ЧОМУ НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ РІШЕННЯ СУДУ?

КИМ Є СУДДЯ СЬОГОДНІ В УКРАЇНІ - СЛУГОЮ, ПРАВОПОРУШНИКОМ ЧИ ЖЕРТВОЮ СИСТЕМИ?

http://tv-set.in.ua/news/inter_spravedlivist_15_02_2013/2013-02-15-7331

15 лютого 2013 року у прямому ефірі на телеканалі  "Інтер", в програмі "Справедливість" з Анною Безулик відбулась дискусія на тему: "Як судді мають захищати громадян і хто повинен захищати суддів? Ким є суддя сьогодні в Україні - слугою, правопорушником чи жертвою системи?"

Проведені соціологічні опитування показали, шо більше половини українців виправдовують суд Лінча.

В дискусії взяли участь:

-Геннадій Москаль – перший заступник голови комітету з питань боротьби із злочинністю і корупцією;

- Святослав Олійник - адвокат, член робочої групи з питань реформування кримінального судочинства;

- Павло Петренко - секретар комітету з питань верховенства права та правосуддя;

- Сергій Головатий - заслужений юрист України, екс-міністр юстиції України;

- Арсен Аваков - голова підкомітету з питань законодавства про статус народного депутата;

- Ігор Степанов - адвокат, прихильник нового КПК України;

- Максим Голосний - громадський та політичний діяч, автор білборду про "Бабусю і кота";

- Ірина Бекешкіна - директор фонду "Демократичні ініціативи";

- Валентин Загарія - голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України;

- Тетяна Монтян - адвокат. 

Які ж відповіді прозвучали у програмі і на інші, найбільш актуальні і болючі питання нашого сьогодення, на які ні в якій інстанції не можна знайти  правдивої відповіді, а саме:

- Чи можна знайти справедливість в українських судах?

- Чому вибухають машини правоохоронців? 

- Кого судді бояться більше, ніж дії закону? 

- Де мають шукати захисту громадяни нашої країни? 

- Як забезпечити незалежне правосуддя в Україні?

Цей перелік питань є невичерпним, але відповідь має бути одна: прийняття закону і втілення його в життя про відповідальність судді за прийняте незаконне рішення. 

СВОБОДУ ЧЕСНИМ! МАРШ НА ПІДТРИМКУ ПАВЛІЧЕНКІВ У ЛУЦЬКУ

В суботу 16 лютого 2013 року о 15:00год. біля історичного факультету Східноєвропейського університету що знаходиться  на проспекті Перемоги м. Луцька, зібралися сотні  волинян, які пройшлися маршем  вулицями Шопена, проспектом Волі до управління МВС України у Волинській області в підтримку батька та сина  родини Павліченків,  яких засуджено за вбивство київського судді Зубкова. Учасники маршу вимагали звільнення Павліченків з-під варти.

     Громадськість в Україні та за її межами вважає, що кримінальну справу проти Павліченків було сфабриковано, а самих Дмитра та Сергія засуджено безпідставно.

     На «ходу» зібралися учасники з доброї своєї волі, різного віку,  з різних міст області: від підлітків до людей пенсійного віку.

    До маршу долучилися народні депутати А. Вітів та Є.Мельник, депутати  місцевих рад Волинської області, учасники громадських організацій, члени «Волинської правозахисної групи», представники ЗМІ, місцеві футбольні вболівальники.

    Біля приміщення  УМВС України у Волинській області працівникам міліціїі  було  передано звернення, адресоване міністру МВС Віталію Захарченку та присутнім народним депутатам. 

  У документі - вимога прийняти рішення про створення незалежної тимчасової слідчої комісії, яка б справедливо вирішила проблему правосуддя по справі Павліченків, а винні у фальсифікаціях матеріалів кримінальної справи щоб обов’язково були притягнуті до кримінальної відповідальності і понесли пакарання. Аналогічне звернення буде передане і до Генеральної прокуратури України. 

   
  Також, організатори акції закликали присутніх долучитися до підписання петиції до президента США  Б. Обами . Якщо таких підписів буде 100 тисяч, то президент США зможе офіційно підняти питання про справу Павліченків на міжнародному рівні.

   Можливо саме це буде початком, щоб змусити можновладців повернутись лицем до народу,  щоб перестали вони набивати свої бездонні кишені мільйонами та почали  відповідати за «скоєне» перед народом. 
   Мусить настати той час, коли  судді будуть приймати рішення заглядаючи до «букви закону», а не до своєї кишені, коли працівники міліції нарешті будуть з народом, і… перестануть використовувати його задля підняття «власних показників по службі»….

  Справа Павліченків – це лише початок, люди зневірені і виснажені  несправедливістю, бо віри в краще життя вже дааааааавно немає.

   А кожному простому громадянину нашої вільної незалежної України так хочеться відчути себе ЛЮДИНОЮ - звертатись до міліції за допомогою, до прокуратури –за правдою, до суду- за справедливістю.

Учасники маршу -
ГО «Волинська правозахисна група».               

«Справедливість - природня міра, якщо ні - вона комусь вигідна.» ( власний досвід)

   Рожищенський ринок знаходиться в самому центрі мальовничого міста, за адресою м. Рожище, вул. Героїв УПА, 2. 

  Це найрозвинутіша торгова площадка в місті, яка створена на кошти самих підприємців - простих людей, які в свій час, при «непотрібстві» державі, вийшли на вулицю  заробити якусь копійчину, щоб прогодувати свою родину. Але вважаючи статус міста, в якому всі колишні основні підприємства продані і не працюють, відсутність у людей роботи, великі державні побори, оренда - торгівля для міста лише слова. Люди виживають надіючись і чекаючи  на допомогу від держави.

