Міліціонер, якого звільнили за бійку з прокурорами у «Версалі», поновився на роботі

http://umdpl.info/index.php?id=1359611963

Правоохоронець виграв позов до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області. Він звернувся до суду аби визнати незаконними та скасувати накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та про звільнення. про це повідомляє інтернет-видання "Під прицілом".

      Нагадаємо, у жовтні командир взводу № 2 роти патрульної служби Луцького міського відділу УМВС «відзначився» у сутичці в нічному клубі "Версаль". Його суперниками були працівники прокуратури. Вони так «нам’яли боки» співробітнику патрульної служби, що того без свідомості швидка доправила у лікарню. Старший лейтенант отримав черепно-мозкову травму та струс мозку, а тут ще й роботи позбувся. Через те і пішов до суду, аби довести, що ініціатором конфлікту був працівник прокуратури, а він від необережних дій впав на бруківку і втратив свідомість. Тому і не повідомив особисто рапортом керівництво про пригоду.

      Керівництво міліції визнає, що ініціатором бійки був працівник прокуратури, однак наполягає, що як працівник органів внутрішніх справ старший лейтенант мав уникнути конфліктної ситуації, а він навпаки, сприяв їй, бо знехтував дисциплінарним статутом міліціонера, порушив дисципліну та професійну етику.

      Співробітник луцького міськвідділу міліції переконав суд, що він не ігнорував присяги працівника органів внутрішніх справ, тому звільнили його з роботи незаконно. Він пояснив, що з гідністю і честю поводився в позаслужбовий час і був прикладом у дотриманні громадського порядку, а в бійку вскочив, бо намагався виконувати покладені на нього завдання - припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

      Суд чи то врахував стаж роботи правоохоронця та попередні його досягнення на службі, чи просто пошкодував міліціянта, який постраждав від кулаків прокурора, але позов задовольнив повністю – дії визнав протиправними і скасував накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення.

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини

в правоохоронних органах

У ЛУЦЬКУ ВИЗНАЧАТЬ НАЙКРАЩИЙ ДІЛЬНИЧНИЙ ПУНКТ МІЛІЦІЇ

http://police.gov.ua/index.php?id=2125

Під час засідання розширеної колегії МВС України Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко дав доручення здійснити інформування територіальних громад про графік роботи та місця прийому громадян дільничними інспекторами міліції.

Метою цієї роботи є налагодження більш тісних зв'язків між місцевими громадами і дільничними інспекторами міліції. Така співпраця є запорукою своєчасної профілактики правопорушень та оперативного розкриття вже скоєних злочинів.

Аби якнайширше поінформувати громадськість про графіки роботи та місця прийому громадян дільничними інспекторами міліції, волинянам вручатимуть візитні картки. В них будуть зазначені години прийому, адреси приміщень дільничних пунктів міліції, а також його телефон. Ця ж інформація буде розміщена у громадських місцях.

Згідно з результатами вивчення соціологами громадської думки, українці вже помітили позитивні зміни в роботі правоохоронців. У той же час міліція у своїй діяльності потребує активної громадської підтримки.

Громадською радою при УМВС України у Волинській області оголошено конкурс на кращий дільничний пункт міліції (ДПМ) м. Луцька. Моніторинг стану справ щодо організації роботи дільничних пунктів міліції буде здійснюватися протягом лютого- березня нинішнього року. Підведення результатів моніторингу і визначення переможця відбудеться на засіданні громадської ради в квітні 2013 року.

Моніторинг здійснюватиметься шляхом опитування громадян, візуального спостереження за роботою дільничних інспекторів міліції, патрульних нарядів під час реагування на заяви і звернення громадян, припиненні правопорушень, забезпечені громадського порядку і здійснення прийому громадян у приміщеннях ДПМ.

Основні критерії оцінки роботи дільничних пунктів міліції:

– Думка жителів мікрорайону про роботу дільничних інспекторів міліції.

– Стан громадського порядку і безпеки громадян на адміністративній дільниці.

– Обізнаність громадян про свого дільничного інспектора: його контактні телефони, години прийому, розташування дільничного пункту міліції.

