У зв’язку з наявною інформацією про збирання співробітниками територіальних органів Національної поліції України відомостей про власників транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які перебувають на території України, було відкрито провадження Валерієй Лутковською, Уповноваженого Верховной Ради з прав людини.
Про це повідомили сьогодні у прес-центрі Уповноваженого, передає УГМК.
В рамках провадження було встановлено, що у період з 04.04.2017 р. по 30.11.2017 р. в м. Києві та на території 15 областей, що межують з державним кордоном України, за ініціативи та під загальною координацією Державної прикордонної служби України проводиться спільна спеціальна прикордонна операція «Кордон‑2017».
Крім того, було з’ясовано, що підрозділами поліції формуються та узагальнюються списки власників транспортних засобів з іноземною реєстрацією. Зокрема, при зупинці транспортних засобів з іноземною реєстрацією у їх власників вимагають, серед іншого, надати відомості про їх зареєстроване місце проживання, номер мобільного телефону та дату в’їзду на територію України.
«Застосування поліцейським такого превентивного заходу як зупинення транспортного засобу допускається лише у випадках, визначених пунктами 1‑9 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». У разі зупинення транспортного засобу поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Водночас наявність у транспортного засобу номерного знака іноземної держави не є та не може бути самостійною причиною для його зупинення», – йдеться у зверненні Валерії Лутковської до Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.
На переконання В. Лутковської, адресована водіям таких автомобілів вимога щодо надання відомостей про їх зареєстроване місце проживання, номер мобільного телефону та дату в’їзду на територію України не узгоджується з повноваженнями поліції та не відповідає законодавству про захист персональних даних.
Більше того, оскільки питання охорони державного кордону України та забезпечення дотримання прикордонного режиму віднесено до компетенції органів Державної прикордонної служби України, то лише посадовим особам цього органу у випадках, передбачених законом, дозволено здійснювати збір та обробку інформації про переміщення громадян через державний кордон або через контрольні пункти в’їзду‑виїзду на територію України.
«З огляду на зазначене, незаконний збір органами Національної поліції інформації про власників (водіїв) транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які перебувають на території України, у рамках проведення спільної спеціальної прикордонної операції «Кордон-2017» повинен бути припинений, а зібрана інформація – знищена як така, що зібрана з порушенням вимог Закону України «Про захист персональних даних», – наполягає Валерія Лутковська.
Також Уповноважений з прав людини наголосила у своєму зверненні на неприпустимості застосування до власників автомобілів з іноземною реєстрацією превентивного заходу у вигляді зупинення транспортного засобу за винятком випадків, визначених пунктами 1‑9 частини першої статті 35 Закону України «Про Національну поліцію».
Ковельські активісти виявили багатокілометровий засипаний рів та ями, у яких видно залишки трубопроводу великого діаметру та інші комунікації, поблизу траси Ковель-Варшава.
Депутат Ковельської міської ради Ігор Пініс 7 вересня виїхав на місце події, оглянув територію та викликав поліцію. Написав відповідну заяву до правоохоронних органів, у якій вказав, що просить повідомляти його про стан розслідування.
Про це йдеться у відеосюжеті ТРК "Аверс".
Приватні паї селян та орендовані землі юридичних осіб, землі дачного кооперативу "Білий налив", лісові насадження перериті та абияк загорнуті важкою технікою.
Із землі стирчать обірвані кабелі, у ямах видно лінії комунікацій, які є на даний момент не загорнуті та легко можуть бути пошкоджені зловмисниками. Також у одній із розритих ям видно частину трубопроводу, якого зловмисники ще не вспіли демонтувати.
Понад 30 питань, що стосуються регулювання земельних відносин в Ковелі, сьогодні розглянула постійна комісія міської ради. Засідання відбулося під головуванням Анатолія Кислюка, за участю депутатів Андрія Далека, Ірини Роїк, Олександра Артишука, Сергія Вишневського та секретаря міської ради Віри Федосюк. Всі опрацьовані проекти рішень рекомендовані до затвердження на сесії.
Постійна комісія з питань регулювання земельних відносин, містобудування продовжить свою роботу у понеділок, 14 серпня о 12.00 год., де заплановано обговорити наступні важливі питання: «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд», «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім'ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність», «Про Регламент Ковельської міської ради VII скликання».
Про стан надходження коштів від плати за землю (земельний податок, орендна плата) обранців міської громади інформував начальник відділу земельних ресурсів виконавчого комітету міської ради Вадим Логвінов. Він зазначив, що у міському бюджеті на 2017 рік від плати за землю передбачено надходження коштів в розмірі 28868,3 тис. грн. План на перше півріччя – 14049,7 тис. грн, надійшло - 14813,0 тис. грн, що на 763,3 тис. грн. більше і виконання планових показників становить 105,4 відсотка.
