Резонансна справа рожищенських дільничних Андрія Масалова та Віктора Рудуся, яких звинувачують у побитті раніше судимого мешканця села Романова Бориса Бекурина, прогриміла в обласних ЗМІ ще у 2014 році. Тоді Апеляційний суд Волинської області визнав правоохоронців винними. Вищий спеціалізований суд скасував цей вирок і повернув справу на повторний розгляд.
Нагадаємо, Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що волинських міліціонерів засудили за жорстоке побиття чоловіка. Внаслідок травм, постраждалий залишився інвалідом ІІІ групи, та, з його слів, не спроможний відтоді працювати та заробляти гроші. Борис Бекурін отримав закриту травму сечостатевих органів - розрив сечовивідного каналу та забій сечового міхура, що є небезпечним для його життя. Чоловік каже, що його тоді ледве не забили до смерті.
Минуло майже два роки. Судовий процес триває, сума матеріальних та моральних збитків, висунута стороною постраждалого, стрімко росте, а матері обвинувачених шукають правди в Генеральній прокуратурі та збирають підписи рожищан на підтримку відкритого листа до голови Апеляційного суду Петра Філюка.
Хронологія подій
27 жовтня 2011 року Борис Бекурин, якого після відбування покарання скерували у реабілітаційний центр Рожищ, отримав закриту тупу травму сечостатевих органів. Його прооперували в Рожищенській районній лікарні, потім ще 10 днів чоловік лікувався в обласній лікарні й отримав ІІІ групу інвалідності. У наступні два дні постраждалий і його приятель А. Гусейнов дають свідчення слідчим Рожищенського райвідділу про факт отримання травм. Вони розповідають, що того дня розпивали спиртне і падали з висоти власного зросту дорогою до гуртожитку, де проживають колишні засуджені. Бекурин написав: «Не можу повідомити, як отримав тілесні ушкодження, оскільки нічого не пам’ятаю, бо був у стані алкогольного сп’яніння».
Майже через місяць після побиття він пише першу заяву до прокуратури, в якій свідчить про те, що його побив Андрій Масалов нібито через відмову бути інформатором міліціонерів, та вказує витрати на лікування у розмірі 6 тисяч гривень, які він позичив у знайомого Бандури. У цій заяві він не згадує, що його також бив Віктор Рудусь.
Уже в наступному зверненні до прокуратури Рожищенського району він просить притягнути винних до кримінальної відповідальності й відшкодувати 10 тисяч гривень, витрачених на лікування, яке оплатив його знайомий. У пізніших заявах Бекурина, крім вимог про відшкодування матеріальної шкоди, з’являються 10 тисяч моральної (згодом ця сума виросте до 100 тисяч!), прізвище Віктора Рудуся, свідки події - сусіди, яких до того не було.
У березні 2012 року у справі з’являється новий фігурант — рожищенський правозахисник, віруючийОлександр Гаврук, член зареєстрованої в Рожищі ГО «Асоціація правозахисників Волині» (яку очолює Роман Літвінчук), який з того часу у всіх судових перипетіях починає представляти інтереси постраждалого й бере його під свою опіку.
У жовтні 2012 року прокурор Рожищенського району Гудков відмовляє представнику Бекурина в порушенні кримінальної справи стосовно міліціонерів. Але пізніше районний суд у результаті скарги повертає матеріали для перевірки в прокуратуру.
27 жовтня 2011 року Борис Бекурин, якого після відбування покарання скерували у реабілітаційний центр Рожищ, отримав закриту тупу травму сечостатевих органів. Його прооперували в Рожищенській районній лікарні, потім ще 10 днів чоловік лікувався в обласній лікарні й отримав ІІІ групу інвалідності. У наступні два дні постраждалий і його приятель А. Гусейнов дають свідчення слідчим Рожищенського райвідділу про факт отримання травм. Вони розповідають, що того дня розпивали спиртне і падали з висоти власного зросту дорогою до гуртожитку, де проживають колишні засуджені. Бекурин написав: «Не можу повідомити, як отримав тілесні ушкодження, оскільки нічого не пам’ятаю, бо був у стані алкогольного сп’яніння».