   І держава  нарешті «допомогла»!!!

  01.04.2005 року між міською радою та райспоживспілкою укладено договір оренди земельної ділянки по вул. Героїв УПА, 2 для обслуговування ринку. 

 05.05.2005 року даний договір зареєстрований у Рожищенському відділенні ВРФ ДП «Центр ДЗК»  за №3. 

  Рішенням сесії міської ради від 22.02.2011р. №6/16 утворено Комунальне підприємство «Рожищенський міський ринок».

  Рішеннями №6/26 від 22.02.2011р. та №7/17 від 30.03.2011р. надано дозвіл на розробку  документації щодо відведення земельної ділянки Комунальному міському ринку, для обслуговування ринку, та надано в постійне користування цю земельну ділянку, яка розташована за адресою вул.Героїв УПА, 2.

  Дані рішення міської ради суперечать закону – на підставі чого КП «Рожищенський міський ринок» здійснювало свою діяльність на земельній ділянці, що на законних підставах використовувалось іншою юридичною особою – Рожищенською районною спілкою споживчих товариств.

  Внаслідок вищевказаного, підприємцями ринку  здійснювалась оплата   оренди торгівельних місць за весь період, але вже в «касу» КП міської ради, представники якої запевняли «базарників» що всі суди в усіх інстанціях виграно, а тому, орендну плату  потрібно  сплачувати єдиновірній та справедливій міській раді на чолі з паном Алієвим А.А.

    За допомогу підприємцям усі дякували Алієву А. А. та бажали йому здоров’я.  

  Проте на ділі усе було по-іншому: Райспоживспілка «пройшлася» по всіх судових інстанціях та «виграла» суди усіх інстанцій, а отже вправі вимагати від «базарників» оплати грошей в «касу» Райспоживпілки.

Проте, коли люди почали вимагати повернення грошей з КП «Міський ринок» - грошей людям не повернули, бо на балансі КП їх не було.

  За результатами перевірки 23.05.2012р. прокуратурою району міському голові внесено подання з вимогою усунути порушення закону, причини та умови, що їм сприяли.

    На даний час жодних дій з боку влади на численні прохання людей не було і немає. Міський голова з підприємцями ринку не спілкується, посилаючись на свою зайнятість, ніби нічого й не було. А «базарників» цікавить де їхні гроші – 180 тис. гривень, хто буде віддавати і чому з людьми так поступають?

  У НОВИЙ 2013 РІК ми ввійшли з своїми старими бідами і проблемами, які  нав'язані нам  незаконними діями нашої міської влади, адже саме наша міська влада обманним шляхом привласнила наші кошти у сумі 180 тис. гривень.

   Ми не віримо ні в які покращення нашого життя та добробуту, бо його немає і невідомо чи будь-коли буде.

  Ми прості люди, "базарники", годуємо  свої  сім'ї, податками наповнюємо державну казну, Пенсійний Фонд, маємо право вимагати від влади звіту про використання сплачених нами коштів і повернення незаконно отриманих , а тому ми бажаємо представникам Рожищенської міської ради на чолі з паном Алієвим,  усього найкращого в розбудові нашої  молодої незалежної держави,  нашого міста, як говориться «усіма законними і незаконними методами». 

 Ну а собі - ми бажаємо терпіння і ще раз терпіння – час справедливості настане – НАШ ЧАС!!!

                                                                                                           Літвінчук Р.В.

член громадської організації "Волинська правозахисна група"

P.S.  Ми підприємці ринку  м.Рожище просимо всіх «державних мужів», для яких важливим є справедливість, відгукнутись на наші прохання.  Допоможіть нам! 

Тел.(гаряча лінія) 050-233-35-20.  

Жінка не змирилась з офіційною версією смерті свого сина і відшукала слід «чорних трансплантологів»

http://p-p.com.ua/articles/30328/

Лучанка Людмила Дяк шостий рік поспіль намагається з’ясувати усі обставини трагічної смерті свого сина. Однак власне розслідування відкрило для неї жахливу істину – її дитя потрапило в руки справжнісіньких чорних трансплантологів. Проте понині вони лишаються непокараними. Зокрема жінка знайшла підтвердження своїм здогадам, про що розповіла інтернет-виданню «Під прицілом».

Отож як повідала жінка 24 листопада 2007 року її син потрапив у ДТП. Вадим саме повертався від своєї бабусі до дому в Луцьк рейсовим автобусом. За кілька хвилин після того, як  хлопець передав гроші за проїзд  - з невідомих причин він вийшов на зупинці у селі Підгайці. Водія рейсового автобусу Іван Рибачук пригадує: «Хлопець мав пристойний вигляд і був у нормальному стані. Він вийшов на зупинці в селі Підгайці приблизно о 16:00».

Можливо молодику стало зле, можливо він щось згадав, але з’ясувати причини через що він не доїхав додому а вийшов саме в Підгайцях - неможливо. Саме на тій зупинці після висадки його збила машина, що підтверджували численні свідки аварії. Зокрема дві автівки не розминулись на повороті, тож вилетіли на зупинку громадського транспорту, де збили Вадима.

 З пояснень свідків

-         Наталія Ольхова: «в 16:30 годині вийшла на вулицю і побачила на зупинці Підгайці аварію. Погода була хороша, без опадів. В цей час машина стояла біля збитого дорожнього знаку, людина лежала на зупинці».

-       Андрій Соколовський: «Проїжджаючи повз зупинку «Підгайці» 24.11.07 року на зупинці я побачив дві машини імпортного виробництва. Вони стояли на самій зупинці. Це було приблизно біля 17:00, але на вулиці ще було світло. Була суха погода.»