Обсяг надходжень у порівняні з відповідним періодом попереднього року зріс на 2035,9 тис. грн. Перевиконанню сприяло прийняте рішення Ковельської міської ради від 30.06.2015р. №73/48 «Про затвердження Положення по платі за землю на території м. Ковеля», яке вступило в дію з 1 січня 2016 року.
В цьому документічітко визначені ставки земельного податку відповідно до сфер діяльності. Приведено у відповідність до вимог чинного законодавства договори оренди землі, оформлено правоустановчі документи на право користування земельними ділянками.
На 1 липня 2017 року від плати за землю юридичними особами до міського бюджету надійшли кошти: від земельного податку - 8372,2 тис. грн. (перевиконання - 482,2 тис. грн.), від орендної плати – 5007,6 тис. грн. (перевиконання – 222,2 тис. грн.). Від плати за землю фізичними особами отримано: від земельного податку - 460,2 тис. грн. (перевиконання – 92,7тис. грн.), від орендної плати – 973,0 тис. грн.
Народним обранцям загрожує тюремне ув'язнення на термін до 8 років
В Україні почали відкривати кримінальні справи за «кнопкодавство». Печерський суд, розглянувши справу №757 / 39114/17-к, зобов'язав Генеральну прокуратуру внести справу до Єдиного реєстру досудових розслідувань і провести слідчі дії щодо 10 народних депутатів, підозрюваних в голосуванні картками своїх колег у ході розгляду законопроекту №6232 та інших законопроектів у рамках судової реформи.
У список увійшли 6 представників партії «Відродження»: Антон Яценко, Євген Геллер, Віталій Хомутинник, Дмитро Святаш, Віктор Бондар, Станіслав Березкін. Троє з «Народного фронту»: Сергій Фаермарк, Олександр Кірш і Андрій Река. А також один депутат Опозиційного блоку - Михайло Добкін.
«Судова ухвала зобов'язує Генпрокуратуру розпочати слідство і вивчити всі докази провини. І якщо вона буде доведена, то наш прокурор повинен буде подати подання до Ради про позбавлення перерахованих депутатів недоторканності (крім Михайла Добкіна - його вже позбавили по іншій справі). Тоді їм може бути вручено офіційне підозра. Вони можуть залучатися за статтею про зловживання службових становищем, яка передбачає тюремне ув'язнення на термін до 8 років », - прокоментував UBR.ua ситуацію позивач, голова громадського об'єднання "Правова держава" Ростислав Кравець.
Якщо вина народних обранців буде доведена, і офіційно буде зафіксований факт незаконного голосування, то будуть оскаржені і результати всього голосування.
«Воно було поіменним, і слідство може довести, що входять до списку тих, хто проголосував« за »/« проти »реально не було в сесійній залі. Так що ряд законів не можна буде вважати прийнятими. А це ставить під питання прийняття законодавчої бази під формування Верховного суду, а також судову реформу в цілому. Через порушення все доведеться заново проводити через Раду », - пояснив Кравець.
У Верховній Раді зареєстровано законопроект, згідно з яким буде посилено покарання за шантаж, насильство і погрози з боку колекторів відносно боржників
Автори проекту закону «Про особливості здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості» (№6417) пропонують карати колекторів через погрози з повернення кредиту штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 грн до 17 000 грн), або обмеженням волі на строк до 1 року, або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
За застосування насильства по відношенню до боржника, членів його сім’ї та близьких родичів, або за дії, які призвели до заподіяння інших тяжких наслідків, колектора можуть посадити на термін від 3 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 10 років.
Також в разі смерті боржника від загроз з боку колекторів, пошкодження ними майна боржника, передбачається позбавлення волі від 7 до 10 років.
З 2016 poку в Укpaїні стpімкo зpoстaє кількість відмoв у oфopмленні субсидій. Це пoв’язaнo з тим, щo деpжaвa скopoчує витpaти, пoсиливши вимoги дo oдеpжувaчів гpoшoвoї дoпoмoги. Пpo те, чеpез щo укpaїнці зaлишитися без субсидій, пише "Сегoдня".
Нaвіть з oгляду нa всі відмoви, деpжaвa дoпoмaгaє oплaчувaти кoмунaлку лише 45% всіх сімей. Для «підвищення ефективнoсті пpoгpaми сoціaльнoї підтpимки» Кaбмін у кінці квітня пpийняв пoстaнoву №300. Згіднo з нoвим дoкументoм, у тpaвні в знижці відмoвили тим, у кoгo є бopги зa кoмунaлку як мінімум зa двa місяці.
Якщo є бopги зa кoмунaльні пoслуги, aле пpи цьoму в минулoму сезoні ви не кopистувaлися субсидією, її мoжнa oфopмити. Якщo у вaс булa субсидія і є бopг як мінімум зa двa poки, щoб пpoдoвжити субсидію нa нaступний сезoн, пoтpібнo пoгaсити зaбopгoвaність, – poзпoвіли нa гapячій лінії Кaбміну.
