У липні місяці цього року до Ковельської міжрайонної прокуратури, Ковельського МВ та ГО «Волинська правозахисна група» звернулись молоді ковельчани Шевчук Світлана Владиславівна та Шевчук Олег Владиславович з заявами захистити їх ї їхнє нерухоме майно, яке належить їм на праві приватної власності, від незаконних дій гр.. Котова Віктора, жителя м. Ковеля.
Дана справа досить складна, перенасичена різного роду негативом, який роками накопичувався в родині: спочатку через вкрай погані стосунки між батьками Світлани і Олега, що призвело до їхнього розлучення, а далі ….пішло-поїхало…
У їхньої мами Шевчук Оксани Анатоліївни почались проблеми з бізнесом, була порушена кримінальна справа і майже шість років тяглися слідчі дії та суди. У квітні місяці цього року вироком суду вона була засуджена на три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку терміном на 1 рік.
Можна було б полегшено зітхнути, але в родині почалися другі проблеми, які змусили ходити по судах її дітей – Світлану і Олега.
За час судової тяжби, у Оксани Анатоліївни назбиралася велика сума боргів: за комунальні послуги, суми, які брала в борг у людей, але не мала можливості вчасно повернути, і навіть борги по розписках, де насправді, грошей вона навіть не бачила, але під тиском обставин, які складалися явно не на її користь, змушена була писати що отримувала в борг досить великі суми…
Дана справа досить складна, перенасичена різного роду негативом, який роками накопичувався в родині: спочатку через вкрай погані стосунки між батьками Світлани і Олега, що призвело до їхнього розлучення, а далі ….пішло-поїхало…
У їхньої мами Шевчук Оксани Анатоліївни почались проблеми з бізнесом, була порушена кримінальна справа і майже шість років тяглися слідчі дії та суди. У квітні місяці цього року вироком суду вона була засуджена на три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку терміном на 1 рік.
Можна було б полегшено зітхнути, але в родині почалися другі проблеми, які змусили ходити по судах її дітей – Світлану і Олега.
За час судової тяжби, у Оксани Анатоліївни назбиралася велика сума боргів: за комунальні послуги, суми, які брала в борг у людей, але не мала можливості вчасно повернути, і навіть борги по розписках, де насправді, грошей вона навіть не бачила, але під тиском обставин, які складалися явно не на її користь, змушена була писати що отримувала в борг досить великі суми…
Протягом багатьох років «опікав» Оксану Анатоліївну колишній друг їхньої родини та партнер по бізнесу Котов Віктор, який, спочатку заручившись її довірою, вмовив віддати йому на зберігання усі документи на будинковолодіння, яке знаходиться у м. Ковелі по вул. Грушевського і є її з дітьми спільною приватною власністю. Котов В. обіцяв, що за любих обставин і навіть у разі її засудження, він безкорисливо збереже квартиру для її дітей. А ще Котов В. надоумив Оксану Анатоліївну написати йому боргову розписку на 30000 доларів США, щоб у разі її засудження суд не відібрав у дітей житло.
За вироком суду по кримінальній справі конфіскації майна не було, були лише судові витрати, до яких додалися виконавчі листи за борги по комунальних послугах та борг за розпискою (не Котову В.), який за заочним рішенням суду подвоївся і досяг 77000грн.
Відділ державної виконавчої служби м. Ковеля, отримуючи від Котова В. усю необхідну документацію на право власності на нерухомість родини Шевчуків, блискуче провів усі документальні маніпуляції-махінації і для погашення боргів Оксани Анатоліївни, які, становлять більше 80000 грн., продав з прилюдних торгів його синові, Котову Олександру Вікторовичу, 1/3 частку її будинковолодіння аж за ...3650 грн., не звернувши свою пильну увагу на інше майно, в тому числі і на частку земегьної дільнки!
Тут я думаю, були задумані більш привабливіші викрутаси і явна заінтересованість даних осіб, бо державний виконавець проігнорувала ряд положень, згідно яких, щонайперше описується і продається усе майно боржника: - електропобутова техніка, коштовності, автомобілі, навіть одяг та взуття. І тільки при наявності відповідного акту про відсутність такого майна, складеного з безпосередньою участю боржника, або коли вирученої суми з продажу речей не вистачає для погашення боргу, то тоді справа доходить до продажу нерухомості.
А для чого, наприклад Котову платити ще за земельну ділянку, коли його викуплена частка квартири не в повітрі ж вісить...