-         Олександр Сокоринський: «25 листопади 2007 року о 06:50 я рухався повз зупинку громадського транспорту у селі Підгайці, де побачив наслідки аварії. Біля зупинки лежав збитий дорожній знак, що означає «Зупинка маршрутного таксі» на зупинці валялись пластмасові частини від авто, за зупинкою було видно тормозний шлях легкового автомобіля»

І це далеко не весь список людей які були свідками події. З пояснень чітко видно, що ДТП сталось на зупинці громадського транспорту у світлу пору доби, при хорошій погоді і в аварії фігурує дві іномарки. Але у всіх офіційних відповідях правоохоронних органів матері потерпілого роз’яснювали обставини ДТП інакше. Більше того – наступні свідчення очевидців вказували на доволі цікаві деталі аварії.

З пояснень Сергія Прокопчука: «24.11.2007 року я їхав по маршруту Луцьк-Підгайці біля 16:55 годин  на зупинці маршрутного таксі, при повороті в село, було скоєно ДТП двома автомобілями іноземного виробника. Далі за зупинкою за метрів 200 в сторону Дубно стояла швидка допомога та інспектори ДАІ. На наступний день пасажири розмовляли між собою про ДТП, що хлопця збили на зупинці але відсунули його з місця пригоди. На зупинці було видно сліди ДТП»

Тож жінку занепокоїло те, хто, чому та навіщо відтягнув її потерпілого сина з травмами з місця події? Відповіді офіційно їй ніхто так і не дав, адже ані цієї швидкої, ані інспекторів по всім офіційним даним на місці ДТП не було.

З пояснень Валерія Орисюка: «24.11.2007 року я по особистих справах рухався автомобілем по трасі Луцьк-Дубно. В селі Підгайці на обочині з правої сторони дороги рухаючись з Луцька в Дубно, побачив людину а у протилежній стороні автомобіль. Проїхавши кілька метрів я зупинився, підійшов до потерпілого. З протилежної сторони підбіг невідомий чоловік, повідомивши, що це він скоїв наїзд на пішохода, просив викликати швидку і міліцію, так як він не знає номерів по Україні, вказавши що сам білорус. В стані переляку я набрав номер телефону, який був останнім з моїх дзвінків, це була знайома Оксана  Студняк, попросив подзвонити в швидку. Сам в той час почав набирати міліцію, в 102 доповів черговому про те, що бачив і в якому місці. Потерпілий ще був в свідомості, хрипів та сам перевертався, одяг був задертий.

Я записав номер автомобіля білоруса. Ніяких знаків аварійної зупинки я не бачив.

Не пам’ятаю звідки на місці ДТП з’явився невідомий чоловік, на мою думку із місцевих, який повідомив мені, що має час дочекатись приїзду швидкої і міліції. Я дуже поспішав. Білорус говорив що йому діватись нікуди, та ще в мене його номер авто. Далі біля нас зупинився чорний джип, з салону вийшла жінка приблизно 30-40 років і повідомила, що вона медичний працівник та запропонувала допомогу.

Переконавшись що потерпілий залишається з двома свідками українцями та знаючи, що міліція і швидка вже викликана - я поїхав»

Разом з Валерієм Орисюком їхав Андрій Студняк який підтвердив, що коли вони побачили хлопця, в нього був задертий одяг та він стогнав. Жінка, до якої телефонував свідок Орисюк з проханням викликати швидку також підтвердила, викликала з власного телефону медичну допомогу.

«Спочатку я подзвонила на швидку допомогу 103, де мені дали номер районної швидкої допомоги с. Липини. Про, що є виписка телефонних дзвінків з ТТС», -  розповідала жінка.

Тож відтворюючи хронологію події за показами свідків мати постраждалого хлопця встановила деякі неточності. Зокрема якщо близько 16.00 хлопець вийшов з автобуса і за пів години він потрапив у ДТП - яку швидку з інспекторами ДАІ бачили свідки аварії 0 16.55 на іншій стороні дороги оскільки виклик швидкої було здійснено лишень в 17:00. Більше того – за показами свідків не збігаються місця розташування потерпілого. Тож у жінки заклались здогади, що тіло її сина перенесли.. однак кому це було потрібно і де поділись медики і ДАІ-шники?

Вочевидь слідчі, які офіційно вели справу «опрацьовували» всі версії не виходячи зі своїх кабінетів, оскільки в них не виникало жодних подібних питань, мовляв ДТП, як ДТП…

Згодом з’ясувалось,що після того як хлопця забрала швидка, йому провели операцію і ніби-то намагались врятувати. Однак чомусь його прооперували не відразу. Більше того, лікарям так не вдалось його врятувати. Матері Вадима повідомили про все що сталось лише після того, як він помер. У справжньому шоці жінка кинулась у морг побачити тіло сина. Проте без усяких роз’яснень їй кілька годин не дозволяли навіть його опізнати, не те щоб надати дозвіл на розтин. Коли все ж таки вона опізнала свого сина і більш-менш з’ясувала обставини його смерті жінка помітила, що з операційних шрамів видніється вата. У стані афекту вона кинулась до співробітниці з’ясовувати навіщо в тілі її сина медики лишили сторонні предмети. На що робітниця моргу відповіла: «Він ще був молодий, так треба, зрозумійте так треба». Ці слова не пояснили матері нічого. Тільки здивували.

Вже потім до її рук потрапляли документи – графік оперативних втручань, де вона помітила незрозумілі виправлення. У графі реєстрації операції ім’я та прізвище Вадима було записане в графі на замальованому коректором полі. За «операційним журналом», в операції асистував чоловік, який по графіку взагалі мав бути вдома. Тож як він з’явився в лікарні і чому саме на операцію її сина – взагалі невідомо. Операцію проводив хірург на ім’я Олександр Галь, який  невдовзі після того як почали випливати подробиці цієї ситуації швиденько звільнився і поїхав працювати в інше місто.

