Ковельчанка воює з міліціонерами, які підкинули їй у квартиру наркотики

10 лютого 2013 року виповниться  два роки, як в оселю ковельчанки Галини Миколаївни Стасюк під час проведення несанкціонованого огляду, співробітниками міліції було підкинуто пакет з речовиною зеленого кольору рослинного походження масою 462,26 г.

http://www.volynpost.com/news/9652-kovelchanka-voyuie-z-milicioneramy-iaki-pidkynuly-ij-u-kvartyru-narkotyky

http://www.volyn.com.ua/?rub=33&article=0&arch=1332

http://artushenko.blogspot.com/2011_02_01_archive.html

Експертним дослідженням від 17 лютого 2011 року було встановлено, що вилучена і надана на дослідження подріблена речовина рослинного походження являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 395,02г.

Однак, кримінальну справу стосовно Галини Миколаївни та її сина не порушили, а це означає, що одразу, негласно було встановлено - яким чином потрапила наркотична речовина  в оселю. 

 Галина Миколаївна не злякалась  тиску який чинився на неї та її сина, звернулась із скаргами у всі вищестоящі органи, звідки посипались одна за одною перевірки. Справа стала резонансною, а тому, ковельські міліціянти  почали вживати певні заходи для виходу із ситуації що плачевно почала складатися проти них, почали замітати сліди, вдаючись до небачених фальсифікацій.

Щоб приховати наявність канабісу у підкинутій речовині комусь прийшла в голову "ідеальна" ідея про підміну висновку експерта та самої речовини, а тому, 22 лютого 2011 року  працівник БНОН Ковельського MB Сахарук О.Б.  сам особисто відвіз на повторну експертизу пакет з рослинною речовиною зеленого кольору з  ...характерним запахом   м’яти. У супровідному листі було вказано той вихідний номер, за яким доставлявся перший пакет, а також повідомлялося що дана рослинна речовина була  вилучена у Галини Миколаївни під час огляду її помешкання 10 лютого 2011 року. За три години було видано  експертний висновок у якому  експерт вказав, що дана речовина є не наркотичною. Через деякий час  у приміщенні Ковельського МВ м'яту спалили, про що склали відповідних акт.

         А де подівся канабіс?

     Читаючи пояснення співробітників міліції стає очевидним, що випари  наркотичної речовини, захованої у приміщенні міліції,  почали негативно впливати на пам'ять міліціянтів, бо вони навіть стали забувати: хто і кому дав висновок експерта, де подівся сам пакет з канабісом який повернувся з експертизи, а ще страшніше - міліціянти перестали впізнавати один одного!!!
 Водій-співробітник СРЗ Ковельського MB Шульга М.С. каже, що 21.02.2011 року, коли він у справах був у Луцьку, до нього на мобільний телефон зателефонував працівник БНОН Ковельського MB Сахарук О.Б.  і попросив заїхати в НДЕКЦ і забрати висновок з речовим доказом, що знаходився там на дослідженні. Шульга М.С. отримав висновок та пакет з речовим доказом, розписався у журналі про отримання, а прибувши до Ковельського МВ усі речі передав Сахаруку О. Б.  
В свою чергу Сахарук О.Б  в своїх поясненнях каже що він такої особи навіть не знає. 
Це навіть не смішно, адже ці люди продовжують працювати і вирішувати долі людей. 

Крім того, експерт НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області Напханюк І.П., який виконував дослідження речовини рослинного походження у першому і другому випадках на вміст наркотичних засобів, поданих на дослідження  вказує, що обидва рази і пакети  і рослинна речовина були різними. Перший раз він розрізав пакет по лінії відрізу, а після проведення дослідження зав’язав місце відрізу ниткою, кінці якої заклеїв паперовою біркою,  скріпив печаткою  та особистим підписом, тобто, повторно цей пакет на дослідження не надходив, а надійшов новий спеціальний пакет, під іншим номером, верхні краї якого були заклеєні само руйнівною липкою стрічкою і з вмістом іншої рослинної речовини.

