"Право на життя є невід'ємне право кожної людини. Це право охороняється законом". Частина - 3.

До запропонованої увазі читачів збірки "Судова практика. Злочини проти життя особи (вбивства)" увійшли найбільш значущі та різнобічні судові прецеденти - приклади судової практики справ про вбивства, починаючи з часів судової реформи 1864 р. по 2006 р. включно. 

Збірка містить ухвали Урядуючого Сенату, роз'яснення Пленуму, постанови Пленуму і Президії, ухвали колегій (судових палат) Верховного Суду України, колишнього СРСР, РРФСР та деяких інших колишніх республік, окремі постанови та ухвали місцевих (обласних) судів; дослідження практики застосування судами виключної міри покарання - смертної кари до її скасування в Україні, а також щодо застосування нового виду покарання - довічного позбавлення волі.

Ця збірка вийшла у світ в 2007 році і до неї увійшла ухвала колегії  суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 16 травня 2006 року (стор. 729 - 735), якою скасовано вирок апеляційного суду Одеської області від 23 грудня 2005 року щодо засудження  Олександра Артюшенка на 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна за умисне вбивство з корисливих мотивів потерпілої Р. під час розбійного нападу на неї.

Колегія суддів встановила і вказала,  що суд першої інстанції (а це - одразу був апеляційний суд Одеської області), засудивши Артюшенка, не дав аналізу й оцінки  ні одному із зібраних у справі доказів,  з точки зору його допустимості, достовірності та достатності для правильного встановлення всіх обставин, що входять у предмет доказування у справі,  у повній мірі зазначених вимог закону не дотримався, а тому, постановлений ним вирок у повному обсязі не можна визнати законним і обгрунтованим, тому підлягає скасуванню.

Я коротко наведу деякі істотні порушення, які на п'яти сторінках ухвали, зазначила колегія суддів: 

-доводи захисників та засудженого не перевірялись судом; 

-відсутня оцінка суду доводів захисту щодо порушення конституційного права на захист під час затримання  працівниками Ковельського УМВС Волинської області у м. Ковелі з 12 год. 30 хв. 24 грудня до 8 год. 26 грудня 2004 року, тобто,  без складання протоколу про затримання із зазначенням часу, підстав і мотивів затримання, без повідомлення прокурора м. Ковеля;

 -недосліджені доводи щодо фальсифікації відбитків слідів пальців рук: яким чином  із поверхні обробленої магнітним порошком коричневого кольору, було вилучено відбиток пальця руки Артюшенка чорного кольору; 

-недосліджено - яким чином у квартирі убитої з'явились ножі через  8 днів після детальних оглядів  місця події та відтворення, проведених з фотозйомкою та відеозаписом, які ножів не зафіксували; 

-відсутні дані щодо вилучення, дослідження і зникнення одягу з трупа, як речового доказу ; 

-не з'ясовано протиріч щодо дати настання смерті Р.:  судово-медичний акт та свідоцтво про смерть у справі відсутні, а  клопотання захисту про їх витребування, судом без наведення мотивів відхилено;   

-з огляду на те, що. Р. було поховано в Одесі 23 грудня 2004 року, а  постановами слідчого і висновками експертиз підтверджено що експертні дослідження голови, лівої руки, грудної клітки трупа  проводились 29 грудня 2004 року,  то висновки експертів щодо цих частин тіла суперечать даним фотознімків; 

-безпідставно відхилено клопотання засудженого про розгляд справи українською мовою, яка для Артюшенка є рідною і т. д. 

Видання призначене, насамперед, для суддів, а також працівників органів дізнання, досудового слідства, практичних працівників прокуратури, адвокатів, науковців, представників правозахисних громадських організацій, юристів, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

В цій збірці розміщено всього лиш частинку судових прецедентів українського судочинства, але і їх достатньо, щоб зрозуміти, що судді, які мають на меті засудити особу,  нагло переступлять  через не один закон, познущаються не лише над засудженим, а й над Конституцією України, розтопчуть  Конвенцію з прав людини і основоположних свобод...

Але найбільш прикро від того,  що від незаконного рішення  страждає лише засуджений, і навіть після того, як інший склад суду його виправдає, то всеодно має проблеми виправданий, а "покаранням" для суддів, які його незаконно засуджували, є  збільшення їм зарплат та призначення захмарних пенсій - з наших в вами податків...

 Чи навчила ця книга правоохоронців, суддів не  порушувати конституційні права громадянина, не фальсифікувати речові докази, висновки експертиз,  судити справедливо і законно?

(ДАЛІ БУДЕ)