Про мене
БЛОГ АРТЮШЕНКО ГАЛИНИ
четвер, 17 листопада 2011 р.
Розкажи(CoverVersion)Ани Лорак
Навіть папуга зумів вивчити українську!
На відміну від деяких політиків...
субота, 22 жовтня 2011 р.
У ВІДДІЛІ ДЕРЖКОМЗЕМУ ТА У ВІДДІЛІ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ МІСТА КОВЕЛЯ ГОСПОДАРЮЄ … «БАРАБАШКА»
У липні місяці цього року до Ковельської міжрайонної прокуратури, Ковельського МВ та ГО «Волинська правозахисна група» звернулись молоді ковельчани Шевчук Світлана Владиславівна та Шевчук Олег Владиславович з заявами захистити їх ї їхнє нерухоме майно, яке належить їм на праві приватної власності, від незаконних дій гр.. Котова Віктора, жителя м. Ковеля.
Дана справа досить складна, перенасичена різного роду негативом, який роками накопичувався в родині: спочатку через вкрай погані стосунки між батьками Світлани і Олега, що призвело до їхнього розлучення, а далі ….пішло-поїхало…
У їхньої мами Шевчук Оксани Анатоліївни почались проблеми з бізнесом, була порушена кримінальна справа і майже шість років тяглися слідчі дії та суди. У квітні місяці цього року вироком суду вона була засуджена на три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку терміном на 1 рік.
Можна було б полегшено зітхнути, але в родині почалися другі проблеми, які змусили ходити по судах її дітей – Світлану і Олега.
За час судової тяжби, у Оксани Анатоліївни назбиралася велика сума боргів: за комунальні послуги, суми, які брала в борг у людей, але не мала можливості вчасно повернути, і навіть борги по розписках, де насправді, грошей вона навіть не бачила, але під тиском обставин, які складалися явно не на її користь, змушена була писати що отримувала в борг досить великі суми…
Дана справа досить складна, перенасичена різного роду негативом, який роками накопичувався в родині: спочатку через вкрай погані стосунки між батьками Світлани і Олега, що призвело до їхнього розлучення, а далі ….пішло-поїхало…
У їхньої мами Шевчук Оксани Анатоліївни почались проблеми з бізнесом, була порушена кримінальна справа і майже шість років тяглися слідчі дії та суди. У квітні місяці цього року вироком суду вона була засуджена на три роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку терміном на 1 рік.
Можна було б полегшено зітхнути, але в родині почалися другі проблеми, які змусили ходити по судах її дітей – Світлану і Олега.
За час судової тяжби, у Оксани Анатоліївни назбиралася велика сума боргів: за комунальні послуги, суми, які брала в борг у людей, але не мала можливості вчасно повернути, і навіть борги по розписках, де насправді, грошей вона навіть не бачила, але під тиском обставин, які складалися явно не на її користь, змушена була писати що отримувала в борг досить великі суми…
Протягом багатьох років «опікав» Оксану Анатоліївну колишній друг їхньої родини та партнер по бізнесу Котов Віктор, який, спочатку заручившись її довірою, вмовив віддати йому на зберігання усі документи на будинковолодіння, яке знаходиться у м. Ковелі по вул. Грушевського і є її з дітьми спільною приватною власністю. Котов В. обіцяв, що за любих обставин і навіть у разі її засудження, він безкорисливо збереже квартиру для її дітей. А ще Котов В. надоумив Оксану Анатоліївну написати йому боргову розписку на 30000 доларів США, щоб у разі її засудження суд не відібрав у дітей житло.
За вироком суду по кримінальній справі конфіскації майна не було, були лише судові витрати, до яких додалися виконавчі листи за борги по комунальних послугах та борг за розпискою (не Котову В.), який за заочним рішенням суду подвоївся і досяг 77000грн.
Відділ державної виконавчої служби м. Ковеля, отримуючи від Котова В. усю необхідну документацію на право власності на нерухомість родини Шевчуків, блискуче провів усі документальні маніпуляції-махінації і для погашення боргів Оксани Анатоліївни, які, становлять більше 80000 грн., продав з прилюдних торгів його синові, Котову Олександру Вікторовичу, 1/3 частку її будинковолодіння аж за ...3650 грн., не звернувши свою пильну увагу на інше майно, в тому числі і на частку земегьної дільнки!
