ВІТАННЯ З ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇ

Волинська правозахисна група 

Свідоцтво про реєстрацію № 627,  Головне   управління юстиції у Волинській області. Волинська обл.,  м. Луцьк, проспект Відродження,   47 ,  к. 22.  Тел. 0677228455

_____________________________________________________

В.Януковичу  - Президенту України гаранту дотримання прав людини в Україні  
Н. Корпачовій - Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини  
В. Пшонці -  Генеральному прокурору України
Б. Клімчуку - Голові Волинської державної адміністрації

П. Філюку - Голові  апеляційного суду Волинської області
С. Панасюку - Судді Рожищанського  міськрайонного суду           

                                            

                               В  І  Т  А  Н  Н  Я

З нагоди Дня Конституції України  та 5 річниці з початку  захисту права  волинян  А.Воробей,  І.Зеленяка та В.Репецького   в судах області,  вітаємо Вас – «захисників  прав та законних інтересів конституційних прав громадян України».

Нюрбенгський процес,  під час якого було розглянуто справи більше двох десятків  посадових осіб фашистської Германії про  злочини    скоєні протягом 5 років Другої світової війни,  відбувся протягом  О Д Н О Г О  року.

П я т и й   р і к суди Волинської області не можуть дати оцінки фальсифікованій справі проти молодих українців. Ми уявляємо титанізм роботи,   яка  здійснюється в інтересах Конституції та прав українців  посадовими особами нашої держави , які мужньо та самовіддано захищають конституційні наші права.

Ми вважаємо, що кожна причетна особа до цієї справи, повинна бути нагороджена  званням «Заслуженого захисника Конституційних прав громадян»  та «Героя України»  і  отримати  обов’язково добавку до заробітної плати та підвищену пенсію.    Особливо Ніна Корпачова, яка ні на одне звернення з двох десятків  по цій справі,  належним чином не відреагувала.

Не менше.

                             За дорученням  членів групи

Заступник голови                                  Микола Нікітюк

26 червня – Міжнародний день захисту жертв катувань

  














24 червня 2011 року виповнилося три роки як Верховний Суд України поставив крапку у кримінальній справі за обвинуваченням Артюшенка Олександра Володимировича у скоєнні злочинів передбачених п.п.6, 9 ч. 2 ст.115 та ч. 4 ст.187 КК України, залишивши касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи у суді першої інстанції без задоволення, а виправдувальний вирок апеляційного суду Одеської області від 06 березня 2008року без змін, який одразу ж набрав законної сили. 

Окрему ухвалу суду і виправдувальний вирок суд надіслав Генеральному прокурору України та прокурору Одеської області для вжиття заходів відповідного реагування.

Однак, Генеральний прокурор України навіть і не думав вживати будь-які заходи реагування. Його заступники разом із заступниками прокурора Одеської області «перекинулися» декількома листами, «зварганили» потерпілому Артюшенку відписку і заспокоїлись.

Так у вересні 2008 року появилась адміністративна справа за позовом Артюшенка О. В. про визнання бездіяльності Генерального прокурора України протиправною, яка пройшовши усі щаблі нашого цинічного правосуддя «зависла» у  Вищому адміністративному суді України. У вересні місяці буде рік як відкрито провадження у справі, а розглядати справу Вищий адмінсуд не бажає.
Генеральні прокурори змінюються…, а посадові особи за вчинені злочини проти правосуддя до кримінальної відповідальності не притягуються, а навпаки продовжують працювати на підвищених посадах.

Найяскравіший цьому приклад - заступник прокурора Одеської області Мрихін О.М. , який у травні 2005 року затверджував обвинувальний висновок і скерував справу до суду, наперед знаючи, що пред’явлене  Артюшенку О. В. обвинувачення побудоване на сфальсифікованих доказах і вибитих явках з повинною. Мрихін, як заступник прокурора області,  протягом трьох років  намагався надати сфальсифікованій кримінальній справі пристойного вигляду!
  
Наглядове провадження за нашими скаргами у Генеральній прокуратурі України аж кишить різного роду посланнями прокуратури Одеської області  за підписом О. М. Мрихіна.

