Про мене

Моє фото
Ковель, Волинська, Ukraine
просто жінка і мама.

БЛОГ АРТЮШЕНКО ГАЛИНИ

четвер, 26 вересня 2013 р.

Українці щомісяця платять за вигадані метри прибудинкової території

Щомісяця українці отримують рахунки за комунальні послуги, серед яких: світло, вода, газ і певна сума за обслуговування прибудинкової території. Але виявляється, що далеко не кожен українець знає, що це за територія і скільки ж насправді за неї слід платити. Та є поодинокі випадки, коли люди намагаються встановити куди і нащо йдуть їхні гроші, -йдеться в сюжеті "Сніданку з 1+1".

Що таке прибудинкова територія, українці розуміють по-різному. "Я так думаю, що від будинку, оця земля за будинком, я навіть не знаю", - говорить жителька столиці Ярослава.

"Територія, де будинок наш стоїть, і тут територія, все", - вважає пані Анна.

"Як і всі розуміємо, що це територія, якою ми ходимо кожен день. Чесно кажучи, я не заглиблювалася в питання, ну, платимо і платимо", - зазначила інша мешканка Києва Зоя.

Платять українці за те, що не розуміють, теж неоднаково.

"Під 100 гривень. 70-80 десь", - зазначає киянка. Інші ж мешканці столиці називають різні суми - від 30 до 164 гривень.

З'ясувати, що ж таке "прибудинкова територія" і як нараховується сума до сплати за неї, вирішив житель багатоповерхівки, киянин Олександр. Вже декілька років хлопець намагається зрозуміти, за що платить кожного місяця. Він звертався до комунальників за державним актом на обслуговування території, а також документом, що засвідчує правомірність тарифів, однак відповідь від ЖЕКу не отримав. Намагався вирышити питання ы через суд, але теж марно. "Такого документу у них немає і, звісно, вони мені його не надали", - повідомив Олександр. Немає документів – немає щомісячної оплати. І це – справедливо, вважає Олександр. Тому останні півроку рахунки за обслуговування прибудинкової території не сплачує.

За словами юриста і правознавця Тетяни Монтян, українці щомісяця платять за неіснуючу прибудинкову територію. "Суть питання полягає в тому, що в Україні прибудинкові території багатоквартирних будинків в натурі не виділені, в кадастри не внесені, і де взагалі їхні межі, не знає абсолютно ніхто", - заявила Монтян.

Вона повідомила, що в Україні формалізовано, тобто мають належні правовстановлюючі документи, менше 10% земель.

"По всій Україні менше тисячі прибудинкових територій виділено в натурі", - говорить юрист.

Водночас вона зазначила, що ЖЕКи не мають ніяк правових підстав обслуговувати українські будинки:

"У нас є Конституційний суд, який аж двома рішеннями встановив, що будинок є спільною власністю власників всіх квартир. Але про ці рішення мало хто знає. Для спільного майна, яким є багатоквартирний будинок, нашим цивільним законодавством встановлено такий порядок прийняття легітимних, колективних рішень, як консенсус, тобто одноголосність".

Юрист додала, що всі ЖЕКи працюють не легітимно, тому українці можуть спокійно не платити за вказану послугу, бо навіть у разі судової тяганини, громадяни нічого не втратять – у найгіршому випадку доведеться заплатити нараховану заборгованість.


четвер, 5 вересня 2013 р.

ЧОМУ «СТРАЙКУЮТЬ» СЛІДЧІ ЛЮБЕШІВСЬКОЇ МІЛІЦІЇ?

http://www.volyn.com.ua/?rub=32&article=1&arch=1574

З ухваленням Кримінального процесуального кодексу в судовій системі з'явився новий інститут — слідчі судді. Це своєрідні «контролери» за законністю та дотриманням прав, свобод, інтересів громадян у кримінальному процесі. Та, виявляється, не завжди слідчому судді вдається захисти права громадян, бо його рішення правоохоронці можуть ігнорувати.

Василь НАГОРНИЙ

А ПРОКУРОР — НЕ ПОГОДИВСЯ

На невиконання ухвал слідчих суддів поскаржився «Волині–новій» Юрій Поліщук. 2 березня 2012 року він їхав мотоциклом через село Залізниця Любешівського району і потрапив у дорожньо–транспортну пригоду, внаслідок якої дістав тяжкі тілесні ушкодження — перелом кісток правої гомілки. На його думку, порушив Правила дорожнього руху водій УАЗу Сергій Михальчук, хоча той свою вину категорично заперечує. Звичайна історія: кожний вважає, що правда на його боці.

Істину в цій справі встановлював слідчий Любешівського районного відділу управління МВС області лейтенант міліції Володимир Крисько, який 9 вересня 2012 року вирішив закрити кримінальну справу за фактом дорожньо–транспортної пригоди. Однак прокурора Любешівського району Сергія Степанюка рішення слідчого не задовольнило. Перевіривши матеріали справи, він дійшов висновку, що постанова пана Криська незаконна і її треба скасувати, а в ході нового провадження призначити додаткові судово–автотехнічні експертизи.

«НОВЕ» РОЗСЛІДУВАННЯ ЛЕЙТЕНАНТА

Досудове розслідування доручили тому самому Володимирові Криську, який, не провівши експертиз, на призначенні яких наполягав прокурор, через 6 місяців знову постановив закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в діях Сергія Михальчука складу кримінального правопорушення. Потерпілий відразу подав скаргу до Любешівського районного суду.

27 червня 2013 року справу розглянув слідчий суддя Валерій Труш, який встановив, що досудове розслідування проведено неповно, а тому скасував постанову Володимира Криська і дав міліціонерам чіткий план усіх процесуальних дій у кримінальному провадженні: додатково допитати очевидців ДТП, з'ясувати, з якою швидкістю рухався мотоциклом Юрій Поліщук, провести відтворення події, а також призначити судово–автотехнічні експертизи. Та ніхто із любешівських слідчих навіть пальцем не ворухнув, щоб виконати вказівки слідчого судді.

