Про мене

Моє фото
Ковель, Волинська, Ukraine
просто жінка і мама.

БЛОГ АРТЮШЕНКО ГАЛИНИ

середа, 31 липня 2013 р.

Влада виплатить чотири мільйони доларів забутому у в'язниці американцеві

http://iz.com.ua/2012-11-19-10-26-09/43-world/14007-2013-07-31-04-49-51

Уряд США виплатить 4,1 мільйона доларів 25-річному студентові, забутому співробітниками Управління по боротьбі з наркотиками(Drug Enforcement Administration, DEA) в тюремній камері. Про це 30 липня повідомляє Associated Press, передає Лента.ру.

У квітні 2012 року Дэниэл Чонг, студент Каліфорнійського університету, був затриманий в ході рейду агентів Управління по боротьбі з наркотиками у будинку одного з його знайомих. При обшуку агенти виявили у будинку 18 тисяч пігулок " екстазі", а також інші наркотики і зброю. Чонга, який, за словами його адвокатів, прийшов до знайомого з метою придбати марихуану, разом з вісьмома іншими людьми, що знаходилися у будинку, доставили у відділення поліції.

Після перевірки Чонгу заявили, що йому не пред'являтимуть звинувачення і найближчим часом звільнять. Студента відвели в камеру попереднього ув'язнення без вікон, після чого про нього забули. Чонг був виявлений і звільнений через лише п'ять днів: весь цей час він знаходився в камері без їжі і води. За словами самого студента, знаходячись в камері, він вже змирився з думкою про неминучу смерть.

Після виявлення Чонг, схудлий на 15 кілограмів, був госпіталізований з сильним обезводненням і у важкому стані пролежав в лікарні декілька днів. У травні 2012 року він подав позов з вимогою про відшкодування збитку у розмірі 20 мільйонів доларів. Владі вдалося скоротити підсумкову торбу в п'ять разів, уклавши з адвокатами Чонга досудову угоду.

Як відмічає AP, до справжнього моменту жодна офіційна особа не понесла дисциплінарної або іншій відповідальності за подію.

56 МЕСЯЦЕВ ЗА РЕШЕТКОЙ, 33 НОЖЕВЫХ, или Может ли убитый разговаривать по телефону?


Пройдет немного времени, и 35-летний Александр Корниенко, житель Овидиопольского района Одесской области, будет справлять невеселый 5-летний юбилей своего пребывания в тюрьме. То, что Корниенко находится за решеткой незаконно, понятно каждому, кто непредвзято ознакомится с этим делом. Но милиции и прокуратуре, с грубейшими нарушениями закона и тотальной фальсификацией дела засадившими Корниенко за решетку, естественно, не с руки признавать свою вину. А судьям, которые в своих решениях, фактически соглашаясь с защитой, в пух и прах разбили обвинение, не хватает гражданской смелости освободить невиновного. И этот порочный замкнутый круг отнимает у человека и его матери годы нормальной жизни, превратив ее в ад беззакония. 

В мае 2011 года судья Овидиопольского районного суда Н. Куркан, возвращая уголовное дело на дополнительное расследование, потребовал, кроме расследования самого убийства, "также провести независимое, объективное расследование заявлений А. Корниенко и его матери Корниенко Е. И. о применении к Корниенко недозволенных методов досудебного следствия и ПРОВЕСТИ ТАКОЕ РАССЛЕДОВАНИЕ ПОД КОНТРОЛЕМ ОБЩЕСТВЕННОСТИ". Это совершенно уникальное требование "под контролем общественности" является абсолютно законным по форме и сути. Другое дело - как провели такое расследование и провели ли вообще... 

Потом, так сказать, расследовав, дело опять вернули в Овидиопольский районный суд. И в апреле 2013 года судья Е. Козырский выносит новое постановление о возвращении уголовного дела на дополнительное досудебное следствие. Вот в русле этого постановления и пойдет наш рассказ. 

*** 
Александра Корниенко обвиняют в том, что 1 октября 2008 года, примерно в 23 часа, он, будучи в состоянии алкогольного опьянения, убил в поселке Великодолинское 17-летнего Максима Роту. Несчастный был полностью искромсан ножом, на его теле не было живого места - 33 ранения. 

