РОДИЧ ПРОКУРОРА З НАПАРНИКОМ ПОБИЛИ ДО ПІВСМЕРТІ ЧОЛОВІКА, КОТРИЙ ВІДМОВИВСЯ ШЕСТЕРИТИ

http://www.viche.lutsk.ua/oglyad-gazety-viche-inform-za-23-travnya-2013-roku-id14292/

СВАВІЛЛЯ 

ПРАВООХОРОНЦІВ ВІДСТОРОНИЛИ ВІД ЗАЙМАНИХ ПОСАД ЛИШЕ НА МІСЯЦЬ, БО ХОЧУТЬ СПРАВУ ЗАКРИТИ?

ПОЗАМИНУЛОГО року у Рожищі тра­пилася неординарна подія: двоє міліціонерів безпричинно відгамселили чолові­ка, який нібито повертався додому після застілля. Принаймні так твердила міліція, а не потерпілий Борис Б. у котрого лікарі виявили серйозні тілесні ушкодження.

ЕКСПЕРТИ ПІДТВЕРДИЛИ ФАКТ ПОБИТТЯ

ВСЕ, що відбувалося далі, скоріше, правило, аніж виняток. Прокуратура Рожищенського району, куди звертався по­терпілий, оскаржуючи у судовому порядку шість постанов про відмову у порушенні кримі­нальної справи, вперто чоловікові відмовляла. Правда лише через рік, за новим Кримінально- процесуальним кодексом, кримінальне прова­дження нарешті відкрили. Зокрема і через ви­сновки комісії експертів, які заперечили факт можливості отримання травм за умови падіння з висоти власного зросту, про що твердив їхній колега у своїх висновках. «Тяжкість патологіч­них змін після розриву уретри залежить від ха­рактеру, локалізації ушкодження та інтенсив­ності сечової інфільтрації околичних тканин. Синтезуючи викладене, зважаючи на морфо­логію травм сечостатевих органів у Бориса Б. та протікання хвороби, комісія вважає, що за­значені тілесні ушкодження виникли внаслідок прямої травми - удару (ударів) тупим (тупими) твердим предметом (предметами) у царину промежини останнього. Давність не супе­речить вказаному строку - 27 жовтня 20011 року... Утворення травм у результаті падіння потерпілого із висоти власного зросту, як з по­переднім прискоренням так і без нього, у цьо­му випадку виключається”.

                 БАПТИСТІВ ЗРОБИЛИ П’ЯНИМИ

ЖОВТНЕВОГО дня Борис разом зі своїм товаришем Андрієм Г., за версією міліціонерів, сиділи в одному із розва­жальних закладів містечка, неподалік залізничного вокзалу. Чоловіки буцімто вживали алкогольні напої, тому додому йшли повільно, обговорюючи трудові будні.

Хоча насправді обоє друзів тривалий час проживали в одному із реабілітаційних центрів християн-баптисгів, де виконували ремонтні роботи.

І саме туди одного осіннього вечора наві­далися двоє дільничних міліціонерів, які за­ходилися “розмовляти” із Борисом. Вимагали у нього правоохоронці дрібниці - стукати на людей, з якими йому щодня доводиться спіл­куватися на роботі і вдома. Щойно спрацьова­ний чоловік, котрий саме на кухні готував собі вечерю, відмовився, міліціонери вдарили його під груди. Потягли потім за собою у спальну кімнату, де за зачиненими дверима продо­вжували “пояснювати” п'ятдесятирічному бу­дівельнику своє прохання про згадані послуги. Насамкінець пообіцяли, що бідолаха до ранку все одно здохне, і пішли геть,...

Вночі травмований чоловік, щойно повер­нувся до свідомості, пішов до туалету. Із жахом побачив, що помочився кров'ю, і впав. Жінка, котра перебувала на другому поверсі дому, випадково почула стогін і викликала швидку. Бориса швидко доправили до Рожищенської районної лікарні, де і встановили діагноз: забій сечового міхура, травматичний розрив сечо­вого міхура.

              А ДІЛЬНИЧНИЙ САМ СЕБЕ ДОПИТАВ?

А НАСТУПНОГО дня після повідомлення медиків у місцевий райвідділ міліції про встановлений діагноз Борису Івановичу старший дільничний Андрій М. (один із тих, хто бив чоловіка, - авт.) виніс постанову, у якій написав... що хотів. Мовляв не знає толком бі­долашний Борис Іванович, де і хто його побив, бо був п'яний. А тому у порушенні кримінальної справи слід відмовити. У постанові про відмо­ву у порушенні кримінальної справи написав: “При опитуванні Андрій Г. (товариш потерпі­лого, - авт.) пояснив, що дійсно в цей пері­од часу разом із Борисом Б. вживали спиртні напої. Прямуючи до місця проживання, вони кілька разів падали з висоти власного зросту. Однак де і на що - останній не пам'ятає. Також Андрій Г. додав, щодо них під час відпочинку і в подальшому ніхто фізичної сили не застосову­вав". Звісно не бив його і згаданий дільничний, який розглядав заяву про спричинення ним ті­лесних ушкоджень Борису Івановичу.

Варто зауважити, що таких пояснень пан Ан­дрій і в очі не бачив...

Потерпілий, якого з погіршенням стану здоров'я відправили в обласну лікарню, зга­дану постанову міліціонера оскаржив. Тим більше, що вступив у законну силу новий Кримінально-процесуальний кодекс України, згідно з яким, кримінальне провадження дуже непросто закрити...

Згідно з висновками медичних експертів, у Бориса Івановича виявили тілесні ушкоджен­ня, які кваліфікували як тяжкі. Лікарі заявили, що такі травми чоловік не міг отримати при па­дінні із висоти власного зросту.

                    РОДИННА ПОРУКА

І ПОЧАЛИСЯ цікаві речі. Луцький міськрайонний суд виніс постанову, якою лише на місяць відсторонив обох дільничних від роботи. Не в останню чергу і через те, що Андрій М. є родичем одного із прокурорів об­ласті? До того ж у районі, де служив право­охоронець, рідна йому людина очолює орган державної влади?

А старший слідчий прокуратури міста Луць­ка попросив представників феміди відсторо­нити від роботи дільничних інспекторів, оскіль­ки вони можуть впливати на хід розслідування кримінальної справи, порушеної щодо них за заявою потерпілого Бориса Б.

Наразі ж судді визначаються, у який район варто направити на розгляд згадану кримі­нальну справу. Погодьтеся, що дах в одного із міліціонерів надійний, тобто важливо, щоб і вирок написали серйозний. Такий, яким, во­чевидь, і зможуть виправдати обвинувачених?

Олена МОРОЗ