Тут я думаю, були задумані більш привабливіші викрутаси і явна заінтересованість даних осіб, бо державний виконавець проігнорувала ряд положень, згідно яких, щонайперше описується і продається усе майно боржника: - електропобутова техніка, коштовності, автомобілі, навіть одяг та взуття. І тільки при наявності відповідного акту про відсутність такого майна, складеного з безпосередньою участю боржника, або коли вирученої суми з продажу речей не вистачає для погашення боргу, то тоді справа доходить до продажу нерухомості.
А для чого, наприклад Котову платити ще за земельну ділянку, коли його викуплена частка квартири не в повітрі ж вісить...
Дана квартира складається з одного входу, кухні, ванни і трьох прохідних кімнат. Суд, за позовом державного виконавця, не визначив, з чого сладається 1/3 частина Оксани Анатоліївни, яка є у спільній власності. При розгляді даної справи діти, як співвласники, учасниками процесу не були, а від самої Оксани Анатоліївни є заява про розгляд справи у її відсутності, яку вона не писала і не подавала.
Державний виконавець не наважилась повідомити дітей про продаж частки квартири їхньої матері, не кажучи вже про пропозицію дітям викупити ту частку, хоча після того, як Котов Віктор прийшов до них додому і сказав що віднині і поки-що він є їхнім співвласником, то Світлана з Олегом негайно пішли у виконавчу службу, де й познайомились з державним виконавцем Веремчук Л. С., яка й повідомила їм що прилюдні торги відбулися законно, що у справі є необхідні їхні підписи, а якщо їх щось не влаштовує, то всі питання не до неї, а до Котова Віктора.
Котов Віктор пояснень не роздавав, а одразу пообіцяв Світлані що за відмову від своєї частки він заплатить за її навчання 3000-5000 грн. А стосовно Олега наполягав, той свою частку віддасть йому безоплатно.
Далі від Котова Віктора пішли в хід погрози, а 05.08.2011 року ще й позовна заява до суду, про виділення частки спільного майна в натурі, а саме: коридор і першу вхідну кімнату, тобто один-єдиний вхід до будинку, а також шматок прилеглої до входу земельної ділянки.
План-схему для погодження меж між співвласниками виготовлено у ТзОВ «Будова» до відповідно наданих Котовим документів, а от з ким Котов ділив кімнати і хто йому у власність виділяв вхід у будинок і першу кімнату поки-що невідомо, принаймні Ковельське БТІ утрималося від прямої відповіді.
У 2006 році Шевчуки продали частину своєї земельної ділянки, але на частку яка залишилась у їхній спільній власності документи залишились не переоформлені, однак, до позовної заяви Котов додав копію технічної документації та Державний акт на право спільної власності на земельну ділянку Шевчук О. А. та її дітей, видані 21.07.2011 року.
На виготовлення такої документації Шевчуки замовлення не робили і нікого ніякою довіреністю робити це не уповноважували, хоча директор ПП «Автокор» Н. М. Корнійчук у письмовій відповіді стверджує, що саме Шевчук О. А. замовляла технічну документацію і особисто надавала усі нотаріально завірені документи, в чому є дуже великі сумніви, так як підписи під документами стоять не Шевчуків, заява написана не ними і як трохи поспішно заявила сама Н. М. Корнійчук, за виготовлення технічної документації Оксаною Анатоліївною досі не сплачено в касу 340 грн.!!!
Шановні! Не спішіть до ПП «Автокор» робити замовлення, бо вони Вам його безоплатно не зроблять. Я не роблю їм рекламу, бо ця організація не займається благодійництвом. Тим більше, скажу Вам по-секрету, що Н. М. Корнійчук дуже просила цю таємницю не розголошувати, бо ж самі знаєте, що перевіряючі перетрясуть всю бухгалтерію. А там не дай боже і ще щось випливе…
От наприклад, у відділі Держкомзему м. Ковеля уже почалися якісь дива.
23-27 вересня Шевчук Оксані Анатоліївні, на мобільний телефон, номер якого знає обмежене коло людей, почали телефонувати співробітники відділу Держкомзему щоб вона прийшла і отримала Державний акт на земельну ділянку...
Коли ми прийшли у відділ і його начальник В. Г. Логвінов на нашу вимогу показав нам технічну документацію, Державний акт та реєстраційну книгу, то нашому здивуванню не було меж!