(При этом мать подсудимого убеждена, что многочисленные ранения убитому, в особенности ранения полового органа, могли быть нанесены в качестве мести убитому за определенные действия полового характера. У ее сына мстить Роте подобным образом никаких оснований не было. - Авт.) 

Государственное обвинение утверждает, что Корниенко убил Роту в процессе ссоры, из мести. Кроме того, подсудимому вменяют, что он после убийства украл у своей жертвы мобильный телефон "Нокия". 

Корниенко в ходе судебного разбирательства категорически заявил, что преступлений, в которых его обвиняют, не совершал и никакого отношения к ним не имеет. А в указанное время убийства он находился по месту своего жительства. Первоначальные же признания он сделал под физическим и психологическим воздействием тогдашнего начальника Великодолинского отделения милиции, других сотрудников милиции и родственников убитого, которые с разрешения сотрудников милиции якобы также избивали его. 

Корниенко показал, что его допросы в качестве подозреваемого, обвиняемого, во время воспроизведения обстановки и обстоятельств события проводились следователем в присутствии сотрудников милиции, которые оказывали на него физическое и психологическое давление. Зато не было адвоката, которого вроде бы как ему предоставили. В начале этих следственных действий адвокат уходил, а потом только подписывал протоколы. Эти показания Корниенко подтверждаются просмотренными в ходе судебного заседания видеозаписями. 

Суд установил, что признательные показания подсудимого, на которых основывается обвинение, находятся в существенных противоречиях с иными доказательствами по делу. 

В "признательных показаниях" Корниенко описывал, что дождался, пока уснет мать, и вылез из своей комнаты через окно. В этот момент Рота ему снова позвонил и спросил, где он, на что Корниенко ответил, что уже идет. Они договорились встретиться на старом месте возле кургана, что за железнодорожными путями, отделяющими садовое общество, где живет Корниенко, от Великодолинского. Когда Корниенко подошел, Рота уже якобы там стоял и был один. По пути Корниенко Роте не звонил, так как на счету не было денег. В ходе якобы происходившего разговора Рота, имея ввиду бывшую девушку Корниенко, сказал: "Что ты с этой шлюхой общаешься? Эти русские - все шлюхи и проститутки". (Еще раз обращаем внимание читателей, что процитированная фраза, как и вся ситуация, судя по всему, плод писательских фантазий овидиопольских офицеров милиции. - Авт.). Корниенко спросил у Роты, отвечает ли тот за свои слова? На что Рота ответил, что всегда отвечает, и плюнул Александру в лицо. Корниенко ударил Роту кулаком, и понеслось... 

Суд отмечает, что с момента, когда Корниенко покинул свой дом и поговорил по телефону с Ротой и до момента их встречи на кургане, иных телефонных разговоров между ними не было. С момента встречи и до начала конфликта прошло непродолжительное время, исчисляемое, скорее всего, минутами. За это время Рота по мобильному телефону ни с кем не разговаривал. 

Последний телефонный разговор Роты с подсудимым был в 22.05.47 и длился 47 секунд. Последний разговор Роты со свидетелем Уманской происходил с 23.29.40 и длился 558 секунд (То есть примерно ЧЕРЕЗ ПОЛЧАСА ПОСЛЕ ТОГО, КАК КОРНИЕНКО ЯКОБЫ УБИЛ РОТУ. - Авт.). По мнению суда с момента последнего телефонного разговора между Корниенко и Ротой прошло более полутора часов, а расстояние между домом Корниенко и местом убийства не превышает одного километра. И это явно ставит под сомнение признательные показания Корниенко. 

