До Волинської громадської правозахисної організації «Волинська правозахисна група» звернулась ковельчанка Стасюк Галина Миколаївна з заявою захистити її сина Віктора від незаконних дій співробітників Ковельського МВ УМВС України у Волинській області.
27 січня 2011 року суддя Ковельського міськрайонного суду Бондар В. М. порушив кримінальну справу стосовно її колишнього чоловіка Стасюка Миколи Федоровича за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 125 КК України за умисні тілесні ушкодження, які він завдав Галині Миколаївні ще в грудні місяці 2009 року та заборонив йому виїжджати за межі міста без дозволу судді. Забігаючи наперед одразу напишу, що 17 лютого суддя Бондар В. М. визнав винним Стасюка Миколу Федоровича у вчиненні даного злочину, і засудив його до одного року виправних робіт з відрахуванням 20 процентів заробітної плати в дохід держави.
Ця справа кружляла по всіх правоохоронних інстанціях, де ні співробітники міліції, ні прокурори не вбачали підстав для порушення кримінальної справи та притягнення Стасюка М. Ф. до відповідальності. За такою ж статтею у 2004 році вже порушувалась кримінальна справа стосовно Стасюка М. Ф. Тоді він побив свого неповнолітнього пасинка Віктора. Справу було закрито у суді за заявою Галини Миколаївни.
Тоді, розповідає Галина Миколаївна, вона повірила начебто щирому каяттю чоловіка, надіялась що подібне більше ніколи не повториться, хотіла зберегти сім’ю, бо виховували вже й спільну півторарічну доньку Даринку. Однак, побоїв стала зазнавати і вона сама, а після чергового побиття у 2009 році, поки вона заліковувала нанесені їй тілесні ушкодження, Микола Федорович повернувся до своєї першої дружини і вивіз із квартири усі речі, в тому числі абсолютно усі документи, навіть дитячий одяг і іграшки.
Скільки вона оббила порогів, щоб їй допомогли повернути хоча б документи: посвідчення інваліда дитинства доньки Дарини, паспорти, однак усі правоохоронці до яких вона зверталась були і є наче глухі і німі. На її багаторазові скарги відповідали простими сухими відписками.
Протягом шести років, для порушення кримінальної справи за фактом викрадення майна та документів з помешкання Галини Миколаївни ковельській міліції бракувало лише рішення судді Денісова В. П.???
Адже міліція всі ці роки мала головний доказ: заяву самого Стасюка М. Ф. начальнику Ковельської міліції від 20.08.2004 року, в якій він просить порушити кримінальну справу у відношенні його іншої дружини Стасюк Марії Петрівни, яка привласнила привезене від Галини Миколаївни майно, перелік якого із 69 речей, викладений на двох аркушах!!! Чоловік настільки заплутався у своєму власному житті, що заперечуюючи викрадення майна і документів у Галини Миколаївни, власноручно написав список того ж самого майна і документів, коли все привласнила його друга дружина!!! Аж моторошно читати такий список: дитячий альбом, дитячі фотографії, золотий ланцюжок, золотий маркіз маленький, золоті сережки дитячі, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про хрещення, сімейні фотографії і трохи смішно: будильник, туфлі літні, майки 11 шт., труси 15шт., шкарпетки 20 пар і т. д. Минуло три місяці після ухваленого рішення суддею Денісовим В. П.! У Ковельській міліції наче води в рот понабирали... з даного приводу.
А як насправді проводиться додаткова перевірка за рішенням судді Денісова В. П. та як реагують правоохоронці на заяви Галини Миколаївни про погрози Стасюка М. Ф. я постараюся описати більш детально.
27 січня 2011 року почувши у судовому засіданні рішення судді Бондара В. М. про порушення кримінальної справи Стасюк М. Ф. прямо в суді став погрожувати Галині Миколаївні вбивством, обзивав сина Віктора наркоманом, погрожував посадити його до тюрми, погрожував розправою і сестрі Галини Миколаївни, яка прийшла в суд як свідок. Про всі ці погрози Галина Миколаївна виклала у заяві, яку одразу зареєструвала у Ковельському МВ.
08 лютого з самого ранку Галині Миколаївні зателефонував дільничний інспектор міліції Турубара Олександр Анатолійович і запитав як вона працює, так як він хоче прийти до неї додому і поговорити. Галина Миколаївна сказала, що вона не проти зустрічі, але в даний час вона в поїздці, буде вдома 10 лютого і запропонувала Турубарі О.А. при потребі зателефонувати додатково.
