ІНАКША ШКОЛА: ПРО РЕФОРМИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ АКТИВНО СПЕРЕЧАЮТЬСЯ ВИКЛАДАЧІ ТА БАТЬКИ

У початковій школі спростили програми навчання. Із 1 вересня навчальний процес у початкових класах буде відбуватися по-новому. Без червоної пасти, відступів за клітинки, без суворих балів і надскладних тем. Першачки мають подолати головне – страх. І не боятися помилок. Так нарешті вирішили в Міносвіти.

Міністр Петренко винаходить нові методи вибивання боргів

Проста думка про те, що міністр юстиції мусить у правовій країні діяти правовими методами, ніяк не проб’ється в наглухо зачинені Павлом Петренком двері

Проста й доступна думка про те, що потрібно жити за законом та інших наставляти на цей шлях, — глибоко чужа і противна всьому єству нашого міністра юстиції пана Петренка. Його кипуча енергія б'є ключем нових і нових юридичних «рацпропозицій», які свідчать лише про одне: Міністерство юстиції скуштувало солодощі терористичних методів регулювання правовідносин у суспільстві та з цього шляху не зверне.

Цього разу під гарячу руку потрапили неплатники аліментів. Безперечно: допомагати родині, нехай і колишній — обов'язок справжнього чоловіка без жодних застережень. Мабуть, саме тому багато цивільних справ про стягнення аліментів розглядається в судах «по совісті», без зайвих мудрувань і казуїстики.

Однак інша правда життя говорить про те, що зустрічається чимало боржників по сплаті аліментів, які часто мають за плечима вже не одну колишню сім'ю, все життя перебувають у бігах та борг свій віддавати наміру не мають.

Ось про них переживає безсонними ночами міністр Петренко. У приклад іншим він вирішив поставити Львівську область. За його словами, на Львівщині придумали не випускати з України злісних неплатників аліментів, оскільки з'ясувалося, що серед боржників є чоловіки, які перетинають польський кордон десятки разів на місяць.

Реалізації привабливих ідей міністра, як завжди, заважає суд. «Блокування виїзду за кордон передбачає рішення суду: державний виконавець звертається до суду, який виніс рішення про стягнення аліментів із клопотанням заборонити виїзд боржника, що ухиляється від сплати аліментів, за кордон. Статистика така, що лише 20% клопотань виконавців задовольняють у Львівській області», — зазначив міністр.

Він також повідомив, що територіальне управління юстиції у Львівській області вже склало антирейтинг суддів, які найбільше відмовляють у задоволенні клопотань про заборону виїзду за кордон чоловікам-боржникам. Незабаром його опублікують у ЗМІ, а також передадуть до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Який жах! Судді лише на 20% поважають виконавчу службу Мін'юсту. Тому вирішено вдатися до відомої практики — скласти списки ворожих суддів. Проста думка про те, що міністр юстиції мусить у правовій країні діяти правовими методами, ніяк не проб'ється в наглухо зачинені Павлом Петренком двері.

Перше, що спадає на думку міністра: якщо судді ухвалюють «неправильні» рішення — їх потрібно тероризувати. Збагнути, що судді всього лише працюють у рамках того законодавчого поля, що існує у нас в країні, він ніяк не може.

Замість того аби складати «ображені» списки, він би краще підготував поправки до чинного законодавства, які чітко і ясно регулювали би правовідносини, що випливають із Сімейного кодексу України. Наприклад, чітко врегулювати ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу, на підставі якої суд має право тимчасово обмежити боржника у праві на виїзд за кордон. Ця стаття не містить жодних чітких критеріїв, якими керується суд під час ухвалення рішення. Ось Петренко й міг би направити свою кипучу енергію в мирне русло — через законодавче уточнення механізмів обмеження у праві на виїзд боржників.

Але це надто просто для міністра. У країні, де суперечку між НАБУ й ГПУ вирішують мітингом і брифінгом, а якість судової практики покращують не методичними роз'ясненнями пленумів вищих судів, а списками «ворожих» суддів, такий підхід просто неприйнятний для пана міністра.

Тому він пішов ще далі й договорився до такого: запропонував обмежити цих чоловіків у праві здійснювати цивільно-правові дії, відкривати бізнес, укладати угоди щодо придбання нерухомого майна. І як призовий бонус міністр пообіцяв, що тих, хто не платить своїм дітям аліменти, знатиме вся країна.