Потерпілий змушений був знову поскаржитися на бездіяльність працівників міліції, які не відреагували на його клопотання про проведення відтворення обставин ДТП. Слідчий суддя Любешівського районного суду Наталія Гладіч, яка розглядала скаргу, встановила: «Подане потерпілим Ю. В. Поліщуком клопотання про проведення слідчого експерименту не розглянуто ні в строки, передбачені ст. 220 КПК України (три дні. — Авт.), ні на момент розгляду скарги, чим грубо порушено права потеріплого на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Слідчим СВ Любешівського РВ УМВС України не виконується й ухвала слідчого судді Любешівського райсуду В. О. Тру­ ша від 27 червня 2013 року, в мотивувальній частині якої є вказівка щодо проведення слідчого експерименту в даному кримінальному провадженні, що є грубим порушенням вимог КПК України та свідчить про неналежне виконання слідчим своїх посадових обов'язків». З огляду на ці висновки, вона зобов'язала керівника органу досудового розслідування — начальника слідчого відділу любешівської міліції Олександра Іванісіка вжити заходів щодо усунення порушень законодавства, а слідчого провести експеримент з участю Юрія Поліщука. Як стверджує потерпілий, обидві ухвали слідчих суддів не виконано.

Незрозуміло, що це — акція протесту правоохоронців, злочинний умисел чи халявне ставлення до роботи? А як бути потерпілому, якому кілька днів тому зробили чергову операцію? Чекати закінчення «страйку» любешівських слідчих? Бо створюється враження, що хтось дуже не хоче встановити істину в цій справі.

КОМЕНТАР

ГОЛОВИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ОБЛАСТІ ПЕТРА ФІЛЮКА (НА ФОТО):

— Невиконання ухвал слідчих суддів є недопустимим. Відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України такі дії правоохоронців, якщо вчинені умисно, є кримінально караними. Строки досудового розслідування до моменту повідомлення особі про підозру Кримінальний процесуальний кодекс не встановлює. Слідчі часто зловживають цією обставиною — тривалий час не проводять слідчих дій. На таку бездіяльність повинен жорстко реагувати прокурор, який має право порушувати питання про притягнення винних службових осіб до відповідальності.
Новий Кримінальний процесуальний кодекс України орієнтований на європейські стандарти слідства, судочинства. Та найголовніше — він розрахований на добросовісних, порядних учасників кримінального процесу: слідчого, суддю, прокурора, адвоката. Законодавство змінити легко, але непросто змінити ментальність, психологію людей. Коли учасники процесу мислитимуть лише категоріями верховенства права та справедливості, тоді буде порядок у кримінальному процесі. 


вівторок, 27 серпня 2013 р.

За фактом смерті свідка резонансного злочину волинські правоохоронці порушили кримінальне провадження

http://p-p.com.ua/articles/36925/

Рожищенські правоохоронці порушили кримінальне провадження за фактом смерті Андрія Гусейнова, який «проходив» свідком у резонансній справі, де фігурує племінник прокурора району Сергія Масалова. Про це повідомляє інтернет-видання «Під прицілом».

Нагадаємо, що минулого тижня у місті Рожище помер головний свідок у справі за фактом побиття Бориса Бекуріна двома правоохоронцями. Однак, смерть чоловіка видалась багатьом досить дивною, оскільки за кілька днів до того Андрія Гусейнова жорстоко побили невідомі. Таким чином, рідні а також правозахисники, які слідкували за кримінальною справою, запідозрили, що чоловік пішов на той світ не з проста – йому у цьому допомогли сторонні.

Тож як тільки інформація про це просочилась у ЗМІ, обласна прокуратура та правоохоронні органи взяли справу під особистий контроль і порушили кримінальне провадження. Опісля публікації кілька днів поспіль силовики збирали інформацію, розпитуючи родичів та знайомих про останні дні життя Андрія Гусейнова. Правоохоронці розшукували усіх, хто спілкувався з померлим чи бачив його. Таким чином, їм вдалось з’ясувати, що чоловік, який останні 8 років не вживав спиртного і жив у реабілітаційному центрі, раптово запив. Також їм вдалось розшукати місцевого знахаря-костоправа, який за кілька днів до смерті вправляв Андрієві зламану руку.

Нагадаємо, що Андрій Гусейнов проходив свідком у кримінальній справі, порушеній за фактом спричинення тілесних ушкоджень його товаришу Борису Бекуріну. Останнього саме у присутності Андрія «намагалися» завербувати на службу двоє тамтешніх міліціонерів. Як виявилось згодом, одним з тих правоохоронців є племінник прокурора Луцького району Сергія Масалова.

Тож з огляду на резонансність цієї справи, дивним виглядає той факт, що Андрій Гусейнов «розв’язався» за кілька днів до своєї смерті. За словами свідків, несподівано він почав напиватися щодня. Родичі та друзі бачили захмелілого Гусейнова у синцях і стверджують, що у нього були травмовані обличчя та спина. У межах розслідування, родичі хочуть добитися проведення ексгумації. Проте поки що вони чекають висновків медиків, які робили розтин тіла Гусейнова після смерті.

субота, 24 серпня 2013 р.

У резонансній справі з побиттям, де фігурують волинські правоохоронці, почали прибирати свідків?

http://p-p.com.ua/articles/36787/

У середу в місті Рожище на Волині раптово помер 49-річний чоловік. Андрій Гусейнов попрощався з життям за досить дивних обставин у реабілітаційному центрі, де жив останні 8 років, - інформує «Під прицілом».

Про кримінальну справу, порушену за фактом побиття мешканця Рожища Бориса Бекуріна, ми розповідали ще на початку літа. Увесь цей час правоохоронці, вочевидь, шукали правду, хоча донині, так нічого не знайшли.

Не можуть з’ясувати деталей бідолашні стражі правопорядку, оскільки один із фігурантів справи, якого звинувачує потерпілий Бекурін, доводиться племінником прокурору Луцького району Сергію Масалову.