Итак, Уманская разговаривала с Ротой почти до 23.39.00. В очередной раз он разговаривал с ней тихо, при этом пояснил, что его родители спят, и он не хочет их будить. Через несколько минут Рота стал говорить обычным голосом, объяснив, что перелез через окно во двор и идет на встречу. Рота рассказал, что хочет покататься, потому что у человека должна быть машина. Уманская слышала, что когда Рота вышел со двора на улицу, то встретил своего родственника, предположительно дядю, так как обратился к тому с просьбой ничего не говорить родителям. Потом телефонное общение продолжилось, и Уманская поняла, что с Ротой кто-то находится рядом. Вместе они купили сигареты в каком-то магазине, при этом Рота в магазин не заходил. Рота рассказал, что курит сигареты "Кент", тонкие, в черной пачке. Потом Рота рассказал, что проходит мимо кладбища, затем он остановился, так как должен был кого-то дождаться. Было слышно, что Рота находится возле железнодорожного полотна, так как проехал поезд. Со слов Роты он должен был пробыть в этом месте минут сорок в ожидании встречи. Рота во время разговора был спокоен, смеялся. Потом в телефоне стали нажимать клавиши, и у Уманской создалось впечатление, что кто-то не знает, где в телефоне находится клавиша окончания разговора. Никаких других звуков собеседница не слышала. Разговор был закончен внезапно. 

Анализируя ситуацию, суд пришел к выводу, что с момента, когда Рота покинул дом, и до момента его убийства рядом с ним находился какой-то мужчина, скорее всего, родственник, знакомый с его родителями и вхожий в семью Роты, и это был не Корниенко. 

Суд отмечает: 

"Досудебным следствием указанное лицо не устанавливалось, при этом оно может быть как свидетелем по делу, которое может дать важные показания о последних часах жизни Роты, или свидетелем-очевидцем убийства Роты, или лицом, совершим данное преступление". 

Кроме того, продавец магазина "Женева" в Великодолинском рассказала, что 2 октября около восьми утра к ней приехали сотрудники милиции и показали фотографию парня цыганской национальности, которого убили недалеко от магазина. По этой фотографии она узнала парня, который заходил к ней в магазин вечером 1 октября и покупал маленькую бутылочку воды, СИГАРЕТЫ "КЕНТ", ТОНКИЕ, В ЧЕРНОЙ ПАЧКЕ и шоколад. 

Об этом же парне рассказал и сын продавца. 

Из совокупности свидетельских показаний трех человек суд "не исключает", что в вечер убийства Роты в районе магазина вместе с ним "находилось лицо цыганской национальности, имеющее общее сходство с Ротой, с похожими антропологическими данными. При этом необходимо отметить, что подсудимый Корниенко по внешнему виду не похож на "лицо цыганской национальности". 

Но почему же Корниенко продолжает сидеть?! 

Существуют в этом деле и другие обстоятельства, явно указывающие на то, что уж кому-кому, но не Корниенко, находиться за решеткой за это убийство. 

(Окончание следует.) 

Эфтехар ХАТАК, 
президент Центра 
международной правовой защиты. 

Борис ШТЕЙНБЕРГ. 



56 МЕСЯЦЕВ ЗА РЕШЕТКОЙ, 33 НОЖЕВЫХ, или 
Может ли убитый разговаривать по телефону?

(Окончание. Начало в № 23.) 

Одна из свидетельниц рассказала в суде, что ее невестка имеет в районе убийства дачный участок. Когда она шла туда, к ней подошла молодая женщина и спросила, часто ли невестка ходит этой дорогой и не находила ли она какой-нибудь нож. А на следующий день невестка на огороде, между деревьями, нашла кухонный нож. Его лезвие было изогнуто, ручка была пластмассовая темноватого цвета. Возле заклепок было видно загрязнение, похожее на кровь. 

Вызванные сотрудники милиции изъяли этот нож, и он был приобщен к материалам уголовного дела в качестве орудия преступления. Суд отмечает, что разговор невестки с молодой женщиной цыганской национальности происходил через день после убийства М. Роты. Однако досудебным следствием никаких мер по установлению этой женщины не было принято, хотя вопросы к ней были. Например, почему она искала нож именно в этом месте? Да и, добавим, почему она вообще искала нож и какое имеет отношение к этой трагической истории? 

Суд поставил под сомнение и следующий факт. В своих признательных показаниях Корниенко утверждает, что наутро продал в Ильичевске похищенный у убитого мобильный телефон некоему Славику. Причем Корниенко якобы не скрывал, что телефон ворованный. Тогда почему было отказано в возбуждении уголовного дела в отношении этого Славика? 

В суде пресловутый Славик рассказал, что никакого телефона у Корниенко не покупал, и вообще милиция не изымала у него (Славика) этот телефон. 