Чи мав будь-яке право заступник прокурора Одеської області О.М. Мрихін контролювати хід досудового слідства по кримінальній справі стосовно співробітників міліції по катуваннях Артюшенка та фальсифікаціях речових доказів, коли він є одним з винуватців того, що Артюшенко більше трьох років без вини провів за гратами?

З квітня 2011 року Генеральна прокуратура України призначила  Олександра Мрихіна прокурором Вінницької області… а ще… за сумлінне виконання службових обо`язків, високий професіоналізм при їх виконанні Мрихін О. М. неодноразово нагороджувався Почесними грамотами, відзнаками, подяками, цінними подарунками Генерального прокурора України…
  
Що до цього можна додати?
  
Хіба лише сумну статистику:  кожні 40 хвилин в Україні катують людину… і за ці злочини ніхто не несе кримінальної відповідальності.

Г. О. Артюшенко

Правозахисники: Кожні 40 хвилин в Україні катують людину

Фото: www.milicia.lviv.ua  
Напередодні Міжнародного дня захисту жертв тортур українські правозахисники заявили, що тортури в Україні - вже не рідкість, а буденне явище

Як вважає експерт Харківської правозахисної групи Борис Захаров головна причина тортур в міліції - необхідність виконувати план розкриваності злочинів, поставлений перед правоохоронцями нинішнім міністром МВС, повідомляє Лівий берег.

Мета важливіша за засоби, а тому жертвами стають безневинні люди, вважає Захаров. За допомогою жорстоких знущань можна вибити зізнання у будь-якому злочині.

"Ця проблема по розмаху більша, ніж епідемія туберкульозу, - сказав експерт. - на Туберкульоз хворіють більше півмільйона, а за минулий рік тортурам піддалися 800 тис. чоловік". При цьому за словами правозахисника, випадки розслідування тортур украй рідкісні і те не по ст. 127 Карного кодексу ("Заборона тортур").

"Застосовуються в основному ст. 365, 364 ("Зловживання службовим станом" або "Перевищення службових повноважень"), - розповіла експерт ХПГ Людмила Клочко. - Це дещо бентежить: якщо трішки побив, це зловживання, а якщо сильно побив, це перевищення".

За словами правозахисників, Європейський суд з початку року прийняв чотири рішення, в яких визнав, що держава Україна порушили ст. 3 Європейських конвенції з прав людини ("Заборона тортур і жорстокого поводження"). Сума сатисфакції потерпілим склала майже 100 тис. євро, її повинні відшкодувати держава, а не винні в злочині особи.

Як відмітила Клочко, в Україні діє Закон "Про виконання рішень Європейського суду і про застосування судами України практики Європейського суду", в нім передбачений регресний позов коли винні органи повинні відшкодувати держбюджету суму сатисфакції. Але насправді таких позовів Міністерство юстиції не пред'являє.

14:34 25/06/2011р. 

 http://www.focus.ua/society/191302  

Правозахисники під ГПУ показали, як знущаються у райвідділах

 

Акумулятор, наручники і красномовні фотографії. Правозахисники в день захисту жертв тортур прийшли під Генпрокуратуру, щоб показати, як в українських райвідділах знущаються з людей.

 "Це пляшка з водою, звичайна пляшка з водою яка може стояти на столі у будь-якого міліціонера і цією пляшкою дуже зручно завдавати ударів по людині так, щоб не залишалося слідів. Карним кодексом України так само дуже зручно бити людину, бити по голові, оскільки він дуже важкий і товстий - говорить Український союз Хельсінкі з прав людини Марина Говорухина.

 "Можливо десь і є порушення. Можливо, тому що, в принципі, факти смертей є - ми від цього нікуди не подінемося. Такі люди притягуються до відповідальності нарівні з іншими громадянами України. А форма посилює провину", - говорить заступник міністра внутрішніх справ Віктор Ратушняк.

Зоя Миколаївна на волі свого сина не бачила вже півтора роки. Минулого року Сергія до себе запросив дільничний, поговорити про крадіжку телефону.

 "Його за цей час в СІЗО, я не знаю де, в СІЗО, не в СІЗО, його побили, але він знаходився на території СІЗО, вирізували селезінку, тобто зробили дитину мою інвалідом. На легені була операція. Я боюся, що я не дочекаюся, що він вийде з в'язниці ", - говорить мати ув'язненого СІЗО Зоя Карпеленко.