А декілька днів тому невідомі побили Андрія Гусейнова, котрий свідчив у згаданому кримінальному провадженні на користь потерпілого. Так сталося, що цей чоловік бачив, як міліціонери гамселили Бориса Бекуріна. Правда, бачив він це не один. У згаданому кримінальному провадженні є ще один очевидець, котрий розповідав про безпричинне побиття Бориса. Проте міліціонери знайшли ще й «штатного» свідка, який «працює» на їхню користь і доводить, що вони і пальцем не торкалися Бекуріна.

Позавчора Андрій Гусейнов помер, а наступного дня ввечері стали відомі результати розтину його тіла. За висновками експертів, причиною смерті 49-річного Андрія Гусейнова став… гострий панкреатит.

Цікаво, що встановлений діагноз може стосуватися людей, які зловживають жирною їжею та алкоголем. Натомість Андрій Гусейнов мешкав щонайменше у помешканні, яке належить церкві християн-баптистів, де про горілку чи жирну їжу ніхто і не згадував. Проте причиною гострого панкреатиту може бути і травма. Правда, довести наразі факт побиття невідомими покійного буде важкувато, оскільки травмований за декілька днів до своєї смерті Андрій Гусейнов не звертався ані за медичною допомогою, ані з заявою про напад на нього у міліцію. Хоча люди подейкують, що у нього вся спина була у синцях, а ліва рука - перебита. З травмованою лівицею чоловік їздив до місцевого костоправа. Окрім цього, люди говорять, що останні 5 днів поспіль Андрій Гусейнов вживав спиртне, яким його підпоювали невідомі. Найцікавіше те, що вживати алкоголь він почав раптово, тоді як обходився без нього вісім років, протягом яких проживав у реабілітаційному центрі.

До речі, без Андрія Гусейнова Борису Бекуріну стане важко довести факт спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками міліції Масаловим та Рудусем, оскільки протокол допиту нині покійного Гусейнова може безслідно зникнути із кримінальної справи. Крім того, у судовому засіданні, якщо таке і відбудеться наступного тижня, ніхто не зможе довести факт рукоприкладства міліціонерів, позаяк один зі свідків вже мертвий, а свідчення другого легко заперечить згаданий «штатний» свідок у справі.

Прокуратура тримає на контролі розслідування факту смерті свідка у справі про побиття міліціонерами мешканця Рожища, - повідомили у прес-службі прокуратури області http://p-p.com.ua/articles/36808/.

Задля ефективного досудового розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом смерті Андрія Гусейнова, який був свідком у кримінальній справі про побиття працівниками міліції мешканця Рожища Бориса Бекуріна, вказане провадження прокуратурою області передано у слідче управління УМВС України у Волинській області. Створено слідчо-оперативну групу з числа працівників апарату УМВС України в області.

Процесуальне керівництво розслідуванням здійснює галузевий відділ прокуратури Волині.

У провадженні надано письмові вказівки щодо розслідування обставин смерті, у тому числі перевірки фактів, викладених у публікаціях у мережі Інтернет, щодо можливої причетності до смерті Андрія Гусейнова сторонніх осіб.

Головний міліціонер Волині став генералом

http://p-p.com.ua/articles/36828/

Начальник УМВС у Волинській області Олександр Терещук отримав звання генерала, - йдеться в указі Президента України від 24 серпня.

«Присвоїти спеціальне звання генерал-майора міліції полковнику міліції Терещуку Олександру Дмитровичу ‒ начальнику Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області», ‒ йдеться в документі.

Суд «виляє хвостом» перед волинськими правозахисниками, які намагаються притягнути до відповідальності скандального прокурора

http://p-p.com.ua/articles/36812/

Через прикру помилку секретаря Луцького міськрайонного суду правозахисники не змогли потрапити на слухання у справі по оскарженню постанови, якою відмовили у притягненні до відповідальності співробітника Волинської обласної прокуратури Олександра Ляшука, - інформує «Під прицілом».

На минулий вівторок суддя Луцького міськрайонного суду призначив час розгляду скарги правозахисників, котрі домагаються, аби до відповідальності притягнули співробітника прокуратури Волинської області Олександра Ляшука. Останній, працюючи на посаді керівника слідчого відділу прокуратури міста Луцька, засвітився на одній АЗС, де його неадекватну поведінку зареєстрували відеокамери. Крім цього, пан Ляшук тривалий час отримував пенсію, хоча не прослужив в органах прокуратури встановлений законом термін.

Нині про його відвідини АЗС воліють не згадувати, а за незаконне нарахування пенсії покарали працівників пенсійного управління. За цією логікою, пенсійники самотужки склепали пану Олександру незаконну пенсію?


Минулого тижня правозахисники Волині звернулися зі скаргою до суду, звідки надійшло повідомлення про розгляд справи, призначений на 16 годину 45 хвилин у минулий вівторок. Хоча насправді скаргу розглядали о десятій годині ранку.
Правозахисники, котрі випадково дізналися про це, приїхали у суд, однак не встигли на засідання, яке закінчилося через кілька хвилин після початку. На питання, чому їх викликали на інший час, пояснили, що помилилася секретар, яка виписувала судову повістку. А наступне засідання призначили на кінець вересня. Хоча й строки розгляду таких скарг чітко обмежені законом?

вівторок, 13 серпня 2013 р.

ЛУЦЬКА МІЛІЦІЯ ЗАПРОСИЛА У ГОСТІ ПЕРЕСІЧНИХ ГРОМАДЯН, ПРАВОЗАХИСНИКІВ ТА ПРЕДСТАВНИКІВ ЗМІ (ФОТО)


У Луцькому міському відділі внутрішніх справ відчинили двері для громадськості. Показати де працюють правоохоронці приїхав начальник Управління МВС України у Волинській області полковник міліції Олександр Терещук.