«До кінця року з'явиться публічний реєстр боржників по всіх справах у зв'язку з тим, що ми ухвалили нову редакцію закону «Про виконання судових рішень». Тепер, коли ви з кимось підписуєте договір, можна буде зайти в публічний реєстр і подивитися, чи має ця людина борги. Це дозволить не влучити у шахрая, або якщо ви з кимось почали зустрічатися, можна зайти подивитися, чи має він борги по аліментах, якщо він раніше був одружений», — повідомив міністр.

Реєстри боржників — це типовий прийом колекторських служб банків, що називається — робота на нерви боржників. З правової точки зору — ні холодно ні жарко, якщо тільки це не переходить межі добровільності стягнення боргу й не набуває рис примусу до цивільно-правових зобов'язань, що переслідується за ст. 355 КК України.

А ось у тій частині, де Павло Петренко, по суті, закликає відновити радянську систему «поразки в правах», — тут вже дозвольте!

Засновувати суб'єкти господарювання та здійснювати цивільно-правові угоди з нерухомим майном можуть всякі дієздатні особи. Обмежити в такому праві можна лише одним способом — визнавши людину частково або повністю недієздатною. Правочин, вчинений недієздатною особою, є нікчемним відповідно до ст. 226 Цивільного кодексу України, якщо тільки угода не була схвалена опікуном такої особи.

Отже постає питання: як Петренко збирається обмежувати або повністю позбавляти дієздатності боржників? Згідно із законом це може зробити лише суд і лише на підставі, зазначеній у ст. 36 Цивільного кодексу України — якщо ця особа страждає на психічні захворювання, зловживає алкоголем, наркотиками, має пристрасть до азартних ігор тощо.

Друге — кого Міністерство юстиції має намір призначати як опікунів таких осіб? У якому порядку встановлювати опіку і т. д.?

Тут найнебезпечніше — почати. Далі ми почуємо безліч інших «рацпропозицій» — наприклад, позбавляти громадянства, утримувати в борговій в'язниці та ін.

Зайве нагадувати, що все це абсолютно незаконно і антиконституційно.

Методи пана міністра цілком запозичені з арсеналу начальника жеку, який не видасть довідку про склад сім'ї боржникові за комунальні послуги. Виходить, що якщо хтось заборгував по квартплаті, то він вже й сім'ї позбавляється з усім її складом. За своєю правосвідомістю Павло Петренко і є всеукраїнський начальник жеку, а не міністр юстиції.

Постає резонне питання: коли Міністерство юстиції нарешті займеться своєю прямою справою і розбереться з наявною нормативно-правовою базою, а у своїй роботі почне спиратися не на мітингову демократію, а насамперед на закон?

Читайте також: Запаморочення від успіхів міністра юстиції Петренка

http://ua.racurs.ua/1274-ministr-petrenko-vynahodyt-novi-metody-vybyvannya-borgiv

У КОВЕЛІ НОВЕ НАМАХАЛОВО ВІД "ВОЛИНЬГАЗУ"?!

У Ковелі працівники міського управління з експлуатації газового господарства масово встановлюють на житлових багатоповерхівках загальнобудинкові газові лічильники. Наразі ними вже оснащені понад 15 будинків. А днями газовики почепили чергове оголошення-повідомлення, що сьогодні будуть «встановлювати будинковий вузол обліку газу», і на житловий будинок №85 по вулиці Володимирській. 

Із самого ранку мешканці цієї п’ятиповерхівки, де розташовано 119 квартир, з нетерпінням чекали на прибуття газовиків, щоб повідомити їм про своє категоричне «ні» такому «ноу-хау». Так, зокрема, мешканець будинку Іван Касянчук стверджує, що ні з ним, ні з його сусідами ніхто із працівників газової служби не розмовляв з приводу встановлення загальнобудинкового лічильника, не цікавився думкою місцевих жителів. Це ж саме підтвердили й усі ті, хто вийшов зустрічати «непроханих» гостей. 

Близько 10 години ранку біля останнього під’їзду ( 8 під’їзд) будинку №85 по вулиці Володимирській підійшли головний інженер Ковельського УЕГГ Андрій Стернічук та бригада ремонтників-газовиків. 