Як вдалось з’ясувати жінці у той же момент, коли проходила операція Вадима -по сусідству оперували іншу людину, родичка якого сиділа в коридорі. Згодом саме вона розповіла Людмилі Михайлівні, що на операцію його сина, яку проводив вище згаданий Олександр Галь «завітав» ще й уролог (якій до слова спеціалізується по нирках). За словами жінки-очевидця, коли Вадима вивозили з операційної вона дуже злякалась, адже він був повністю закривавлений.

Згодом, після розтину Людмили Дяк виникло ще більше питань. Як виявилось не вистачало експертизи деяких органів. Більше того, саму історію хвороби мати отримала на руки тільки через декілька місяців.

Як зазначає Людмила Михайлівна: «Певно довго писали, це ж потрібно було вигадувати… правду ж пишуть швидше…»

До вбирання сина на похорон Людмилу Михайлівну категорично не допустили, при цьому зробили гарний жест доброї волі - не взяли за це ані копійки. Ті ж кому доводилось в житті хоронив близьких знає, що така процедура коштує пару сотень гривень. Навряд чи жінку просто пошкодували… А можливо на це у них були й інші причини.

Правоохоронні органи реагували на дану ситуацію не-надто оперативно і не завжди по-закону: затягували терміни прийняття рішення, відсилали матір з органу до органу. Ніде Людмила Михайлівна не могла з’ясувати усіх обставин ДТП та остаточних причин смерті сина.

Протягом останніх 5 років кримінальну справу то відкривали, то закривали. За словами матері загиблого, найбільшу цікавість до цієї справи чомусь проявляв тодішній начальник відділу розслідування ДТП СУ УМВС України у Волинській області підполковник міліції Володимир Рущак . Він всіма способами намагався прикрити дане розслідування. З слів матері у кожній інстанції даний працівник внутрішніх органів бував перед нею, але не через професійне бажання розкрити подію, а скоріше навпаки – задля того, аби впевнитись в тому, що її більш ніхто не візьметься «розкопувати» далі.

Тож 2 червня 2008 року підполковник міліції Володимир Рущак виносить постанову про закриття кримінальної справи. В постанові спирається на те, що потерпілий був… у стані алкогольного сп’яніння!

Далі в постанові вказується, що подія відбулась в темну пору доби і те, що потерпілий переходив дорогу. Однак усе це спростовують свідки ДТП… покази яких вочевидь Володимир Рущак не взяв до уваги

На сьогодні справа перебуває в провадженні Луцького РВ УМВС України у Волинській області. На декількох судах у Києві Людмилою Михайлівною було доведено, що експертизи  по справі є неповні, тому їх правдивість можна взяти під сумнів. Справу розглядають, а точніше розтягують аби швидше за все закрити по давності років.

Що ж до матері померлого хлопця, то на сьогодні вона вже відновила усю картину того трагічного дня. Її історія має більше відповідей, ніж офіційна, однак є більш трагічною ніж просто смертельне ДТП.

За висновками Людмили Дяк, ДТП яке сталось з її сином – далеко не нещасний випадок. Місцеві вважають дорогу в Підгайцях аномальною зоною. Тут постійно трапляються ДТП. Дуже часто молоді люди, прозаїчно потрапляли під колеса автівок, після чого трагічно помирали в лікарнях.

За словами матері потерпілого - це була вже така собі вигладжена схема. Автівка-вбивця завжди була напоготові, як тільки на дорозі з’являлась самотня молода людина, до з’являвся так званий місцевий житель, який намагався, аби тіло бачило якнайменше свідків. Зокрема і під час ДТП з Вадимом, біля проїжджих неочікувано з’явився невідомий чоловік (виявилось згодом, що це власник придорожнього магазину «Богдан» Сергій Коваль). Саме він швидше за все «сторожив» постраждалого до того, як його забирала «потрібна» швидка. Рятувати у лікарні їх намагався той самий Галь, а всі питання з приводу юридичного оформлення дорожньо-транспортних пригод вирішував Володимир Рущак. За словами жінки у загибелі її сина – багато неспівпадінь. Однак така відпрацьована схема, хоч і не є доказаною, але все ставить на свої місця. Єдина мета - біологічний матеріал потерпілих. Більше того, жінка здогадується, що швидше за все в результаті таких медичних оборудок органи переправлялись за кордон.

Білорус на ім’я Ворончук Андрій Вікторович, скоріш за все попався на якійсь незаконній справі в Україні, і йому запропонували альтернативу, або сісти одразу, або взяти на себе відповідальність за скоєння ДТП. Тож ДАІшники робили все, аби після всього про іноземця ніхто не згадував.

Мати померлого по даному питанню зверталась до особи, яка має екстрасенсорні здібності, і та їй повідомила, що частини померлого зараз знаходяться в Америці та Європі.

В даній ситуації існує багато нюансів, але молодий хлопець помер і за це ніхто не поніс відповідальності. Адже по закону, білорус мав би відповідати за скоєння ДТП, однак досі ніхто його не посадив за грати. Тож швидше за все, комусь вигідно аби винних не було знайдено…  

Лучанка на всю країну заявляє про системні фальсифікації на державному рівні

http://p-p.com.ua/articles/30284/

Несправедливість у нашій державі торкнулась чи не кожного з нас:  кого більше, а кого менше, але вона є і здолати її можна і треба, лише великою наполегливістю та бажанням встановити істину.

 Про те, як тяжко це робити  не знають мабуть лише ті, кого не торкнулась державна бюрократична машина. 

Лучанка Ольга Андріївна Стрижевська багато років намагається довести  владі, прокуратурі і суду, як у департаменті соцполітики дурять простих людей.

