ВІДМОВА ПРОЙТИ ОГЛЯД НА СТАН СП'ЯНІННЯ НЕ Є АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯМ

Невідповідність Правил дорожнього руху нормативним актам які регулюють діяльність поліції виключає склад адміністративного правопорушення за відмову, на вимогу поліцейського, пройти огляд на стан спяніння.

У разі відмови від проходження огляду на стан сп’яніння водій не повинен нести юридичної відповідальності за це, оскільки пункт 2.5 Правил дорожнього рухупередбачає що саме на вимогу працівника  міліції, а не поліцейського водій зобов’язаний пройти такий огляд. 

Звичайно всі ми розуміємо, що відмова від огляду на стан сп’яніння в установленому законом порядку має наслідки передбачені законом. Але оскільки в Правила дорожнього руху у зв’язку із вступом в силу Закону України «Про національну поліцію», Кабінет міністрів України, чомусь зміни не вніс, то і посилатися при складанні протоколу на пункт 2.5 ПДР, як формулювання суті правопорушення поліцейські не в праві. 

Отже..

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час  вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт,  який  передбачає  відповідальність за  дане правопорушення; прізвища,  адреси  свідків  і  потерпілих,  якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні  для  вирішення справи.

  

Протокол про адміністративне правопорушення затверджений, додатоком 2 до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення…» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 року. За версією наказотворця у протоколі повинно бути зазначено суть правопорушення з обов’язковим посиланням на пункт Правил дорожнього руху.

У пункті 2.5 ПДР вказано, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. 

Окрім ПДР про зобов'язання пройти огляд на стан сп’яніння зазначено в «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» який затверджений Постановою № 1103 Кабінету міністрів України від 17.12. 2008 р. з внесеними змінами від 28.10.2015 р. В пункті 8 якого зазначено, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол  про  адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки  сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.  Як раз ця норма і повинна вказуватись при формулюванні суті правопорушення поліцейським у протоколі. Але поліцейські невпинно, зазначаючи в протоколі суть правопорушення, вказують порушення пункту 2.5 ПДР.

 

Враховуючи невідповідність Правил дорожнього руху нормативно-правовим актам які регулюють діяльність поліції, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення саме за відмову водія проходити огляд на стан сп’яніння на вимогу працівника міліції, то саме це виключає склад адміністративного правопорушення у діях водія. Оскільки у відповідності до норм чинного законодавства працівника міліції юридично не існує з 01.01.2017 р.

 

Тому у випадку складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову водія пройти огляд на стан сп’яніння, поліцейським при формулюванні суті адміністративного правопорушення, у протоколі необхідно вказувати що водій порушив пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, а не пункт 2.5 Правил дорожнього руху.

http://blog.liga.net/user/estelmah/article/25990.aspx

 

УРЯД ЗАТВЕРДИВ БЕЗПОВОРОТНУ ГРОШОВУ КОМПЕНСАЦІЮ НА УТЕПЛЕННЯ ЖИТЛА

Уряд продовжив дію державної програми з енергоефективності на 2017 рік й удосконалив порядок надання грошової компенсації населенню на енергомодернізацію житла. Відповідне рішення прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України, пише «Урядовий портал».

У цьому році українські сім’ї зможуть отримати безповоротну державну фінансову допомогу на впровадження енергоефективних заходів у розмірі:

20% – на придбання «негазових» котлів;

35% – для утеплення індивідуального житла;

40% – для ОСББ і 70% – для отримувачів субсидій, які входять у склад цих ОСББ.

Також, уряд розширив перелік банків-учасників програми. Тепер «теплі» кредити можна буде отримати не лише в Ощадбанку, Укргазбанку та Укрексімбанку, а й в Приватбанку.

Цьогоріч стане обов’язковим впровадження комерційного обліку при проведенні заходів з термомодернізації багатоквартирних будинків. Таким чином, ОСББ зможуть контролювати фактичне споживання енергоресурсів у будинку та оцінювати ефективність впровадження енергоефективних заходів. На такі заходи ОСББ зможуть, як і раніше, отримувати 40% безповоротної фінансової допомоги.

