Сьогодні, 24 грудня виповнюється 5 років, від того страшного дня, як працівники Ковельського МРВ УМВС України у Волинській області без будь-яких на те підстав, переступили поріг нашого дому, викрали сина Олександра, дві доби переховували у приміщенні міліції,
а 26 грудня 2004 року, у день президентських виборів, без оформлення будь-яких документів, передали конвою, який прибув із м. Одеси, чим кинули нашу родину на нелюдські страждання та поневіряння.
Колись, за часів Радянського Союзу, наше життя, наш добробут вимірювався п’ятирічками, зобов’язання по яких, завжди перевиконувались.
"П’ятирічку", яку запрограмували і нав’язали нам правоохоронні органи нашої незалежної держави – ми успішно подолали за 39 місяців!
Однак, за цю "пятирічку" ми не нажили собі матеріальних благ, а навпаки - для здобуття важкої перемоги над беззаконням, ми втратили все: здоров'я, волю, бізнес, сім'ї, друзів.
І навіть, якщо разом із цим, ми нажили собі нездоланні проблеми з правоохоронними органами, страшенні борги по оплаті за комунальні послуги та кредитах – ми щасливі тим, що змогли вистояти і чесно довести невинуватість Олександра, якого:
- працівники міліції катували і мордували, змушуючи писати явки з повинною про вбивство одеситки;
- слідчі прокуратури Приморського району м. Одеси звинуватили у злочинах, яких Олександр не вчиняв;
- судово-медичні експерти Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз у зговорі з прокуратурою, фальсифікували, висновки судово-медичних та судово-криміналістичних експертиз, підганяючи обставини вбивства і дату смерті потерпілої "під Артюшенка" знищували речові докази справжніх вбивць;
- експерти науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Одеській області у зговорі з органами дізнання та досудового слідства, сфальсифікували, відбиток сліда пальця руки Артюшенко Олександра, начебто вилученого з місця вбивства потерпілої;
- головуючий суддя Леонід Сенатор апеляційного суду Одеської області у зговорі із слідчим прокуратури Приморського району м. Одеси Миколою Ткаченком, із отриманого електронного диску із "Центру цифрових систем" - сфальсифікували роздруківку телефонних розмов покійної – підганяючи дату і час останньої її телефонної розмови під сфальсифіковану дату смерті…
Навіть важко уявити, що в нашій правовій, незалежній Україні діє корумпована, налагоджена на протизаконні дії проти своїх громадян правоохоронна м’ясорубка, яка, зім’явши під себе Конституцію України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Закон Божий - успішно процвітає, користується усіма благами нашої держави за рахунок коштів із сплачених податків громадян, в тому числі і моєї родини.
Варто зазначити, що В. А. Ющенко, за декілька днів до інавгурації - 19 січня 2005 року звернувся до тодішнього Генерального прокурора України Піскуна з письмовим зверненням встановити істину по справі Артюшенка і його особисто проінформувати про результати перевірки.
Новообраного президента обдурили: - швиденько проінформували, що ніяких протизаконних дій під час затримання та обвинувачення Артюшенка не виявлено.
І колесо протизаконних дій закрутилось так, що 23 грудня 2005 року колегією суддів апеляційного суду Одеської області під головуванням судді Леоніда Сенатора Артюшенка Олександра було засуджено на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна - (покаранням за інкриміновані злочини законом передбачено довічне ув’язнення).
6 березня 2008 року у виправдувальному вироку, поряд з фактами про численні порушення прав Артюшенка Олександра, незаконні дії вчинені працівниками міліції, які під час катування нанесли йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та фактами фальсифікацій речових доказів правоохоронними органами Волинської та Одеської областей, колегія суддів під головуванням судді Василя Балана, того ж таки, Одеського апеляційного суду, вказала на такий важливий, ключовий момент цієї кримінальної справи:
- "Більше того, в матеріалах справи немає жодного процесуального або іншого документу, з якого б випливали підстави для обґрунтованих підозр Артюшенка О.В. у скоєнні злочину, на момент його затримання".