 Щоб не повторити долю Сергія, правозахисники радять не поспішати виконувати будь-які прохання правоохоронців. Приміром, запрошення в райвідділ має бути чітке аргументованим. А при затриманні слід вимагати складання протоколу.

 "Це обов'язково, щоб було зафіксовано, що ви прийшли, ваше прізвище, ім'я, по батькові в такий-то час. По-друге потрібно повідомити свої близькі, що ви туди пішли. Якщо ця процесуальна дія, то краще йти з адвокатом ", - говорить співголова Харківської правозахисної групи Євгеній Захаров.

Минулого року жертвами жорстокого поводження правоохоронців стали більше 700 тисяч українців. Більше півсотні померли в райвідділах. З року в рік статистика тільки погіршується, відмічають правозахисники. Приміром, цього року в райвідділах померло стільки ж українців як і упродовж усього 2009 року.

 "Зникло навіть побоювання якогось розголосу, якихось наслідків. У нас складається враження, що правоохоронці отримали певний сигнал з самих верхів", - говорить адвокат, Харківська правозахисна група Аркадій Бущенко.

 Тим часом навіть Європейський суд з прав людини для так званої української верхівки - далеко не завжди є покажчиком. Постанови Феміди виконуються із запізненням, або взагалі ігноруються, говорять правозахисники.

сьогодні,20:43 

http://24tv.ua/news/newsVideo.do?pravozahisniki_pid_gpu_pokazali_yak_znushhayutsya_u_rayviddilah&objectId=106342    

..."Я НЕ ВОЛШЕБНИК, Я ТОЛЬКО УЧУСЬ"...

01.04.2011 року, зранку, я включила комп’ютер і після того як він загрузився  виявила що усі програми заблоковані: не відкриваються  будь-які файли або програми і навіть  не має можливості  виключити чи перезавантажити комп’ютер. Я декілька разів перезавантажувала  комп’ютер, відключаючи його від електромережі. Такого з ним ще не було ніколи. Після того, як комп’ютер став працювати, я вирішила перевірити свою електронну скриньку, де виявила повідомлення служби  підтримки Odnoklassniki.ru про те, що я маю перейти за вказаним посиланням і підтвердити нову  електронну адресу, яку я змінила у настройках свого  профілю.

Зваживши на збій в роботі комп’ютера під час його включення, на те  що я нічого не міняла у настройках свого профілю, що   повідомлення подібного змісту за декілька років користування електронною скринькою я не отримувала, то я звернулась за консультацією до спеціалістів, які мені роз’яснили, що це було втручання в мій профіль  сторонньою особою, яка шляхом підбору пароля зайшла у мій профіль і змінила електронну адресу.

Якби я підтвердила зміну електронної адреси  через  посилання вказане у повідомленні, то я вже ніколи не відкрила б свою сторінку в «Однокласниках». Мою сторінку змогла б відкрити лише особа, яка змінила електронну адресу.

Після цього, в присутності спеціаліста я зайшла на свою сторінку і виявила наступне – у мене був гість: Олександр Турубара, який зайшов на мою сторінку через сторінку своєї дружини Н. Турубари.

Враховуючи, що я знаю лише одного Олександра Турубару - дільничного інспектора Ковельської  міліції, стосовно якого я наполягаю на порушенні кримінальної справи,  то для того щоб пересвідчитись чи це він, я зайшла на  сторінку Турубара Олександра, мешканця м. Ковель через сторінку його дружини і на  фотографії його впізнала.

Службою  підтримки Odnoklassniki.ru зафіксовано час зміни електронної пошти, який співпадає з часом, коли  «гість» вийшовши через сторінку своєї дружини, закрив свою сторінку.

 Дільничний інспектор Ковельської  міліції Олександр Турубара  змінив адресу електронної  пошти у моєму профілі в «Однокласниках» з метою незаконного втручання в мої особисті дані, які через можливу мою необізнаність, стали б в подальшому доступними лише йому, а не мені. 

1. Відповідно до ст. 32 Конституції України «ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

2. Об'єктом злочину є право громадянина на недоторканність приватного життя, особисту та сімейну таємницю.

3. Предметом злочину є конфіденційна інформація про особу.  Нею є відомості про приватне життя особи, що становлять її особисту чи сімейну таємницю (зокрема, інформація про освіту, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані про особу) і поширюються за її бажанням відповідно до передбачених нею умов.