Олександр Дмитрович запросив гостей усередину. Розповідаючи про будні міліції провів людей до чергової частини. Наголосив, що вся робота починається саме з неї. Тут несуть добове чергування оперативні чергові, які приймають усі заяви та повідомлення про кримінальні правопорушення та події. Сповіщають керівництво про резонансні злочини, направляють на місце події слідчо-оперативну групу і реєструють повідомлення у Єдиному обліку.


Чергова частина Луцького МВ УМВС України у Волинській області оснащена сучасною технікою з камерами відеоспостереження, через які можливе відстеження практично всього міськвідділу. Також на екранах видно місце перебування патрульних автомобілів, які заступають на службу. Завдяки цьому чергові направляють на виклик наряд міліції, який саме ближче до місця події.


Не оминули гості і нещодавно відремонтовані кімнати затриманих. У луцькій міліції таких дві, одна для жінок, а інша для чоловіків. Тут перебувають затримані особи не більше трьох годин. Кімнати оснащені ліжками та санвузлом, решітками на вікнах і металевими дверима. Як розповів начальник луцької міліції Василь Марчишак, - «кімнати для затриманих відповідають європейським стандартам».

Після цього усі бажаючі мали змогу відвідати службові кабінети працівників луцької міліції. Подивитися у яких умовах та як міліціонери працюють. Та побачити, що правоохоронці відкриті перед людьми.






- ви на власні очі переконалися, що міліціонери протиправно нікого не утримують і точно не б’ють, у нас все записується на камери спостереження, які ви бачили, ніхто не зміг би укрити свавілля, - наголосив начальник УМВС України у Волинській області полковник міліції Олександр Терещук.





Юлія ЛОКОТЬКО

СЄГ УМВС УКРАЇНИ у ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ Волинській області

четвер, 1 серпня 2013 р.

Олександр Терещук: "Жорстко реагуватиму на всі порушення Закону з боку працівників міліції"

http://mvs.gov.ua/mvs/control/volyn/uk/publish/article/93201

  Під час прес-конференції із представниками засобів масової інформації начальник УМВС України у Волинській області Олександр Терещук розповів про хід розкриття резонансних кримінальних правопорушень, а також закликав громадян повідомляти про всі факти неправомірних дій правоохоронців.

У ході зустрічі полковник міліції поінформував журналістів про здобутки волинських міліціонерів у розкритті злочинів проти особи, про проведення досудового розслідування за фактами майнових та злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків. При цьому акцентував на попередженні випадків шахрайських дій, а відтак розповів про найбільш поширеніші їх види: зловмисники, представляючись працівниками міліції чи інших правоохоронних органів, вимагають гроші за «вирішення» того чи іншого питання; так звані виграші в лотереї (щоби забрати «приз» необхідно на конкретний рахунок перерахувати певну суму), зняття порчі, прокляття та інші.

Особливу увагу звернув також на роботу працівників органів внутрішніх справ Волині:

– Я постійно наголошую на тому, що волинська міліція працює для людей, для того, аби в області всі громадяни відчували себе в безпеці. Тому, коли ітиме мова про факти катувань чи побиття у міліцейських підрозділах, прошу всіх негайно повідомляти мені про це. Готовий разом із журналістами, правозахисниками та представниками інститутів громадянського суспільства тут же виїхати і перевірити це. Запевняю: жорстко реагуватиму на всі порушення Закону з боку працівників міліції. У той же час до кінця відстоюватиму тих міліціонерів, котрі чесно і віддано виконують свої обов’язки.

Представникам ЗМІ продемонстрували відеозапис, на якому чоловік, будучи в нетверезому стані, навідріз відмовляється вийти зі службового автомобіля, яким його із тілесними ушкодженнями доставили до міськвідділу міліції для складання адміністративного протоколу за хуліганські дії поблизу ринку в місті Ковелі. При цьому правопорушник нецензурно висловлювався в адресу правоохоронців.

    – Він тут же викликав своїх друзів і заявив про те, що працівники міліції побили його, – прокоментував відеозапис Олександр Терещук. – До міськвідділу приїхала також представник громадської організації «Волинська правозахисна група» Галина Артюшенко, котра безпосередньо бачила, як цей чоловік себе поводив. Зрештою є свідки, котрі заперечують той факт, що його побили правоохоронці. Однак, згідно із законодавством, органи прокуратури розпочали кримінальне провадження за статтею 365 Кримінального кодексу України (Перевищення влади або службових повноважень). Після проведення перевірки буде прийняте кінцеве процесуальне рішення. Ще раз наголошую: кожен, хто переступив Закон, буде притягнутий до відповідальності.

На завершення полковник міліції також відповів на запитання журналістів.

середа, 31 липня 2013 р.

Влада виплатить чотири мільйони доларів забутому у в'язниці американцеві

http://iz.com.ua/2012-11-19-10-26-09/43-world/14007-2013-07-31-04-49-51

Уряд США виплатить 4,1 мільйона доларів 25-річному студентові, забутому співробітниками Управління по боротьбі з наркотиками(Drug Enforcement Administration, DEA) в тюремній камері. Про це 30 липня повідомляє Associated Press, передає Лента.ру.

У квітні 2012 року Дэниэл Чонг, студент Каліфорнійського університету, був затриманий в ході рейду агентів Управління по боротьбі з наркотиками у будинку одного з його знайомих. При обшуку агенти виявили у будинку 18 тисяч пігулок " екстазі", а також інші наркотики і зброю. Чонга, який, за словами його адвокатів, прийшов до знайомого з метою придбати марихуану, разом з вісьмома іншими людьми, що знаходилися у будинку, доставили у відділення поліції.

Після перевірки Чонгу заявили, що йому не пред'являтимуть звинувачення і найближчим часом звільнять. Студента відвели в камеру попереднього ув'язнення без вікон, після чого про нього забули. Чонг був виявлений і звільнений через лише п'ять днів: весь цей час він знаходився в камері без їжі і води. За словами самого студента, знаходячись в камері, він вже змирився з думкою про неминучу смерть.