Дана квартира складається з одного входу, кухні, ванни і трьох прохідних кімнат. Суд, за позовом державного виконавця, не визначив, з чого сладається 1/3 частина Оксани Анатоліївни, яка є у спільній власності. При розгляді даної справи діти, як співвласники, учасниками процесу не були, а від самої Оксани Анатоліївни є заява про розгляд справи у її відсутності, яку вона не писала і не подавала.
Державний виконавець не наважилась повідомити дітей про продаж частки квартири їхньої матері, не кажучи вже про пропозицію дітям викупити ту частку, хоча після того, як Котов Віктор прийшов до них додому і сказав що віднині і поки-що він є їхнім співвласником, то Світлана з Олегом негайно пішли у виконавчу службу, де й познайомились з державним виконавцем Веремчук Л. С., яка й повідомила їм що прилюдні торги відбулися законно, що у справі є необхідні їхні підписи, а якщо їх щось не влаштовує, то всі питання не до неї, а до Котова Віктора.
Котов Віктор пояснень не роздавав, а одразу пообіцяв Світлані що за відмову від своєї частки він заплатить за її навчання 3000-5000 грн. А стосовно Олега наполягав, той свою частку віддасть йому безоплатно.
Далі від Котова Віктора пішли в хід погрози, а 05.08.2011 року ще й позовна заява до суду, про виділення частки спільного майна в натурі, а саме: коридор і першу вхідну кімнату, тобто один-єдиний вхід до будинку, а також шматок прилеглої до входу земельної ділянки.
План-схему для погодження меж між співвласниками виготовлено у ТзОВ «Будова» до відповідно наданих Котовим документів, а от з ким Котов ділив кімнати і хто йому у власність виділяв вхід у будинок і першу кімнату поки-що невідомо, принаймні Ковельське БТІ утрималося від прямої відповіді.
У 2006 році Шевчуки продали частину своєї земельної ділянки, але на частку яка залишилась у їхній спільній власності документи залишились не переоформлені, однак, до позовної заяви Котов додав копію технічної документації та Державний акт на право спільної власності на земельну ділянку Шевчук О. А. та її дітей, видані 21.07.2011 року.
На виготовлення такої документації Шевчуки замовлення не робили і нікого ніякою довіреністю робити це не уповноважували, хоча директор ПП «Автокор» Н. М. Корнійчук у письмовій відповіді стверджує, що саме Шевчук О. А. замовляла технічну документацію і особисто надавала усі нотаріально завірені документи, в чому є дуже великі сумніви, так як підписи під документами стоять не Шевчуків, заява написана не ними і як трохи поспішно заявила сама Н. М. Корнійчук, за виготовлення технічної документації Оксаною Анатоліївною досі не сплачено в касу 340 грн.!!!
Шановні! Не спішіть до ПП «Автокор» робити замовлення, бо вони Вам його безоплатно не зроблять. Я не роблю їм рекламу, бо ця організація не займається благодійництвом. Тим більше, скажу Вам по-секрету, що Н. М. Корнійчук дуже просила цю таємницю не розголошувати, бо ж самі знаєте, що перевіряючі перетрясуть всю бухгалтерію. А там не дай боже і ще щось випливе…
От наприклад, у відділі Держкомзему м. Ковеля уже почалися якісь дива.
23-27 вересня Шевчук Оксані Анатоліївні, на мобільний телефон, номер якого знає обмежене коло людей, почали телефонувати співробітники відділу Держкомзему щоб вона прийшла і отримала Державний акт на земельну ділянку...
Коли ми прийшли у відділ і його начальник В. Г. Логвінов на нашу вимогу показав нам технічну документацію, Державний акт та реєстраційну книгу, то нашому здивуванню не було меж!
У книзі вже було зроблено запис про те що 21.07.2011 року Шевчук О. А. отримала даний Державний акт, навіть підпис стоїть, але чужий.
Ми навіть мали унікальну нагоду потримати в руках новенький Державний акт, який уже кимось отримувався, а тепер цей же акт пропонувалось отримати Оксані Анатоліївні ...повторно!!!
В. Г. Логвінов навіть не проти був ще раз зробити запис у реєстраційній книзі, вказати дату 27 вересня і щоб Оксана Анатоліївна поставила свій справжній підпис, але ми не погодились на таку ведмежу послугу, бо В. Г. Логвінов не зміг нам пояснити, хто вже один раз отримував даного акта, хто ставляв підпис у реєстраційній книзі замість Шевчук О. А., хто повернув Державного акта і технічну документацію знову у відділ Держкомзему?!!
Хоча і так все зрозуміло. Адже копії цих документів Котовим додані до позовної заяви ще 05.08.2011 року, то хіба так важко встановити особу яка замовляла виготовлення Державного акта, отримувала його у відділі Держкомзему, а отже підробляла підписи та документи?!!!