У книзі вже було зроблено запис про те що 21.07.2011 року Шевчук О. А. отримала даний Державний акт, навіть підпис стоїть, але чужий.
Ми навіть мали унікальну нагоду потримати в руках новенький Державний акт, який уже кимось отримувався, а тепер цей же акт пропонувалось отримати Оксані Анатоліївні ...повторно!!!
В. Г. Логвінов навіть не проти був ще раз зробити запис у реєстраційній книзі, вказати дату 27 вересня і щоб Оксана Анатоліївна поставила свій справжній підпис, але ми не погодились на таку ведмежу послугу, бо В. Г. Логвінов не зміг нам пояснити, хто вже один раз отримував даного акта, хто ставляв підпис у реєстраційній книзі замість Шевчук О. А., хто повернув Державного акта і технічну документацію знову у відділ Держкомзему?!!
Хоча і так все зрозуміло. Адже копії цих документів Котовим додані до позовної заяви ще 05.08.2011 року, то хіба так важко встановити особу яка замовляла виготовлення Державного акта, отримувала його у відділі Держкомзему, а отже підробляла підписи та документи?!!!
Та й В. Г. Логвінов знає хто йому повернув Державного акта, але у відповіді міському голові О. О. Кіндеру, без найменшого сумління повідомляє що він ні до чого не причетний і звинувачує нас у тому, що ми відмовились отримувати Державний акт на земельну ділянку.
Відділ державної виконавчої служби м. Ковеля, отримуючи від Котова В. усю необхідну документацію на право власності на нерухомість родини Шевчуків, блискуче провів усі документальні маніпуляції-махінації і для погашення боргів Оксани Анатоліївни, які, становлять більше 80000 грн., продав з прилюдних торгів його синові, Котову Олександру Вікторовичу, 1/3 частку її будинковолодіння аж за ...3650 грн., не звернувши свою пильну увагу на інше майно, в тому числі і на частку земегьної дільнки!
Тут я думаю, були задумані більш привабливіші викрутаси і явна заінтересованість даних осіб, бо державний виконавець проігнорувала ряд положень, згідно яких, щонайперше описується і продається усе майно боржника: - електропобутова техніка, коштовності, автомобілі, навіть одяг та взуття. І тільки при наявності відповідного акту про відсутність такого майна, складеного з безпосередньою участю боржника, або коли вирученої суми з продажу речей не вистачає для погашення боргу, то тоді справа доходить до продажу нерухомості.
А для чого, наприклад Котову платити ще за земельну ділянку, коли його викуплена частка квартири не в повітрі ж вісить...
Дана квартира складається з одного входу, кухні, ванни і трьох прохідних кімнат. Суд, за позовом державного виконавця, не визначив, з чого сладається 1/3 частина Оксани Анатоліївни, яка є у спільній власності. При розгляді даної справи діти, як співвласники, учасниками процесу не були, а від самої Оксани Анатоліївни є заява про розгляд справи у її відсутності, яку вона не писала і не подавала.
Державний виконавець не наважилась повідомити дітей про продаж частки квартири їхньої матері, не кажучи вже про пропозицію дітям викупити ту частку, хоча після того, як Котов Віктор прийшов до них додому і сказав що віднині і поки-що він є їхнім співвласником, то Світлана з Олегом негайно пішли у виконавчу службу, де й познайомились з державним виконавцем Веремчук Л. С., яка й повідомила їм що прилюдні торги відбулися законно, що у справі є необхідні їхні підписи, а якщо їх щось не влаштовує, то всі питання не до неї, а до Котова Віктора.
Котов Віктор пояснень не роздавав, а одразу пообіцяв Світлані що за відмову від своєї частки він заплатить за її навчання 3000-5000 грн. А стосовно Олега наполягав, той свою частку віддасть йому безоплатно.
Далі від Котова Віктора пішли в хід погрози, а 05.08.2011 року ще й позовна заява до суду, про виділення частки спільного майна в натурі, а саме: коридор і першу вхідну кімнату, тобто один-єдиний вхід до будинку, а також шматок прилеглої до входу земельної ділянки.
План-схему для погодження меж між співвласниками виготовлено у ТзОВ «Будова» до відповідно наданих Котовим документів, а от з ким Котов ділив кімнати і хто йому у власність виділяв вхід у будинок і першу кімнату поки-що невідомо, принаймні Ковельське БТІ утрималося від прямої відповіді.