Одним из важнейших доказательств виновности Корниенко досудебное следствие посчитало воспроизведение обстоятельств совершения убийства. Это следственное действие происходило 8 октября 2008 года. Однако суд отверг это доказательство и вот почему. Корниенко утверждает, что ему на месте сотрудник уголовного розыска рассказал и показал, что и как говорить на воспроизведении. Суд согласился с Корниенко. Оказалось, что с 7 до 10 часов утра 8 октября оперуполномоченный уголовного розыска забирал Корниенко из камеры для проведения следственных действий, о чем имеется запись в журнале вывода задержанных Овидиопольского райотдела. Следователь свидетельствовала в суде, что никаких поручений по проведению следственных действий с Корниенко, который числился за ней, она на это время никому не давала. 

Также суд поставил под сомнение так называемое обнаружение по месту жительства Корниенко футболки с пятнами бурого цвета и мобильного телефона с наслоением вещества бурого цвета, оказавшимися следами крови человека. В протоколе обыска слова "со следами наслоения вещества бурого цвета" явно дописаны после составления протокола. Эта дописка не засвидетельствована подписями лиц, участвовавшими в проведении обыска. 

Зато один из понятых рассказал суду, что в помещении при обыске находились около двадцати(! - Авт.) человек, все были в разных комнатах. Как находили телефон, он не видел. Кто-то вышел в коридор и сказал: "Вот, я нашел телефон". Пятен бурого цвета на телефоне свидетель не видел, зато видел, как один из сотрудников что-то дописывал в протоколе уже после подписей понятых. 

Суд отмечает, что ни в материалах уголовного дела, ни в ходе судебного заседания не были установлены основания, по которым Корниенко задержали в качестве подозреваемого. 

Также суд обращает внимание на то, что после последнего телефонного разговора Роты с Корниенко у Роты было еще два телефонных разговора с одним абонентом длительностью 122 секунды и 189 секунд. Досудебное следствие данного человека не устанавливало, хотя это могло иметь важнейшее значение для расследования уголовного дела. 

Суд выразил обоснованное сомнение в объективности прокурорской проверки по поводу применения сотрудниками милиции незаконных методов следствия в отношении Корниенко. 

Исходя из этих и других обстоятельств, в связи с неправильностью и неполнотой досудебного следствия суд признал невозможным вынесение приговора по данному уголовному делу и вернул его прокурору Овидиопольского района для проведения дополнительного досудебного следствия. 

В то же время суд, фактически полностью отвергая доводы досудебного следствия, отказался изменить Александру Корниенко меру пресечения. Единственное основание не выпускать Корниенко из-под стражи - это то, что он обвиняется в совершении особо тяжкого преступления. 

Но кем обвиняется Корниенко, неужели государством? Или все- таки теми, кому впору занять нынешнее место подсудимого? 

*** 
4 июля (после многочисленных переносов) состоялось заседание Апелляционного суда Одесской области. Было подтверждено решение Овидиопольского районного суда. Уголовное дело направлено на досудебное расследование. Корниенко остается под стражей. 

В ходе судебного заседания представителями потерпевшей стороны было заявлено, что Корниенко нельзя выпускать на волю из соображений его же собственной безопасности. Убийственный аргумент! Это что, намёк на самосуд? 

...Пока вы читали эту статью, прошел уже и 57-й месяц нахождения Александра Корниенко под стражей. И это преступное деяние государства и его представителей продолжается на наших глазах 

Эфтехар ХАТАК, 
президент Центра 
международной правовой защиты. 

Борис ШТЕЙНБЕРГ. 

субота, 27 липня 2013 р.

"Волинська правозахисна група" вручила представнику головного міліціонера України - генерал-майору міліції Олегу Шевчуку скарги і клопотання

25 липня у Ковельському МВ (з обслуговування міста та району) УМВС України у Волинській області здійснював особистий прийом громадян перший заступник директора Департаменту матеріального забезпечення МВС України генерал-майор міліції Шевчук Олег Миколайович.

На моє прохання зустрітися з членами ГО "Волинська правозахисна група" Олег Миколайович одразу дав згоду, а враховуючи тісний графік і незапланований прийом громадян у м. Луцьку - зустріч було призначено на 20 годину вечора 25 липня. 