Після виявлення Чонг, схудлий на 15 кілограмів, був госпіталізований з сильним обезводненням і у важкому стані пролежав в лікарні декілька днів. У травні 2012 року він подав позов з вимогою про відшкодування збитку у розмірі 20 мільйонів доларів. Владі вдалося скоротити підсумкову торбу в п'ять разів, уклавши з адвокатами Чонга досудову угоду.

Як відмічає AP, до справжнього моменту жодна офіційна особа не понесла дисциплінарної або іншій відповідальності за подію.

56 МЕСЯЦЕВ ЗА РЕШЕТКОЙ, 33 НОЖЕВЫХ, или Может ли убитый разговаривать по телефону?


Пройдет немного времени, и 35-летний Александр Корниенко, житель Овидиопольского района Одесской области, будет справлять невеселый 5-летний юбилей своего пребывания в тюрьме. То, что Корниенко находится за решеткой незаконно, понятно каждому, кто непредвзято ознакомится с этим делом. Но милиции и прокуратуре, с грубейшими нарушениями закона и тотальной фальсификацией дела засадившими Корниенко за решетку, естественно, не с руки признавать свою вину. А судьям, которые в своих решениях, фактически соглашаясь с защитой, в пух и прах разбили обвинение, не хватает гражданской смелости освободить невиновного. И этот порочный замкнутый круг отнимает у человека и его матери годы нормальной жизни, превратив ее в ад беззакония. 

В мае 2011 года судья Овидиопольского районного суда Н. Куркан, возвращая уголовное дело на дополнительное расследование, потребовал, кроме расследования самого убийства, "также провести независимое, объективное расследование заявлений А. Корниенко и его матери Корниенко Е. И. о применении к Корниенко недозволенных методов досудебного следствия и ПРОВЕСТИ ТАКОЕ РАССЛЕДОВАНИЕ ПОД КОНТРОЛЕМ ОБЩЕСТВЕННОСТИ". Это совершенно уникальное требование "под контролем общественности" является абсолютно законным по форме и сути. Другое дело - как провели такое расследование и провели ли вообще... 

Потом, так сказать, расследовав, дело опять вернули в Овидиопольский районный суд. И в апреле 2013 года судья Е. Козырский выносит новое постановление о возвращении уголовного дела на дополнительное досудебное следствие. Вот в русле этого постановления и пойдет наш рассказ. 

*** 
Александра Корниенко обвиняют в том, что 1 октября 2008 года, примерно в 23 часа, он, будучи в состоянии алкогольного опьянения, убил в поселке Великодолинское 17-летнего Максима Роту. Несчастный был полностью искромсан ножом, на его теле не было живого места - 33 ранения. 

(При этом мать подсудимого убеждена, что многочисленные ранения убитому, в особенности ранения полового органа, могли быть нанесены в качестве мести убитому за определенные действия полового характера. У ее сына мстить Роте подобным образом никаких оснований не было. - Авт.) 

Государственное обвинение утверждает, что Корниенко убил Роту в процессе ссоры, из мести. Кроме того, подсудимому вменяют, что он после убийства украл у своей жертвы мобильный телефон "Нокия". 

Корниенко в ходе судебного разбирательства категорически заявил, что преступлений, в которых его обвиняют, не совершал и никакого отношения к ним не имеет. А в указанное время убийства он находился по месту своего жительства. Первоначальные же признания он сделал под физическим и психологическим воздействием тогдашнего начальника Великодолинского отделения милиции, других сотрудников милиции и родственников убитого, которые с разрешения сотрудников милиции якобы также избивали его. 

Корниенко показал, что его допросы в качестве подозреваемого, обвиняемого, во время воспроизведения обстановки и обстоятельств события проводились следователем в присутствии сотрудников милиции, которые оказывали на него физическое и психологическое давление. Зато не было адвоката, которого вроде бы как ему предоставили. В начале этих следственных действий адвокат уходил, а потом только подписывал протоколы. Эти показания Корниенко подтверждаются просмотренными в ходе судебного заседания видеозаписями. 

Суд установил, что признательные показания подсудимого, на которых основывается обвинение, находятся в существенных противоречиях с иными доказательствами по делу. 

В "признательных показаниях" Корниенко описывал, что дождался, пока уснет мать, и вылез из своей комнаты через окно. В этот момент Рота ему снова позвонил и спросил, где он, на что Корниенко ответил, что уже идет. Они договорились встретиться на старом месте возле кургана, что за железнодорожными путями, отделяющими садовое общество, где живет Корниенко, от Великодолинского. Когда Корниенко подошел, Рота уже якобы там стоял и был один. По пути Корниенко Роте не звонил, так как на счету не было денег. В ходе якобы происходившего разговора Рота, имея ввиду бывшую девушку Корниенко, сказал: "Что ты с этой шлюхой общаешься? Эти русские - все шлюхи и проститутки". (Еще раз обращаем внимание читателей, что процитированная фраза, как и вся ситуация, судя по всему, плод писательских фантазий овидиопольских офицеров милиции. - Авт.). Корниенко спросил у Роты, отвечает ли тот за свои слова? На что Рота ответил, что всегда отвечает, и плюнул Александру в лицо. Корниенко ударил Роту кулаком, и понеслось... 

Суд отмечает, что с момента, когда Корниенко покинул свой дом и поговорил по телефону с Ротой и до момента их встречи на кургане, иных телефонных разговоров между ними не было. С момента встречи и до начала конфликта прошло непродолжительное время, исчисляемое, скорее всего, минутами. За это время Рота по мобильному телефону ни с кем не разговаривал. 

Последний телефонный разговор Роты с подсудимым был в 22.05.47 и длился 47 секунд. Последний разговор Роты со свидетелем Уманской происходил с 23.29.40 и длился 558 секунд (То есть примерно ЧЕРЕЗ ПОЛЧАСА ПОСЛЕ ТОГО, КАК КОРНИЕНКО ЯКОБЫ УБИЛ РОТУ. - Авт.). По мнению суда с момента последнего телефонного разговора между Корниенко и Ротой прошло более полутора часов, а расстояние между домом Корниенко и местом убийства не превышает одного километра. И это явно ставит под сомнение признательные показания Корниенко. 