Сеpед ще oдних нoвoвведень – тaке: незaкoннo викopистaну знижку дoведеться в пoвнoму oбсязі пoвеpнути деpжaві. Нaпpиклaд, якщo сім’я пpихoвaлa дoдaткoвий дoхід, після «викpиття» дoведеться не тільки плaтити зa кoмунaлку пo пoвній, aле і пoвеpнути субсидію.
Як кaжуть в уpяді, нaйбільше відмoв стaлoся чеpез купівлю нa суму від 50 тисяч гpивень. Згіднo з пpaвилaми, якщo в цьoму сезoні купили щoсь дopoге, в нaступнoму дoведеться спpaвлятися зі свoїми paхункaми без субсидії. Пpи цьoму пpaвилo стoсується не тільки пoкупoк, aле й oплaти пoслуг і медичних oпеpaцій, нaпpиклaд, кopекції зopу (винятoк лише для oпеpaцій, неoбхідних для «зaбезпечення життєдіяльнoсті»).
Нaгaдaємo, ще в минулoму poці пpезидент Петpo Пopoшенкo підписaв укaз пpo відкpиття бaнківськoї тaємниці «для пеpевіpки дaних, які гpoмaдяни нaдaли пpи oфopмленні сoціaльних виплaт». Тoбтo зa зaпитoм з Мінфіну бaнк пoвинен пoкaзaти paхунки кoнкpетнoї сім’ї. Якщo виявиться, щo щoмісячний дoхід вищий зaзнaченoгo, aбo булa зpoбленa пoкупкa нa суму від 50 тисяч гpивень, тaку сім’ю мoжуть зaлишити без деpжaвнoї дoпoмoги.
Ще oдне пoшиpене пopушення – укpaїнці oфopмляють знижки нa житлo, яке здaють в opенду. Згіднo із зaкoнoм, oфopмити знижку мoжнa тільки нa ту квapтиpу, в якій живеш. A дoхід від opенди пoтpібнo вкaзувaти в деклapaції і плaтити з ньoгo пpибуткoвий пoдaтoк.
На офіційному сайті повідомлено що Вища рада правосуддя під час засідання 18 липня 2017 року розглянула клопотання заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про тимчасове відсторонення судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Василюка Олега Степановича у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
Як повідомив доповідач – член Вищої ради правосуддя Вадим Беляневич, до Вищої ради правосуддя 11 липня 2017 року надійшло клопотання заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 7 липня 2017 року про тимчасове відсторонення судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області Василюка О.С. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності на строк досудового розслідування. До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи. Клопотання подано з дотриманням визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Кримінальним процесуальним кодексом України вимог.
У клопотанні заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зазначено, що Першим відділом Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 15 червня 2017 року застосовано до підозрюваного Василюка О.С. запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на два місяці.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Вадима Беляневича, представника Генеральної прокуратури України – прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Шкрума Віталія Михайловича, Вища рада правосуддя вирішила клопотання заступника Генерального прокурора України – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Назара Івановича задовольнити частково та тимчасово, до 9 серпня 2017 року, відсторонити суддю Ковельського міськрайонного суду Волинської області Василюка Олега Степановича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.
Управління інформації та забезпечення комунікаційної діяльності
Днями відбулися громадські слухання з обговорення проектів регуляторних актів «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім'ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» повідомляє офіційний сайтковельської міської ради.
На розмову зібралися зацікавлені особи, громадські активісти, представники міської влади та засобів масової інформації. Вела захід секретар міської ради Віра Федосюк.
Необхідність прийняття документів обгрунтував начальник відділу земельних ресурсів Вадим Логвінов.
Після виступів учасників слухань були проголосовані пропозиції та зауваження. З-поміж іншого рекомендовано викласти в новій редакції підпункти 3 і 5 пункту 1 проекту регуляторного акта «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім'ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність», а саме :
«3) У разі, якщо учасник антитерористичної операції, який отримав статус учасника бойових дій, скористався правом на безоплатне отримання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд до моменту прийняття участі в АТО, то для таких осіб правом на отримання земельної ділянки може скористатися один із членів його сім’ї, який має право на безоплатне отримання земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»;
Відповідно до прийнятих резолюцій громадських слухань вирішено ухвалити запропоновані проекти регуляторних актів з врахуванням пропозицій та зауважень.
Протягом липня-серпня винести проекти рішень міської ради «Про затвердження «Регламенту розподілу земельних ділянок між учасниками бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та сім'ями, члени яких загинули під час участі в АТО, для передачі ділянок безоплатно у власність» та «Про затвердження Положення «Про надання земельних ділянок із земель Ковельської міської ради у межах норм безоплатної приватизації для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» на розгляд сесії.