Навіть цього такого коротенького речення у виправдувальному вироку із 30 сторінок, цілком достатньо, щоб зрозуміти, що кримінальна справа по обвинуваченню Артюшенка О.В. у скоєнні злочинів, передбачених п.п. 6, 9 ст. 187 та ч. 2 ст. 115 КК України не просто сфальсифікована, а наперед спланована правоохоронцями двох віддалених одна від одної областей!
Незаконно затримали, незаконно обвинуватили, незаконно засудили, незаконно утримували Олександра у слідчому ізоляторі 1169 днів і ночей і, стільки ж днів і ночей страждала вся родина!!!
Маючи такий виправдувальний вирок і окрему ухвалу в додатках - за ці тяжкі злочини проти правосуддя до сьогоднішнього дня ще ніхто не притягнутий до кримінальної відповідальності!!!
Однак, все ж таки у великих муках народилося дві кримінальні справи, які порушив прокурор Одеської області В. С. ПРИСЯЖНЮК:
- першу кримінальну справу порушено 11 грудня 2008 року у відношенні співробітників Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України;
- другу кримінальну справу порушено 1 вересня 2009 року за фактом фальсифікації речових доказів, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України;
Більше того, обидві кримінальні справи об’єднані в одне провадження і досудове слідство проводить відділ в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України.
На цьому можна було б порадіти усім нам! Нарешті!!!
Генеральна прокуратура України, яка має здійснювати нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства – забрала кримінальні справи до свого провадження!!!
Отже винні будуть покарані!
Аби ж то так!
На сьогоднішній день, як ніколи за усі 5 років, ми відчуваємо прямий і наглий тиск на нас з боку Генеральної прокуратури України!!!
За що?
За виправдувальний вирок?!!!
За наші скарги, через які, змушені були порушити кримінальні справи у відношенні співробітників міліції та прокуратури?!!!
За адміністративний позов до Волинського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності Генерального прокурора України О. І. Медведька протиправною?!!!
ЧИ ЗА ТЕ, ЩО МИ ПРОСТІ ЛЮДИ, НЕ ДАВШИ ХАБАРА НІКОМУ НІ КОПІЙКИ, ЗМОГЛИ В ЗАКОННОМУ ПОРЯДКУ ДОВЕСТИ:
АРТЮШЕНКО ОЛЕКСАНДР НЕВИНУВАТИЙ, А КРИМІНАЛЬНА СПРАВА У ВІДНОШЕННІ ЙОГО СФАЛЬСИФІКОВАНА?!!!
ЧИ ПРАВООХОРОНЦІ НЕ МОЖУТЬ ЗМИРИТИСЯ З ТИМ, ЩО ВОНИ, ДИПЛОМОВАНІ ЮРИСТИ, ПРИ ВИСОКИХ ПОСАДАХ І ЗВАННЯХ, ЕКСПЕРТИ З ВИЩИМИ КАТЕГОРІЯМИ І З 20-30 РІЧНИМ СТАЖЕМ РОБОТИ ПОТЕРПІЛИ КРАХ І УСІ, ПРИЧЕТНІ ДО ФАКТУ КАТУВАННЯ ТА ФАЛЬСИФІКАЦІЙ ПОВИННІ ПОТІСНИТИСЯ МІЖ СОБОЮ НА ЛАВІ ПІДСУДНИХ?!!!
6 березня 2008 року мій син вийшов на волю із залу суду!!!
ВИПРАВДАНИЙ!!!
Лише одного року достатньо було працівникам міліції і прокуратури, щоб сфальсифікувати кримінальну справу і позбавити Олександра волі на 13 років!!!
Чому ж посадові особи, які скоїли злочини проти правосуддя по кримінальній справі Артюшенка продовжують фальсифікувати інші кримінальні справи, обвинувачувати, засуджувати, знищувати фізично і морально наших громадян???