Та й В. Г. Логвінов знає хто йому повернув Державного акта, але у відповіді міському голові О. О. Кіндеру, без найменшого сумління повідомляє що він ні до чого не причетний і звинувачує нас у тому, що ми відмовились отримувати Державний акт на земельну ділянку.
Відділ державної виконавчої служби м. Ковеля, отримуючи від Котова В. усю необхідну документацію на право власності на нерухомість родини Шевчуків, блискуче провів усі документальні маніпуляції-махінації і для погашення боргів Оксани Анатоліївни, які, становлять більше 80000 грн., продав з прилюдних торгів його синові, Котову Олександру Вікторовичу, 1/3 частку її будинковолодіння аж за ...3650 грн., не звернувши свою пильну увагу на інше майно, в тому числі і на частку земегьної дільнки!
Тут я думаю, були задумані більш привабливіші викрутаси і явна заінтересованість даних осіб, бо державний виконавець проігнорувала ряд положень, згідно яких, щонайперше описується і продається усе майно боржника: - електропобутова техніка, коштовності, автомобілі, навіть одяг та взуття. І тільки при наявності відповідного акту про відсутність такого майна, складеного з безпосередньою участю боржника, або коли вирученої суми з продажу речей не вистачає для погашення боргу, то тоді справа доходить до продажу нерухомості.
А для чого, наприклад Котову платити ще за земельну ділянку, коли його викуплена частка квартири не в повітрі ж вісить...
Дана квартира складається з одного входу, кухні, ванни і трьох прохідних кімнат. Суд, за позовом державного виконавця, не визначив, з чого сладається 1/3 частина Оксани Анатоліївни, яка є у спільній власності. При розгляді даної справи діти, як співвласники, учасниками процесу не були, а від самої Оксани Анатоліївни є заява про розгляд справи у її відсутності, яку вона не писала і не подавала.
Державний виконавець не наважилась повідомити дітей про продаж частки квартири їхньої матері, не кажучи вже про пропозицію дітям викупити ту частку, хоча після того, як Котов Віктор прийшов до них додому і сказав що віднині і поки-що він є їхнім співвласником, то Світлана з Олегом негайно пішли у виконавчу службу, де й познайомились з державним виконавцем Веремчук Л. С., яка й повідомила їм що прилюдні торги відбулися законно, що у справі є необхідні їхні підписи, а якщо їх щось не влаштовує, то всі питання не до неї, а до Котова Віктора.
Котов Віктор пояснень не роздавав, а одразу пообіцяв Світлані що за відмову від своєї частки він заплатить за її навчання 3000-5000 грн. А стосовно Олега наполягав, той свою частку віддасть йому безоплатно.
Далі від Котова Віктора пішли в хід погрози, а 05.08.2011 року ще й позовна заява до суду, про виділення частки спільного майна в натурі, а саме: коридор і першу вхідну кімнату, тобто один-єдиний вхід до будинку, а також шматок прилеглої до входу земельної ділянки.
План-схему для погодження меж між співвласниками виготовлено у ТзОВ «Будова» до відповідно наданих Котовим документів, а от з ким Котов ділив кімнати і хто йому у власність виділяв вхід у будинок і першу кімнату поки-що невідомо, принаймні Ковельське БТІ утрималося від прямої відповіді.
У 2006 році Шевчуки продали частину своєї земельної ділянки, але на частку яка залишилась у їхній спільній власності документи залишились не переоформлені, однак, до позовної заяви Котов додав копію технічної документації та Державний акт на право спільної власності на земельну ділянку Шевчук О. А. та її дітей, видані 21.07.2011 року.
На виготовлення такої документації Шевчуки замовлення не робили і нікого ніякою довіреністю робити це не уповноважували, хоча директор ПП «Автокор» Н. М. Корнійчук у письмовій відповіді стверджує, що саме Шевчук О. А. замовляла технічну документацію і особисто надавала усі нотаріально завірені документи, в чому є дуже великі сумніви, так як підписи під документами стоять не Шевчуків, заява написана не ними і як трохи поспішно заявила сама Н. М. Корнійчук, за виготовлення технічної документації Оксаною Анатоліївною досі не сплачено в касу 340 грн.!!!
Шановні! Не спішіть до ПП «Автокор» робити замовлення, бо вони Вам його безоплатно не зроблять. Я не роблю їм рекламу, бо ця організація не займається благодійництвом. Тим більше, скажу Вам по-секрету, що Н. М. Корнійчук дуже просила цю таємницю не розголошувати, бо ж самі знаєте, що перевіряючі перетрясуть всю бухгалтерію. А там не дай боже і ще щось випливе…
От наприклад, у відділі Держкомзему м. Ковеля уже почалися якісь дива.