    Також ніяк не в’яжуться  висновки багаторазових, в тому числі службових  перевірок з  постановами про відмову в порушенні кримінальної справи.

Ну посудіть самі: - згідно висновку службового розслідування проведеного ще 04.07.2011року відділом ВБ у Волинській СВБ ГУБЩЗ МВС України  в діях співробітників Ковельського МВ, а саме  начальника Ковельського MB УМВС України у Волинській області Дубія М.М, начальника СДІМ Ковельського MB Макаренка І.І., ДІМ Ковельського MB Турубари O.A., ДІМ Ковельського MB Бігуна О.І., в.о. начальника СБНОН Ковельського MB Сахарука ОБ., старшини Ковельського MB Галайди А.О., водія-співробітника СРЗ Ковельського МВ Шульги М.С. вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 308, 364,365,366 КК України, 

однак, 
Ковельська прокуратура неодноразово відмовляє в  порушенні кримінальної справи стосовно даних осіб на підставі… ст. 6 п. 2 КПК України у зв'язку з відсутністю в їх діях злочинів, передбачених ст. ст. 308, 364, 365, 366, 367, 372 КК України.

Так що Галина Миколаївна не безпідставно не погоджувалась з постановами  про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно  фальсифікаторів, бо не погоджувались з ними і прокуратура Волинської області, Генеральна прокуратура України і нарешті - Ковельський міськрайонний суд, який за скаргою Галини Миколаївни скасував останню постанову.

Але Ковельська прокуратура вперто захищає честь міліцейського мундира, вважає постанову суду незаконною, а тому подала апеляцію.

11 грудня 2012 року колегія суддів апеляційного суду Волинської області у складі суддів Борсука П. П., Денисова В. П., Хлапук Л. І. апеляцію Ковельської міжрайонної прокуратури залишила без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду від 22 листопада, якою суддя Бондар В. М. задовольнив скаргу Стасюк Г. М. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи – без змін.

Справа знову направлена до Ковельської міжрайонної прокуратури.

10 грудня 2012 року Галина Миколаївна подала заяву про вчинення злочину співробітниками Ковельського МВ, які підкинули в її помешкання   особливо небезпечну наркотичну речовину в особливо великих розмірах, підмінили речовий доказ та висновок експерта, а також з вимогою встановити місцезнаходження пакета з наркотичною речовиною масою 462,26 г. що в перерахунку на висушену речовину складає 395,02г.

Заява внесена до державного реєстру. Галині Миколаївні відомо, що наразі ведеться досудове слідство, відібрані пояснення більш ніж у десяти співробітників міліції, призначена почеркознавча експертиза, ведуться інші процесуальні дії.

А суддям які винесли справедливе рішення, Галина Миколаївна Стасюк від чистого серця каже  – дякую, ВАША ЧЕСТЬ.

АРТЮШЕНКО Г.О.

Від Генпрокуратури хочуть перевірки Луцького слідчого ізолятора

http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/46691/

На території Волинської області трапляються факти, що свідчать про продовження тримання під вартою громадян України в слідчих ізоляторах після закінчення строку перебування під вартою. Про це йшлося на засіданні депутатської комісії Волиньради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, - інформує «Волинська правда».

З цього приводу у депутатському корпусі облради навіть був підготовлений проект звернення до Президента України, Державної пенітенціарної служби України та Генеральної прокуратури України, автором якого виступив депутат Сергій Слабенко.

      На території Волинської області трапляються факти, що свідчать про продовження тримання під вартою громадян України в слідчих ізоляторах після закінчення строку перебування під вартою. Про це йшлося на засіданні депутатської комісії Волиньради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, - інформує «Волинська правда».

         У проекті звернення йдеться про те, що на Волині громадян тримають під вартою в слідчих ізоляторах за судовими документами без визначення строку закінчення обраного запобіжного заходу та вони позбавлені свободи на невизначений період часу.

        Слабенко розповів депутатам, що у його практиці були випадки, коли підзахисних тримали під вартою без визначення терміну. За його словами, один з підзахисних відсидів у ізоляторі більше 1 року і 1 місяця. «Ще друга людина перебуває вже понад рік… Його справа дійде до суду тільки в березні місяці», - розповів депутат.