Итак, Уманская разговаривала с Ротой почти до 23.39.00. В очередной раз он разговаривал с ней тихо, при этом пояснил, что его родители спят, и он не хочет их будить. Через несколько минут Рота стал говорить обычным голосом, объяснив, что перелез через окно во двор и идет на встречу. Рота рассказал, что хочет покататься, потому что у человека должна быть машина. Уманская слышала, что когда Рота вышел со двора на улицу, то встретил своего родственника, предположительно дядю, так как обратился к тому с просьбой ничего не говорить родителям. Потом телефонное общение продолжилось, и Уманская поняла, что с Ротой кто-то находится рядом. Вместе они купили сигареты в каком-то магазине, при этом Рота в магазин не заходил. Рота рассказал, что курит сигареты "Кент", тонкие, в черной пачке. Потом Рота рассказал, что проходит мимо кладбища, затем он остановился, так как должен был кого-то дождаться. Было слышно, что Рота находится возле железнодорожного полотна, так как проехал поезд. Со слов Роты он должен был пробыть в этом месте минут сорок в ожидании встречи. Рота во время разговора был спокоен, смеялся. Потом в телефоне стали нажимать клавиши, и у Уманской создалось впечатление, что кто-то не знает, где в телефоне находится клавиша окончания разговора. Никаких других звуков собеседница не слышала. Разговор был закончен внезапно. 

Анализируя ситуацию, суд пришел к выводу, что с момента, когда Рота покинул дом, и до момента его убийства рядом с ним находился какой-то мужчина, скорее всего, родственник, знакомый с его родителями и вхожий в семью Роты, и это был не Корниенко. 

Суд отмечает: 

"Досудебным следствием указанное лицо не устанавливалось, при этом оно может быть как свидетелем по делу, которое может дать важные показания о последних часах жизни Роты, или свидетелем-очевидцем убийства Роты, или лицом, совершим данное преступление". 

Кроме того, продавец магазина "Женева" в Великодолинском рассказала, что 2 октября около восьми утра к ней приехали сотрудники милиции и показали фотографию парня цыганской национальности, которого убили недалеко от магазина. По этой фотографии она узнала парня, который заходил к ней в магазин вечером 1 октября и покупал маленькую бутылочку воды, СИГАРЕТЫ "КЕНТ", ТОНКИЕ, В ЧЕРНОЙ ПАЧКЕ и шоколад. 

Об этом же парне рассказал и сын продавца. 

Из совокупности свидетельских показаний трех человек суд "не исключает", что в вечер убийства Роты в районе магазина вместе с ним "находилось лицо цыганской национальности, имеющее общее сходство с Ротой, с похожими антропологическими данными. При этом необходимо отметить, что подсудимый Корниенко по внешнему виду не похож на "лицо цыганской национальности". 

Но почему же Корниенко продолжает сидеть?! 

Существуют в этом деле и другие обстоятельства, явно указывающие на то, что уж кому-кому, но не Корниенко, находиться за решеткой за это убийство. 

(Окончание следует.) 

Эфтехар ХАТАК, 
президент Центра 
международной правовой защиты. 

Борис ШТЕЙНБЕРГ. 



56 МЕСЯЦЕВ ЗА РЕШЕТКОЙ, 33 НОЖЕВЫХ, или 
Может ли убитый разговаривать по телефону?

(Окончание. Начало в № 23.) 

Одна из свидетельниц рассказала в суде, что ее невестка имеет в районе убийства дачный участок. Когда она шла туда, к ней подошла молодая женщина и спросила, часто ли невестка ходит этой дорогой и не находила ли она какой-нибудь нож. А на следующий день невестка на огороде, между деревьями, нашла кухонный нож. Его лезвие было изогнуто, ручка была пластмассовая темноватого цвета. Возле заклепок было видно загрязнение, похожее на кровь. 

Вызванные сотрудники милиции изъяли этот нож, и он был приобщен к материалам уголовного дела в качестве орудия преступления. Суд отмечает, что разговор невестки с молодой женщиной цыганской национальности происходил через день после убийства М. Роты. Однако досудебным следствием никаких мер по установлению этой женщины не было принято, хотя вопросы к ней были. Например, почему она искала нож именно в этом месте? Да и, добавим, почему она вообще искала нож и какое имеет отношение к этой трагической истории? 

Суд поставил под сомнение и следующий факт. В своих признательных показаниях Корниенко утверждает, что наутро продал в Ильичевске похищенный у убитого мобильный телефон некоему Славику. Причем Корниенко якобы не скрывал, что телефон ворованный. Тогда почему было отказано в возбуждении уголовного дела в отношении этого Славика? 

В суде пресловутый Славик рассказал, что никакого телефона у Корниенко не покупал, и вообще милиция не изымала у него (Славика) этот телефон. 

Одним из важнейших доказательств виновности Корниенко досудебное следствие посчитало воспроизведение обстоятельств совершения убийства. Это следственное действие происходило 8 октября 2008 года. Однако суд отверг это доказательство и вот почему. Корниенко утверждает, что ему на месте сотрудник уголовного розыска рассказал и показал, что и как говорить на воспроизведении. Суд согласился с Корниенко. Оказалось, что с 7 до 10 часов утра 8 октября оперуполномоченный уголовного розыска забирал Корниенко из камеры для проведения следственных действий, о чем имеется запись в журнале вывода задержанных Овидиопольского райотдела. Следователь свидетельствовала в суде, что никаких поручений по проведению следственных действий с Корниенко, который числился за ней, она на это время никому не давала. 

Также суд поставил под сомнение так называемое обнаружение по месту жительства Корниенко футболки с пятнами бурого цвета и мобильного телефона с наслоением вещества бурого цвета, оказавшимися следами крови человека. В протоколе обыска слова "со следами наслоения вещества бурого цвета" явно дописаны после составления протокола. Эта дописка не засвидетельствована подписями лиц, участвовавшими в проведении обыска. 