Обурені мешканці відразу ж їм заявили, що вони не хочуть загальнобудинкового лічильника. Люди просили головного інженера показати їм відповідні документи. Зокрема, цікавилися урядовими, законодавчими документами, які б надавали право газовикам вмонтовувати загальнобудинкові прилади обліку газу, проектною документацією на ці роботи тощо. Також вони хотіли знати, чому ця служба не прислухається до думки своїх споживачів. Андрій Стернічук відмовився показувати дані папери. 

А натомість постійно говорив, що у випадку не встановлення такого лічильника, мешканцям доведеться платити за використаний газ за «граничними тарифами», і процитував довжелезну ініціативу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг. Також він повідомив, що влада міста ознайомлена з ініціативою Нацкомісії і знає про встановлення ними на багатоповерхівках міста лічильників обліку газу. Щоправда, він дуже бідкався, що працівники РЖКП, на балансі яких знаходяться будинки, не допомагають газовому підприємству проводити роботи. 

Головний інженер запевняв присутніх містян, що сьогодні вони приїхали встановлять лише ящик для лічильника, а останній буде вмонтований згодом, про що повідомлять додатково. Однак люди категорично з цим не погодилися.

«Якщо ви зараз не допускає нас до встановлення, я буду вимушений викликати поліцію для забезпечення громадського порядку, щоб потім нам не сказали, що працівники ПАТ «Волиньгаз» мешканців побили, а мешканці побили працівників ПАТ «Волиньгазу». Тому для цього буде викликана поліція», - заявив головний інженер газового підприємства і взявся телефонувати до міськрайвідділу.

За кілька хвилин прибула машина з поліцейськими. Один із них підійшов до когорти людей і звернувся до представника газового підприємства: «Ви викликали поліцію? Я бачу, люди вас не б’ють». 

Нічого правоохоронцю на це не відповівши, головний інженер попросив його бути присутнім при подальших діях газовиків. Він дав команду своїм підлеглим прослідувати до головного вентиля, який подає газ у будинок, і перекрити його. Мешканці мерщій кинулися їм навздогін і хотіли було собою закрити цей вентиль, однак газовик гукнув своїм людям повертатися назад. 

За усім цим уважно спостерігав представник поліції, який потім резюмував побачене так: «Є адмінправопорушення – немає. Є склад кримінального правопорушення – немає». Вже в машині поліцейських Андрій Стернічук написав пояснення стосовно нинішньої події. 

А тим часом мешканці будинку заходилися писати листи-скарги на чергове нововведення газової служби до міського голови Олега Кіндера та Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. До цього колективного послання, як повідомили люди, висловили бажання приєднатися й жителі інших багатоповерхівок. 

А також обурені містяни після гучних розмов із газовиками обговорюватимуть можливість поквартирного встановлення лічильників обліку газу.

Сьогодні на бригаду газовиків ще чекали мешканці будинку №99 по вулиці Володимирській, бо на дошках оголошень їхніх під’їздів теж були розклеєні повідомлення від адміністрації ПАТ «Волиньгаз». Вони також твердили, що з ними жодних бесід на предмет встановлення загальнобудинкового приладу обліку газу ніхто не вів, не питав їхньої думки. А вони – проти такого лічильника.

http://prokovel.com/kovel_2016/1160-kovelchani_vistupili_proti_chergovogo_nou-hau_vid_gazovikiv.html

ЄСПЛ ВИНІС РІШЕННЯ НА КОРИСТЬ УКРАЇНЦЯ ЩОДО НЕВІДПОВІДНОСТІ ПЕНСІЇ ПРОЖИТКОВОМУ МІНІМУМУ

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Петриченко проти України", визнавши порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю 46 Конституції України про те, що розмір його пенсії був нижчим від встановленого у відповідний час прожиткового мінімуму. Про це йдеться у стисломувикладі рішення Суду від 12 липня 2016 року.

Спочатку заявник звернувся до суду першої інстанції з позовом до районного управління Пенсійного фонду України про виплату стверджуваної заборгованості по виплаті пенсії та відшкодування моральної шкоди. Заявник, зокрема, стверджував, що розмір його пенсії був нижчим від прожиткового мінімуму, що суперечило статті 46 Конституції України. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову заявника.

Апеляційний суд міста Києва та Вищий адміністративний суд України залишили рішення суду першої інстанції без змін. Жоден з цих судів не розглянув доводи заявника за статтею 46 Конституції щодо невідповідності розміру його пенсії прожитковому мінімуму.