Населення та ОСББ, які беруть участь у програмі, можуть отримати компенсацію для утеплення будинків, встановлення вузлів обліку води та тепла, радіаторів опалення з терморегулятором, заміну вікон на енергоефективні, модернізацію освітлення, облаштування.

http://ukrainepravo.com/news/ukraine/uryad-zatverdiv-bezpovorotnu-groshovu-kompensats-yu-na-uteplennya-zhitla-ta-vstanovlennya-l-chilnik-/

ШОК! У субсидіантів перевірятимуть все: від наявності дорогих речей до складу холодильника

Українцям, які отримали соціальну знижку від держави на оплату комунальних послуг у вигляді субсидії, влаштують ретельну перевірку соціальні інспектори.

Відтак, перевірятимуть все: від наявності дорогих речей до складу холодильника, і не виключено, що після такої перевірки більшість громадян не зможуть користуватися субсидією й надалі.

За словами експертів, найбільш ретельну перевірку пройдуть матері-одиначки, що свідомо не реєструють шлюб і при цьому користуються соцдопомогою.

«Уявіть собі ситуацію, що чоловік і жінка живуть разом, ведуть спільне господарство, у них народжується дитина, але вони не реєструють шлюб офіційно. При цьому така жінка сьогодні спокійно оформляє статус матері-одиначки та отримує допомогу від держави», — повідомила юрист Тетяна Бондаренко у коментарі kp.ua

Повідомляється, що перевірятимуть доходи, які родина може отримувати від родичів, котрі перебувають на заробітках за кордоном.

«Другий варіант — людина ніде офіційно не працює, а сам відправився в Польщу або Росію на заробітки. Природно, ці доходи ніде не фігурують. Я не здивуюся, якщо соціальний інспектор буде перевіряти не тільки матеріальний стан отримувачів субсидій, але і буде опитувати сусідів, довідуючись, хто з ким живе, чи є у них спільні діти, не поїхав хтось із сім’ї на заробітки», — пояснює Бондаренко.

Юрист упевнена, що двозначних ситуацій може виникнути дуже багато, адже кожного разу соцінспектору доведеться пояснювати, чому той чи інший член родини виїхав за кордон.

Найбільше, зазначає Бондаренко, можуть постраждати ті громадяни, які неофіційно здають в оренду квартири чи будинки.

http://ukr-biz.com.ua/2017/02/06/шок-у-субсидіантів-перевірятимуть-вс/

НЕОБҐРУНТОВАНІ ТА ВСТАНОВЛЕНІ ВСУПЕРЕЧ ВИМОГ ЗАКОНОДАВСТВА ТАРИФИ НА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ СКАСОВАНО СУДОМ

Вищим адміністративним судом України підтримано позицію Вінницького апеляційного адміністративного суду у справі за позовом громадянина до Виконавчого комітету міської ради про скасування рішення, яким встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення.

При розгляді справи судами встановлено, що Виконавчим комітетом міської ради не дотримано вимог законодавства під час розрахунку тарифів на житлово-комунальні послуги по обслуговуванню будинків і прибудинкових територій, чим порушено права та інтереси позивача.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, серед іншого, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

В ході розгляду справи з’ясовано, що встановлені Відповідачем тарифи розраховано не окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг та без застосування спеціальних формул, передбачених Порядком.

За таких обставин оскаржуване позивачем рішення Виконавчого комітету міської ради визнано незаконним судами трьох інстанцій та скасоване.

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

           15 грудня 2016 року                                  м. Київ                              К/800/7867/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Донця О.Є. Голяшкіна О.В.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 08 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року у справі № 135/1377/15-а за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області, третя особа - КП «Ладжитлосервіс», про скасування рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області, третя особа - КП «Ладжитлосервіс», про скасування рішення Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області №316 від 22.10.2014 року «Про встановлення КП «Ладжитлосервіс» тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення».  

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунки тарифів на житлово-комунальні послуги по обслуговуванню будинків і прибудинкових територій, які затверджені оскаржуваним рішенням, не відповідають вимогам Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869, оскільки не розраховані окремо по кожному будинку, та при розрахунку тарифів не дотримано принципу прозорості.

Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 08 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Виконавчий комітет Ладижинської міської ради Вінницької області звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.10.2014 року Виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області прийнято рішення №316 «Про встановлення КП «Ладжитлосервіс» тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення».