Зато один из понятых рассказал суду, что в помещении при обыске находились около двадцати(! - Авт.) человек, все были в разных комнатах. Как находили телефон, он не видел. Кто-то вышел в коридор и сказал: "Вот, я нашел телефон". Пятен бурого цвета на телефоне свидетель не видел, зато видел, как один из сотрудников что-то дописывал в протоколе уже после подписей понятых. 

Суд отмечает, что ни в материалах уголовного дела, ни в ходе судебного заседания не были установлены основания, по которым Корниенко задержали в качестве подозреваемого. 

Также суд обращает внимание на то, что после последнего телефонного разговора Роты с Корниенко у Роты было еще два телефонных разговора с одним абонентом длительностью 122 секунды и 189 секунд. Досудебное следствие данного человека не устанавливало, хотя это могло иметь важнейшее значение для расследования уголовного дела. 

Суд выразил обоснованное сомнение в объективности прокурорской проверки по поводу применения сотрудниками милиции незаконных методов следствия в отношении Корниенко. 

Исходя из этих и других обстоятельств, в связи с неправильностью и неполнотой досудебного следствия суд признал невозможным вынесение приговора по данному уголовному делу и вернул его прокурору Овидиопольского района для проведения дополнительного досудебного следствия. 

В то же время суд, фактически полностью отвергая доводы досудебного следствия, отказался изменить Александру Корниенко меру пресечения. Единственное основание не выпускать Корниенко из-под стражи - это то, что он обвиняется в совершении особо тяжкого преступления. 

Но кем обвиняется Корниенко, неужели государством? Или все- таки теми, кому впору занять нынешнее место подсудимого? 

*** 
4 июля (после многочисленных переносов) состоялось заседание Апелляционного суда Одесской области. Было подтверждено решение Овидиопольского районного суда. Уголовное дело направлено на досудебное расследование. Корниенко остается под стражей. 

В ходе судебного заседания представителями потерпевшей стороны было заявлено, что Корниенко нельзя выпускать на волю из соображений его же собственной безопасности. Убийственный аргумент! Это что, намёк на самосуд? 

...Пока вы читали эту статью, прошел уже и 57-й месяц нахождения Александра Корниенко под стражей. И это преступное деяние государства и его представителей продолжается на наших глазах 

Эфтехар ХАТАК, 
президент Центра 
международной правовой защиты. 

Борис ШТЕЙНБЕРГ. 

субота, 27 липня 2013 р.

"Волинська правозахисна група" вручила представнику головного міліціонера України - генерал-майору міліції Олегу Шевчуку скарги і клопотання

25 липня у Ковельському МВ (з обслуговування міста та району) УМВС України у Волинській області здійснював особистий прийом громадян перший заступник директора Департаменту матеріального забезпечення МВС України генерал-майор міліції Шевчук Олег Миколайович.

На моє прохання зустрітися з членами ГО "Волинська правозахисна група" Олег Миколайович одразу дав згоду, а враховуючи тісний графік і незапланований прийом громадян у м. Луцьку - зустріч було призначено на 20 годину вечора 25 липня. 

Незважаючи на пізній час на вказану годину в приміщенні обласного управління міліції зібрались правозахисники в повному складі, а також представники різних відомств управління міліції  на чолі з очільником Олександром Терещуком.

Понад дві години велась емоційна дискусія в основному про незадовільну роботу дільничних інспекторів, про багаторічну безкінечну  тяганину з розгляду заяв про вчинення злочинів, про безпідставність винесення відмовних постанов, недотримання норм кримінально-процесуального законодавства слідчими і т. д.

Чи є ще в якій державі таке розслідування кримінальних справ як у нашій державі? Ні такого немає ніде!
Фальсифікацією матеріалів справи люди в погонах  не просто зневажають свій народ, а особисто принижують свою честь і гідність, своє звання, свою посаду, змушують народ ненавидіти їх.
І не може бути виправданням,  що не всі такі, бо давня приказка про те, що ложка дьогтю змарнує бочку меду - придумана не нами, а мудрецями. 

Роками не завершується розслідування саме тих кримінальних справ, де фальсифікуються матеріали справи для приховування осіб, які вчинили злочин, або для звинувачення у вчиненні злочину  невинуватої особи.


Ось які справи обговорювали правозахисники з представником міністра Шевчуком О. М.:
1. Справу шестирічної давності про ДТП, у якій загинув єдиний син Шабали Віталія Михайловича, де через тотальну фальсифікацію матеріалів справи винуватець ДТП уникнув кримінальної відповідальності, а засуджена була невинна людина. 
2. Стан сфальсифікованої справи про ДТП (шестирічної давності) у якій загинув син Дяк Людмили Михайлівни.
3. Стан не  розкритої, сфальсифікованої справи (десятирічної давності) по вбивству у Ковельському МВ співробітника міліції Маснєва, який був єдиним сином у матері, і єдиний син якого росте сиротою.
4. Кримінальні справи багаторічної давності Стрижевської Ольги Андріївни, а саме: 1. Свальсифікована справа по Департаменту Луцької міської ради про відмивання коштів. 2. Стосовно експерта, який сфальсифікував висновок експертизи. 3. Щодо фізичної особи, яка вчинила погром у квартирі Стрижевської О. А. і "з необережності" (на думку слідчого) викрала речі потерпілої.
5. Направлена до суду кримінальна справа стосовно Рожищенських дільничних інспекторів, які по звірячому побили людину, завдавши важких тілесних ушкоджень, після яких чоловік довічно отримав третю групу інвалідності. Однак, дані співробітники міліції продовжують працювати на своїх посадах.