Батько волинського кіборга Вадима Демчука щиро вірить - він поховав не свого сина повідомляє ітернет-сайт volyn24.
Після подій в Донецькому аеропорту Володимира Демчука попросили здати ДНК для ідентифікації тіла його сина. Чоловік погодився, проте результати експертизи здивували. ДНК-код співпав із кодом військового, який помер задовго до того, як Вадим потрапив безпосередньо в зону АТО, - пише Буг.
Ці дивні факти вселили у батьків кіборга надію, що він може бути десь в полоні. Вони намагалися відшукати інформацію на окупованій території і не втрачали надію знайти його живим.
Волонтери повідомляли, що прізвище хлопця було в "сепарських" списках полонених. Говорили, що боєць живий та перебуває у лікарні в Донецьку. І раптом батьки кіборга отримують звістку, що тіло Вадима все ж знайшли. У них знову беруть ДНК-матеріал на дослідження та запевняють: тіло належить їхньому сину. Проте батьки насторожуються, чи це знову не помилка?
До того ж, у бійця, якого їм пропонували визнати як сина, був інший розмір стопи та колір волосся.
"Після всього пройденого я страшенно сумнівався. Ми мали підстави не вірити в те, що тіло належить сину. Адже всі говорили, що він в полоні, а тут раптом знову ДНК зійшлося. Звертався у всі лабораторії, хотів взяти зразок матеріалу ДНК, щоб особисто переконатися в результаті аналізу, але мені ніхто не дозволив цього зробити. Вони пояснюють, що в Україні є спеціальні інститути (в Запоріжжі, Києві), які займаються такими дослідженнями. Опис тіла не співпадає із зовнішністю Вадима. Але мені пояснили: на опис не звертайте уваги, головне, що співпало ДНК", - розповідає Володимир.
Батько пригадує, що у сина були спецназівські берці. Сім'я передала їх Вадиму і ще одному хлопчині, який в групі сина єдиний лишився живим. Чоловік впевнений, що такі берці були не лише у Вадима.
Демчукам повідомили - якщо не заберуть тіло, то воно буде захоронене в Дніпропетровьку.
"Відразу після підриву терміналу подзвонили з військової частини і сказали, що 7-ро бійців знаходяться в полоні. Тяжких “сепари” лишили на місці, іншим надали допомогу та кудись повезли. А за офіційними даними з 80-ї бригади зникли безвісти 4-ро військових. То куди ці діти ділися? Можливо, вони живі?", – каже батько кіборга Володимир Демчук.
Сім’я забрала тіло у Нововолинськ і поховала. Але досі батьки припускають, що українська сторона може не знати точної статистики щодо полонених. Спілкуються з людьми, які мають інформацію про солдат у полоні, продовжують шукати самі. І щиро вірять - їхній син досі живий.
Голову ковельської міської ради Олега Кіндера через суд намагаються притягнутидо відповідальності за кнопкодавство. Позов до суду подала депутат міськради Галина Стасюк. Позивачка стверджує, що Олег Кіндер допускає очевидні порушення на засіданнях міської ради. Приміром, на одноній з попередніх сесій хтось голосував за секретаря ковельської міської ради Віру Федосюк. Сама секретар дотягнутися до кнопки не могла, адже якраз пересувалася по залі засідань...
Справа про виділення земельної ділянки Тарасюк Надії Андріївні - матері загиблого Героя, учасника АТО Тарасюка Олексія Васильовича набрала дуже великого резонансу.
Фактично у 2015 році їй надали земельну ділянку по вулиці, названій в честь її загиблого сина, яка, як виявилось знаходиться в недоступному для будівництва місці: в болоті та торфовиську.
На вимощення центральної вулиці Зерова, з якої починається вулиця імені Олексія Тарасюка начебто було виділено чотириста тисяч гривень, але ні коштів, ні вимощення нема… Навіть торф звідти повивозили…
А тому Надія Андріївна звернулась до міської ради, щоб їй замінили цю земельну ділянку на іншу, у місці, придатному для будівництва.На сесії було прийнято рішення про обмін даної земельної ділянки на іншу, яка їй сподобається. Начебто все вирішувалось добре.
Депутати запропонували Надії Андріївні земельну ділянку для обміну по вул. Глібова 24 і їй сподобалось саме місце розташування цієї ділянки.
Однак, влада не рекомендує їй цю ділянку, бо через неї проходить високовольтна лінія.
Як стало відомо Надії Андріївні, на цю ж земельну ділянку претендує інша особа, якій на кожну сесію міської ради аж 9 (дев’ять) разів підряд вперто готувались проекти рішень!!!