Я кажу - продовжують фальсифікувати!!!
Фальсифікація кримінальної справи у відношенні мого сина і вперте непритягнення до кримінальної відповідальності винних осіб - дає мені право думати і говорити, що всі однакові, не вірити навіть чесним працівникам міліції та прокуратури (хто і де вони, як розрізнити?), бо правоохоронні органи не очищають свої ряди від таких перевертнів!
26 грудня 2009року виповниться пять років, як ми обирали ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ.
26 грудня 2009року виповниться пять років, як у ніч підрахунку голосів за новообраного Президента України, працівники міліції, під пильним наглядом прокуратури, з допомогою лома і електроструму моєму синові ламали руки, сім'ю, молоде життя!!!
ЩО ЗМІНИЛОСЯ ЗА 5 РОКІВ У ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ???
В ДЕРЖАВІ???
Чи варто мені і моїй родині йти на вибори 17 січня 2010 року, якщо, Ковельська прокуратура, під прикриттям вищестоящих прокурорів наказує посадовим особам - працівникам міліції, тягнути мене за руки і за ноги до прокуратури у вечірній час на допит у якості свідка по кримінальних справах, які розслідує Генеральна прокуратура України, де, відповідно до довіреності, завіреної державним нотаріусом я є законний представник потерпілого свого сина, а за постановою прокуратури Приморського району м. Одеси від 6 січня 2005року захисник!!!
Що хотіли і хочуть зі мною зробити слуги закону?
Сховати мене, щоб ніхто ніколи не знайшов?
Довести до інсульту чи інфаркту і в такий спосіб примусити мене мовчати?
Чому за це ніхто не несе відповідальності???
Як жити далі у нашій правовій незалежній державі?!!
ХТО НАВАЖИТЬСЯ ДАТИ ВІДПОВІДЬ НАМ УСІМ НА ЦІ ПИТАННЯ???
а 26 грудня 2004 року, у день президентських виборів, без оформлення будь-яких документів, передали конвою, який прибув із м. Одеси, чим кинули нашу родину на нелюдські страждання та поневіряння.
Колись, за часів Радянського Союзу, наше життя, наш добробут вимірювався п’ятирічками, зобов’язання по яких, завжди перевиконувались.
"П’ятирічку", яку запрограмували і нав’язали нам правоохоронні органи нашої незалежної держави – ми успішно подолали за 39 місяців!
Однак, за цю "пятирічку" ми не нажили собі матеріальних благ, а навпаки - для здобуття важкої перемоги над беззаконням, ми втратили все: здоров'я, волю, бізнес, сім'ї, друзів.
І навіть, якщо разом із цим, ми нажили собі нездоланні проблеми з правоохоронними органами, страшенні борги по оплаті за комунальні послуги та кредитах – ми щасливі тим, що змогли вистояти і чесно довести невинуватість Олександра, якого:
- працівники міліції катували і мордували, змушуючи писати явки з повинною про вбивство одеситки;
- слідчі прокуратури Приморського району м. Одеси звинуватили у злочинах, яких Олександр не вчиняв;
- судово-медичні експерти Одеського обласного бюро судово-медичних експертиз у зговорі з прокуратурою, фальсифікували, висновки судово-медичних та судово-криміналістичних експертиз, підганяючи обставини вбивства і дату смерті потерпілої "під Артюшенка" знищували речові докази справжніх вбивць;
- експерти науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Одеській області у зговорі з органами дізнання та досудового слідства, сфальсифікували, відбиток сліда пальця руки Артюшенко Олександра, начебто вилученого з місця вбивства потерпілої;
- головуючий суддя Леонід Сенатор апеляційного суду Одеської області у зговорі із слідчим прокуратури Приморського району м. Одеси Миколою Ткаченком, із отриманого електронного диску із "Центру цифрових систем" - сфальсифікували роздруківку телефонних розмов покійної – підганяючи дату і час останньої її телефонної розмови під сфальсифіковану дату смерті…
Навіть важко уявити, що в нашій правовій, незалежній Україні діє корумпована, налагоджена на протизаконні дії проти своїх громадян правоохоронна м’ясорубка, яка, зім’явши під себе Конституцію України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Закон Божий - успішно процвітає, користується усіма благами нашої держави за рахунок коштів із сплачених податків громадян, в тому числі і моєї родини.