6. По кримінальній справі Ковельських міліціонерів, які підкинули в будинок Стасюк Галини Миколаївни майже пів-кілограма наркотичної сировини і намагаючись сфальсифікувати висновок експерта, замінили наркотичну речовину на рослинну речовину з запахом м'яти - є офіційний документ з якого слідує, що з ОВС звільнені: начальник Ковельського ДІМ підполковник міліції Іван Макаренко, в.о. начальника служби боротьби з наркотиками Ковельського МВ Олександр Сахарук, дільничний інспектор Ковельського МВ  Олександр Турубара.
7. Катування молодого лучанина Гарковчука Віктора, внаслідок чого на молодого хлопця повішено злочин якого той не вчиняв.


8. Про кримінальну справу стосовно Тарасюка Ігора Олексійовича, у якій його звинуватили у злочині, якого він не вчиняв, відкриту за заявою Якимовича Анатолія Антоновича. Наразі Тарасюками ініційоване відкриття кримінального провадження стосовно Якимовича А. А. та його свідків про подання завідомо неправдивого доносу та дачі завідомо неправдивих показів з метою вибивання коштів.

Цей список можна було б продовжувати. 
 Генерал-майор міліції Шевчук Олег Миколайович вислухав усіх, прийняв письмові заяви і клопотання, дав вказівки і розпорядження, пообіцяв написані скарги на ім'я міністра МВС України, вручити особисто В. Захарченку.

 Вперше за 6 років розслідування кримінальної справи про загибель  сина Дяк Л. М.,   26 липня цього року на місці ДТП було проведено відтворення обстановки і обставин події з участю свідків. Можливо це не випадково  співпало з приїздом на Волинь  генерал-майора міліції Шевчука Олега Миколайовича і стало  початком справжнього розслідування справи... 
26 липня вже за вказівкою Шевчука О. М. було направлено групу працівників обласного управління міліції у м. Рожище для проведення перевірок за скаргами правозахисника Гаврука Олександра Сергійовича.


Чи змінять відношення пересічних українців до правоохоронців виїзні прийоми громадян високопосадовцями МВС - залежатиме від того, наскільки ефективно будуть виконуватися обіцянки дані громадянам.

До речі, Шевчук О. М. прийняв на особистому прийомі у м. Ковелі Савчука Петра Дементійовича, який поскаржився на слідчу з особливо важливих справах Собковську Наталію Георгіївну, яка працює у Ковельському МВ.

Увечері на зустрічі в УМВС Олег Миколайович розповів що він мав розмову із Собковською Н. Г., яка запевнила, що в найкоротший термін вичерпає конфлікт з Савчуком П. Д. а також вибачиться перед ним.

Як відреагує міністр Віталій Захарченко на колективну скаргу та особисті скарги членів ГО "Волинська правозахисна група" покаже час, визначений законом для перевірок і прийняття рішень.

АРТЮШЕНКО Г. О.

У Харкові судитимуть п’ятьох міліціонерів

http://www.unian.ua/news/586074-u-harkovi-suditimut-pyatoh-militsioneriv.html

У Харкові судитимуть п’ятьох співробітників міського управління відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків, які підозрюються у вимаганні та перевищенні влади.

 Як повідомили УНІАН у прес-службі прокуратури Харкова з посиланням на слідчого з особливо важливих справ прокуратури міста Юрія Білецького, слідство у справі завершене, обвинувальний акт минулого тижня направлений до Ленінського районного суду.

На цю тему: 
МВС переатестує антинаркотичні підрозділи http://www.unian.ua/news/577427-mvs-pereatestue-antinarkotichni-pidrozdili.html

 Перед судом постануть п’ятеро міліціонерів: четверо з підозрюваних оперативних співробітників мають звання капітана, а п’ятий – майор.

 За інформацією Білецького, слідство встановило, що 30 квітня підозрювані незаконно затримали 38-річного чоловіка, застосовуючи при цьому наручники та фізичне насильство. Доставивши потерпілого до приміщення міського управління міліції, вони змусили його підписати документи, згідно з якими в чоловіка нібито було вилучено пакет з марихуаною.

На цю тему: 
У Харкові капітана і підполковника міліції піймали на торгівлі наркотиками http://www.unian.ua/news/577268-u-harkovi-kapitana-i-pidpolkovnika-militsiji-piymali-na-torgivli-narkotikami.html

 Після цього потерпілого ще кілька годин тримали в приміщенні управління, вимагаючи в нього 5 тис. доларів та погрожуючи в разі відмови скласти неправдиві матеріали щодо його участі в незаконному обігу наркотиків. Оскільки вказаної суми у чоловіка не було, міліціонери примусили його продати автомобіль через підставну особу, а кошти за авто у сумі 5 тис. дол. привласнили.

 Білецький зазначив, що, згідно з обвинувальним актом, міліціонерам інкримінується скоєння злочину групою осіб за попередньою змовою (ч.2 ст. 28 ККУ), вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням свого службового становища (ч.2 ст.189 ККУ), та перевищення влади і службових повноважень, що супроводжувалося насильством (ч.2 ст. 365 ККУ).

На цю тему: 
У Кривому Розі дві міліцейські «шишки» торгували наркотиками http://www.unian.ua/news/577486-u-krivomu-rozi-dvi-militseyski-shishki-torguvali-narkotikami.html

 Їм загрожує до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8,5 – 17 тис. грн).

 Як повідомляв УНІАН, у травні в Харкові за перевищення влади були затримані чотири капітани міського управління міліції.

 До прокуратури на незаконні дії міліціонерів поскаржився харків’янин. Заявник повідомив, що в кафе, де він відпочивав із родиною, увірвалися оперативники, наділи на нього наручники, при затриманні пошкодили шийні хребці, доставили до міського управління міліції, утримували тривалий час, потім вимагали передачу іномарки підставній особі за непритягнення її власника до кримінальної відповідальності нібито за незаконний обіг наркотиків. Заявник вимушений був надати розписку про продаж іномарки та отримання 5 тисяч доларів.

На цю тему: 
У Києві міліціонери торгували конфіскованими наркотиками 
 Відомості про подію було внесено у ЄРДР за попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень, що супроводжувалося насильством).

На цю ж тему: 
Ковельські «МЕНТИ» зробили наркоманом невинного хлопця http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=1332