У 2006 році Шевчуки продали частину своєї земельної ділянки, але на частку яка залишилась у їхній спільній власності документи залишились не переоформлені, однак, до позовної заяви Котов додав копію технічної документації та Державний акт на право спільної власності на земельну ділянку Шевчук О. А. та її дітей, видані 21.07.2011 року.
На виготовлення такої документації Шевчуки замовлення не робили і нікого ніякою довіреністю робити це не уповноважували, хоча директор ПП «Автокор» Н. М. Корнійчук у письмовій відповіді стверджує, що саме Шевчук О. А. замовляла технічну документацію і особисто надавала усі нотаріально завірені документи, в чому є дуже великі сумніви, так як підписи під документами стоять не Шевчуків, заява написана не ними і як трохи поспішно заявила сама Н. М. Корнійчук, за виготовлення технічної документації Оксаною Анатоліївною досі не сплачено в касу 340 грн.!!!
Шановні! Не спішіть до ПП «Автокор» робити замовлення, бо вони Вам його безоплатно не зроблять. Я не роблю їм рекламу, бо ця організація не займається благодійництвом. Тим більше, скажу Вам по-секрету, що Н. М. Корнійчук дуже просила цю таємницю не розголошувати, бо ж самі знаєте, що перевіряючі перетрясуть всю бухгалтерію. А там не дай боже і ще щось випливе…
От наприклад, у відділі Держкомзему м. Ковеля уже почалися якісь дива.
23-27 вересня Шевчук Оксані Анатоліївні, на мобільний телефон, номер якого знає обмежене коло людей, почали телефонувати співробітники відділу Держкомзему щоб вона прийшла і отримала Державний акт на земельну ділянку...
Коли ми прийшли у відділ і його начальник В. Г. Логвінов на нашу вимогу показав нам технічну документацію, Державний акт та реєстраційну книгу, то нашому здивуванню не було меж!
У книзі вже було зроблено запис про те що 21.07.2011 року Шевчук О. А. отримала даний Державний акт, навіть підпис стоїть, але чужий.
Ми навіть мали унікальну нагоду потримати в руках новенький Державний акт, який уже кимось отримувався, а тепер цей же акт пропонувалось отримати Оксані Анатоліївні ...повторно!!!
В. Г. Логвінов навіть не проти був ще раз зробити запис у реєстраційній книзі, вказати дату 27 вересня і щоб Оксана Анатоліївна поставила свій справжній підпис, але ми не погодились на таку ведмежу послугу, бо В. Г. Логвінов не зміг нам пояснити, хто вже один раз отримував даного акта, хто ставляв підпис у реєстраційній книзі замість Шевчук О. А., хто повернув Державного акта і технічну документацію знову у відділ Держкомзему?!!
Хоча і так все зрозуміло. Адже копії цих документів Котовим додані до позовної заяви ще 05.08.2011 року, то хіба так важко встановити особу яка замовляла виготовлення Державного акта, отримувала його у відділі Держкомзему, а отже підробляла підписи та документи?!!!
Та й В. Г. Логвінов знає хто йому повернув Державного акта, але у відповіді міському голові О. О. Кіндеру, без найменшого сумління повідомляє що він ні до чого не причетний і звинувачує нас у тому, що ми відмовились отримувати Державний акт на земельну ділянку.
Я взагалі-то не можу зрозуміти, для чого В. Г. Логвінов затіяв повторну видачу Державного акта.
Може то якісь подвійні стандарти практикуються у відділі Держкомзему м. Ковеля?
Може то якісь подвійні стандарти практикуються у відділі Держкомзему м. Ковеля?
Бо у справі про викрадення земельної ділянки по вул.. Гайдамацького одній особі, на одну і ту ж земельну ділянку було видано аж два державні акти ...
Але Ковельський МВ та міжрайонна прокуратура не вбачають підстав для порушення кримінальної справи, місяцями проводять перевірки і ...одні відмовляють у порушенні кримінальної справи, другі ті постанови скасовують, а конкретне та остаточне рішення чомусь не наважується прийняти ніхто...
А тим часом державні чиновники намагаються переконати мене, а також суд, голову міської ради у тому, що у даній справі усе законно.
Тобто, продаж 1/3 частки будинку за заниженою ціною, з грубими порушеннями закону, прав співвласників і самого боржника вважається законним?