– Облаштування приміщень дільничних пунктів міліції з метою створення належних умов для роботи дільничних інспекторів міліції, створення зручностей для громадян, наявність витягів із окремих законів, інформації про можливість оскаржити дії дільничного інспектора міліції, а також інформації про центри правової допомоги, в тому числі й первинної безоплатної.

Секретаріат Громадської ради.

На Волині міліціонер, у якого дядько - прокурор, побив людину, - ЗМІ

На Інтернет - сайті Волинь POST оприлюднена стаття "На Волині міліціонер, у якого дядько - прокурор, побив людину, - ЗМІ"  http://www.volynpost.com/news/10438-na-volyni-milicioner-u-iakogo-diadko-prokuror-pobyv-lyudynu-zmi

Двоє міліціонерів побили жителя міста Рожище Бориса Бекуріна, але більше року місцева прокуратура не може притягнути їх до кримінальної відповідальності, мотивуючи це недостатньою кількістю доказів. 

 Але в потерпілого та його захисника інша думка. Вони вважають, що міліціонерів, які жорстоко били чоловіка, просто прикривають, повідомив телеканал «Аверс». 

 Потерпілий стверджує, що один з тих, хто його лупцював, має двох впливових дядьків. Один - голова Рожищенської райдержадміністрації, інший - прокурор Луцького району. 

 Поки органи правосуддя не можуть визначитися з вердиктом, потерпілий Борис Бекурін довгий час пролежав у лікарні та став фактично інвалідом. 

 Згідно з висновками судмедекспертизи чоловіку серйозно пошкодили статеві органи. Лікування йому так і ніхто не відшкодував. А правоохоронці й досі лишаються при погонах. 

 Після року тяганини справа нарешті зрушилася з місця – за постановою Рожищенського суду проти правоохоронців таки порушили кримінальне провадження. 

 Того вечора, пригадує чоловік, двоє незнайомих йому міліціонерів у формі прийшли до його оселі. За словами чоловіка, міліціонери вимагали, щоб чоловік «на них працював і давав інформацію».

 «Чтобы я на них работал и давал информацию. Где чё твориться… Я говорю: прекращайте ерундой заниматься, пойду до прокурора. Ну, и выходит Масалов. Услышал, что пойду до прокурора. Ударил меня в живот. Я присел. Дыхание перекрыло мне», – пригадує потерпілий. 

 За словами Бориса Бекуріна, міліціонери били його, аж доки чоловік не втратив свідомості. 

 «Очнулся. Смотрю: уже два часа ночи. Все болит. Весь в крови», – каже він. 

 Свідком цих подій була співмешканка Бориса Бекуріна Олена Антонюк. Жінка розповідає: хотіла заступитися, але боялася потрапити під гарячу руку. 

 Протягом року прокуратура міста Рожище винесла шість постанов про відмову в порушенні кримінальної справи проти міліціонерів. 

 Захисник потерпілого Олександр Гаврук розцінює ці дії не інакше, як «кришування».

 «Є така думка, що у міліціонера Масалова в Рожищах в райдержадміністрації працює рідний дядько головою. Другий дядько працює в прокуратурі Луцького району. Прикро, що кумівство процвітає», – говорить юрист.

 Потерпілий неодноразово оскаржував рішення прокуратури, однак його щоразу запевняли, що доказів побиття недостатньо. 

 І тільки нещодавно суд переглянув клопотання потерпілого і задовольнив скаргу про те, щоб проти двох міліціонерів, які 23 листопада 2011 року побили Бекуріна відкрили кримінальне провадження. 

ПРАВОСУДДЯ ПО РОЖИЩЕНСЬКИ (2 серія)

Сьогодні 11 січня 2012 року суддя Рожищенського районного суду Панасюк Сергій Петрович розглянув скаргу гр.. Бекурина Бориса Івановича на постанову  про відмову в порушенні  кримінальної справи, винесену прокурором прокуратури Рожищенського району Гудковим М. В стосовно посадових осіб ВДІМ Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області старшого лейтенанта міліції Масалова Андрія Володимировича та старшого лейтенанта міліції Рудуся Віктора Вікторовича.

