22 лютого в Луцьку побував лідер «Державницької ініціативи Яроша», позафракційний народний депутат України Дмитро Ярош. Людина, з якою ще недавно пов’язували найуспішніші наступи «Правого Сектора» на столичному Майдані та найблискучіші перемоги добровольчих батальйонів на Донбасі. Нині Дмитро Ярош – інший. Здається, що він не лише скинув із себе камуфляжну уніформу зовні, але й звів до мінімуму мілітаристські настрої всередині. Він приїхав на Волинь, щоб…
А для чого він, власне, побував у Ковелі та Луцьку 22 лютого, а 23-го відвідав шахтарський Нововолинськ?
Спробуймо знайти на це відповідь в результаті аналізу сказаного на прес-конференції, котру він провів із координатором руху «ДІЯ» на Волині Сергієм Дружиновичем, який донедавна очолював місцевий осередок «Правого Сектора»
Діагноз ситуації
«В Україні – збільшення турбулентності, підняття радикальних та революційних настроїв… Це бачу скрізь – а і на Донбасі, де недавно проводив схожі зустрічі в Краматорську та Маріуполі, і тут, на Волині, й по інших регіонах – те саме. І проблеми скрізь однакові: незадоволення урядом, гальмування правової реформи, суцільна корупція… Запас міцності нашої держави, на жаль, вичерпується. Тому потрібно, нарешті, сконсолідувати суспільство. Зробити те, що намагався на початках здійснити Народний Рух, доки його лідерів не розтягнули по різних партіях. Перемоги можна ще досягнути. Але після якісних та ґрунтовних змін, у яких, насамперед, зацікавлений український народ. Інакше влада робиться безконтрольною та «ощасливлює» людей без участі самого народу», – стверджує ще до початку озвучення питань присутніх представників мас-медіа.
Хто союзник?
Наразі Дмитро Ярош сконцентрувався на вирішенні двох основних завдань. Насамперед, це військовий напрямок, тому буде багато зусиль іде на підтримку боєздатності частин, розташованих на Сході. Другий – громадсько-політичний, бо «владу доводиться контролювати не лише нинішню, треба буде й ту, що прийде завтра».
У цьому сенсі до «ДІЯ» розпочала співпрацю зі Спілкою офіцерів України на чолі з волинянином Олександром Скіпальським, рухом «Вільні люди», ініціативою «За суверенітет і розвиток» на чолі з екс-суддею Конституційного суду Віктором Шишкіним та народним депутатом багатьох скликань Тарасом Стецьківим.
Дмитро Ярош та його однодумці відкриті для діалогу й з іншими:
«Робота буде нелегкою, але запит суспільства на такий об’єднавчий рух є дуже великий».
У цьому сенсі автор цих рядків поцікавився, чи запланував Дмитро Анатолійович зустрічі на Волині з головою облради Ігорем Палицею (одним із керівників партії «УКРОП») та головою облдержадміністрації Володимиром Гунчиком?
У першому випадку виявилося, що Дмитро Ярош особисто навіть не знайомий із Ігорем Петровичем. Але якщо в обох будуть час і можливість, то проти контактів не заперечуватиме.
У другому: «завдання волиняни мені зустрічатися з губернатором Волині не ставили».
Загалом, лідер руху «ДІЯ» зауважує: якщо влада робить кроки до порозуміння з представниками громадянського суспільства, то він завжди готовий іти назустріч.
«Майдан-3»?
«Не бачу ніякого сенсі міняти шило на мило!» – констатує спроби невідомих середовищ змінити уряд Яценюка на невідомо що сам Дмитро Ярош.
Він – за зміну влади, але «влада це, насамперед, відповідальність». Немає проблем, в принципі, прибрати нинішню… Її навіть силовики не захищатимуть! Тільки треба спочатку розробити чіткий алгоритм заміни на кожному рівні – від найменшого до найбільшого.