Виходить дуже цікава ситуація, яка породжує сумніви в добропорядності міської влади: для Нечипорук С. високовольтна лінія не є перешкодою, а родині загиблого в АТО – влада не рекомендує.
Надія Андріївна вирішила самостійно підшукати собі земельну ділянку.
Є ж щасливчики, які знаходять для себе земельні ділянки у дуже хороших місцях міста.
При цьому Надія Андріївна мала нагоду поспілкуватись з мешканцями новозбудованого багатоквартирного будинку по вулиці Боровця, які їй розповіли, що поряд з їхнім будинком будуть будуватися іще такі самі будинки.
Також, вони розповіли, що за виділення земельної ділянки під забудову їхнього багатоквартирного будинку міський голова Кіндер О. О. отримав двокімнатну квартиру на першому поверсі, яку надав секретарю міської ради Вірі Федосюк.
Це не просто плітки, бо коли у судовому засіданні перед допитом у якості свідка, суд з’ясовував її місце проживання, то Федосюк В. І. підтвердила, що проживає у новобудові по вулиці Боровця,
Ні депутати, ні громадськість не знають яким чином секретар міської ради отримала двокімнатну квартиру: придбала за власні кошти, хтось подарував чи все-таки приклав до цього руку міський голова…
Ця звістка схвилювала родини учасників бойових дій та загиблих воїнів АТО, бо нікому із них не було виділено ні одної квартири в новобудовах м. Ковеля.
А ситуація, яка склалась, створює суспільну напругу, бо і земельні ділянки, такі як в прибережній зоні, в парку району «Черемушок» і т. д. влада роздала на свій розсуд, а тепер кажуть що земельних ділянок у місті нема.
Надія Андріївна Тарасюк змушена була звертатись до тимчасової контрольної комісії Волинської обласної ради з питань земельних відносин, яка 07.06.2017 року розглянула її заяву, рекомендувала міському голові Кіндеру О. О . надати земельну ділянку, а також, зважаючи на кричущі порушення земельного законодавства по інших заявах ковельчан, прийняла рішення про виїзне засідання у м. Ковелі, яке відбулося 23 червня цього року.
Щось змінилося у м. Ковелі після виїзного засідання комісії? Ні!
Сьогодні Надія Андріївна отримала рішення від 23.06.2017 року за підписом голови комісії Кучера В. Г., в якому зазначено, що ковельський міський голова Кіндер О. О. повинен повторно вирішити питання з наданням земельної ділянки Тарасюк Надії Андріївні члену сім’ї (матері) загиблого громадянина Тарасюка Олексія Васильовича, який захищав незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брав безпосередню участь у антитерористичній операції.
Прокуратурі області рекомендовано тримати справу «Про виділення земельної ділянки члену сім’ї (матері) загиблого учасника АТО Тарасюка Олексія Васильовича на контролі (див. фото).
Що думає з цього приводу ковельське градоначальство?
Чи вирішить міський голова це питання терміново? Важко сказати, адже Кіндер О. О. оголосив канікули для депутатів і в цьому місяці сесії не буде…
За словами начальника відділу земельних ресурсів виконкому Ковельської міської ради Вадима Логвінова, в реєстрі на отримання земельних ділянок під забудову сьогодні перебуває 2100 громадян всіх категорій, з них 378 чоловік – учасники АТО, які безпосередньої звернулися до місцевої влади за землею - повідомляє район. КОВЕЛЬ.
Він повідомив про це на громадських слуханнях, на яких обговорювалися проекти регуляторних актів щодо забезпечення земельними ділянками учасників АТО та членів їхніх сімей.
«Вадим Григорович, ви керували земельним відділом, коли на підстаних осіб, і депутатів у тому числі, надалися 68 земельних ділянок біля водосховища, де набережна. Надали одним рішенням [міської ради, – ред.]. Зараз не вистачає земельних ділянок не тільки для громадян, але й для учасників АТО. Як ви думаєте вирішувати це? І скільки ще ділянок «йшло» на підставних осіб?» – поцікавився спецкор волинської газети «Вільна думка» Микола Силюк.
«Шановний Микола Васильович, скажіть, будь ласка, яке це відношення має до розгляду регламенту по розподілу земельних ділянок?» – перепитав головний земельник міста Ковеля.
Як сказав потім голова громадської ради при Ковельській міській раді Микола Печенюк, у нього з’являється таке відчуття, що хтось лобіює інтереси «прокурорського дому» на вулиці Глібова, там де хочуть виділити земельну ділянку для ковельчанки Надії Тарасюк, син якої загинув у зоні АТО.
Вадим Логвінов також мовив, що є роз’яснення з Волинської ОДА: безпосередньо учасник АТО може отримати земельну ділянку, а члени його сім’ї отримують землю під забудову на загальних підставах.