Справа розглядалась в залі  судових засідань. Були присутні правозахисники, прийшли свідки зі сторони Бекурина, а телекомпанія «Аверс» здійснювала відео зйомку судового засідання. Через вікно судового залу де відбувався розгляд справи, присутні мали можливість спостерігати за  Масаловим А. В., який знервовано мотався вздовж приміщення суду.  

Суддя відкрив судове засідання, зачитав скаргу Бекурина Б. І. яку той повністю підтримав і ще розповів суду,  що співробітники міліції Масалов Андрій Володимирович та  Рудусь Віктор Вікторович били його ногами в живіт від чого він втрачав свідомість. Бекурин також розповів що подавав скарги до міліції, до прокуратури, однак відповідей та постанов про відмову в порушенні кримінальної справи звідти не отримував.  Антонюк Олена розповідає, що чула як в ту ніч просився Бекурин щоб його не били, що йому дуже боляче. Вона запевняє, що  через прочинені двері  бачила як жорстоко били Бекурина дільничні інспектори міліції Масалов і Рудусь, що   вона дуже боялася щоб не помітили її.

Причиною такого звірячого побиття, за словами Бекурина, стала його відмова працювати на Масалова  А.В., який примушував його надавати  інформацію про те, чим займаються його знайомі. Бекурин Б. І. стверджує що саме за це Масалов А. В. його і побив. Бекурин довгий час знаходився у лікарні, переніс важку операцію, нормальне здоров’я до нього вже не повернулось. Гроші на лікування давали добрі люди, а також позичав. Він просив суд покарати винних так, щоб іншим стало наукою.

Прокурор Гудков М. В. сказав суду, що він вважає, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є обґрунтованою, а тому в задоволенні скарги Бекурина слід відмовити.

Правозахисники які були у залі судового засідання підмітили одну дуже важливу деталь – у залі суду на одних дверях є табличка з написом «нарадча кімната», але радитися з собою і приймати рішення суддя пішов мабуть до іншої «нарадчої кімнати» через  двері, що знаходяться на протилежній стороні залу на яких будь-яка табличка  відсутня, звідки і повернувся з постановою Іменем України в руках.

Такі обсавини, що суддя радився не в нарадчій кімнаті яка є в  залі судового засідання, а також поява "винуватця" торжества справедливості Масалова А. В. під судом а може і в приміщенні суду, але не в залі суду, підливали масла в вогонь і стали підставою для різного роду припущень, висловлених присутніми у залі суду, але постанова суду розставила усі крапки над "і". Суддя Панасюк Сергій Петрович задовольнив скаргу Бекурина Б. І. і скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників міліції Масалова Андрія Володимировича та  Рудуся Віктора Вікторовича, а матеріали справи надіслав у прокуратуру Рожищенського району для організації проведення додаткової перевірки. 

Не випадково у постанові суду наголошено на поясненнях судово-медичного експерта Герасимюк Н., з яких вбачається, що встановлення наявності вказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти власного росту можливе при проведенні комісійної судово-медичної експертизи. В матеріалах справи відсутні дані про те, що протягом року хтось мав намір таку експертизу призначати, бо на всі поставлені питання експертам, у висновку  викладено  чіткі відповіді. Думка  прокурора про необхідність проведення комісійної експертизи в судовому засіданні не проголошувалась. Але суд вирішив, що  більше ніж через рік для з'ясування обставин і прийняття законного рішення треба провести комісійну судово-медичну експертизу і встановити чи Бекурин сам впав на підлогу, внаслідок чого у нього появились тілесні ушкодження  …які виникли від дії тупого предмету (предметів)… Отже треба довести, чи не підлога покопала Бекурина???

Невже для порушення кримінальної справи стосовно співробітників міліції було недостатньо  висновку експертизи, виданого судово-медичним експертом Герасимюк Н. у якому зазначено, що Бекурину Б. І. завдано тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості які виникли в час і за обставин вказаних Бекуриним  Б. І. та у медичній документації, що судово-медичні дані про тілесні ушкодження, які б підтверджували факт падіння із висоти власного росту в медичній документації відсутні??? Якими способами має отримати прокуратура судово-медичні або інші дані про обставини отримання тілесних ушкоджень, які б підтверджували факт падіння із висоти власного росту, так як вони відсутні у медичній документації, у показах Бекурина, а також у показах свідків?

