Він повідомив про це на громадських слуханнях, на яких обговорювалися проекти регуляторних актів щодо забезпечення земельними ділянками учасників АТО та членів їхніх сімей.
«Шановний Микола Васильович, скажіть, будь ласка, яке це відношення має до розгляду регламенту по розподілу земельних ділянок?» – перепитав головний земельник міста Ковеля.
Як сказав потім голова громадської ради при Ковельській міській раді Микола Печенюк, у нього з’являється таке відчуття, що хтось лобіює інтереси «прокурорського дому» на вулиці Глібова, там де хочуть виділити земельну ділянку для ковельчанки Надії Тарасюк, син якої загинув у зоні АТО.
Вадим Логвінов також мовив, що є роз’яснення з Волинської ОДА: безпосередньо учасник АТО може отримати земельну ділянку, а члени його сім’ї отримують землю під забудову на загальних підставах.
Микола Печенюк висловився, що треба, щоб учасникам АТО видавали другу земельну ділянку, але вже на дружину та дітей і тільки після того, як землю отримають всі «атошники», хто ще не отримав.
На думку Людмили Данилевич, якщо в Україні йде війна, то мають отримувати землю учасники АТО, а не ті люди, які сидять в тилу і їздять у Польщу та по закордонах заробляти гроші.
Один з «атошників» дорікнув Вадиму Логвінову, щоб він не зводив «лобами» людей, але головний земельник міста це заперечив та з приводу першочергового надання землі під забудову згадав мораторій на виділення ділянок всім іншим категоріями населення, крім АТОвців, прийнятий кілька років тому Ковельською міською радою, який було скасовано судом, як незаконне рішення. Як каже Микола Печенюк, варто прописати, що до членів сім’ї учасника АТО належить: чоловік, дружина, діти, батьки, брати і сестри, дід і баба.
Людмила Данилевич запевнила, що потрібно надати земельні ділянки всім дітям всіх учасників АТО, коли вони стануть повнолітніми, і запитала: «На який час приймається регламент розподілу земельних ділянок?»
«Поки ми тут зараз є рада, вибрана на п’ять років, ми приймаємо цей регламент. Якщо прийдуть нові депутати, новий міський голова і десь їм не сподобаються наші положення, вони можуть туди внести зміни», – передбачила Віра Федосюк політичне майбутнє.
Дещо згодом Людмила Данилевич заявила, що вона не хоче накаляти обстановку між АТОвцями та родинами загиблих, але треба обов’язково прописати, щоб залишили за їхніми дітьми право на землю. Віра Федосюк відповіла, що в законодавстві такого немає.
«Юра, землі є море! Ну, Юра, для чого ти таке говориш?! Землі море!» – переконував Микола Печенюк.
«Ви хочете сказати, що сьгодні у місті можна знайти тисячу ділянок?!» – дивувався Вадим Логвінов.
«Я вам сто раз казав: аеродром зробіть!» – гукнув до нього голова громадської ради, маючи на увазі роздачу землі під забудову на території колишнього аеродрому, біля вулиці Варшавської.
Час від часу учасники громадських слухань сварилися. Одного разу емоції так «зашкалили», що було передчуття близького мордобою.
Сварилися між собою й жінки. Людмила Данилевич вкотре звинуватила Віру Федосюк в тому, що вона «зробила балаган». Віра Іванівна заперечила це і пояснила, що через зайві й нікому не потрібні емоції вже й так більша частина учасників пішли із залу, а залишилися ті, які справді вболівають за місто та його громаду.
Сварилися між собою й жінки. Людмила Данилевич вкотре звинуватила Віру Федосюк в тому, що вона «зробила балаган». Віра Іванівна заперечила це і пояснила, що через зайві й нікому не потрібні емоції вже й так більша частина учасників пішли із залу, а залишилися ті, які справді вболівають за місто та його громаду.
«Мені дуже шкода, що все перейшло на такий емоційний дуже тон, тому що там, де є емоції, там виключаються мізки. Може, зараз хто і повернеться, а, може, й ні», – прокоментував ситуацію Ігор Верчук.
«Чогось получається, що той, хто більше кричить, той більше має», – запевнила згодом Віра Федосюк.
Немає коментарів:
Дописати коментар
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ МОГО БЛОГУ!
Візьміть участь в обговоренні публікації. Напишіть будь-ласка свою думку з приводу Вами прочитаного. Внесіть свої пропозиції, побажання. Я завжди залишаю за собою право видаляти висловлювання із вживанням нецензурної лексики і зневаги на адресу авторів та героїв матеріалів.
Щиро дякую!