Котов, як особа заінтересована, яка перебуваючи у зговорі з державним виконавцем та підробляючи документи, тримаючи на контролі хід усієї справи, що дало змогу викупити частку саме йому, це також законно?
А потім, яку частку у будинку Котов захотів, таку і виділив собі сам, це також законно, цим самим відрізавши вхід до будинку співвласникам - дітям Оксани Анатоліївни???
А виготовлення і видача державного акта чужій особі без їхнього відома і його подвійна реєстрація - це також законно???
Тобто, продаж 1/3 частки будинку за заниженою ціною, з грубими порушеннями закону, прав співвласників і самого боржника вважається законним?
Котов, як особа заінтересована, яка перебуваючи у зговорі з державним виконавцем та підробляючи документи, тримаючи на контролі хід усієї справи, що дало змогу викупити частку саме йому, це також законно?
А потім, яку частку у будинку Котов захотів, таку і виділив собі сам, це також законно, цим самим відрізавши вхід до будинку співвласникам - дітям Оксани Анатоліївни???
А виготовлення і видача державного акта чужій особі без їхнього відома і його подвійна реєстрація - це також законно???
Якщо повірити Логвінову В. Г. що він та інші посадові особи діяли тільки в межах закону, то де ж береться це все беззаконня?!!
Мабуть у відділах виконавчої служби та Держкомзему міста завелись "Барабашки" які і вчиняють замість державних службовців такі протиправні дії...
Мабуть у відділах виконавчої служби та Держкомзему міста завелись "Барабашки" які і вчиняють замість державних службовців такі протиправні дії...
А щоб виявити цих «БАРАБАШОК» та притягнути винних до відповідальності, тут якраз є достатньо роботи для правоохоронних органів, безпосередньо для ковельської міжрайонної прокуратури.
АРТЮШЕНКО ГАЛИНА ОЛЕКСІЇВНА
Заступник голови ГО «Волинська правозахисна група»
четвер, 18 серпня 2011 р.
Під час перевірки заяв ув'язнених, у Ковельському ІТТ ВИЯВЛЕНО ПОРУШЕННЯ статті 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення".
На круглий стіл, ініційований правозахисниками не прийшли начальник Ковельського МВ Мрачко І. М., начальник Ковельського ІТТ Велемчаниця С. В. та міжрайонний прокурор Масалов С. М.
ГО «Волинська правозахисна група» ініціювала проведення круглого столу з приводу заяв, які 10 серпня 2011 року були передані мені затриманими, узятими під варту і засудженими особами, які утримуються у Ковельському ІТТ УМВС України у Волинській області.
До участі у круглому столі запрошувались:
1. Мрачко Ігор Миколайович – начальник Ковельського МВ.
2. Велемчаниця Сергій В. - начальник Ковельського ІТТ.
3. Масалов Сергій Миколайович - ковельський міжрайонний прокурор.
4. Кіндер Олег Олексійович - голова міської ради.
5. Засоби масової інформації:
- телеканал «Аверс»,
- Гаврилюк Я. М - вл. кор..газети «Волинь-нова»,
- Вельма М. Г. - редактор газети «Вісті Ковельщини.
6. Батьки ув’язнених осіб, які написали заяви.
7. Правозахисники.
Враховуючи занятість високих посадових осіб, декілька днів практично неможливо було узгодити час і дату круглого столу, однак домовленість була досягнута і проведення круглого столу було призначено на 15:00год. 17 серпня.
Того ж дня зранку я особисто всіх ще раз запросила до обговорення резонансного інциденту, який мав місце у Ковельському ІТТ і кожному окремо повідомила, що за пропозицією міського голови Кіндера Олега Олексійовича круглий стіл відбудеться у культурно-просвітницькому центрі.
До речі, на моє звернення до міського голови з заявами ув’язнених – Олег Олексійович зреагував негайною заявою до Ковельської міжрайонної прокуратури в порядку статті 97 КПК України.
На призначену годину зібралися всі запрошені, крім високоповажного панства, яке дружно, або, в даному випадку можна сказати мовою міліцейсько-прокурорської термінології: за попередньою змовою на круглий стіл не з’явилося.
І тільки сьогодні стало зрозумілим чому начальник Ковельського МВ Мрачко І.М., начальник Ковельського ІТТ Велемчаниця С.В. та прокурор Масалов С.М. проігнорували круглий стіл.