То ж наразі у прокурорів Рожищенської прокуратури є над чим сушити голови: протягом семи днів вони мають право подати апеляцію до Апеляційного суду Волинської області, або ж повинні виконувати постанову суду і призначати комісійну судово-медичну експертизу, але для цього в першу чергу їм треба подумати де взяти докази що Бекурин упав на підлогу сам і отримав тілесні ушкодження від дії тупого предмету (предметів), тобто підлоги, а саме - травматичний суправезікальний розрив уретри з кровотечею, забій калитки у вигляді синця ... 

Такий висновок експертизи необхідний прокуратурі щоб захистити честь міліцейського мундира, але для призначення такої експертизи  необхідно відкривати кримінальне провадження у даній справі стосовно співробітників міліції Масалова Андрія Володимировича та  Рудуся Віктора Вікторовича, в діях яких, вбачаються ознаки злочинів передбачених статтями 135 та 365 КК України. Як наважитись  прокурорам це зробити – адже є одна  дуже поважна причина… ой, пробачте,  одні дуже поважні люди...

АРТЮШЕНКО Г.О.

ПРАВОСУДДЯ ПО РОЖИЩЕНСЬКИ (1 серія)

23.11.2011 року до прокуратури Рожищенського району звернувся гр.. Бекурин Борис Іванович з заявою, в якій повідомив, що 27.10.2011 року його побили працівники Рожищенської міліції за місцем його проживання.

Чоловік довгий час знаходився у лікарні. За постановою прокуратури було проведено судово-медичну експертизу, якою встановлено, що тілесні ушкодження отримані Бекуриним Б. І.,  виникли від дії тупого предмету (предметів) цілком можливо в час і за обставин вказаних Бекуриним  Б. І. та у медичній документації, за ступенем тяжкості  відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров’я. Судово-медичні дані про тілесні ушкодження, які б підтверджували факт падіння із висоти власного росту в медичній документації відсутні.

Однак, стосовно посадових осіб ВДІМ Рожищенського РВ УМВС України у Волинській області старшого лейтенанта міліції Масалова Андрія Володимировича та старшого лейтенанта міліції Рудуся Віктора Вікторовича які побили Бекурина Б. І., не викликали швидкої медичної допомоги залишивши його в тяжкому стані одного в кімнаті, протягом року винесено шість постанов про відмову в порушенні кримінальної справи.

Бекурин Б. І. звернувся за допомогою до ГО «Волинська правозахисна група» і 24 грудня 2012 року у Рожищенському районному суді була зареєстрована його скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. 

30 грудня 2012 року правозахисник Гаврук Олександр Сергійович, перебуваючи у Рожищенському суді зустрівся з суддею Панасюком Сергієм Петровичем, який повідомив що він розглядатиме скаргу Бекурина Б. М.  Необхідно щоб той зайшов до суду і поставив свій підпис під скаргою, бо підпису Гаврука О. С., як представника недостатньо.

02 січня 2012 року Гаврук О. С.  та Бекурин Б. І. прийшли до суду. Суддя Панасюк С. П. дав Бекурину заяву щоб той підписав. Суддя  усно  повідомив що справу призначено на 10 годину 04 січня 2013 року.

В призначений час в суді зібралися правозахисники, свідки, прийшов потерпілий Бекурин Б. І., прокурор Гудков М. В.