Ольга Андріївна вдавалась до всіх законних методів, щоб її почули, навіть пікетувала прокуратуру Волинської області, Генеральну прокуратуру України, зверталась до депутатів Верховної Ради України, але все виявилось марним. 

Про те, що департамент соціального захисту Луцької міської ради не хоче визнавати, що має у своїй роботі певні недоопрацювання та допускає помилки, що влада не реагує навіть на рішення суду правозахисниця Ольга Андріївна Стрижевська розповіла інтернет-виданню «Під прицілом». 

 У статті "Лучанка на всю країну заявляє про системні фальсифікації на державному рівні (ДОКУМЕНТИ)" інтернет видання "Під прицілом" розмістило документи, які засвідчують  факти фальсифікації. 

Проста жінка змогла побачити і розібратись у тому, що за тривалий час  посадовці департаменту соцполітики її надурили на досить кругленьку суму!

 У Феміди хоча і зав'язані очі, але вона  побачила несправедливість, а тому двічі задовольняла скарги Ольги Андріївни і скасовувала відмовні постанови, а от прокуратура ніяких незаконних дій не вбачає...

Справа в тім, що у 2007 році мама Ольги Стрижевської тяжко захворіла. 74-річну жінку прикувало до ліжка. У Луцькій міській клінічній лікарні №2 їй видали довідку про те, що вона потребує постійного догляду.

 Тому Ольга Стрижевська була змушена звільнитись з роботи, аби доглядати маму.

Аби хоч якось вижити, їй порадили оформити опікунство над матір’ю, мовляв, «хоч якась копійка на хліб перепаде, та й трудовий стаж йтиме».

Проте, як виявилось, держава по догляду за лежачими хворими видає матеріальну допомогу у розмірі всього лишень 6 гривень на місяць. Більше того, Ользі заборонили покидати хвору матір і влаштовуватись десь на роботу, навіть на півставки. Лише на таких умовах жінці призначили матеріальну допомогу в розмірі 6,62 грн.

Цілий рік жінка зводила кінці з кінцями, доглядаючи стареньку лежачу матір. Тож, в черговий раз, прийшовши в управління соцзахисту, жінка висунула працівникам претензії стосовно того, щоб їй або дозволили вийти хоча б частково на роботу, або ж підняли допомогу. Тому жінці запропонували переписати заяву на допомогу по догляду за хворим. Як їй «підказали» в департаменті соцзахисту – є два види допомог по догляду. Таким чином Ользі замість 6 гривень з  копійками призначили 97 гривень матеріальної допомоги.

Хвора матір Ольги Стрижевської невдовзі померла. Лишень після того жінка зацікавилась питанням призначення матеріальної допомоги, і тим, як вона індексується.

Ользі Стрижевській вдалось провести власне розслідування, яке розбило уявлення про «благі наміри» соціальних служб в питанні допомоги незахищеним верствам населення.

Отож жінка розповідає, що взяла витяги з нарахувань у пенсійному фонді та виписки по фактичних виплатах, які вона отримувала за період догляду за хворою матір’ю. Різниця в сумах – колосальна.

Беручи до уваги період, протягом якого жінка отримувала по 6-8 гривень щомісячної допомоги за першою формою оплати - їй було виплачено за рік 97 гривень з лишком, про що свідчить довідка про прибутки сім’ї, у якій вказані лише компенсації Ользі Стрижевській, як працездатній особі, що здійснює догляд за інвалідом І групи.

 Після переписання заяви на другу форму оплати – Ользі призначили по 100 гривень допомоги і щомісяця ця сума почала рости на кілька гривень. Тож фактично за 4 роки жінка отримала по догляду за хворою матір’ю державної підтримки в розмірі 4447 гривень, з яких 4349 гривень жінці виплачували саме в якості «підвищеної» матеріальної допомоги.

Усе було б нічого, якби жінка у вересні 2011 року не запросила у Пенсійному фонді виписку про пенсійні нарахування їй за той період, коли вона доглядала свою маму. Жінці стало цікаво, скільки ж з тих 6-9 гривень в місяць з неї знімали в якості страхового внеску на пенсійне забезпечення. Цифри жінку вразили та відверто обурили.

Виявляється, за 4 з лишком роки їй було виплачено не 4,447 тис.грн, а 32 тисячі гривень допомоги!!! Тож, як виявилось, жінка за вказаний період отримувала не 6, чи 9, чи навіть 100 гривень (як вказувалось на офіційних паперах) – а нараховували по 400, а в останні місяці життя матері – в середньому 800-900 гривень.

Про це свідчать виписки Пенсійного фонду про сплату соцвнесків з отриманого доходу.

Тож зрозумівши, що у департаменті соціальної політики її обдурили, жінка спробувала відстояти своє законне право і з'ясувати все ж таки особи тих, хто має понести відповідальність за фальсифікацію довідок про доходи і приховування інформації про різні види допомог.

В ході власного розслідування Ольга Стрижевська з'ясувала, що на час, коли вона оформлялась по догляду за хворою матір'ю вже діяло дві форми матеріальної допомоги. Перша – вираховувалась в розмірі 32% від рівня мінімальної заробітної плати. Така система існувала ще з 1996 року і після переходу з купонів на гривні вона фактично і становила тих же 6 гривень, які отримувала жінка. Однак у Міністерстві соціальної політики забули про те, що відтоді мінімальний розмір зарплатні виріс з 15 до 45 гривень, та й про рівень інфляції ніхто не згадав… Тож зарплати зросли, а соціальні гарантії – ні. Фактично матеріальну допомогу «забули» проіндексувати, тому вона лишилась на тому ж самому рівні.