З копії зазначеного рішення і додатків до нього вбачається, що Виконавчий комітет Ладижинської міської ради затвердив тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для 105 багатоквартирних будинків, у тому числі і будинку № 60 по вул. Ентузіастів у м. Ладижин, де проживає позивач, у сумі 2,65 грн. за метр квадратний.

25.08.2015 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо надання інформації по тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Листом відповідача від 23.09.2015 року №735 позивача повідомлено про затвердження тарифів відповідно до рішення №316 «Про встановлення КП "Ладжитлосервіс" тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення».

Вважаючи вказане рішення незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем затверджено тарифи, які не відповідають вимогам Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», а тому таке рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.2 п. «а» ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, серед іншого, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно з ч.2 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - тариф на послуги) - вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір про надання послуг).

Послуги надаються з урахуванням встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг. Копія такого рішення є невід'ємною частиною договору про надання послуг.

Інформація про перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, їх вартість, структуру тарифу, його зміну з обґрунтуванням її необхідності доводиться до відома споживачів у порядку, затвердженому Мінрегіоном.

З аналізу зазначених норм вбачається, що до повноважень виконавчих органів місцевих рад віднесено затвердження (погодження) тарифів на житлово-комунальні послуги. Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком.

Між тим, як вірно встановлено судами та підтверджено матеріалами справи та поясненнями представника третьої особи, рішенням № 316 від 22.10.2014 Виконавчий комітет Ладижинської міської ради затвердив тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для 105 багатоквартирних будинків, у тому числі і будинку № 60 по вул. Ентузіастів у м. Ладижин, де проживає позивач, у сумі 2,65 грн. за метр квадратний. Багатоквартирні будинки в місті були розділені на групи і по цим групам був виведений середній показник для зручності підрахунків.

Разом з тим, із розрахунків тарифів видно, що вони розраховані не окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку, вони виконані без застосування спеціальних формул, передбачених Порядком.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що при прийнятті рішення № 316 від 22.10.2014 року відповідачем було порушено вимоги Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для скасування рішення Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області №316 від 22.10.2014 року «Про встановлення КП «Ладжитлосервіс» тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення».  

Що стосується посилань скаржника про те, що оскаржуване рішення жодним чином не порушує права та інтереси позивача, оскільки рішенням виконкому №316 від 22.10.2014 року було затверджено тарифи для КП «Ладжитлосервіс», колегія суддів вважає необґрунтованими так як, позивач є учасником правовідносин в яких застосовується спірне рішення, а тому має право на судовий захист і суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_4, як житель міста є належним позивачем.  

Щодо доводів скаржника про пропущення позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, колегія суддів виходить з такого.

Статтею 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з пояснень позивача та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач дізнався про порушення своїх прав 23.09.2015 з листа-відповіді на своє звернення від Ладижинської міської ради № 735 від 23.09.2015, зі змісту якого йому стало відомо про порядок розрахунку та розмір тарифів.

При цьому, посилання відповідача на те, що оскаржуваний акт був оприлюднений в установленому законом порядку, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Згідно з п.2 ч.1 ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Частиною другою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Таким чином, інформація на офіційному веб-сайті розпорядника інформації оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати її оновлення.

Між тим, будь-яких доказів того, коли саме був оприлюднений оскаржуваний нормативно-правовий акт відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, виконавчим комітетом Ладижинської міської ради в силу ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірність прийняття рішення №316 від 22.10.2014 року «Про встановлення КП «Ладжитлосервіс» тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для населення».  

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Ладижинської міської ради Вінницької області відхилити.

Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 08 грудня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді:

Ознайомитись з ухвалою ВАСУ у зазначеній справі можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень

http://ukrainepravo.com/law-practice/practice_court/neob-runtovan-ta-vstanovlen-vsuperech-vimog-zakonodavstva-tarifi-na-zhitlovo-komunaln-poslugi-skasov/

ПІШОХІДНА ДОРІЖКА ДО ШКОЛИ МИСТЕЦТВ У КОВЕЛІ ДОВЖИНОЮ В ЖИТТЯ (ФОТО, ВІДЕО)

«Прислухайся і серцем відгукнися, мелодія душі у вічність лине. Яскрава, радісна, єдина мить, вона нас піднесе і не покине», – такими поетичними словами ведуча, викладач Ковельської школи мистецтв Аліна Сидляревич розпочала концерт, що відбувся за участю учнів школи, присвячений Міжнародному дню музики у 2016 році, який відзначається щорічно 1 жовтня, починаючи з 1975 року.