Початок розгляду справи затягувався. Раптом до кабінету судді були запрошені прокурор Гудков М. В. та Бекурин Б. М. Проскочив до кабінету і правозахисник Гаврук Олександр Сергійович. Інших правозахисників судові охоронці почали виштовхувати від дверей кабінету, мотивуючи що у кабінеті недостатньо для всіх місця. Через хвилину Бекурин Б. І. вийшов з кабінету судді з повісткою, в якій вказано що розгляд справи відкладено на 10 годину 11 січня 2013 року. Дуже цікавою і незрозумілою є підстава для відкладення судового засідання – суддя Панасюк С. П. сказав що не знайомий із справою, так як  вона йому надійшла 03 січня 2013 року. Правозахисник Гаврук Олександр Сергійович ніяк не може зрозуміти такого правосуддя: - з яких тоді міркувань суддя Панасюк С. П. ще 30 грудня 2012 року при розмові з ним говорив що постанову про відмову в порушенні кримінальної справи однозначно скасує, бо у цій справі «пахне» криміналом, а також, як же він відкривав провадження у справі, призначав справу до розгляду не ознайомившись із справою!?

Можливо щось змінилося за новорічні свята? На запитання чому справа не розглядається у залі судових засідань, який до речі в той час був порожнім, а також чому не допускаються правозахисники на відкрите судове засідання нам відповіді не надав ніхто, навіть голова Рожищенського районного суду  Іван Іванович Сіліч, який прийняв нас у своєму кабінеті і запевнив що о 10 годині 11 січня 2013 року правозахисники зможуть спокійно зайти у зал судового засідання і бути присутніми під час розгляду даної справи.  Іван Іванович Сіліч також вибачився перед нами за штовханину яку вчинили охоронці суду і пообіцяв у всьому розібратись.

      Надіємось що друга серія "ПРАВОСУДДЯ ПО РОЖИЩЕНСЬКИ" буде набагато цікавішою, а головне справедливою. 

АРТЮШЕНКО Г.О. 

Ковельчанка воює з міліціонерами, які підкинули їй у квартиру наркотики

10 лютого 2013 року виповниться  два роки, як в оселю ковельчанки Галини Миколаївни Стасюк під час проведення несанкціонованого огляду, співробітниками міліції було підкинуто пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження масою 462,26 г.

http://www.volynpost.com/news/9652-kovelchanka-voyuie-z-milicioneramy-iaki-pidkynuly-ij-u-kvartyru-narkotyky

http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=1332

http://artushenko.blogspot.com/2011_02_01_archive.html

Експертним дослідженням від 17 лютого 2011 року було встановлено, що вилучена і надана на дослідження подріблена речовина рослинного походження являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 395,02г.

Однак, кримінальну справу стосовно Галини Миколаївни та її сина не порушили, а це означає, що одразу, негласно було встановлено - яким чином потрапила наркотична речовина  в оселю. 

 Галина Миколаївна не злякалась  тиску який чинився на неї та її сина, звернулась із скаргами у всі вищестоящі органи, звідки посипались одна за одною перевірки. Справа стала резонансною, а тому, ковельські міліціянти  почали вживати певні заходи для виходу із ситуації що плачевно почала складатися проти них, почали замітати сліди, вдаючись до небачених фальсифікацій.

Щоб приховати наявність канабісу у підкинутій речовині комусь прийшла в голову "ідеальна" ідея про підміну висновку експерта та самої речовини, а тому, 22 лютого 2011 року  працівник БНОН Ковельського MB Сахарук О.Б.  сам особисто відвіз на повторну експертизу пакет з рослинною речовиною зеленого кольору з  ...характерним запахом   м’яти. У супровідному листі було вказано той вихідний номер, за яким доставлявся перший пакет, а також повідомлялося що дана рослинна речовина була  вилучена у Галини Миколаївни під час огляду її помешкання 10 лютого 2011 року. За три години було видано  експертний висновок у якому  експерт вказав, що дана речовина є не наркотичною. Через деякий час  у приміщенні Ковельського МВ м'яту спалили, про що склали відповідних акт.

         А де подівся канабіс?

