (телефони є на сайті МВС). Можливо, такий «поліцейський» є просто шахраєм у формі, який таким чином заробляє гроші, що є злочином, передбаченим ст. 390 КК України.

3. Працівники поліції хочуть здійснити огляд Вашого автомобіля.

Згідно підпункту «в» пункту 2.4. ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен дати можливість оглянути транспортний засіб, але відповідно до законодавства та за наявності на те законних підстав. Крім ПДР, право працівникам правоохоронних органів оглянути в певних випадках Ваш автомобіль надається також низкою норм КУпАП, ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про заходи протидії…» тощо. Проте жодна з цих норм не визначає межі такого огляду (оглянути автомобіль зовні, чи оглянути салон автомобіля, у тому числі важкодоступні місця). Така невизначеність працівниками поліції, як правило, тлумачиться на свою користь. Більш того, новий Закон «Про Національну поліцію» встановлює додаткову форму огляду — «поверхневу перевірку», якій також піддаються транспортні засоби. У такому випадку поліцейський має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону (ч. 5 ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію»). Але Ви все одно повинні самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.

Крім того майте на увазі, що огляд від обшуку відрізняється тим, що при огляді активні дії здійснюються Вами (наприклад, Ви самостійно відкриваєте багажник, двері салону, демонструєте закриті місця салону тощо), виконуючи вимоги поліцейського, а він, в свою чергу, лише спостерігає за Вашими діями та речами, ні до чого не торкаючись руками. За результатами огляду обов’язково складається протокол, один екземпляр якого Ви маєте отримати. Але, якщо це «поверхнева перевірка», межу між якою відрізнити в цьому випадку складно, протокол не складається, такі дії, на жаль, ніяким чином не фіксуються.

середа, 1 березня 2017 р.

Неочікувано: Українцям відкриють базу даних для досліджень родоводу

У травні у вільному доступі запрацює онлайн-база даних про два мільйони мешканців України, народжених у період 1650-1920 років. Про роботу над проектом та перспективи його розвитку ZAHID.NET розповів його керівник Ігор Гошовський.
У травні у вільному доступі запрацює онлайн-база даних про два мільйони мешканців України, народжених у період 1650-1920 років. Про роботу над проектом та перспективи його розвитку ZAXID.NET розповів його керівник Ігор Гошовський.

Родинне дерево з двох тисяч людей

За чотири роки дослідники зібрали, систематизували та проіндексували інформацію про 1 878 945 осіб з усіх регіонів України: більше із західної та центральної України, але також зі сходу. Основний масив даних зібраний про людей, які жили у другій половині XIX – на початку XX століття.
Ігор Гошовський розповів, що десять років тому, будучи за освітою істориком, захопився дослідженням власної генеалогії.
«Я звертався за інформацією до різних архівів. Цей процес тривав п’ять-шість років. Мені вдалося дослідити чотири гілки роду по 10-12 поколінь. Безперервні ланки сягнули початку 18 століття. Якщо враховувати осіб із бічних ланок (двоюрідних, троюрідних і далі), то загалом знаю імена та прізвища близько двох тисяч людей», – розповів він.

Ігор Гошовський із тіткою вивчають родинне дерево © zaxid.net

За словами Гошовського, документи, до яких він звертався, під впливом часу починають просто розсипатися на порох. Не раз закрадався сумнів, чи хтось ще зможе що-небудь у них прочитати. Так і зародилася ідея почати їх оцифровувати та індексувати вказані у документах імена та прізвища в базу.