Приблизно о 12:50 год. у двір зайшов Турубара О. А. іще з одним працівником міліції, імені його вона не знає, так як він не представився. Галина Миколаївна зустріла їх на вулиці, запросила до хати і стала розповідати про всі проблеми, однак, Турубара О. А. сказав їй, що це ще не проблеми і повідомив про те, що її колишній чоловік Стасюк М. Ф. написав на неї заяву і дав їй її прочитати. У заяві Стасюк М. Ф. написав що Віктор наркоман, що двічі лікувався від наркозалежності, що Стасюк М. Ф. переймається долею сина, а також тим, щоб і донька Дарина не росла в наркосередовищі, а тому просить позбавити Галину Миколаївну материнських прав.
Галина Миколаївна з сином були шоковані від такої заяви. Вона ще не дочитала заяву до кінця, як Турубара О. А. сказав, що хоче оглянути будинок. Галина Миколаївна і Віктор не заперечували, а навпаки, переконували, що в будинку немає нічого забороненого.
Тоді Турубара О. А. сказав Галині Миколаївні написати відповідну заяву. Віктор також сказав матері щоб вона писала заяву і нехай оглядають. Турубара послав Віктора до сусідів, щоб він запросив їх понятими, а сам надиктував Галині Миколаївні необхідну заяву, після чого сказав усім вийти до коридору звідки почнуть обшук. Усі крім Галини Миколаївни і Турубари вийшли на вулицю. Якраз підійшов Віктор з сусідом.
У коридорі Турубара сказав Галині Миколаївні дістати все що стоїть під столом, так як у нього є інформація, що наркота знаходиться у кімнаті у дивані або у коридорі у відрі. Галина Миколаївна дістала з під столу каструлю і відро. Турубара наказав відкрити відро і дістати, те що там є. Галина Миколаївна була впевнена, що відро порожнє, а коли відкрила – була шокована. У відрі був чорний пакет. Турубара наказав дістати пакет, розв’язати і більше руками не чіпати. Покликав усіх з двору зайти і подивитись. До коридору не заходив ніхто, заглядали просто в двері. Він дістав з пакета трошки невідомої речовини, дістав запальничку, пробував підпалити, але воно не горіло і тоді сказав Галині Миколаївні пройти з ним на вулицю. На вулиці Турубара по телефону викликав оперативну групу. Працівники міліції, які приїхали, зняли відбитки пальців з відра, запакували чорний пакет і стали складати протокол обшуку, а коли його потрібно було підписати, то Турубара побіг по сусідах і привів ще одного сусіда, щоб підписався у якості понятого. Після всього Галину Миколаївну з сином забрали до міліції де відібрали пояснення та відкатали їхні відбитки пальців.
Того ж дня Стасюк М. Ф. почав розповідати своїм знайомим що у помешканні Галини Миколаївни знайдено наркоту і йому це, начебто відомо від сусіда Віктора, який був понятим, однак, сусід із Стасюком М. Ф. уже багато років не спілкується і каже що спілкування з ним було б нижче його гідності. Навіть догадуватися не треба хто ділився із Стасюком М.Ф. інформацією про проведені слідчі дії!
Більше двох годин стражі закону «виписували» повістку Вікторові, а коли Галина Миколаївна стала наполегливо телефонувати синові і говорити що зараз вона прийде і не одна, то Віктора відпустили, вручивши йому повістку про те, що йому необхідно з’явитись 12 лютого (у суботу) на 9 годину в кабінет 419 до Сахарука О.В. для проведення бесіди.
Коли я, за заявою Галини Миколаївни 12 лютого о 9 годині прийшла до Ковельського МВ, то вона з сином Віктором законопослушно уже були у приміщенні міліції. Співробітникам міліції не сподобалась моя присутність, однак, я зателефонувала до обласного управління міліції, пішла на прийом до начальника міліції Дубія Миколи Миколайовича, який запевнив мене, що особисто розбереться в даній справі і рішення буде прийняте законним. Детально, до найменших подробиць, відомих мені від Галини Миколаївни і її сина я розповіла заступнику начальника ковельської міліції, начальнику слідчого відділу Тусю І. Г., який шокований був від почутого про «правомірність» проведення обшуку і вилучення речовини невідомого походження.