До Європейського суду з прав людини заявник скаржився за пунктом 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з тим, що національні суди не розглянули його довод про те, що розмір його пенсії було встановлено всупереч вимогам Конституції.

У свою чергу, Європейський суд дійшов висновку, що, цілком проігнорувавши доводи заявника, навіть коли вони були конкретними, доречними та важливими, національні суди не дотримались свого зобов’язання за пунктом 1 статті 6 Конвенції. 

Таким чином, ЄСПЛ визнав, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, а також постановив, що Україна упродовж трьох місяців повинна сплатити заявнику 1 200 євро відшкодування моральної шкоди та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись.

Зауважимо, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини вже звернула увагу національних судів на це рішення для врахування при здійсненні судочинства.

http://ukrainepravo.com/news/international/spl-vin-s-r-shennya-na-korist-ukra-ntsya-shchodo-nev-dpov-dnost-pens-prozhitkovomu-m-n-mumu/

Громадськість Ковеля глибоко занепокоєна долею річки Турія

На сьогоднішній 13 сесії Ковельської міської ради голова фракції в раді Блоку Петра Порошенка «Солідарність», депутата Сергій Кошарук, який ще й обіймає посаду заступника керівника Волинської обласної державної адміністрації, та заступник голови фракції в міськраді від УКРОПу, депутат Галина Стасюк почергово озвучили звернення від представників громади міста, яких дуже турбує подальша доля головної водної артерії Ковеля – річки Турія.

Галина Стасюк зачитала звернення голови Ковельської міської філії Союзу українок Олени Місюри, яка також є й громадським діячем, переможцем цьогорічного міського конкурсу «Кращий…» в номінації «Меценат року». В ньому вона висловлює думку багатьох містян, які стривожені нинішнім жахливим становищем Турії: «В таких умовах, якщо не прийняти швидких і радикальних заходів, річка поступово відмиратиме. Наразі річка вимагає точного діагнозу своїх недуг і розширеного комплексу «лікування». 

До речі, цього літа купальний сезон для ковельчан, на жаль, так і не настав, бо фахівці ДУ «Волинський обласний лабораторний центр держсанепідемслужби України» ще на початку червня встановили, що тут вода не відповідає нормативам за мікробіологічними показниками. Тому громадський діяч Олена Місюра не випадково просить і очільника Ковеля Олега Кіндера, і депутатський корпус передбачити в бюджеті на наступний 2017 рік кошти на оздоровлення річки в межах міста. Депутат Галина Стасюк подала дане звернення як запит, котрий міський голова був змушений поставити на голосування. В результаті прохання «Мецената року» О. Місюри почули 25 міських народних обранців і лише 4 «слуги народу» - ні, серед яких був і градоначальника міста. 

Зрештою пізніше, коли Галина Стасюк забажала вивести на головний екран електронної системи «Віче» результати попередніх поіменних голосувань цієї сесії (сюди ввійшло й голосування за її запит щодо стану річки, - ред.), Олег Кіндер у мікрофон заявив, що він не підтримував депутатські запити цього депутата і озвучив причину свого волевиявлення. 

«Депутат, який просто такий запит робить…ну. Ну треба ж трошки думати, який саме запит робити», - висловився О. Кіндер.

На що депутат Стасюк відповіла: «Ви за жоден мій запит не голосуєте. Перше - це не моя була пропозиція, чи щось таке ви розказуєте. До мене звернулася голова філії Союзу українок. Я знаю ваше відношення до мене, я прекрасно знаю. Ви не голосуєте. Я вас не суджу, але хочу бачити, як голосують депутати». 

Зрештою результати таки з’явилися на табло і сесія продовжила свою роботу. 

Також про забруднення Турії фекаліями, швидке заростання її водоростями, обміління водойми говорив і Сергій Кошарук. Він звернувся до міського голови, щоб той активізував роботу підрозділів виконавчого комітету з метою вжити заходів для очищення річки Турія в межах міста.

До слова, днями в районі веслувальної станції, де має з’явитися рекреаційна зона, помпезно відкрили набережну: проклали доріжки з бруківки, встановили ліхтарі, лавки. І все це, мовляв, для відпочинку людей, щоб вони могли милуватися краєвидами міста, Турією, річкою, яка гине просто на очах, заросла так, що в окремих місцях у межах Ковеля її вже можна перейти пішки, фактично не замочившись. 

http://www.prokovel.com/kovel_2016-1154.html