У розрахунку на нинішній рівень мінімальної зарплатні, та 32%, які мали б виділятись працездатним громадянам, які оформлені по догляду за хворими та немічними людьми, то на сьогодні рівень компенсації має становити не менше 400 гривень.

Що ж до другої форми допомоги, то її почали виплачувати вже у 2004 році і вираховувалась вона відповідно до рівня прожиткового мінімуму. Таким чином, довгий час її виплачували громадянам в межах 90-140 гривень.

При порівнянні виписок Департаменту соцполітики Луцької міськради та Пенсійного фонду різницю у цифрах помітно одразу. Зокрема у довідці Департаменту соцполітики Луцької міськради, наприклад, за листопад 2008 року вказано суму у 100,35 гривень призначеної компенсації.

 Натомість у довідці управління по нарахуванню пенсій Управління ПФУ у м.Луцьку вказано за цей же місяць зовсім іншу суму, яку обліковують для нарахування пенсії в майбутньому – 743,37 гривні.

Звісно, ті цифри, які вказані у виписці Пенсійного фонду відповідають реальному прожитковому мінімуму, однак на руки жінка отримувала набагато мізерніші суми…

Тож питання навіть не в тому, чому жінці ніхто не допоміг оформити другий тип матеріальної допомоги по догляду за хворою матір'ю. Найбільше жінку цікавить те, чому дані Департаменту соцполітики та пенсійного фонду не збігаються.

Фактично, жінці виплачували одні суми, а призначали набагато більші… однак зрозуміти у чиїх кишенях вони осіли за 4 роки не вдається навіть суду.

Ольга Стрижевська вже неодноразово зверталась до міської, обласної та генеральної прокуратури, однак майже всюди їй відписують, мовляв, «розуміємо вашу проблему, є певні неточності, але нічого вдіяти не можемо». Жінка почала судитись з департаментом соцполітики і навіть виграла два суди. Більше того, Ольга Стрижевська писала заяви та листи-звернення до різних міністрів, проте по нині ніхто не взявся вирішувати це питання на державному рівні. Адже справа в компетенції Міністерства соціальної політики і проблеми виникають в рамках недоопрацьованого законодавства.

На сьогодні Ольгу Стрижевську вже й не цікавлять ті гроші, які їй фактично не виплатив департамент соцполітики – жінка намагається з'ясувати, хто винен у системному допущенні помилок в законодавстві щодо соціального захисту. На одній людині держава «зекономила» 27 тисяч гривень, але ж таких людей в країні – сотні. Тож кошти, які заощаджує країна на своїх же громадянах в житті обчислюються шестизначними сумами…

Засідання Громадської ради при УМВС України у Волинській області

http://mvs.gov.ua/mvs/control/volyn/uk/publish/article/81491

1 лютого 2013 року відбулось засідання Громадської ради при УМВС України у Волинській області, на якому було обговорено  результати роботи Громадської ради на протязі 2012 року та затвердження плану роботи Громадської ради на перше півріччя 2013 року.

Протокол № 5

засідання Громадської ради при УМВС України у Волинській області 1 лютого 2013 р.

 м.Луцьк

Присутні: члени Громадської ради А.Цісарук, В.Столярук, С.Шелепін, В.Живко, О.Чуйко, Л.Павловский, О.Мазурак, В.Омельчук, Г.Артюшенко, В.Левандовский, А.Гаврищук, В.Вальчук, П.Верзун Н.Пахомюк, А.Бурчак, А.Ройко, О.Блищик

Головуючий : голова ГР Цісарук А.В.Секретар: Гаврищук А.О.

Порядок денний засідання Громадської ради при УМВС України в області. 

1.Про результати роботи Громадської ради на протязі 2012 року. Участь членів громадської ради у спільних з працівниками Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини візитах до місць несвободи. 

Інформує: голова ГР А.Цісарук

2. Дотримання законності, прав людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ УМВС України у Волинській області за 12 місяців

 Інформує: начальник ІОС УКЗ УМВС в області

 3. Про створення постійно діючої мобільну групу з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів (підрозділів) УМВС України у Волинській області.

 Інформує: голова ГР А.Цісарук

4. Про затвердження плану роботи Громадської ради на перше півріччя 2013 року.

Секретаріат ГР

По першому питанню виступив голова ГР А.Цісарук який проінформував присутніх про те, що Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно зі Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів» здійснено реалізацію на території Волинської області проекту спрямованого на покращення загальної ситуації з дотримання прав людини і основоположних свобод громадян. В рамках проекту було організовано роботу громадської приймальні регіонального координатора у Волинській області за адресою місто Луцьк, вул. Винниченка, 21 (офіс Волинського благодійного фонду «Правопорядок і безпека громадян»). Прийом громадян здійснювався у понеділок та середу з 18:00 до 20:00 годин. Окрім того, в рамках реалізації національного превентивного механізму представники громадської ради взяли участь у спільних із працівниками Секретаріату Уповноваженого візитах до місць несвободи а саме:

Люблинецької ЗОШ- інтернат 1- 111 ст. для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування., яка знаходиться в смт Люблинець Ковельського району Волинської області; 

Олицького психоневрологічного інтернату за адресою: вул. Замкова, 22, смт Олика, Ківерцівського району, Волинської області;

Спеціального приймальника для утримання осіб підданих адміністративному арешту УМВС України у Волинській області, розміщеного в м. Луцьку по вул.. Мисливській 30-а;

Чергової частини Ковельського МВ УМВС України у Волинській області;

ІТТ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області;

Маневицької ВК -42, розташованої в смт Маневичі Волинської області;

Луцького слідчого ізолятора.

В обговорені взяли участь: В.Буравский, С.Шелєпін, Л.Павловський.