«А хто це таке роз’яснення надав? То давайте ми його всю родину туди й відправимо [в зону проведення АТО]. От тоді все буде харашо і тоді роз’яснення буде зовсім інше», – запропонувала голова громадської організації «Члени родин загиблих в АТО «Віра» Людмила Данилевич.
Микола Печенюк висловився, що треба, щоб учасникам АТО видавали другу земельну ділянку, але вже на дружину та дітей і тільки після того, як землю отримають всі «атошники», хто ще не отримав.
«Нічого не получиться. Це буде бардак!» – застеріг заступник Печенюка у громадській раді, помічник народного депутата Ігоря Гузя Ігор Верчук.
На думку Людмили Данилевич, якщо в Україні йде війна, то мають отримувати землю учасники АТО, а не ті люди, які сидять в тилу і їздять у Польщу та по закордонах заробляти гроші.
Один з «атошників» дорікнув Вадиму Логвінову, щоб він не зводив «лобами» людей, але головний земельник міста це заперечив та з приводу першочергового надання землі під забудову згадав мораторій на виділення ділянок всім іншим категоріями населення, крім АТОвців, прийнятий кілька років тому Ковельською міською радою, який було скасовано судом, як незаконне рішення. Як каже Микола Печенюк, варто прописати, що до членів сім’ї учасника АТО належить: чоловік, дружина, діти, батьки, брати і сестри, дід і баба.
«По всьому Ковелю все роздамо і… не буде землі», – зауважила секретар Ковельської міськради Віра Федосюк, яка головувала на громадських слуханнях.
Людмила Данилевич запевнила, що потрібно надати земельні ділянки всім дітям всіх учасників АТО, коли вони стануть повнолітніми, і запитала: «На який час приймається регламент розподілу земельних ділянок?»
«Поки ми тут зараз є рада, вибрана на п’ять років, ми приймаємо цей регламент. Якщо прийдуть нові депутати, новий міський голова і десь їм не сподобаються наші положення, вони можуть туди внести зміни», – передбачила Віра Федосюк політичне майбутнє.
Дещо згодом Людмила Данилевич заявила, що вона не хоче накаляти обстановку між АТОвцями та родинами загиблих, але треба обов’язково прописати, щоб залишили за їхніми дітьми право на землю. Віра Федосюк відповіла, що в законодавстві такого немає.
«Ви всі дорослі, всі розумієте ситуацію. Да не хватить землі у Ковелі! Нема землі у місті!» – наголосив волонтер Юрій Кікавський.
«Юра, землі є море! Ну, Юра, для чого ти таке говориш?! Землі море!» – переконував Микола Печенюк.
«Ви хочете сказати, що сьгодні у місті можна знайти тисячу ділянок?!» – дивувався Вадим Логвінов.
«Я вам сто раз казав: аеродром зробіть!» – гукнув до нього голова громадської ради, маючи на увазі роздачу землі під забудову на території колишнього аеродрому, біля вулиці Варшавської.
Час від часу учасники громадських слухань сварилися. Одного разу емоції так «зашкалили», що було передчуття близького мордобою.
Сварилися між собою й жінки. Людмила Данилевич вкотре звинуватила Віру Федосюк в тому, що вона «зробила балаган». Віра Іванівна заперечила це і пояснила, що через зайві й нікому не потрібні емоції вже й так більша частина учасників пішли із залу, а залишилися ті, які справді вболівають за місто та його громаду.
А серед тих, хто пішов були Микола Печенюк, Людмила Данилевич та інші.
«Мені дуже шкода, що все перейшло на такий емоційний дуже тон, тому що там, де є емоції, там виключаються мізки. Може, зараз хто і повернеться, а, може, й ні», – прокоментував ситуацію Ігор Верчук.
Повернулась через деякий час Людмила Данилевич, яка знову висловила претензії Вірі Федосюк, мовляв, остання образила дружину загиблого учасника АТО. Віра Іванівна здивувалась, сказала, що нічого такого не було.
«Чогось получається, що той, хто більше кричить, той більше має», – запевнила згодом Віра Федосюк.
Загалом же, учасники громадських слухань схвалили всі запропоновані владою проекти регуляторних актів, які перед тим обговорили та підтримали учасники АТО.
Про це заявив голова громадської ради при міській раді у Ковелі Микола Печенюк (на знімку – зліва) під час громадських слухань у мерії, на яких обговорювалися проекти регуляторних актів щодо забезпечення земельними ділянками учасників АТО та членів їхніх сімей - повідомляє район. КОВЕЛЬ.
«Де тут представники Спілки АТО? Де вони є? Поясняю для всіх! Коли Печенюк Микола Васильович, голова громадської ради, підійшов отут в кафе до Андрія, отримавши інформацію… Андрій сидів і Сірожа. Я їх питав: «Чому ви получили участки у Ковелі і получили на Світязі участки, а остальні, вісімсот [учасників АТО, – ред.], ніде ще не получили». А він сказав: «Ну, то що… ну, то ж ми…». І всьо! І через два дні вони «розвалили» Спілку АТО. Вам треба щось пояснювати?!» – сказав Микола Печенюк.
