З вересня 2016 року значно зросли всі тарифи на звернення до суду для громадян нашої країни. Отже, більшість українців не зможуть задовольнити в суді навіть найпримітивніші потреби, зокрема, навіть розлучитися.
Про це повідомив Сергій Розумний для "Громадської ініціативи розумних РІШЕНЬ», новина передає Час Пік.
В організації зазначають, що, якщо в попередньому нормативному акті розмір плати за звернення до суду зв'язувався з розміром неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, який, як відомо, становить 17 гривень, то в подальшому ця величина була замінена розміром мінімальної заробітної плати, яка на сьогодні становить 1450 гривень. Саме так, в 100 разів подорожчала вартість «вхідного квитка» до суду. Так само легко, необтяжливо, там де стояла цифра 0,1 (10%), була «намальована» цифра 0,2 (20%), де 0,2 (20%) - 0,4 (40%), а це замість попередніх 196 грн. - 580 грн.
Змінено також розміри плати за апеляційне, касаційне оскарження, перегляд рішень Верховним судом України. І не так, якимись «напівзаходами», а показово, революційно. Якщо до «покращень» за апеляційне оскарження потрібно було сплатити 50% суми сплаченої при подачі позову, то тепер (увага!) 110%, за подачу касаційної скарги - 120% замість «несерйозних» 70%, а вже за звернення до Верховного суду України 130%, проти минулих 70%.
Звичайно, навіть в наведених цифрах неважко заблукати, не кажучи вже про те, що українці не можуть самостійно розібратися в нових тарифах. Більшість громадян, не знаючи чому «так», вважають, що по-іншому не може бути, тому що так «написано», заглядають до власної кишені і, не знайшовши коштів, відмовляються від свого основоположного права на справедливий суд.
Наприклад, за подачу заяви про роз'яснення свого рішення судом, юридична особа повинна сплатити 725 грн., а фізична особа 290 грн. Такі, з дозволу сказати, «платні консультації», в свою чергу, обурюють людей і налаштовують проти суду, хоча суди тут ні при чому. Свідомо, чи несвідомо, у громадян культивують ненависть до самого поняття «суд».
Важко зрозуміти, чому мінімальні ставки судового збору в майнових суперечках «стартують» з 580 грн. (Навіть, якщо сума стягнення стосується менше тисячі гривень) і чому в цьому випадку не діє тих 1% від суми позову. Щоб «не бути дріб'язковими»?
Розділ майна подружжя в будь-якому випадку не обійдеться дешевше 580 грн, а з огляду на хоча б апеляцію, то 1218 гривень, з касацією - все 2 тисячі. І це - мінімальний розмір, що б там не ділили. Якщо подружжя мало щастя щось нажити, то заплатять за це, відповідно - 4350 грн., А за «все задоволення» 14 355 гривень. Тому - живіть дружно і не діліть майно, тому що коли оплатите судовий збір, ділити буде нічого.
За оскарження ухвали суду, в процесі розгляду справи можуть виноситися неодноразово - 290 грн. Навіть якщо громадянин бачить в них незаконність або порушення своїх прав, за кожним разом потрібно заплатити 290 грн і спробувати довести свою правоту. Не вдасться - гроші витрачені і ніхто нікому нічого більше не винен. А не міг би сплачений при подачі позову судовий збір бути оплатою при оскарженні всіх постанов, винесених судом в процесі розгляду позову?
Ще дорожче коштує «вхідний квиток» в господарський суд. Напевно, цей «ексклюзив» виправдовується тим, що до господарських судів звертаються юридичні особи та підприємці. Тут «низький старт» починається з 1450 грн і далі тільки зростає. На тлі того, що в країні лютує рейдерство, низький рівень правопорядку в господарських, фінансових, кредитних правовідносинах, низька платоспроможність суб'єктів господарювання - кожне звернення до суду юридичної особи або підприємця - крок до їх власного зубожіння без видимих гарантій отримати очікуване рішення проблеми, яка стала причиною звернення до суду.
Читайте також: ГПУ: екс-голова ВИЩОГО госпсуду три роки займався "ручним судилищем"
460% судового збору потрібно «інвестувати» в судовий розгляд, не будучи впевненим у захисті своїх прав. Такий фактор і міркування стають визначальними в процесі доступу до правосуддя, а вже сама законність і справедливість судового рішення відступає на другий план. Вона виникне або не виникне, якщо особа сплатить спробу захистити свої права або свій бізнес.
За подачу заяви про порушення справи про банкрутство свого неплатоспроможного боржника, той кому останній винен гроші, повинен заплатити 10 розмірів мінімальної зарплати. Не залежно від того, скільки ж йому самому заборгував цей боржник. За подачу заяви про визнання недійсними укладених боржником угод відчуження активів, слід сплатити близько 3 тисяч гривень. Навіть, якщо суд задовольнить (в кінцевому рахунку) таку заяву, існують очевидні ризики, що боржник, в силу неплатоспроможності, не поверне сплачений судовий збір.
Якщо громадянин вирішив судитися з органами влади, мінімум 580 грн на початок «марафону» і далі в арифметичній прогресії. Максимальна сума звернення тільки в першій інстанції обмежена сумою 7250 гривень. Чимало, як для нашого кризового часу! Довідково слід навести, що попередня редакція аналогічного нормативного документа відкривала таку можливість на умовах:
«Б) із скарг за неправомірні дії органів державного управління і посадових осіб, що ущемляють права громадян»
0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
Щоб не шукати калькулятор - по 8 гривень 50 копієчок. Чи відчуваєте «покращення»?
Вершиною винахідливості є прив'язка вартості виданих судами кількості листів документів (текстів рішень, виконавчих листів, копій) до розміру мінімальної заробітної плати. Може варто було б це пов'язувати з ціною на папір? І хоча ще з радянських часів «з папером в країні скрутно», але все ж трохи дешевше буде обходитися, адже виходить по 4,35 грн за кожний аркуш копії дорогоцінних текстів!
Законом передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення судочинства та функціонування органів судової влади. Хочеться уточнити: державних органів? Або це «госпрозрахункові суди»? Якщо госпрозрахункові, що є майже очевидним, то варто звернути увагу Антимонопольного комітету на встановлення «монопольних розцінок на послуги», що порушує антимонопольне законодавство самою державою.
У форматі даної статті немає можливості глибоко висвітлити всі ракурси проблематики порушеного питання, як то: пільги для соціально вразливих категорій населення (пенсіонери, багатодітні та т. Ін.), Долю яких (в.т.ч. в описаній ситуації) слід вирішувати на рівні законодавчої норми, а не «на розгляд суду», як є зараз і багато інших важливих аспектів.
Немає коментарів:
Дописати коментар
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ МОГО БЛОГУ!
Візьміть участь в обговоренні публікації. Напишіть будь-ласка свою думку з приводу Вами прочитаного. Внесіть свої пропозиції, побажання. Я завжди залишаю за собою право видаляти висловлювання із вживанням нецензурної лексики і зневаги на адресу авторів та героїв матеріалів.
Щиро дякую!