А що вони могли сказати? Все що хотіли сказати, сказали.
По всіх засобах масової інформації облетіло повідомлення УМВС та МВС, в тому числі із уст начальниа Ковельського МВ Мрачко Ігоря Миколайовича в "Подробностях" на телеканалі "Інтер" що «…ніяких порушень прав ув’язнених не було, не було голодування і вени ніхто собі не різав, а невдоволення і провокація ув'язнених стала через висловлювання одного з них відносно необ'єктивного, на його думку, розгляду справи. Факт нанесення собі тілесних ушкоджень ув'язненими не підтвердився, а в ході перевірки в ІТТ відносно умов утримання істотних порушень не виявлено".
Однак, сьогодні поштою, я отримала відповідь Ковельської міжрайонної прокуратури за підписом заступника міжрайонного прокурора В.М. Ющика, надіслану мені ще 12 серпня, в якій вказано, що під час перевірки заяв ув’язнених, у Ковельському ІТТ ВИЯВЛЕНО ПОРУШЕННЯ ст.11 Закону України "Про попереднє ув’язнення".
Дана відповідь прокуратури спростовує повідомлення МВС про провокацію ув’язнених і фальсифікацію голодування і про те, що начебто нічого не сталось...
Крім того, запевняю, що у підсудного, який передав мені заяви була перебинтована рука, а бинт був у плямах крові.
Отже, після публічних заперечень на всю Україну, що ще міг сказати батькам ув’язнених та засобам масової інформації новий Ковельський начальник міліції у присутності міжрайонного прокурора, або його заступника, які виявили порушення прав ув’язнених і повідомили мені у офіційній відповіді?!
Ось тут змови не було.
В зв’язку з тим що ковельські правоохоронці подали в засоби масової інформації неправдиву інформацію з приводу «ЧП» у Ковельському ІТТ, проігнорували круглий стіл з правозахисниками і батьками ув’язнених, з журналістами, то ГО «Волинська правозахисна група» запрошує до співпраці і обговорення наболілих проблем з питань порушення прав людини в правоохоронних органах - начальника УМВС України генерал-лейтенанта Ходирєва В’ячеслава Анатолійовича та прокурора Волинської області Гіля Андрія Івановича.
Шановні панове!
Узгодьте між собою час і дату круглого столу і запросіть нас до конструктивної розмови. Ми Вас запевняємо що не проігноруємо, а навпаки, прийдемо обов’язково!
Артюшенко Галина Олексіївна.
Заступник голови ГО "Волинська правозахисна група"
понеділок, 15 серпня 2011 р.
ВОЛИНСЬКА МІЛІЦІЯ ЗАПЕРЕЧУЄ, ЩО В'ЯЗНІ КОВЕЛЬСЬКОГО ІТТ ПОРІЗАЛИ ВЕНИ. Кадр "Подробности"
Після інформації, що в’язні у Ковельському ізоляторі тимчасового тримання оголосили голодування та порізали собі вени, яка набрала всеукраїнського резонансу, в засобах масової інформації поширилося повідомлення УМВС України про те, що:
«…З даного приводу негайно в ІТТ Ковельського МВ було направлено мобільну групу УМВС в області. Під час перевірки встановлено, що утримувані в ІТТ Ковельського МВ підсудні створили провокацію голодування, оскільки вони відмовились від прийому їжі, яку їм надавала адміністрація ізолятора, але в камерах залишились продукти харчування отримані від родичів (хліб, цукор, сало, ковбаси та інше), які вони споживали…».
Далі УМВС повідомляє:
«…Причиною невдоволення стали висловлювання одного з підсудних, щодо необ’єктивного, на його думку, розгляду справи.
Факт нанесення собі тілесних ушкоджень утримуваними не підтвердився.
Крім мобільної групи, в ІТТ Ковельського МВ було здійснено обхід представниками Ковельської міжрайонної прокурори та керівництва Ковельського міськвідділу, у ході якого всі скарги утримуваних взято до уваги.
За дорученням Ковельської міжрайонної прокуратури місцевою СЕС було проведено перевірку ІТТ Ковельського МВ щодо умов тримання, під час якої суттєвих порушень не виявлено».
ГО «Волинська правозахисна група» вважає, що прозорого проведення перевірки не було, а тому, повідомлення УМВС про те, що у Ковельському ІТТ майже нічого не сталося – є необ’єктивне та одностороннє.