Незважаючи на пізній час на вказану годину в приміщенні обласного управління міліції зібрались правозахисники в повному складі, а також представники різних відомств управління міліції  на чолі з очільником Олександром Терещуком.

Понад дві години велась емоційна дискусія в основному про незадовільну роботу дільничних інспекторів, про багаторічну безкінечну  тяганину з розгляду заяв про вчинення злочинів, про безпідставність винесення відмовних постанов, недотримання норм кримінально-процесуального законодавства слідчими і т. д.

Чи є ще в якій державі таке розслідування кримінальних справ як у нашій державі? Ні такого немає ніде!
Фальсифікацією матеріалів справи люди в погонах  не просто зневажають свій народ, а особисто принижують свою честь і гідність, своє звання, свою посаду, змушують народ ненавидіти їх.
І не може бути виправданням,  що не всі такі, бо давня приказка про те, що ложка дьогтю змарнує бочку меду - придумана не нами, а мудрецями. 

Роками не завершується розслідування саме тих кримінальних справ, де фальсифікуються матеріали справи для приховування осіб, які вчинили злочин, або для звинувачення у вчиненні злочину  невинуватої особи.


Ось які справи обговорювали правозахисники з представником міністра Шевчуком О. М.:
1. Справу шестирічної давності про ДТП, у якій загинув єдиний син Шабали Віталія Михайловича, де через тотальну фальсифікацію матеріалів справи винуватець ДТП уникнув кримінальної відповідальності, а засуджена була невинна людина. 
2. Стан сфальсифікованої справи про ДТП (шестирічної давності) у якій загинув син Дяк Людмили Михайлівни.
3. Стан не  розкритої, сфальсифікованої справи (десятирічної давності) по вбивству у Ковельському МВ співробітника міліції Маснєва, який був єдиним сином у матері, і єдиний син якого росте сиротою.
4. Кримінальні справи багаторічної давності Стрижевської Ольги Андріївни, а саме: 1. Свальсифікована справа по Департаменту Луцької міської ради про відмивання коштів. 2. Стосовно експерта, який сфальсифікував висновок експертизи. 3. Щодо фізичної особи, яка вчинила погром у квартирі Стрижевської О. А. і "з необережності" (на думку слідчого) викрала речі потерпілої.
5. Направлена до суду кримінальна справа стосовно Рожищенських дільничних інспекторів, які по звірячому побили людину, завдавши важких тілесних ушкоджень, після яких чоловік довічно отримав третю групу інвалідності. Однак, дані співробітники міліції продовжують працювати на своїх посадах.


6. По кримінальній справі Ковельських міліціонерів, які підкинули в будинок Стасюк Галини Миколаївни майже пів-кілограма наркотичної сировини і намагаючись сфальсифікувати висновок експерта, замінили наркотичну речовину на рослинну речовину з запахом м'яти - є офіційний документ з якого слідує, що з ОВС звільнені: начальник Ковельського ДІМ підполковник міліції Іван Макаренко, в.о. начальника служби боротьби з наркотиками Ковельського МВ Олександр Сахарук, дільничний інспектор Ковельського МВ  Олександр Турубара.
7. Катування молодого лучанина Гарковчука Віктора, внаслідок чого на молодого хлопця повішено злочин якого той не вчиняв.


8. Про кримінальну справу стосовно Тарасюка Ігора Олексійовича, у якій його звинуватили у злочині, якого він не вчиняв, відкриту за заявою Якимовича Анатолія Антоновича. Наразі Тарасюками ініційоване відкриття кримінального провадження стосовно Якимовича А. А. та його свідків про подання завідомо неправдивого доносу та дачі завідомо неправдивих показів з метою вибивання коштів.

Цей список можна було б продовжувати. 
 Генерал-майор міліції Шевчук Олег Миколайович вислухав усіх, прийняв письмові заяви і клопотання, дав вказівки і розпорядження, пообіцяв написані скарги на ім'я міністра МВС України, вручити особисто В. Захарченку.