Реакція послідувала миттєво: Сахарук О. В. і ще з одним працівником міліції повезли Віктора до медичного закладу для відібрання аналізів на наркозалежність.
Віктор розповів, що у медичному закладі коли він зайшов в туалет здати сечу на аналіз, то Сахарук О. В. запропонував йому випити води із стакана, який невідомо як опинився в його руках, однак Віктор відмовився пити воду і попросив не стояти над ним у туалеті. В сечі Віктора, яку було досліджено одразу, не виявлено ніякої психотропної або наркотичної речовини, а тому його прямо з лікарні відпустили додому. Із крові, взятої у Віктора для дослідження, проводиться експертиза.
Одні їй обіцяють що у відношенні її сина Віктора кримінальну справу порушувати не будуть на підставі статті 6 КПК України, що вилучену речовину спишуть… Питання: як спишуть? На кого повісять?
Інші дорікають що вона своїми скаргами уже всіх задовбала. 17 лютого перш ніж зареєструвати заяву Галини Миколаївни, черговий Ткачук Вадим Володимирович невдоволено дорікав їй: - скільки вже можна ходити і писати?! А на другий день той же Ткачук В.В. накричав на постового: - Куди вона пішла? Не пускай її!
Того дня Галина Миколаївна зустріла у приміщенні міліції Турубару О. А. і їй аж забракло повітря: у того в руках був точнісінько такий самий пакет, як вона дістала з відра… тільки новий. Оговтавшись Галина Миколаївна запитала Турубару: - Ви знову несете мені пакет? Турубара промовчав, а працівники міліції лякають її що Турубара подасть на неї до суду.
За що? – не може зрозуміти жінка – хіба за те, що як стверджує її колишній чоловік - Турубара його кришує, вишукує на неї компромати?
То про цей факт можуть підтвердити свідки, сусіди, до яких Турубара ходив за тиждень до обшуку і просив написати заяву що Галина Миколаївна вже давно не проживає у своєму будинку. Чи не свідчать такі його дії про те, що Турубара завчасно готувався до якихось незаконних дій, наприклад, до проведення обшуку у відсутності Галини Миколаївни? Однак сусіди відмовились писати такі заяви. Чи може Турубара у позивній заяві опише як незаконно проводив обшук, після якого, бігав по сусідах шукаючи понятого і чому саме він повів Галину Миколаївну до відра, показав де воно стоїть і що з нього дістати? Адже Стасюк М. Ф. більше року у хаті не проживає, коридор Галина Миколаївна перебудувала без його участі, а тому Стасюку невідомо чи стоїть у коридорі стіл а під ним відро!!!
Галина Миколаївна гордиться своїм сином Віктором і показує грамоти і нагороди сина: за успіхи у навчанні у ліцеї; диплом з відзнакою; грамоти за сумлінну службу, зразкове виконання військового обов’язку, бездоганну дисципліну, відповідальність за несення служби в охороні Генерального штабу України. В даний час Віктор навчається в двох вузах, працює, не вживає алкогольних напоїв, не курить, ніколи не стояв ні на яких обліках. Галина Миколаївна повністю довіряє йому доглядати Даринку, коли сама знаходиться на роботі.
1. В якому статусі знаходились Галина Миколаївна і її син, коли у відношенні їх почали оперуповноваженими проводитись слідчі дії: обшук, експертиза? Де постанова суду на проведення обшуку?
2. Чому, в порушення статті 189 КПК України про обов'язковість вручення копії протоколу обшуку, другий примірник протоколу обшуку і другий примірник опису вилученої речовини не було вручено Галині Миколаївні одразу після проведеного обшуку, не видається і по сьогоднішній день на неодноразові її офіційні звернення, а роз’яснюються їй придумані самими ковельськими міліціянтами свої "закони", що такі документи може отримати тільки адвокат Галини Миколаївни?!!
3. Коли співробітники Ковельського МВ будуть чесно і добросовісно виконувати свої службові обов’язки, а не вдаватись до незаконних дій?
Галина Миколаївна заявляє, що якщо у відношенні її сина та її самої будуть продовжуватися вчинятися будь-які незаконні дії та прояви провокативного характеру, то вона вправі вважати що такі дії вчиняються її колишнім чоловіком Стасюком М. Ф. та співробітниками міліції як помста, за її скарги в усі інстанції на грубі порушення прав їхніх прав.
АРТЮШЕНКО ГАЛИНА ОЛЕКСІЇВНА
Заступник голови Волинської правозахисної організації