Варто зазначити, що В. А. Ющенко, за декілька днів до інавгурації - 19 січня 2005 року звернувся до тодішнього Генерального прокурора України Піскуна з письмовим зверненням встановити істину по справі Артюшенка і його особисто проінформувати про результати перевірки.
Новообраного президента обдурили: - швиденько проінформували, що ніяких протизаконних дій під час затримання та обвинувачення Артюшенка не виявлено.
І колесо протизаконних дій закрутилось так, що 23 грудня 2005 року колегією суддів апеляційного суду Одеської області під головуванням судді Леоніда Сенатора Артюшенка Олександра було засуджено на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна - (покаранням за інкриміновані злочини законом передбачено довічне ув’язнення).
6 березня 2008 року у виправдувальному вироку, поряд з фактами про численні порушення прав Артюшенка Олександра, незаконні дії вчинені працівниками міліції, які під час катування нанесли йому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та фактами фальсифікацій речових доказів правоохоронними органами Волинської та Одеської областей, колегія суддів під головуванням судді Василя Балана, того ж таки, Одеського апеляційного суду, вказала на такий важливий, ключовий момент цієї кримінальної справи:
- "Більше того, в матеріалах справи немає жодного процесуального або іншого документу, з якого б випливали підстави для обґрунтованих підозр Артюшенка О.В. у скоєнні злочину, на момент його затримання".
Навіть цього такого коротенького речення у виправдувальному вироку із 30 сторінок, цілком достатньо, щоб зрозуміти, що кримінальна справа по обвинуваченню Артюшенка О.В. у скоєнні злочинів, передбачених п.п. 6, 9 ст. 187 та ч. 2 ст. 115 КК України не просто сфальсифікована, а наперед спланована правоохоронцями двох віддалених одна від одної областей!
Незаконно затримали, незаконно обвинуватили, незаконно засудили, незаконно утримували Олександра у слідчому ізоляторі 1169 днів і ночей і, стільки ж днів і ночей страждала вся родина!!!
Маючи такий виправдувальний вирок і окрему ухвалу в додатках - за ці тяжкі злочини проти правосуддя до сьогоднішнього дня ще ніхто не притягнутий до кримінальної відповідальності!!!
Однак, все ж таки у великих муках народилося дві кримінальні справи, які порушив прокурор Одеської області В. С. ПРИСЯЖНЮК:
- першу кримінальну справу порушено 11 грудня 2008 року у відношенні співробітників Приморського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України;
- другу кримінальну справу порушено 1 вересня 2009 року за фактом фальсифікації речових доказів, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України;
Більше того, обидві кримінальні справи об’єднані в одне провадження і досудове слідство проводить відділ в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України.
На цьому можна було б порадіти усім нам! Нарешті!!!
Генеральна прокуратура України, яка має здійснювати нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства – забрала кримінальні справи до свого провадження!!!
Отже винні будуть покарані!
Аби ж то так!
На сьогоднішній день, як ніколи за усі 5 років, ми відчуваємо прямий і наглий тиск на нас з боку Генеральної прокуратури України!!!
За що?
За виправдувальний вирок?!!!
За наші скарги, через які, змушені були порушити кримінальні справи у відношенні співробітників міліції та прокуратури?!!!
За адміністративний позов до Волинського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності Генерального прокурора України О. І. Медведька протиправною?!!!