Прийняте рішення:

1. Членам громадської ради забезпечити сприяння, розвитку взаємодії Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з об'єднаннями громадян, які делегували своїх представників до складу громадської ради при УМВС України у Волинській області. 

2. В рамках реалізації національного превентивного механізму, при необхідності, забезпечити участь членів громадської ради у спільних з працівниками Секретаріату Уповноваженого, візитах до місць несвободи. 

3. Громадській раді забезпечити сприяння освітнім заходам в галузі захисту прав людини, що здійснюються органами державної влади та місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян. 

4. Забезпечити надання юридичної допомоги особам, які потребують відновлення їх порушених прав та свобод, як самостійно так і шляхом оперативної переадресації таких осіб до центрів безоплатної правової допомоги, громадських приймалень неурядових організацій та юридичних об’єднань.

5.Враховуючи потребу в реконструкції ІТТ МРВ у відповідності до євро стандартів і вимог МВС України, звернутись з клопотанням до МВС України, органів місцевого самоврядування про виділення коштів на зазначені потреби.

Голосували: за - 16 , проти - 0 утр. - 0 

По другому питанню виступив начальник ІОС УКЗ УМВС в області А. Обйортишов, який проінформував членів Громадської ради про стан роботи щодо дотримання законності, прав людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ УМВС України у Волинській області за 12 місяців 2012 року.

В обговорені взяли участь: А. Цісарук, В.Буравский, Г.Артюшенко, В.Вальчук, С.Шелєпін , О.Блищик

 Прийняте рішення:

1.Інформацію ІОС УКЗ УМВС в області, про стан роботи щодо дотримання законності, прав людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ УМВС України у Волинській області за 12 місяців 2012 року взяти до відома, разом із тим звернути увагу громадської ради на ініціювання під час проведення моніторингів упереджувальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, що сприяють надзвичайним подіям у зв’язку з їх збільшенням. 

2.Ініціювати проведення службових перевірок по заявах і зверненнях громадян, які надходять в секретаріат громадської ради, про що інформувати членів Ради.

3. Звернутись до ІОС УКЗ УМВС про необхідність інформування громадської ради про результати перевірок по зверненнях громадян і публікаціях в ЗМІ, про недоліки в роботі підрозділів і служб УМВС в області. Протягом лютого проінформувати члена громадської ради Г.Артюшенко про результати перевірок по скаргах в м. Ковелі і м. Рожищі.

Голосували: за - 16 , проти - 0 утр. - 0

По третьому питанню виступив голова ГР А.Цісарук, який проінформував присутніх про доручення МВС України №406/Чн від 09.01.2013 р., за результатами візитів до місць несвободи, про необхідність організації проведення робочих зустрічей з представниками територіальних правозахисних організацій для забезпечення постійного моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ регіону, виявлення проблемних питань та вжиття спільних заходів щодо їх вирішення. Про прибуття працівників Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, експертів ЄКПТ та інших правозахисних організацій з дотримання прав людини до органу внутрішніх справ, міністерство вимагає терміново інформувати чергову частину МВС для подальшої доповіді керівництву Міністерства. Забезпечити негайне усунення виявлених у ході перевірок недоліків у частині дотримання прав і свобод людини і громадянина в діяльності органів внутрішніх справ та недопущення їх у подальшому. За всіма фактами порушення законності та відомчих нормативно-правових актів з питань додержання вимог законодавства щодо дотримання конституційних прав громадян під час їх поміщення та утримання в кімнатах для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ, міністерство вимагає, проводити службові розслідування, у висновках яких по кожному з виявлених недоліків зазначити чинники, що обумовили їх допущення. Винних посадових осіб притягувати до дисциплінарної відповідальності. Копії висновків і наказів надсилати до Головного штабу. Це конкретні заходи, спрямовані на неухильне дотримання прав людини в діяльності ОВС, а організація роботи мобільної групи тому сприятиме.

В обговорені взяли участь: Г.Артюшенко, С.Шелепін, Н.Пахомюк, А.Гаврищук.

Прийняте рішення:

1. Рекомендувати керівництву УМВС в області створити в Управлінні МВС України у Волинській області постійно діючу мобільну групу з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів (підрозділів) УМВС України у Волинській області (далі – мобільна група)

2. Запропонувати для затвердження Положення про постійно діючу мобільну групу з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів (підрозділів) УМВС України у Волинській області (додається).

3. Затвердити персональний склад мобільної групи (додається). Графіки відвідувань органів та підрозділів, осіб, відповідальних за організацію діяльності мобільних груп, та вирішення інших питань щодо їх діяльності, визначати на засіданнях Громадської ради із питань забезпечення прав людини при УМВС України у Волинській області. Підставою для перевірки є відповідне рішення громадської ради і припис підписаний начальником УМВС. До складу мобільної групи включати працівників ІОС УКЗ УМВС у Волинській області, ВВБ у Волинській області ДВБ МВС України.

 4. Координацію діяльності мобільної групи, своєчасне, повне і достовірне інформування керівництва МВС України, УМВС України у Волинській області про результати моніторингів здійснює голова Громадської ради при УМВС України у Волинській області Цісарук А.В.

Голосували: за - 16 , проти - 0 утр. - 0

По четвертому питанню виступив голова ГР А.Цісарук, який проінформував присутніх про ініціативи членів громадської ради, які відображені в плані роботи на 1 півріччя 2013 року. Громадською радою при УМВС України у Волинській області оголошено конкурс на кращий дільничний пункт міліції в м. Луцьку. Моніторинг стану справ щодо організації роботи дільничних пунктів міліції буде здійснюватись протягом лютого-березня поточного року. Підведення результатів моніторингу і визначення переможця відбудеться на засіданні громадської ради в квітні поточного року.