       Слабенко повідомив, що на сьогоднішній день є особи, які тримаються під вартою без рішення суду. «Я можу сказати так – у Луцькому слідчому ізоляторі такі особи є», - сказав волинський обранець.

    Депутат вказав на потребу у проведенні прокуратурою необхідної перевірки пенітенціарної  служби на Волині. Зокрема Луцького слідчого ізолятору на предмет порушення прав громадян, про що і йдеться тексті проекту звернення, який підготовлений на розгляд сесії Волиньради.

      «…Та вжити законодавчих і системних заходів щодо унеможливлення повторення у майбутньому порушень міжнародних договорів, до яких приєдналась Україна з питань захисту прав на свободу та особисту недоторканість», - йдеться у проекті звернення.

  Зрештою депутатська комісія погодила проект звернення та рекомендувала винести його на розгляд сесії облради.

У ЛУЦЬКУ АДВОКАТ, ЯКОГО ЗВИНУВАТИЛИ В РОЗПОВСЮДЖЕННІ НАРКОТИКІВ, ВИГРАВ СПРАВУ ПРОТИ ПРАВООХОРОНЦІВ

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ поставив крапку у чотирирічній скандальній історії протистояння правоохоронних органів та луцького адвоката Олега Антонюка.

Чоловік опинився на лаві підсудних через те, що надміру успішно захищав свого клієнта. Про це повідомив власкор IA ZIK.
   
http://p-p.com.ua/articles/29245/

Нагадаємо, ще в лютому 2009 року проти лучанина Андрія Логвиненка порушили карну справу через буцімто поширення наркотиків. Парубок – інвалід третьої групи, свого часу вживав наркотичні засоби. Захищав його адвокат Олег Антонюк, а свідком виступала нинішня постраждала – Олена Димальська. У першій судовій інстанції Андрія Логвиненка визнали винним і нібито засудили до восьми років перебування за ґратами.

Натомість Апеляційний суд знайшов суперечності в матеріалах справи і відправив її на дорозслідування.

Невдовзі правоохоронці порушили кримінальну справу вже проти Олега Антонюка. За версією слідства, він тиснув на свідка – Олену Димальську – і погрожував убивством їй та її малолітнім дітям. Окрім того, ще одним фігурантом справи стала Лілія Бутько – мати Андрія Логвиненка. Справу вели працівники УБОЗу.

Щоправда, правоохоронці в усіх судових інстанціях зазнали нищівної поразки. Правосуддя визнало, що матеріали справи шиті «білими нитками». Однак прокуратура пішла до останнього, подавши касаційну скаргу.

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ розглянула кримінальну справу за касаційними скаргами заступника прокурора Волині та постраждалої Димальської на виправдувальний вирок Луцького міськрайонного суду та ухвалу Апеляційного суду Волинської області. Ці вердикти служителів Феміди визнавали невинними Антонюка, Логвиненка та Бутько в інкримінованих злодіяннях.

Зрештою, і в третій інстанції суд виправдав усіх трьох. Як розповів IA ZIK адвокат Олег Антонюк, тепер неприємності уже чекають на горе-правоохоронців. «Ми маємо намір позиватися щодо відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої безпідставним переслідуванням. А також добиватися притягнення до кримінальної відповідальності винних у фабрикуванні справи», – повідомив Антонюк.

ДЕ ШУКАТИ ПРАВДУ ВЛАСНИКУ ВИКРАДЕНОГО АВТОМОБІЛЯ, ЯКЩО ЙОГО НАВІТЬ НЕ ВИЗНАНО ПОТЕРПІЛИМ...

Сьогодні у луцькому міськ. районному суді в рекордно короткий строк було розглянуто кримінальну справу і винесено постанову про направлення підсудного на примусове лікування у психіатричну лікарню, так як висновком психіатричної експертизи, яку було проведено на досудовому слідстві, підсудний визнаний неосудним.