ЧИ ЗА ТЕ, ЩО МИ ПРОСТІ ЛЮДИ, НЕ ДАВШИ ХАБАРА НІКОМУ НІ КОПІЙКИ, ЗМОГЛИ В ЗАКОННОМУ ПОРЯДКУ ДОВЕСТИ:
АРТЮШЕНКО ОЛЕКСАНДР НЕВИНУВАТИЙ, А КРИМІНАЛЬНА СПРАВА У ВІДНОШЕННІ ЙОГО СФАЛЬСИФІКОВАНА?!!!
ЧИ ПРАВООХОРОНЦІ НЕ МОЖУТЬ ЗМИРИТИСЯ З ТИМ, ЩО ВОНИ, ДИПЛОМОВАНІ ЮРИСТИ, ПРИ ВИСОКИХ ПОСАДАХ І ЗВАННЯХ, ЕКСПЕРТИ З ВИЩИМИ КАТЕГОРІЯМИ І З 20-30 РІЧНИМ СТАЖЕМ РОБОТИ ПОТЕРПІЛИ КРАХ І УСІ, ПРИЧЕТНІ ДО ФАКТУ КАТУВАННЯ ТА ФАЛЬСИФІКАЦІЙ ПОВИННІ ПОТІСНИТИСЯ МІЖ СОБОЮ НА ЛАВІ ПІДСУДНИХ?!!!
6 березня 2008 року мій син вийшов на волю із залу суду!!!
ВИПРАВДАНИЙ!!!
Лише одного року достатньо було працівникам міліції і прокуратури, щоб сфальсифікувати кримінальну справу і позбавити Олександра волі на 13 років!!!
Чому ж посадові особи, які скоїли злочини проти правосуддя по кримінальній справі Артюшенка продовжують фальсифікувати інші кримінальні справи, обвинувачувати, засуджувати, знищувати фізично і морально наших громадян???
Я кажу - продовжують фальсифікувати!!!
Фальсифікація кримінальної справи у відношенні мого сина і вперте непритягнення до кримінальної відповідальності винних осіб - дає мені право думати і говорити, що всі однакові, не вірити навіть чесним працівникам міліції та прокуратури (хто і де вони, як розрізнити?), бо правоохоронні органи не очищають свої ряди від таких перевертнів!
26 грудня 2009року виповниться пять років, як ми обирали ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ.
26 грудня 2009року виповниться пять років, як у ніч підрахунку голосів за новообраного Президента України, працівники міліції, під пильним наглядом прокуратури, з допомогою лома і електроструму моєму синові ламали руки, сім'ю, молоде життя!!!
ЩО ЗМІНИЛОСЯ ЗА 5 РОКІВ У ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ???
В ДЕРЖАВІ???
Чи варто мені і моїй родині йти на вибори 17 січня 2010 року, якщо, Ковельська прокуратура, під прикриттям вищестоящих прокурорів наказує посадовим особам - працівникам міліції, тягнути мене за руки і за ноги до прокуратури у вечірній час на допит у якості свідка по кримінальних справах, які розслідує Генеральна прокуратура України, де, відповідно до довіреності, завіреної державним нотаріусом я є законний представник потерпілого свого сина, а за постановою прокуратури Приморського району м. Одеси від 6 січня 2005року захисник!!!
Що хотіли і хочуть зі мною зробити слуги закону?
Сховати мене, щоб ніхто ніколи не знайшов?
Довести до інсульту чи інфаркту і в такий спосіб примусити мене мовчати?
Чому за це ніхто не несе відповідальності???
Як жити далі у нашій правовій незалежній державі?!!
ХТО НАВАЖИТЬСЯ ДАТИ ВІДПОВІДЬ НАМ УСІМ НА ЦІ ПИТАННЯ???
Немає коментарів:
Дописати коментар
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ МОГО БЛОГУ!
Візьміть участь в обговоренні публікації. Напишіть будь-ласка свою думку з приводу Вами прочитаного. Внесіть свої пропозиції, побажання. Я завжди залишаю за собою право видаляти висловлювання із вживанням нецензурної лексики і зневаги на адресу авторів та героїв матеріалів.
Щиро дякую!