Дуже дивно, що ніхто із перевіряючих (крім міського голови Олега Кіндера) не виявив бажання побачити оригінали заяв ув’язнених, які я публічно обіцяла передати під час перевірки, а тому, сьогодні я пішла на прийом до нового начальника Ковельського МВ Мрачка Ігоря Миколайовича.
Ігор Миколайович запевняє, що він прикладе усіх зусиль щоб у Ковельському МВ панував закон і порядок.
Одночасно ГО «Волинська правозахисна група» запрошує начальника ІТТ Ковельського МВ Велемчаницю С. В., міжрайонного прокурора м. Ковеля Масалова С. М. для участі у круглому столі з питань реакції органів влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів на звернення громадськості, протести проти незаконних дій, заяви про порушення прав людини.
Голова міської ради Кіндер О. О. та начальник Ковельського МВ Мрачко І. М. уже дали свою згоду на участь у круглому столі.
Заступник голови ГО «Волинська правозахисна група»
середа, 10 серпня 2011 р.
У КОВЕЛІ в ІТТ УМВС УКРАЇНИ у ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ УВ'ЯЗНЕНІ в ЗНАК ПРОТЕСТУ ОГОЛОСИЛИ ГОЛОДУВАННЯ і ПОРІЗАЛИ СОБІ ВЕНИ
Сьогодні, 10 серпня 2011 року мені, представнику ГО "Волинська правозахисна група" було передано 12 (дванадцять) заяв від затриманих, узятих під варту і засуджених осіб, які утримуються у Ковельському ІТТ УМВС України у Волинській області з проханням передати їх Ковельському міжрайонному прокурору Масалову С.М. для відповідного реагування та з метою привернути увагу правозахисників, вищестоящих органів до неналежного їхнього утримання у Ковельському ізоляторі тимчасового тримання, що є грубим порушенням їхніх конституційних прав.
Нижче подаю видержки з деяких заяв:
"...10.08.2011року під час ранкової перевірки в присутності начальника міліції була дана начальником вказівка забрати всі особисті речі які не є заборонені..."
"...немає триразового харчування, на запитання чому - начальник відповів що немає коштів і ніхто не виділяє..."
"...немає триразового харчування, на запитання чому - начальник відповів що немає коштів і ніхто не виділяє..."
"...при вранішній перевірці без мого відома в мене забрали усі речі, а саме, одежу на зміну..."
"...на прохання щодо зміни раціону їжі, згідно до закону про утримання, мені відмовили, не взявши до уваги що я потребую дієту в зв'язку з хворобою на туберкульоз..."
Усі дванадцять в'язнів у заявах офіційно заявили що вони з 10 серпня 2011 року почали голодування.
У заявах ув’язнені також вказують, що пояснення з даного приводу вони будуть давати в присутності їхніх адвокатів та правозахисників, уповноваженого по нагляду, міжрайонного прокурора, контролюючих органів, знімальної групи каналу ІСТV.
Передати мені заяви їх спонукало те, що адміністрацією Ковельського ІТТ їхні заяви та скарги щодо неналежного утримання не приймаються, не реєструються, а тому їхні права продовжують порушуватися.
Одночасно мені також було повідомлено, що сьогодні в знак протесту, не менше п’яти ув’язнених осіб у Ковельському ІТТ порізали собі вени.
Про даний інцидент я повідомила УМВС України у Волинській області, а з заявами ув’язнених звернулась до Ковельської міжрайонної прокуратури.
ГО «Волинська правозахисна група» закликає до негайного та прозорого проведення перевірки заяв в‘язнів, які перебувають у Ковельському ІТТ, забезпечення можливості зустрічі правозахисників та журналістів з усіма ув’язненими, які в знак протесту оголосили голодовку та порізали собі вени.
Про рішення, прийняте за наслідками перевірок заяв ув’язнених, про подальші умови їхнього перебування у Ковельському ІТТ, голодування і стан здоров'я внаслідок спричинення собі тілесних ушкоджень в знак протесту, повідомлю додатково.
АРТЮШЕНКО ГАЛИНА ОЛЕКСІЇВНА
Заступник голови ГО «Волинська правозахисна група»
Заступник голови ГО «Волинська правозахисна група»
Підписатися на:
Дописи (Atom)