 Вперше за 6 років розслідування кримінальної справи про загибель  сина Дяк Л. М.,   26 липня цього року на місці ДТП було проведено відтворення обстановки і обставин події з участю свідків. Можливо це не випадково  співпало з приїздом на Волинь  генерал-майора міліції Шевчука Олега Миколайовича і стало  початком справжнього розслідування справи... 
26 липня вже за вказівкою Шевчука О. М. було направлено групу працівників обласного управління міліції у м. Рожище для проведення перевірок за скаргами правозахисника Гаврука Олександра Сергійовича.


Чи змінять відношення пересічних українців до правоохоронців виїзні прийоми громадян високопосадовцями МВС - залежатиме від того, наскільки ефективно будуть виконуватися обіцянки дані громадянам.

До речі, Шевчук О. М. прийняв на особистому прийомі у м. Ковелі Савчука Петра Дементійовича, який поскаржився на слідчу з особливо важливих справах Собковську Наталію Георгіївну, яка працює у Ковельському МВ.

Увечері на зустрічі в УМВС Олег Миколайович розповів що він мав розмову із Собковською Н. Г., яка запевнила, що в найкоротший термін вичерпає конфлікт з Савчуком П. Д. а також вибачиться перед ним.

Як відреагує міністр Віталій Захарченко на колективну скаргу та особисті скарги членів ГО "Волинська правозахисна група" покаже час, визначений законом для перевірок і прийняття рішень.

АРТЮШЕНКО Г. О.

У Харкові судитимуть п’ятьох міліціонерів

http://www.unian.ua/news/586074-u-harkovi-suditimut-pyatoh-militsioneriv.html

У Харкові судитимуть п’ятьох співробітників міського управління відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків, які підозрюються у вимаганні та перевищенні влади.

 Як повідомили УНІАН у прес-службі прокуратури Харкова з посиланням на слідчого з особливо важливих справ прокуратури міста Юрія Білецького, слідство у справі завершене, обвинувальний акт минулого тижня направлений до Ленінського районного суду.

На цю тему: 
МВС переатестує антинаркотичні підрозділи http://www.unian.ua/news/577427-mvs-pereatestue-antinarkotichni-pidrozdili.html

 Перед судом постануть п’ятеро міліціонерів: четверо з підозрюваних оперативних співробітників мають звання капітана, а п’ятий – майор.

 За інформацією Білецького, слідство встановило, що 30 квітня підозрювані незаконно затримали 38-річного чоловіка, застосовуючи при цьому наручники та фізичне насильство. Доставивши потерпілого до приміщення міського управління міліції, вони змусили його підписати документи, згідно з якими в чоловіка нібито було вилучено пакет з марихуаною.

На цю тему: 
У Харкові капітана і підполковника міліції піймали на торгівлі наркотиками http://www.unian.ua/news/577268-u-harkovi-kapitana-i-pidpolkovnika-militsiji-piymali-na-torgivli-narkotikami.html

 Після цього потерпілого ще кілька годин тримали в приміщенні управління, вимагаючи в нього 5 тис. доларів та погрожуючи в разі відмови скласти неправдиві матеріали щодо його участі в незаконному обігу наркотиків. Оскільки вказаної суми у чоловіка не було, міліціонери примусили його продати автомобіль через підставну особу, а кошти за авто у сумі 5 тис. дол. привласнили.

 Білецький зазначив, що, згідно з обвинувальним актом, міліціонерам інкримінується скоєння злочину групою осіб за попередньою змовою (ч.2 ст. 28 ККУ), вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища (ч.2 ст.189 ККУ), та перевищення влади і службових повноважень, що супроводжувалося насильством (ч.2 ст. 365 ККУ).

На цю тему: 
У Кривому Розі дві міліцейські «шишки» торгували наркотиками http://www.unian.ua/news/577486-u-krivomu-rozi-dvi-militseyski-shishki-torguvali-narkotikami.html

 Їм загрожує до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8,5 – 17 тис. грн).

 Як повідомляв УНІАН, у травні в Харкові за перевищення влади були затримані чотири капітани міського управління міліції.

 До прокуратури на незаконні дії міліціонерів поскаржився харків’янин. Заявник повідомив, що в кафе, де він відпочивав із родиною, увірвалися оперативники, наділи на нього наручники, при затриманні пошкодили шийні хребці, доставили до міського управління міліції, утримували тривалий час, потім вимагали передачу іномарки підставній особі за непритягнення її власника до кримінальної відповідальності нібито за незаконний обіг наркотиків. Заявник вимушений був надати розписку про продаж іномарки та отримання 5 тисяч доларів.