Оцифрування для пам’яті

За кордоном давно існує практика оцифрування та індексування архівних документів для збору та систематизації інформації про людей, які жили на цій землі раніше. Такі бази даних є у багатьох країнах Європи, зокрема, у сусідній Польщі. Вони налічують інформацію про мільйони людей.
В Україні держава цього напрямку досліджень не фінансує. Гошовський є керівником невеликої IT-компанії Runsite, тому власним коштом та ресурсами організував невелику команду, що працює над формуванням бази та сайту, яка запрацює онлайн у травні.
Керівник проекту уточнив, що база даних буде корисною у першу чергу тим, хто збирає інформацію про свій рід. Це дасть змогу довідатися про давніх родичів у режимі реального часу, без потреби самостійно їхати в той чи інший архів, який розташований в іншій області, або на території сусідньої держави.
Отримавши інформацію із бази даних, людина зможе, до прикладу, за допомогою спеціальних онлайн-платформ сформувати своє родове дерево. Однак, якщо йдеться про іншу практичну мету, наприклад, збір документів для отримання «карти поляка», то база допоможе лише перевірити родові зв’язки, довідатися про місце народження, життя чи смерті родича, а відтак правильно вибрати архіви, до яких варто звертатися за документами.
Вочевидь, буде корисною ця база і для професійних істориків, адже по сотнях населених пунктів будуть сформовані списки мешканців, що проживати там понад сто років тому.

Що вдалося дослідити

На сьогодні уже зібрано та проіндексовано інформацію про понад 1,8 млн українців. Є їхні прізвища, імена, по-батькові, також є інформація про дату народження або смерті, відповідні населені пункти, і часом інша додаткова інформація. Зокрема, з Львівщини та Тернопільщини сумарно проіндексовано інформацію про 120 тис. осіб.
«В Україні існують правові проблеми з публікацією сканів метрик, тому відкрита база буде містити лише проіндексовані прізвища та імена зазначених у документах осіб», – уточнює Гошовський.
Дослідники зібрали та про індексували інформацію не лише з метричних книг, але й чималої кількості інших джерел. Зараз триває робота з індексації списків втрат вояків Австро-Угорщини – усі особи, народжені в Галичині, Буковині та Закарпатті потрапляють у базу. Таких даних є уже 9 тис. осіб, і ця робота продовжуватиметься ще декілька місяців.
Опрацювавши інформацію з «воєводських вісників», у яких місцеві адміністрації публікували списки мешканців, вдалося зібрати відомості про мешканців Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини, Волині, Рівненщини за період 1920-х років. Це джерело дозволило сформувати списки ще на понад 10 тисяч осіб. У базу даних увійшла також інформація про українців, які брали участь у національно-визвольних змагання тощо.
Окремий напрям – індексація списків виборців до Сейму 1920-1930-х років. Наразі робота ведеться з документами по Волинському воєводству, але у перспективі також інші регіони України, що входили на той час до складу Польщі.
Джерелом інформації про мешканців Галичини, Буковини, центральної та східної України є так звані адресні та пам’ятні книги губерній та міст. Частково опрацьована інформація по Полтавській, Подільській, Волинській губерніях. Якщо говорити про міста, то це списки мешканців Львова, Чернівців, Миколаєва, Полтави тощо.

Родовід українців

Ігор Гошовський вважає, що є достатньо архівних джерел, щоб генеалогічна база даних про мешканців України розширити до 5-6 млн осіб.
«Щоб зібрати інформацію про 2 млн людей, нам знадобилося чотири роки. Хочеться, щоб надалі база наповнювалася значно активніше, і інформацію про чергових кілька мільйонів осіб вдалося викласти значно швидше, а не чекати знову стільки років. Для цього ми хочемо залучити додаткових працівників і збільшити темпи роботи. При цьому хочемо, щоб доступ до бази був безкоштовним», – зазначив керівник проекту.
За його словами, для цього проект потребує фінансової підтримки.
«Ми запустили промосайт www.pra.in.ua, призначений для збору коштів на реалізацію проекту та залучення додаткових працівників для збільшення темпів індексації. Навіть по 50 грн, але з широкого кола – це вже буде щось. Підтримати проект можна зараз, або ж дочекатись травня, коли він почне працювати», – сказав він.