З вітальним словом до присутніх звернулися: заступник міського голови Ігор Прокопів, голова Ковельської районної адміністрації Віктор Козак, голова Ковельської районної ради Андрій Броїло та його заступник Олександр Пасенковський, почесний громадянин Ковеля Анатолій Семенюк, директор школи мистецтв Андрій Мигуля, представник благодійного фонду Степана Івахіва «Патріоти Волині». 

Ігор Ярославович Прокопів висловив колективу вдячність за відданість улюбленій справі, здобутки у професійній діяльності, ентузіазм, вагомий внесок у збагачення культурно-духовної скарбниці рідного міста. Він побажав усім здоров’я, успіхів, натхнення, миру та злагоди. 

А ще, заступник міського голови Ігор Прокопів та секретар міської ради Віра Федосюк вручили Подяки міського голови за сумлінну працю, високі професійні здобутки, особистий внесок в естетичне виховання дітей, пропаганду музичного мистецтва, творчу ініціативність та з нагоди Дня музики викладачам Людмилі Кобченко, Ользі Середі, керівнику оркестру народних інструментів Ніні Самусік, викладачу-методисту Валентині Скрипіній.
Усе це дуже добре...
Але ковельська влада могла підготувати до цього свята подарунок, на який довгі   роки чекають  діти, батьки,  викладачі – пішохідну доріжку від школи мистецтв до вулиці Театральна і цим самим зробити вагомий внесок для школи мистецтв і міста…

З цього приводу є нагальна  потреба поговорити детальніше.

У грудні місяці 2015 року до депутата Ковельської міської ради Галини Миколаївни Стасюк, звернулись батьки та викладачі Ковельської школи  мистецтв з письмовою заявою про допомогу у вирішенні питання щодо облаштування (відновлення) пішохідної доріжки від центрального входу Ковельської школи мистецтв до вулиці Театральна, які  обґрунтували свою заяву  такими документами:

- копією Генерального плану, який було виконано ще у 1971 році та погоджено (цитую дослівно) «С градостроительным Советом Ковельского Горисполкома от 03 февраля 1972 года», до речі, виконаним бездоганно;

- копією звернення 64 (шістдесяти чотирьох) батьків  до депутата обласної ради В. М. Радчука від 01.04.2014 року,  які вказували, що діти постійно добираються до школи мистецтв понад будинком № 9 по вул. Театральній, який знаходиться в аварійному та антисанітарному стані і створює небезпеку для життя дітей.

- відповіддю міського голови О. О. Кіндера  голові обласної ради В. С. Вітер, від 06.06.2014 року, про те, що до «Ковельської школи мистецтв» існує 2 (два) проходи: один з вул.. Незалежності через (територію ЗОШ № 3), а другий біля будинку № 9 по вул.. Театральна, де працівниками РЖПК №2 територію прибрано" (як прибрано - див. відео);

- копією відповіді  голови обласної ради В. С. Вітер депутату Волинської обласної ради В. М. Радчуку від 23.06.2014 року.

Задля вирішення цього питання протягом року Галина Стасюк подала міському голові Кіндеру О. О. десятки звернень, два депутатські запити, які були проголосовані більшістю депутатів на сесіях міської ради, а від Кіндера як з гуся вода...

Тобто якщо рахувати від 03.02.1972 року - дати затвердження Генерального плану міста Ковеля, до якого було внесено план добудови на той час музичної школи з проїздами  та доріжками до неї, то сьогодні виповнюється рівно 45 років, за які змінилося багато «ГРАДОНАЧАЛЬНИКІВ» у нашому місті, але ніхто у даному випадку не подбав про безпеку дітей та не доклав зусиль для відновлення пішохідної доріжки до центрального входу Ковельської школи мистецтв зі сторони вул.. Театральна.

Ця пішохідна доріжка повинна бути окрасою нашого міста, школи мистецтв, яка є базовою школою культурно-мистецьких заходів, де проводяться конкурси, семінари обласного значення, проходять музичні вечори для жителів міста і яку  відвідують делегації з міст України та зарубіжжя.