«Давайте тоді озвучувати всі імена, хто отримав ділянки по Світязю і так далі. На сьогоднішній день Спілки АТО у Ковелі не існує, як юридичної особи, взагалі», – мовив волонтер Юрій Кікавський.
Наше видання у червні повідомляло, що у Ковелі припинила діяльність міськрайонна організація Спілки учасників АТО. Як відомо, у мерію часто приходив вирішувати питання «атошників» Андрій Панасюк, хоча їхню організацію до останнього часу очолював Сергій Літвинович.
Дуже тривале «затишшя» на одному з пріоритетних будівельних об’єктів Ковеля місцева влада «списала» на заборгованість по зарплаті будівельникам та проблеми із технічною документацією - повідомляє район.КОВЕЛЬ.
«Дана сцена переображається на прохання батьків дітей які там виступали та відділу культури. Так дійсно мали зробити до дня міста але виникли проблеми із заробітною платою будівельників ( так як з нового року вона піднялась) та технічній документації. В звязку зі зміною законодавства дозвола почав видавати Київ, а там про нас забули..... тому тільки на цій неділі забрали дозвіл і відновили роботи», – написала у Facebook секретар Ковельської міської ради Віра Федосюк.
Демонтаж старої літньої естради у парку культури і відпочинку імені Лесі Українки розпочався наприкінці жовтня 2016 року. Як зазначав тоді міський голова Олег Кіндер, на будівництво нового сценічного майданчика у міському бюджеті було передбачено майже півтора мільйона гривень.
Генпідрядником виступає будівельна компанія «Луцьксантехмонтаж-536», субпідрядниками – РЖКП №1 та КП «Добробут». Саме комунальники виконали демонтаж усіх конструкцій.
Будівельники зводили стіни взимку. Уже з настанням тепла роботи повинні були відновити. Завершити зведення об’єкту планували весною цього року.
Український уряд отримав Ноту від канадської сторони про те, що всі необхідні формальності для початку дії Зони вільної торгівлі між країнами виконані. Угода почне діяти з 1 серпня 2017 року. В досить широкому переліку товарів, що підлягають імпорту та експорту з нульовим або пільговими ставками, присутні і автомобілі.
Одразу ж після початку дії Угоди мито на вживані авто з Канади стане нульовим (індекс «0» у таблиці). Також без мита можна буде імпортувати нові автомобілі з об’ємом бензинового двигуна від 2,2 до 3,0 літра, і дизелі з робочим об’ємом циліндрів, що перевищує 2,5 л.
Українців у Польщі стає дедалі більше. Відповідно, збільшується кількість автомобілів, куплених там українцями. Що ж потрібно знати, аби купити, зареєструвати та не мати проблем при перетині кордону на власному авто з польськими номерами?
31-річний Роман працює в Польщі 7 років. За цей час чоловік встиг змінити вже три автомобілі, віддавав перевагу вживаним. Натомість Марта після кількох років користування вживаним авто купила новеньке із салону. Купівля як нового, так і старого авто має свої плюси та мінуси.
Більшим попитом в українського покупця користуються вживані авто. Їх основною перевагою є, звісно ж, ціна. Популярні портали оголошень, як–от allegro.pl чи otomoto.pl, пропонують автомобілі на будь-яку кишеню. Ціни на вживані автівки розпочинаються від 400–600 злотих.
"Першу свою машину я купив у 2013 році за 1400 злотих, щоб удосконалити навички водіння. Поїздив чотири місяці, згоріло зчеплення, і я здав її на металобрухт за 600 злотих", – розповідає Роман.
Друга автівка теж дорого не коштувала, однак "з'їдала" гроші на ремонт. Третій свій автомобіль Роман купив за 12 тис. злотих і їздить уже майже рік без великих витрат на ремонт.
"Машина в задовільному стані. В автосервісі була три рази. Найбільше мені довелося витратити на неї 1500 злотих на заміну амортизаторів", – коментує Роман.
Натомість мати школяра, Марта, переконує в доцільності купувати нове авто. Запевняє, що така автівка вигідніша з точки зору безпеки, а також менш затратна, адже кілька років не потрібно перейматися ремонтами – просто заливаєш пальне і їдеш.