На цю тему: 
У Києві міліціонери торгували конфіскованими наркотиками 
 Відомості про подію було внесено у ЄРДР за попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень, що супроводжувалося насильством).

На цю ж тему: 
Ковельські «МЕНТИ» зробили наркоманом невинного хлопця http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=1332

«Сповідь» колишніх міліціонерів: хто «кришує» і збирає «данину»?


Колишні слідчі та офіцери, які звільнилися з міліції, розповіли про сьогоднішній стан українських правоохоронних органів. На основі їх свідчень видання korrespondent.net представляє погляд зсередини на методи роботи Міністерства внутрішніх справ.

Зокрема, колишні слідчі і співробітники апарату МВС розповіли про розподіл між окремими службами міліції сфер «кришування» і збору «данини», наприклад, у торгівлі наркотиками, зброєю чи проституції.

«Ставлення начальників до підлеглих нині гірше, ніж до худоби. Матом так обкладуть, що у вухах свистить, і вважається, що чим грубіше, тим краще будуть працювати», - розповів колишній слідчий одного з одеських РВВС Ростислав Федорей.

Екс-працівники МВС повідомляють, що міліцейська структура пронизана декількома десятками великих кланів і тримається на корупційних відносинах по вертикалі. Корреспондент робить висновок, що український аналог поліції загруз у кумівстві, хабарництві та тісній співпраці з кримінальним світом. Захист населення давно не є пріоритетом людей у погонах, зазначають колишні міліціонери.

Як пише видання, корінь «розкладання» органів слід шукати в далеких 1990-их. Тодішні невиплати зарплат штовхали правоохоронців до пошуку нелегального заробітку. Ті, хто не хотів скочуватися до криміналу, змушений був звільнитися, тим самим позбавивши міліцію, в основному, середнього прошарку співробітників - головних носіїв професійного досвіду в розслідуванні злочинів. З того часу плани з розкриття лише росли, а зарплати радикально не збільшувалися.

«Перші негласні правила, які засвоюють молоді міліціонери, початківці кар’єри в правоохоронних органах з патрульно-постової служби або помічниками дільничного, - це методи збору хабарів з торгових точок», - розповів журналу Юрій, полковник, який відслужив 28 років у київському карному розшуку.

«Дільничні і пепеешники «контролюють» об’єкти нелегальної торгівлі в районі - від вуличних продавців продуктів до наркодилерів. Міліція не присікає, а, навпаки, дає добро на таку діяльність за хабарі. Водночас, Беркут, у чиє завдання входить лише охорона громадського порядку, намагається відщипнути шматок від цього пирога», - сказав Юрій.

Полковник міліції повідомив виданню, що щотижня за право вільно збувати свій товар правоохоронці беруть із кожного нелегального торговця від 100 гривень, а з дрібного наркодилера - до 2-3 тисяч гривень. Ці гроші, йдеться у повідомленні, є істотною надбавкою до зарплати. Згідно зі статистикою МВС, зарплата молодшого начальницького складу, в Києві, - лише близько 3 тисяч гривень.

Аналітик з економічних злочинів Сергій Андрієнко розповів журналу про чинні принципи вертикалі правоохоронної влади. У міністерстві, обласних управліннях та райвідділах діє кланова система, в основі якої, з його слів, стоїть корупційна піраміда, коли хабарі розподіляються від низів до верхів за посадами.

Крім того, практично кожен генерал, отримуючи нове призначення, перетягує за собою відданих йому підлеглих для підтримки системи. З тієї ж причини, зазначає експерт, крісла та звання у міліції коштують дуже дорого: наприклад, щоб стати генералом, у 90% випадків потрібно дати хабар з шістьма нулями.

Експерт передає розмову, яка відбулася за його присутності, двох генералів, які поперемінно очолювали Дніпропетровську область. «До тебе приходила дівчина з мільйоном у кейсі, а це сукупні хабарі, отримані всією вертикаллю УВС області, які вручаються новому начальнику після призначення?» - «Так. А до тебе?» - «Теж так». Обидва посміялися і розійшлися», - запевнив Андрієнко.