Майже через місяць після побиття він пише першу заяву до прокуратури, в якій свідчить про те, що його побив Андрій Масалов нібито через відмову бути інформатором міліціонерів, та вказує витрати на лікування у розмірі 6 тисяч гривень, які він позичив у знайомого Бандури. У цій заяві він не згадує, що його також бив Віктор Рудусь.
Уже в наступному зверненні до прокуратури Рожищенського району він просить притягнути винних до кримінальної відповідальності й відшкодувати 10 тисяч гривень, витрачених на лікування, яке оплатив його знайомий. У пізніших заявах Бекурина, крім вимог про відшкодування матеріальної шкоди, з’являються 10 тисяч моральної (згодом ця сума виросте до 100 тисяч!), прізвище Віктора Рудуся, свідки події - сусіди, яких до того не було.
У березні 2012 року у справі з’являється новий фігурант — рожищенський правозахисник, віруючийОлександр Гаврук, член зареєстрованої в Рожищі ГО «Асоціація правозахисників Волині» (яку очолює Роман Літвінчук), який з того часу у всіх судових перипетіях починає представляти інтереси постраждалого й бере його під свою опіку.
У жовтні 2012 року прокурор Рожищенського району Гудков відмовляє представнику Бекурина в порушенні кримінальної справи стосовно міліціонерів. Але пізніше районний суд у результаті скарги повертає матеріали для перевірки в прокуратуру.
У травні 2013 року Луцький міжрайонний суд виносить ухвалу про задоволення скарги адвоката обвинувачених Романа Сидорука, яка зобов'язує слідчого Олега Фощенка провести слідчий експеримент шляхом відтворення обстановки та події одночасно з підозрюваними Масаловим, Рудусем, потерпілим Бекуриним і свідком Антонюк. Адже попереднє відтворення подій проводили без обвинувачених.
Забігаючи наперед, скажемо, що ця ухвала не буде виконана, а всі клопотання щодо проведення експерименту за участю Масалова та Рудуся й надалі будуть незаконно відхилятися прокурором та суддею.
Справа переходить у Ківерцівський районний суд, який після тривалих засідань 25 травня 2014 року виправдовує міліціонерів. Старший прокурор міста Луцька Катерина Балас пише апеляційну скаргу на цей вирок, і вже 12 серпня 2014-го, через дві (!) години судового засідання, Апеляційний суд Волинської області виносить обвинувальний вирок: Андрію Масалову – вісім років ув’язнення, Віктору Рудусю – сім з половиною, обох позбавити права обіймати посади в органах внутрішніх справ на три роки. Міліціонерів конвоюють у СІЗО.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у грудні 2014-го вирок Апеляційного суду скасували як такий, що ухвалений із грубим порушенням вимог КПК України. У квітні 2015 року Апеляційний суд повторно скеровує справу до першої інстанції – у Локачинський районний суд, де вона донині й розглядається.
Підводні течії
«Рецидивіст, який відсидів 13 років і якого використовують, щоб помститися хлопцям чи, може, ще комусь, у ході судових засідань встигає вчинити ще кілька крадіжок. Його відкуплюють «благодійники», – каже Тетяна Масалова, мати підозрюваного міліціонера.
«Сумніватися у справедливому рішенні суду дає привід уже те, що в Локачинському суді прокурор Катерина Балас запропонувала Віктору свідчити проти Андрія і так зменшити собі міру покарання. Син відмовився», – розповідає мати Віктора Рудуся.
Жінка демонструє копію/чернетку вироку, підготовлену суддею Вознюк І.І., на офіційному бланку Локачинського міжрайонного суду, який «було винесено» ще 19 листопада 2015 року. Цей папір випадково знайшов адвокат Андрія Масалова під час перегляду документів у справі.
Чернетка фактично дублює вирок Апеляційного суду Волинської області: обох міліціонерів засудили до семи років тюрми з позбавленням звань та права обіймати посади у правоохоронних органах; стягнути з винних на користь Рожищенської ЦРЛ та Волинської ОКЛ всього 8761, 87 грн; стягнути на користь Бекурина Бориса 816 грн 58 коп. майнової шкоди (згідно з сумою на чеках з аптеки) та 70 тис. грн (!) моральної шкоди.