«Звичайно, так як сама влада розхитує ситуацію всередині держави, так ніхто не розхитує. Але я ж не риба, яка буде ловитися на такий гачок… Та переконаний: усе ще можна вирішувати на цей момент мирними методами. Ті хлопці, що зараз на Майдані, навіть не пропонували до них долучатися, знаючи мою позицію. А вона полягає в головному: Україна, коли воювала на два фронти, завжди програвала. Тому зараз, коли триває російська агресія, не маємо ніякого права відкривати фронт усередині країни… Хоча може таки відбутися стихійний вибух народного гніву, й треба бути готовими до цього і мати силу, щоб вирішувати проблему хірургічними методами…».
Депутатська діяльність
«Я не дуже хотів туди йти, в парламент, – зізнається. Але було відповідне рішення Проводу «Правого Сектора», запит людей із Дніпропетровщини, де я представляю виборців округу, що межує безпосередньо з Донецькою областю. Головне, що вони просили: аби сепаратисти не дісталися до них. Цей наказ я виконав!».
Ще він розробив законопроект щодо прирівнювання в правах учасників добровольчого руху, вважаючи цю справу «моральним обов’язком перед побратимами». Використовуючи можливості народного депутата, вже домігся присвоєння статусу учасників АТО чотирьом полеглим і трьом важко поранених.
Щодо внутрішніх колізій роботи парламенту, то позафракційний Дмитро Ярош, як і всі інші не учасники груп чи фракцій, фактично ніякого впливу на процес ухвалення рішень не має. Тим паче, що «парламентаризмом там і не пахне, йдуть постійні «договорняки».
Але пошук однодумців – триває.
«Правий Сектор» та «візитка Яроша»
«У «Правому Секторі» залишилися мої друзі та побратими», – стверджує Дмитро Ярош. Проте наголошує – у них наразі різні погляди на шляхи та методи розбудови України, на методологію боротьби.
«Радикалізація всередині України, вирішення проблем із допомогою зброї чи вибухівки, можуть призвести до ще більшого хаосу та кровопролиття. Тому бачу інший спосіб впливу на ситуацію, вірю, що цю владу ще можна поставити на місце мирними методами», – переконаний Дмитро Анатолійович.
А щодо «візитки Яроша», якою в путінській Московії хіба що дітей не лякають, то її поява спочатку в кремлівських медіа, а потім і в усьому інформаційному просторі планети, насправді сумна. Дмитро Ярош пригадав один із боїв, коли довелося воювати з сепаратистами на відстані 25-30 метрів, захоплюючи ворожий блокпост. Як правило, бійці не беруть із собою документів, але один із добровольців поклав у кишеню його візитку. І коли поліг смертю героя, загарбники її знайшли. І розтрубили на весь світ…
Лише недавно, як зізнався Дмитро Ярош, вдалося знайти та повернути бездиханне тіло побратима. Тепер найголовніше – транспортувати прах на рідну Київщину, щоб гідно провести в останню путь…
Замість післямови
Біля входу в Луцький будинок культури «Просвіта», де відбулася зустріч із журналістами, було помічено дуже багатьох представників революційного середовища Волині, які нині перебувають в різних таборах. Але візит Дмитра Яроша для кожного з них став справжньою подією… Тому ще довго після спілкування з журналістами Дмитро Анатолійович, розкурюючи з хлопцями сигарети, говорив із ними неквапливо та щиро…
Роман УСТИМЧУК.
На фото автора: Дмитро Ярош – у Луцьку.
Немає коментарів:
Дописати коментар
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ МОГО БЛОГУ!
Візьміть участь в обговоренні публікації. Напишіть будь-ласка свою думку з приводу Вами прочитаного. Внесіть свої пропозиції, побажання. Я завжди залишаю за собою право видаляти висловлювання із вживанням нецензурної лексики і зневаги на адресу авторів та героїв матеріалів.
Щиро дякую!