23-27 вересня Шевчук Оксані Анатоліївні, на мобільний телефон, номер якого знає обмежене коло людей, почали телефонувати співробітники відділу Держкомзему щоб вона прийшла і отримала Державний акт на земельну ділянку...
Коли ми прийшли у відділ і його начальник В. Г. Логвінов на нашу вимогу показав нам технічну документацію, Державний акт та реєстраційну книгу, то нашому здивуванню не було меж!
У книзі вже було зроблено запис про те що 21.07.2011 року Шевчук О. А. отримала даний Державний акт, навіть підпис стоїть, але чужий.
Ми навіть мали унікальну нагоду потримати в руках новенький Державний акт, який уже кимось отримувався, а тепер цей же акт пропонувалось отримати Оксані Анатоліївні ...повторно!!!
В. Г. Логвінов навіть не проти був ще раз зробити запис у реєстраційній книзі, вказати дату 27 вересня і щоб Оксана Анатоліївна поставила свій справжній підпис, але ми не погодились на таку ведмежу послугу, бо В. Г. Логвінов не зміг нам пояснити, хто вже один раз отримував даного акта, хто ставляв підпис у реєстраційній книзі замість Шевчук О. А., хто повернув Державного акта і технічну документацію знову у відділ Держкомзему?!!
Хоча і так все зрозуміло. Адже копії цих документів Котовим додані до позовної заяви ще 05.08.2011 року, то хіба так важко встановити особу яка замовляла виготовлення Державного акта, отримувала його у відділі Держкомзему, а отже підробляла підписи та документи?!!!
Я взагалі-то не можу зрозуміти, для чого В. Г. Логвінов затіяв повторну видачу Державного акта.
Може то якісь подвійні стандарти практикуються у відділі Держкомзему м. Ковеля?
Може то якісь подвійні стандарти практикуються у відділі Держкомзему м. Ковеля?
Бо у справі про викрадення земельної ділянки по вул.. Гайдамацького одній особі, на одну і ту ж земельну ділянку було видано аж два державні акти ...
Але Ковельський МВ та міжрайонна прокуратура не вбачають підстав для порушення кримінальної справи, місяцями проводять перевірки і ...одні відмовляють у порушенні кримінальної справи, другі ті постанови скасовують, а конкретне та остаточне рішення чомусь не наважується прийняти ніхто...
А тим часом державні чиновники намагаються переконати мене, а також суд, голову міської ради у тому, що у даній справі усе законно.
Тобто, продаж 1/3 частки будинку за заниженою ціною, з грубими порушеннями закону, прав співвласників і самого боржника вважається законним?
Котов, як особа заінтересована, яка перебуваючи у зговорі з державним виконавцем та підробляючи документи, тримаючи на контролі хід усієї справи, що дало змогу викупити частку саме йому, це також законно?
А потім, яку частку у будинку Котов захотів, таку і виділив собі сам, це також законно, цим самим відрізавши вхід до будинку співвласникам - дітям Оксани Анатоліївни???
А виготовлення і видача державного акта чужій особі без їхнього відома і його подвійна реєстрація - це також законно???
Тобто, продаж 1/3 частки будинку за заниженою ціною, з грубими порушеннями закону, прав співвласників і самого боржника вважається законним?
Котов, як особа заінтересована, яка перебуваючи у зговорі з державним виконавцем та підробляючи документи, тримаючи на контролі хід усієї справи, що дало змогу викупити частку саме йому, це також законно?
А потім, яку частку у будинку Котов захотів, таку і виділив собі сам, це також законно, цим самим відрізавши вхід до будинку співвласникам - дітям Оксани Анатоліївни???
А виготовлення і видача державного акта чужій особі без їхнього відома і його подвійна реєстрація - це також законно???
Якщо повірити Логвінову В. Г. що він та інші посадові особи діяли тільки в межах закону, то де ж береться це все беззаконня?!!
Мабуть у відділах виконавчої служби та Держкомзему міста завелись "Барабашки" які і вчиняють замість державних службовців такі протиправні дії...
Мабуть у відділах виконавчої служби та Держкомзему міста завелись "Барабашки" які і вчиняють замість державних службовців такі протиправні дії...
А щоб виявити цих «БАРАБАШОК» та притягнути винних до відповідальності, тут якраз є достатньо роботи для правоохоронних органів, безпосередньо для ковельської міжрайонної прокуратури.
АРТЮШЕНКО ГАЛИНА ОЛЕКСІЇВНА
Заступник голови ГО «Волинська правозахисна група»
