Сьогодні безліч клієнтів банків скаржаться на те, що їх контактні дані без їх відома були вказані позичальниками в процесі оформлення позики.Потім позичальники прострочують кредит, а ні в чому не винні треті особи страждають від нав'язливих дзвінків банку.
«Я вже давно є клієнтом Дельта Банку. Були оформлені депозити на чималі суми, активно користуюся кредитною карткою. Але протягом останнього місяця почалися постійні дзвінки на тему неоплати кредиту третьою особою. Людину, яка не платить, я знаю, але вже майже рік не спілкувався і не бачив його. Коли він оформляв собі кредит (він, до речі, мізерний), мені навіть не дзвонили, і не питали, знаю я його чи ні, згоден чи не згоден залишати свій телефон», — розповідає клієнт банку.
Як стверджує учасник форуму, банківські співробітники погрожували йому судовим розглядом і міліцією.
Аналогічна ситуація сталася і з клієнтом ОТП Банку: «Видали кредит моєму сусідові, а номер телефону взяли мій. Тепер мій сусід ще не встиг заплатити, а мені вже 4 місяці дзвонять і нахабним голосом вимагають, щоб я передавала сусідові їхні вимоги. Ще погрожують якимось законодавством, як ніби я у сусіда поручитель. Дзвонять в неділю по кілька разів поспіль».
Чи має банк право без попередньої угоди використовувати контактні дані третіх осіб у процесі кредитування своїх позичальників? На жаль, у вітчизняному законодавстві немає такої заборони.
«Це, безумовно, є порушенням закону з боку клієнта, який без відома третьої особи вказує персональні дані останнього. Закон не зобов'язує банк і, більше того, не дає повноважень для здійснення такої перевірки даних, внаслідок чого банк змушений покладатися виключно на порядність клієнта », — коментують експерти ПАТ «Укрсоцбанк».
«Персональні дані (ПД) фізичної особи не можуть збиратися і оброблятися без його згоди відповідно до ЗУ« Про захист ПД ». Разом з тим, можна вважати, що клієнт, передаючи персональні дані третіх осіб Банк у в якості додаткових контактних даних при оформленні договору, отримав від власника таких персональних даних (третьої особи) згоду на використання і передачу його даних третім особам (Банк у), — підтверджує вищеописане думкуюридична служба ОТП Банку.
— Зокрема, практично всі договори, укладені з банком фізичними особами, в розділі щодо персональних даних міститься наступний пункт: "Укладенням цього Договору Клієнт підтверджує, що передача будь-яких персональних даних фізичних осіб, які передаються Банк у від імені Клієнта та / або у зв'язку з підписанням / виконанням цього Договору, здійснюється з дотриманням Клієнтом вимог ч.1 ст. 14 і ч. 2 ст. 12 Закону України «Про захист персональних даних» для обробки Банком таких персональних даних із зареєстрованою Банком метою». Тому відповідальність за передачу ПД третьої особи Банку несе клієнт».
Таким чином, банк не повинен перевіряти приналежність ПД третьої особи його власнику, оскільки при оформленні правовідносин з клієнтом він отримує саме від клієнта згоду на обробку його ПД.
Контактні дані третьої особи можуть бути використані банком виключно для передачі інформації клієнту при неможливості зв'язатися з ним безпосередньо. Відсутність договірних відносин третьої особи з Банком
виключає відповідальність третьої особи за клієнта, крім правовідносин у сфері спадщини.
Виходить, що банк за виникнення подібних ситуацій ніякої відповідальності не несе. І якщо така ситуація все ж виникла, вірний спосіб припинення загрозливих дзвінків — написати заяву в банк. «Зазвичай у банку немає підстав самостійно виключити персональні дані зі своєї бази. У цьому зв'язку потерпілій особі необхідно звернеться в банк з відповідною заявою », — радять в Укрсоцбанку.
«Для з'ясування ситуації та уникнення негативних наслідків ми просимо клієнтів надати банку офіційну заяву з докладним викладом обставин (контактні дані, з якого номера телефонують і т.д.). Тільки письмове офіційне звернення може служити підставою для перевірки і видалення даних особи з баз даних банку », — також говорять в ОТП Банку.
У той же час, номер телефону особи може бути внесений до бази даних як помилково, так і внаслідок шахрайських дій третіх осіб (наприклад, за фальсифікованими паспортними даними). Також, в Україні неодноразово фіксуються випадки, коли на нову сім-карту починають приходити вимоги повернути гроші банку, боржником якого особа не є.
Джерело: www.banki.ua
Вас може зацікавити
Чи може банк вимагати достроково погасити кредит
Нарахування відсотків на вже закриті картки та виплачені кредити.
Як позбутися поручительства за кредитом у банк
Немає коментарів:
Дописати коментар
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ МОГО БЛОГУ!
Візьміть участь в обговоренні публікації. Напишіть будь-ласка свою думку з приводу Вами прочитаного. Внесіть свої пропозиції, побажання. Я завжди залишаю за собою право видаляти висловлювання із вживанням нецензурної лексики і зневаги на адресу авторів та героїв матеріалів.
Щиро дякую!