Забігаючи наперед, скажемо, що ця ухвала не буде виконана, а всі клопотання щодо проведення експерименту за участю Масалова та Рудуся й надалі будуть незаконно відхилятися прокурором та суддею.
Справа переходить у Ківерцівський районний суд, який після тривалих засідань 25 травня 2014 року виправдовує міліціонерів. Старший прокурор міста Луцька Катерина Балас пише апеляційну скаргу на цей вирок, і вже 12 серпня 2014-го, через дві (!) години судового засідання, Апеляційний суд Волинської області виносить обвинувальний вирок: Андрію Масалову – вісім років ув’язнення, Віктору Рудусю – сім з половиною, обох позбавити права обіймати посади в органах внутрішніх справ на три роки. Міліціонерів конвоюють у СІЗО.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ у грудні 2014-го вирок Апеляційного суду скасували як такий, що ухвалений із грубим порушенням вимог КПК України. У квітні 2015 року Апеляційний суд повторно скеровує справу до першої інстанції – у Локачинський районний суд, де вона донині й розглядається.
Підводні течії
«Рецидивіст, який відсидів 13 років і якого використовують, щоб помститися хлопцям чи, може, ще комусь, у ході судових засідань встигає вчинити ще кілька крадіжок. Його відкуплюють «благодійники», – каже Тетяна Масалова, мати підозрюваного міліціонера.
«Сумніватися у справедливому рішенні суду дає привід уже те, що в Локачинському суді прокурор Катерина Балас запропонувала Віктору свідчити проти Андрія і так зменшити собі міру покарання. Син відмовився», – розповідає мати Віктора Рудуся.
Жінка демонструє копію/чернетку вироку, підготовлену суддею Вознюк І.І., на офіційному бланку Локачинського міжрайонного суду, який «було винесено» ще 19 листопада 2015 року. Цей папір випадково знайшов адвокат Андрія Масалова під час перегляду документів у справі.
Чернетка фактично дублює вирок Апеляційного суду Волинської області: обох міліціонерів засудили до семи років тюрми з позбавленням звань та права обіймати посади у правоохоронних органах; стягнути з винних на користь Рожищенської ЦРЛ та Волинської ОКЛ всього 8761, 87 грн; стягнути на користь Бекурина Бориса 816 грн 58 коп. майнової шкоди (згідно з сумою на чеках з аптеки) та 70 тис. грн (!) моральної шкоди.
«Зараз захист постраждалого вимагає 140 тисяч гривень матеріальних та моральних збитків. А в перерві між судовими засіданнями цей «постраждалий» заліз у магазин «Первак» і вчинив ще кілька крадіжок (справи розглядалися у Рожищенському суді – авт.), а потім покаявся: мовляв, був п’яний… Якщо тільки збитки його моралі оцінюються у 100 тисяч, то скільки має коштувати така «мораль»?.. І яку мораль сповідують органи правового захисту, коли, спираючись на непослідовні докази, вимагають для таких, як мій син (батька трьох дітей, наймолодшій дитині – місяць), жахливий термін в обмін на «мораль» Бекурина?», - риторично запитує Людмила Рудусь.
Натомість правозахисник Олександр Гаврук на резонне питання, як так сталося, що його підопічний знову вийшов на криву стежину, каже, що його (Бекурина) намовляли, таким чином підставляючи. Що ж, виходить, він завідомо покірно ішов на злочин?..
Натомість правозахисник Олександр Гаврук на резонне питання, як так сталося, що його підопічний знову вийшов на криву стежину, каже, що його (Бекурина) намовляли, таким чином підставляючи. Що ж, виходить, він завідомо покірно ішов на злочин?..
Немає коментарів:
Дописати коментар
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ МОГО БЛОГУ!
Візьміть участь в обговоренні публікації. Напишіть будь-ласка свою думку з приводу Вами прочитаного. Внесіть свої пропозиції, побажання. Я завжди залишаю за собою право видаляти висловлювання із вживанням нецензурної лексики і зневаги на адресу авторів та героїв матеріалів.
Щиро дякую!