Моніторинг буде здійснюватись шляхом опитування громадян, візуального спостереження за роботою дільничних інспекторів міліції, патрульних нарядів під час реагування на заяви і звернення громадян, припиненні правопорушень, забезпечені громадського порядку і здійснення прийому громадян в приміщеннях ДПМ.

Основні критерії оцінки роботи дільничних пунктів міліції:

- Думка жителів мікрорайону про роботу дільничних інспекторів міліції.

- Стан громадського порядку і безпеки громадян на адміністративній дільниці.

- Обізнаність громадян про свого дільничного інспектора його контактні телефони, часи прийому, розташування дільничного пункту міліції.

- Облаштування приміщень дільничних пунктів міліції в інтересах створення належних умов для роботи дільничних інспекторів міліції, створення зручностей для громадян, наявність витягів з окремих законів, інформації про можливість оскаржити дії дільничного інспектора міліції, а також інформації про центри правової допомоги в тому числі і первинної безоплатної.

Дякуючи підтримці благодійників, створено призовий фонд для нагородження переможців.

В обговорені взяли участь: В.Буравский, П.Верзун, А.Гаврищук. В.Омельчук, Л.Павловский, О.Блищик, Г Артюшенко Н.Пахомюк

Прийняте рішення:

1.Затвердити план роботи Громадської ради при УМВС України в області на 4 квартал 2012 року в цілому( додаток – 1)

2.Делегувати повноваження членам громадської ради А.Цісаруку, В.Буравському, С.Шелєпіну провести робочі зустрічі з керівниками ЗМІ області для організації співпраці в частині висвітлення результатів моніторингів і проведення конкурсу в ЗМІ.

3. Обрати до складу громадської ради керівника сектору зв’язків з громадськістю Блищик Оксану Іванівну.

4. Рекомендувати керівництву УМВС України у Волинській області організувати проведення протягом лютого-березня поточного року звітів всіх дільничних інспекторів міліції перед населенням.

Голосували: за - 15 , проти - 0 утр. -1

Голова ГР А.В.Цісарук

Секретар А.О.Гаврищук

ВЕКТОР РОБОТИ ГРОМАДСЬКОЇ РАДИ

http://police.gov.ua/index.php?id=2161

В обласному управління міліції відбулося перше у 2013 році засідання Громадської ради при УМВС України у Волинській області. Зібралися представники інститутів громадянського суспільства, щоби підбити підсумки 2012-го та визначити основні напрямки на 2013 рік.

Щодо виконання заходів, запланованих і проведених у минулому році, поінформував голова Громадської ради Антон Цісарук, який розповів, що Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно зі Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів» здійснено реалізацію на території Волинської області проекту, спрямованого на покращення загальної ситуації з дотримання прав людини і основоположних свобод громадян. Зокрема організовано роботу громадської приймальні регіонального координатора у Волинській області за адресою: місто Луцьк, вул. Винниченка, 21 (офіс Волинського благодійного фонду «Правопорядок і безпека громадян»). Прийом громадян здійснювався у понеділок та середу з 18:00 до 20:00 годин. 

Окрім того, в рамках реалізації національного превентивного механізму представники Громадської ради взяли участь у спільних із працівниками Секретаріату Уповноваженого візитах до місць несвободи: Люблинецької ЗОШ- інтернат І-ІІІ ст. для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, Олицького психоневрологічного інтернату у смт Олика Ківерцівського району, Спеціального приймальника для утримання осіб, підданих адміністративному арешту УМВС України у Волинській області у місті Луцьк, ІТТ Ковельського МВ УМВС України у Волинській області, Маневицької ВК -42, розташованої в смт Маневичі Волинської області та Луцького слідчого ізолятора. За всіма візитами підготовлені довідки щодо усунення недоліків.

Заслухали члени Громадської ради питання щодо дотримання законності, прав людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ УМВС України у Волинській області за 2012 рік, обговорили створення постійно діючої мобільної групи з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів (підрозділів) УМВС України у Волинській області.

Про стан роботи щодо дотримання законності, прав людини та громадянина в діяльності органів внутрішніх справ УМВС України у Волинській області за 12 місяців 2012 року розповів начальник інспекції особового складу УКЗ УМВС в області Андрій Обйортишев. Відтак прийняли рішення інформувати Громадську раду про результати перевірок по зверненнях громадян і публікаціях у ЗМІ та про недоліки в роботі підрозділів і служб УМВС в області. 

Антон Вікторович також проінформував присутніх про доручення МВС України про те, що за результатами візитів до місць несвободи, про необхідність організації проведення робочих зустрічей із представниками територіальних правозахисних організацій для забезпечення постійного моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ регіону, виявлення проблемних питань та вжиття спільних заходів щодо їх вирішення.

 Зважаючи на вищевказане, вирішили порекомендувати керівництву УМВС в області створити в Управлінні МВС України у Волинській області створити постійно діючу мобільну групу з моніторингу забезпечення прав і свобод людини та громадянина в діяльності органів (підрозділів) УМВС України у Волинській області. 

Визначилися члени інститутів громадянського суспільства також із заходами, запланованими на перше півріччя 2013 року. Серед них, зокрема, проведення конкурсу на кращий дільничний пункт міліції в м. Луцьку. Моніторинг стану справ щодо організації роботи дільничних пунктів міліції буде здійснюватись протягом лютого-березня, а підведення підсумків відбудеться в квітні. Окрім того, проводитимуться громадські розслідування щодо порушень прав людини працівниками органів внутрішніх справ з дотриманням принципу невтручання в оперативно-службову діяльність органів УМВС, бесіди з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ з питань їх соціального захисту, умов праці, проблем дотримання працівниками міліції своїх службових обов’язків, конституційних прав і свобод людини та громадянина.

СЗГ УМВС України у Волинській області