4. Відповідно до статті 361 КК України  «несанкціоноване         втручання         в         роботу  електронно-обчислювальних   машин  (комп'ютерів),  автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку,   втрати,  підробки,  блокування  інформації,  спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого  порядку її маршрутизації – є злочином.

Я розумію, що соціальна мережа «Однокласники» створена для  спілкування знайомих і незнайомих між собою людей, які можуть заходити один до одного в гості, переглядати ДОСТУПНУ інформацію, запрошувати і додавати  один одного до друзів, надсилати один одному повідомлення, подарунки, грати один з одним в ігри, але ні в якому разі не шкодити один одному і не втручатися в особисту, закриту інформацію, яка є конфіденційною,  без згоди один одного.

Якби я, в електронній пошті підтвердила посилання про зміну електронної адреси у профілі, то я б ніколи  не побачила якого «гостя»  зафіксувала служба  підтримки Odnoklassniki.ru на моїй сторінці, що зазвичай найбільше трапляється із сторінками, які зламуються і викрадаються, на що і розраховував Турубара О.

Я вважаю,  що мотивом для незаконного вторгнення у мій профіль в «Однокласниках» було бажання Турубари О. після отримання повного доступу до моєї сторінки,  помститися мені, правозахиснику:

- за мої скарги до УМВС України у Волинській області і прокуратури Волинської області на його незаконні дії, які призвели до побиття свідка Зубача В. у приміщенні Ковельського МВ  співробітниками міліції;

- за моє втручання, як правозахисника у справу гр. Стасюк Г. М., де він напряму причетний до підкидання і вилучення наркотичної речовини з метою незаконного обвинувачення і незаконного засудження невинної молодої людини  Кулика В. Я.

Вважаю, що предметом помсти могли стати мої фотоальбоми, у яких, за   допомогою спеціальних програм  Турубара О. міг  змінити мої особисті фотографії, надавши їм самого вульгарного і порнографічного образу.

Не маючи доступу до своєї сторінки я ніколи не змогла б нічого вдіяти, не змогла б видалити сторінку, а зважаючи на велику неприязнь співробітників міліції до моєї особи, то вважаю також, що Турубара О. розрахував і на те, що якщо я навіть звернуся з заявою до міліції, то отримаю чергову відписку про невстановлених осіб і відмову в порушенні кримінальної справи, а прокуратура, яка має належним чином здійснювати нагляд за  додержанням  законів  органами,  які  проводять оперативно - розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство - солідарно їх підтримає і навіть вкаже у відписці що з прийнятим рішенням про відмову в порушенні кримінальної справи згідна і Генеральна прокуратура України. 

На підтвердження мого останнього аргументу є той факт, що станом на кінець сьогоднішнього робочого  дня – 11.04.2011 року, на мою заяву про вчинений злочин, подану в порядку ст.ст. 95, 97 КПК України до Ковельського МВ 01.04.2011 року з  приводу несанкціонованого  втручання  в роботу мого комп'ютера посторонньою особою без моєї згоди, оперативного реагування з боку високопосадових осіб не послідувало…

А жаль…
Співробітники міліції зобов’язані були у встановлений законом строк провести усі необхідні дії для перевірки моєї заяви, у якій я вказала що підозрюю співробітника міліції у вчиненні злочину, додала добуті мною докази і просила порушити кримінальну справу. 

У відведений законом строк перевіркою мало б бути встановлено: до вчинення злочину причетний співробітник міліції Турубара О. чи інша особа. Якщо інша особа, то – хто? 

У заяві я також вказала, що особисто відкрию свою сторінку в «Однокласниках» та свою електронну скриньку особам, які будуть здійснювати перевірку для підтвердження вище вказаної інформації, яку я зберегла в оригіналах.

Співробітники міліції вирішили зі мною не спілкуватися і не забивати собі голови такою, на їхню думку, дурницею як моєю заявою про вчинений злочин…

А може  моя заява  не підслідна Ковельському МВ?…  

Чи таке мовчання вказує на те, що  доказів, на які я послалася у заяві достатньо і доказувати щось інше або спростовувати немає необхідності ???

 Г. О. Артюшенко