Свою сріблясту Toyota Yaris 2016 року з гібридним двигуном Марта купила за 60 тис. злотих у кредит, розписаний під 3 % річних на три роки. Плюс потрібно було заплатити мінімальний перший внесок – 10 тис. злотих. Так, на перший погляд, дороге задоволення. Однак Марта із власного досвіду запевняє, що такі витрати повністю себе виправдають. Машина потребує менше пального, що дає змогу економити 350 злотих щомісяця. Також Марта витрачала на ремонт свого попереднього авто, яке на момент купівлі уже мало 11 років, близько 700 злотих на місяць. Відтак зараз ці кошти вона віддає на кредит за нове. До того ж якщо жінка захоче змінити автомобіль, автосалон готовий його викупити і запропонувати новий.
"Машина екологічна й дуже тиха, бо у неї два двигуни, при чому один із них електричний. Має спеціальне кріплення дитячого крісла – ізофікс, що гарантує більшу безпеку у випадку нещастя на дорозі (старі моделі ізофіксів не мають). І найголовніше – я не переживаю, що в ньому щось відпаде чи несподівано зламається", – каже Марта.
Також нове авто не потребує щорічного технічного огляду. У Польщі діє схема 3–2–1. Тобто, купивши нове авто, потрібно робити техогляд раз на три роки, потім на два і потім щороку. Слід пам'ятати, що техогляд робиться в спеціальних сертифікованих для цього установах (okręgowa stacja kontrоli pojazdów). Такий огляд коштує від 90 злотих, але планується підвищення цін до 126 злотих. Щоправда, нові авто підлягають гарантійним переглядам. Часто перший перегляд є безкоштовним, а різні програми лояльності дозволяють економити на заміні шин, митті тощо.
РЕЄСТРАЦІЯ
Який саме автомобіль купувати: новий чи старий – вирішувати вам. Після купівлі автомобіля ви маєте місяць, щоб його зареєструвати й сплатити податок – 2 % від вартості. Реєстрацію можна провести в адміністрації вашого населеного пункту.
Необхідні документи:
заява власника про реєстрацію транспортного засобу;
документи, що засвідчують особу іноземця: іноземець повинен перебувати в Польщі на легальних підставах, дійсний паспорт і підтвердження тимчасової прописки в Польщі (для ознайомлення);
підтвердження права власності на автомобіль;
кaрта транспортного засобу, якщо раніше видавалася;
технічний паспорт (dowód rejestracyjny) з актуальним терміном техогляду (у випадку старого авто);
номерні знаки (якщо такі є).
Варто пам'ятати: щоб вам зареєстрували авто, потрібно мати прописку мінімум на місяць. Тільки тоді вам видадуть новий техпаспорт. Коштує реєстрація у випадку отримання нових номерів 180,50 злотих, якщо ж ви бажаєте залишити старі – 81 злотий. Ще є варіант замовити індивідуальні номери за 1000 злотих. Поки готуватимуть реєстраційні документи, вам видадуть тимчасовий дозвіл. На ньому не можна перетинати кордон. Адміністрація має місяць часу на всю процедуру. Можна отримати документи і швидше. Перевірити стан вашої заявки, ввівши номер VIN, можна на сайті pwpw.pl
Якщо там написано, що ваші документи готові, ви маєте повне право забирати реєстрацію швидше. Це особливо важливо для тих, хто потребує термінового виїзду в Україну.
СТРАХУВАННЯ ТА ВИЇЗД В УКРАЇНУ
Страхування на авто є двох видів: обов'язкове ОС (ubiezpieczenie odpowiedzialności cywilnej) та додаткове АС (автокаско). Також варто мати Зелену карту – страхування у випадку виїзду за кордон. Ціни на страхування коливаються від кількох сотень до кількох тисяч злотих. На це впливає кілька факторів, зокрема, ваш досвід водіння, стан автомобіля, вид страхування. Наприклад, Роман, маючи уживане авто, платить тільки ОС – 800 злотих на рік. Для власників нового авто, якщо вони купили його в кредит, обов'язковим теж є АС. Тому Марта платить 2000 злотих на рік за ОС+АС+Зелену карту.
Згідно з чинним українським законодавством, автомобілі на польській реєстрації мають право перебувати в нашій державі без розмитнення не більше п'яти днів. Щоб цього уникнути, потрібно стати на консульський облік. Дізнатися про потрібні документи можна на сайті Посольства України в Польщі або ж запитати особисто в консульській установі. Відтак, будучи на консульському обліку, власник авто з польською реєстрацією має право перебувати 60 днів на рік без виїзду з України. Слід пам'ятати, що при перетині кордону потрібно їхати на червоний коридор – оскільки ви декларуєте тимчасове ввезення транспортного засобу. У віконечку українського митного контролю вам дадуть бланк декларації, який потрібно заповнити у двох екземплярах. Потім при виїзді з України ви його повертаєте. Досвідчені водії радять у такому випадку оминати популярні пункти перетину, такі як Рава-Руська чи Шегині, бо там процедура декларації може зайняти годину, а то й більше. Натомість у маленьких пунктах, наприклад Грушів чи Смільниця, все набагато швидше.