Тобто, у суд справа була направлена не з обвинувальним висновком, а з відповідною постановою щодо стану здоров’я підсудного.

Резонансний нечуваний злочин, вчинений підсудним у м. Луцьку у вересні місяці цього року, завдав значних збитків потерпілим, нагнав страху мешканцям  с. Борохів Ківерцівського району де було знайдено металеві ноші з покійницею, "підкинув жару" правоохоронцям та сколихнув засоби масової інформації де жваво повідомлялась і обговорювалась новина про те, як Волинські автозлодії викрали автомашину з покійницею… http://magnolia-tv.com/photo-news/2012-09-27/17906-m-l-ts-ya-volin-taki-znaishla-tipa-yakii-vikrav-avtomob-l-z-pok-initseyu

Здавалось що з часом все стало на свої місця: покійницю рідня поховала,  навіть кримінальну справу порушили, автомобіль розшукали, винуватця цієї жахливої події затримали і заарештували... Залишилось  дослідити всі обставини справи, покарати обвинувачених (!) та відшкодувати власнику понівеченого автомобіля матеріальні збитки, тобто встановити істину та справедливість.

Однак, як тепер з'ясувалось, власник автомобіля, якому злочином завдано значної матеріальної та моральної шкоди, який писав заяву до міліції про викрадення його автомобіля - не визнаний потерпілим.

Валерій Петрович Пушкарук проживає з дружиною та шістьма дітьми у Хмельницькій області. Його автомобіль, який він залишив у Луцьку у свого знайомого, було викрадено від моргу Луцької лікарні з покійницею в середині.

Він особисто двічі приїжджав до Луцького МВ, але не за викликом  слідчого в провадженні якого була кримінальна справа, а сам особисто написав заяву про викрадення автомобіля, цікавився розслідуванням даної справи. Слідчий Климець С. переконував його що хвилюватись та витрачати кошти на поїздки йому не варто і в телефонному режимі запевняв Валерія Петровича, що він все зробить якнайкраще: на майно обвинуваченого  накладе арешт і усі збитки, завдані йому як потерпілому, будуть відшкодовані.

Час ішов, а слідчий Климець С.  ніяких офіційних процесуальних дій щодо  надання Валерію Петровичу статусу потерпілого не проводив, не  складав відповідного протоколу та не виносив постанови, а отже і  не роз'яснював      йому його процесуальних прав, не повідомляв про закінчення досудового слідства, про право ознайомитись з матеріалами досудового слідства, а тільки в телефонних розмовах пропонував не хвилюватись...

А вчора, в післяобідню пору, Валерію Петровичу стало відомо від знайомого у якого у Луцьку стоїть його понівечений автомобіль,  що на сьогодні, на 14:30 призначено до розгляду в суді кримінальну справу. Однак, повістку із суду він так і не отримав, а тому зателефонував до слідчого, який йому порадив приїхати і  той  йому усе роз'яснить.
Якесь недобре передчуття підказало йому що треба щось робити.

Мене Валерій Петрович знайшов через інтернет, розповів про свої проблеми і попросив приїхати до Луцького міськрайонного суду.

Перед судовим засіданням ми зайшли до судді, щоб запитати, чому Валерію Петровичу не було надіслано повістку.

Суддя А. Є. Сівчук побачивши власника викраденого автомобіля дуже здивувався що той не визнаний потерпілим, але роз'яснив, що повістки були надіслані тим особам, які зазначені слідчим, тобто учасникам процесу.

Звичайно, суд розглядає таку кримінальну справу, яку надіслало в суд  досудове слідство, яку затвердила прокуратура.

В даній абсурдній ситуації Валерій Петрович, як власник викраденого і понівеченого автомобіля не визнаний потерпілим, а отже не може ознайомитись з матеріалами справи, не може витребувати постанову суду, оскаржити її до апеляційного суду.

Натомість, відповідно до повідомлення, яке надсилалось іншим учасникам процесу, у даній кримінальній справі аж... 7 (сім) потерпілих !!!