     Читаючи пояснення співробітників міліції стає очевидним, що випари  наркотичної речовини, захованої у приміщенні міліції,  почали негативно впливати на пам'ять міліціянтів, бо вони навіть стали забувати: хто і кому дав висновок експерта, де подівся сам пакет з канабісом який повернувся з експертизи, а ще страшніше - міліціянти перестали впізнавати один одного!!!
 Водій-співробітник СРЗ Ковельського MB Шульга М.С. каже, що 21.02.2011 року, коли він у справах був у Луцьку, до нього на мобільний телефон зателефонував працівник БНОН Ковельського MB Сахарук О.Б.  і попросив заїхати в НДЕКЦ і забрати висновок з речовим доказом, що знаходився там на дослідженні. Шульга М.С. отримав висновок та пакет з речовим доказом, розписався у журналі про отримання, а прибувши до Ковельського МВ усі речі передав Сахаруку О. Б.  
В свою чергу Сахарук О.Б  в своїх поясненнях каже що він такої особи навіть не знає. 
Це навіть не смішно, адже ці люди продовжують працювати і вирішувати долі людей. 

Крім того, експерт НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області Напханюк І.П., який виконував дослідження речовини рослинного походження у першому і другому випадках на вміст наркотичних засобів, поданих на дослідження  вказує, що обидва рази і пакети  і рослинна речовина були різними. Перший раз він розрізав пакет по лінії відрізу, а після проведення дослідження зав’язав місце відрізу ниткою, кінці якої заклеїв паперовою біркою,  скріпив печаткою  та особистим підписом, тобто, повторно цей пакет на дослідження не надходив, а надійшов новий спеціальний пакет, під іншим номером, верхні краї якого були заклеєні само руйнівною липкою стрічкою і з вмістом іншої рослинної речовини.

    Також ніяк не в’яжуться  висновки багаторазових, в тому числі службових  перевірок з  постановами про відмову в порушенні кримінальної справи.

Ну посудіть самі: - згідно висновку службового розслідування проведеного ще 04.07.2011року відділом ВБ у Волинській СВБ ГУБЩЗ МВС України  в діях співробітників Ковельського МВ, а саме  начальника Ковельського MB УМВС України у Волинській області Дубія М.М, начальника СДІМ Ковельського MB Макаренка І.І., ДІМ Ковельського MB Турубари O.A., ДІМ Ковельського MB Бігуна О.І., в.о. начальника СБНОН Ковельського MB Сахарука ОБ., старшини Ковельського MB Галайди А.О., водія-співробітника СРЗ Ковельського МВ Шульги М.С. вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 308, 364,365,366 КК України, 

однак, 
Ковельська прокуратура неодноразово відмовляє в  порушенні кримінальної справи стосовно даних осіб на підставі… ст. 6 п. 2 КПК України у зв'язку з відсутністю в їх діях злочинів, передбачених ст. ст. 308, 364, 365, 366, 367, 372 КК України.

Так що Галина Миколаївна не безпідставно не погоджувалась з постановами  про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно  фальсифікаторів, бо не погоджувались з ними і прокуратура Волинської області, Генеральна прокуратура України і нарешті - Ковельський міськрайонний суд, який за скаргою Галини Миколаївни скасував останню постанову.

Але Ковельська прокуратура вперто захищає честь міліцейського мундира, вважає постанову суду незаконною, а тому подала апеляцію.

11 грудня 2012 року колегія суддів апеляційного суду Волинської області у складі суддів Борсука П. П., Денисова В. П., Хлапук Л. І. апеляцію Ковельської міжрайонної прокуратури залишила без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду від 22 листопада, якою суддя Бондар В. М. задовольнив скаргу Стасюк Г. М. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи – без змін.

Справа знову направлена до Ковельської міжрайонної прокуратури.

10 грудня 2012 року Галина Миколаївна подала заяву про вчинення злочину співробітниками Ковельського МВ, які підкинули в її помешкання   особливо небезпечну наркотичну речовину в особливо великих розмірах, підмінили речовий доказ та висновок експерта, а також з вимогою встановити місцезнаходження пакета з наркотичною речовиною масою 462,26 г. що в перерахунку на висушену речовину складає 395,02г.

Заява внесена до державного реєстру. Галині Миколаївні відомо, що наразі ведеться досудове слідство, відібрані пояснення більш ніж у десяти співробітників міліції, призначена почеркознавча експертиза, ведуться інші процесуальні дії.

А суддям які винесли справедливе рішення, Галина Миколаївна Стасюк від чистого серця каже  – дякую, ВАША ЧЕСТЬ.

АРТЮШЕНКО Г.О.