Не на вертольоті ж сюди на мистецькі заходи добирається "КОВЕЛЬСЬКЕ ГРАДОНАЧАЛЬСТВО», чи можливо в рожевих окулярах, через які руїни і антисанітарія перетворюються в троянди та  конвалії?

Земельна ділянка, яка знаходиться  між будинками № 5 і № 7 по вулиці Театральній, де відповідно до Генплану має бути пішохідна доріжка уже давно розділена навпіл невисокою прозорою огорожею і використовується мешканцями цих будинків для власних потреб: з одної сторони вже приватизована, а з іншої сторони є прибудинковою територією, а все разом взяте зі сторони школи мистецтв нагадує циганські шатра.

Виникає резонне питання до начальника відділу містобудування та архітектури головного архітектора Мурай Людмили Любомирівни та начальника відділу земельних ресурсів Логвінова Вадима Григоровича: а як же Генплан? Як, кому і коли  надали дозвіл на передачу у приватну власність частину земельної ділянки відведеної  для  пішохідної доріжки?

Від будинку  № 9  по вул.. Театральна, залишились лише руїни та смітник, які знаходяться в безпосередній близькості до центрального входу Ковельської школи мистецтв і, як вказано вище є розсадником антисанітарії та загрозою для здоров’я і життя дітей від невідомих осіб, адже у цих руїнах розпивають напої, справляють нужду, валяються шприци із залишками крові і куди за викликом громадян  неодноразово виїжджали правоохоронці.

В наближеному оточенні до розробників технічних документацій із землеустрою  подейкують, що на будинок  № 9 і прилеглу до нього земельку вже покладене око, але необхідно виждати певний час. Надіюсь що незабаром ковельчани знатимуть свого героя.

Під час перерви другого пленарного засідання сесії Ковельської міської ради  2 лютого цього року, я попросила заступника Ковельського міського голови Прокопіва І. Я. обговорити зі мною деякі питання, а заодно і зустрітися разом з депутатом Стасюк Г. М. та зі мною безпосередньо біля школи мистецтв і він погодився.

Сьогодні о 8:30 год. Прокопів І. Я. прийшов на заплановану зустріч не один, а з головним архітектором міста Людмилою Мурай. 
Прокопів І. Я. повідомив, що проведення  робіт по відновленню пішохідної доріжки від школи мистецтв до вул.. Театральної буде виконувати РЖКП № 2 і на підтвердження сказаного, у нашій присутності дав вказівку Мурай Л. Л. про  направлення відповідних документів до РЖКП № 2 для виконання робіт по відновленню пішоходного проходу.

На цю зустріч з нами прийшли також депутати від БПП Роїк Ірина Олексіївна та Кибиш Тетяна Миколаївна і ми гуртом перейшли на другу сторону до школи мистецтв, через так званий прохід біля будинку № 9 по вул.. Театральна і побачили увесь бардак, який розхвалює у відповідях міський голова Кіндер О. О.

"Вздовж пішохідного проходу з обох боків буде встановлено огорожу з металопрофілю а посередині будуть встановлені ліхтарі та клумби, щоб не було проїзду для машин. Зі сторони школи мистецтв буде встановлено огорожу якою буде перекритий небезпечний прохід біля  будинку № 9" - підтвердила Людмила Мурай.
Цю ж інформацію Людмила Мурай та Ігор Прокопів повідомили заступникам дирактора школи мистецтв Володимиру Яцині та Людмилі Мишковець, з якими  випадково зустрілися біля школи мистецтв.

До речі, відповідно до Генплану, пішохідний прохід від вулиці Театральна мав би виходити прямо до центрального входу школи мистецтв, а його  ширина  мала б бути 9 метрів.
Але цією красою ми можемо полюбуватися лише на Генплані міста бо зараз її ширина  буде лише 5 мерів, а тому прохід не виходитиме напряму до центрального входу школи мистецтв.

Дане питання до самого його вирішення буде знаходитись на контролі у депутатів, яких Ви бачите на знімках (особливий контроль здійснюватиме Галина Стасюк), а також на контролі Громадської ради при Ковельській міській раді до повного його вирішення.

        Дуже приємно що депутатська більшість співпрацює з громадською радою при Ковельській міській раді, а тому, незабаром ми змусимо владу вирішити іще одне з найнагальніших питань в інтересах громади міста, про що я повідомлю додатково.

АРТЮШЕНКО ГАЛИНА