Серед потерпілих навіть охоронці, які "проспали" даний автомобіль з покійницею, розпорядник-координатор з організації похоронів, якому повернули покійницю неушкодженою, і декілька невідомих  Валерію Петровичу осіб які "якимось боком" стали потерпілими. Йому ж самому стати потерпілим не судилось.

В залі судового засідання в металевій клітці обвинувачений вів себе досить впевнено. На неосудного зовсім не схожий. Чітко повідомив свої анкетні дані, давав вичерпні відповіді на запитання суду. Як і ми,  був дуже здивований що так багато потерпілих. Особливо його вразила поява в суді власника автомобіля. Підсудний вважає що нікому нічого не винен, бо автомобілем лише покатався.

Справа по суті не розглядалась, бо стояло лише одне питання: чи дають згоду учасники процесу на направлення обвинуваченого на примусове лікування у психіатричну лікарню. Серед іншого так і залишилась нез'ясованою загадкою дуже важлива обставина, яка вказує на неповне дослідження обставин справи на досудовому слідстві: хто  допоміг підсудному виставити з рефрижератора металеві ноші з покійницею і поставити на узбіччі дороги, та так акуратно, що покійниця не тільки не зазнала ніяких ушкоджень, а навіть залишилась лежати на ношах саме так, як її поклали у морзі..

На це питання підсудний відповів досить зухвало, що при потребі він продемонструє як це робив.

А як же досудове слідство, як же слідчий експеримент? 

Валерій Петрович тільки розводить руками. Від такого розслідування і такого грубого, цинічного порушення  його прав, як особи потерпілої від злочину - він ще не знає як йому бути.

Хоча підсудний вже відбувся легким переляком. Це не перша його судимість і не перший легкий переляк. Начебто і ті рази він "зіскакував"     через хвору голову. Не виключено, що ця особа не затримається у психіатричній лікарні надовго.  

Його батько, законний представник, розповів що з дружиною  розлучені давно, мають інші сім'ї, а син живе з бабцею, тобто, в такий спосіб зняв з себе і з дружини всю відповідальність за злочини сина.  Син хворий, але офіційно опікунство  не взяв над ним ніхто: ні батько, ні мати, ні бабця з якою він проживає, а отже і відповідати за скоєне ним не має кому?

Валерій Петрович має намір розкручувати цей клубочок і добиватися справедливості. 

А я інформуватиму читачів блогу про подальший хід справи.

Артюшенко Г. О. 

НА ВОЛИНІ НОВИЙ НАЧАЛЬНИК МІЛІЦІЇ: ОЛЕКСАНДР ТЕРЕЩУК

http://police.gov.ua/index.php?id=1852

27.11.2012

ОЛЕКСАНДР ТЕРЕЩУК: «ПРАЦІВНИК МІЛІЦІЇ НЕ ПОВИНЕН ЗАЛИШАТИСЯ ОСТОРОНЬ ЧУЖИХ ПРОБЛЕМ»

Начальник Управління МВС України у Волинській області полковник міліції Олександр Терещук провів особистий прийом громадян. Поспілкуватися із Олександром Дмитровичем, розповісти про свої біди, зрештою звернутися за порадою прийшли шестеро волинян.

Як правило, звертаються громадяни за допомогою у вирішенні своїх проблем: хтось скаржиться на роботу тих чи інших установ, хтось просить вирішити проблему з житлом, хтось – стати на заваді шахрайських схем.

Начальник обласного управління міліції уважно вислухав кожного, а відтак запевнив, що дасть конкретні доручення відповідним службам із метою проведення перевірок і встановлення верховенства закону.

Спілкуючись із волинянами, Олександр Терещук наголосив на необхідності побудови міцних взаємовідносин між громадськістю та працівниками міліції. Адже, переконаний, лише довіра населення сприятиме підвищенню ефективності роботи правоохоронців.

– Жоден працівник органів внутрішніх справ не повинен залишатися осторонь чужих проблем, – відзначив полковник міліції. – Слід спільними зусиллями протидіяти злочинності та будь-яким незаконним проявам у суспільстві.

СЗГ УМВС України у Волинській області