«Зрада», «реванш старої системи», «контрреволюція»… Ці слова дедалі частіше звучать у інформаційному просторі країни, характеризуючи реформування колишньої «міліції» в «поліцію», зокрема, коли йдеться про атестацію правоохоронців. Адже українські суди масово скасовують рішення атестаційних комісій, повертаючи звільнених міліціонерів на їх посади. Пересічним українцям незрозуміло, чому все це відбувається, чи справді це «зрада», а якщо «зрада», то чия?
Нагадаємо, згідно із Законом України «Про національну поліцію», всі працівники МВС, яких перевели на тимчасові посади в поліцію, мали пройти атестацію.
Про «підводні камені» атестаційного процесу Інформаційне агентство Волинські Новиниповідомляло раніше, тож детально на цьому не зупинятимемося. Зауважимо, згідно з результатами атестації, 10% правоохоронців мають бути звільнені з органів.
Але щойно завершився цей процес і хвиля захвату атестацією ще не встигла погаснути, як неатестовані правоохоронці засипали Волинський окружний адміністративний суд позовами про скасування рішень атестаційних та апеляційних комісій, поновлення їх на посадах ще й виплату їм компенсації за вимушені прогули. І це відбулося не лише на Волині, а в усіх регіонах країни.
Більш того, більшість судових постанов згадані позови задовольняють, поновлюючи неатестованих правоохоронців на їх посади. Масовість цього процесу змусила представників центрального апарату зробити заяву: мовляв, реформу поліції вбиває судова система.
Але те, що судові рішення про скасування висновків атестаційних комісій мають масовий характер, можуть свідчити радше не про вбивство здорової реформи, а про те, що реформа була мертвонародженою.
Чому? Спробуємо пояснити на конкретному прикладі.
Постановою від 28 квітня цього року суддя Волинського окружного адмінстративного суду Віктор Валюх виніс постанову про визнання протиправними та скасування рішень атестаційної та апеляційної атестаційної комісій щодо начальника Луцького міськвідділу поліції Ігоря Муковоза.
У протоколі засідання апеляційної комісії було вказано, що Ігор Муковоз підлягає звільненню через службову невідповідність. Апеляційна комісія апеляцію Муковоза відхилила. З цими рішеннями колишній начальник Луцького міськвідділу був не згоден і подав відповідний позов.
Зауважимо: коментувати будь-які рішення будь-якого судді ані він, ані його колеги ніколи не будуть – така специфіка нині діючої судової системи. Мовляв, якщо хочете дізнатися мотивацію прийняття відповідних судових рішень - уважно читайте мотиваційну частину. Тож аби розібратися, що ж стало причиною «вбивства реформи», саме це й робимо.
Чим же насамперед керувався суддя, приймаючи рішення задовольнити позов?
Аналізуючи судову постанову, з’ясовується, що в Законі України «Про Національну поліцію» та Інструкції № 1465 проведення атестації чимало невідповідностей, «сірих зон», і просто – прогалин.
Чи зроблено це навмисне, чи випадково – нині невідомо. Не виключено, що винен певною мірою і поспіх, з яким приймалися ці документи. А, можливо, такі «дірки» були зроблені свідомо, аби заздалегідь «підстелити соломи» для тих правоохоронців, які не пройдуть атестацію, але яких треба було залишити. Є ще один варіант: реформа впроваджувалася непрофесійно, вона «сира», тож те, що її результати поступово нівелюються – закономірність.
Та повернімося до справи за позовом Ігоря Муковоза. Так, згідно з пунктами №№ 3 та 8 розділу IVінструкції № 1465 на поліцейських мають бути складені атестаційні листи, відповідний документ має скласти безпосередній керівник за умови спільної роботи з підлеглим не менше 3 місяців.
Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
Згідно з приписами пункту 9 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465 прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими, керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
З матеріалів справи випливає, що в атестаційному листі на Ігоря Муковоза вказаний висновок прямого керівника (тимчасово виконувача обов’язків начальника Головного управління Національної поліції у Волинській області Петра Шпиги) про те, що позивач займаній посаді відповідає.
Пунктом 10 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
В атестаційному листі вказано, що Ігор Муковоз пройшов тестування на застосування загальних навичок (набравши 28 балів із 60 можливих) та професійне тестування (набравши 34 бали із 60 можливих). Власне, він набрав більше, ніж мінімальну кількість балів за професійними тестом (25 балів) та за тестом на загальні здібності та навички (25 балів).
Згідно з приписами пунктів 11, 12 розділу IV Інструкції № 1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування. За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.
Пунктами 15, 16 розділу IV цієї ж Інструкції визначено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Отож, Ігор Муковоз отримав «середній бал» на тестуванні, в атестаційному листі - висновок керівника про те, що він відповідає займаній посаді. Але атестаційна комісія № 6 Головного управління Національної поліції у Волинській області, згідно з результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії, поставила на голосування рішення «4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», яке підтримано згідно з результатами голосування: за - 4, проти - 2 .
Але, зауважує суд, у протоколі взагалі не зазначено мотивів прийняття саме такого рішення. «Зокрема, у вказаному протоколі не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняте зазначене рішення. Допитаний в судовому засіданні як свідок Олександр Ніколайчук (член атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції у Волинській області) суду показав, що жодних інших документів, крім зазначеного протоколу, де були б відображені мотиви прийнятого щодо позивача рішення, атестаційна коміся не складала. В порушення вимог пунктів 8, 9, 10, 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) Інструкції № 1465, у зазначеному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський Муковоз І.В.», - йдеться у тексті постанови.
Власне, згаданий абзац надзвичайно важливий для розуміння суті самого процесу. Оскільки в протоколах не зазначено, чому атестаційна комісія, розглянувши всі потрібні для атестації докази службової відповідності, робить протилежний висновок, то в судах довести неправомірність висновків комісій простіше простого. Адже в судовій практиці чимало справ, які «розвалилися» через недостатність доказів.
Тож весь процес атестації, практично, знівельований. З одного боку, члени атестаційної комісії під час співбесіди мали б враховувати цілком матеріальні речі: зміст атестаційного листа ( у якому йдеться, що цій посаді він відповідає) , результат тесту (більший від мінімального). А з іншого – ідея атестації була очистити лави правоохоронців від корупціонерів та нечесних людей.
Та для того, аби довести службову необхідність правоохоронця, який атестувався, і який надав всі необхідні документи, потрібні певні об’єктивні докази. Але, як йдеться в судовій постанові, члени атестаційної комісії, так і не пояснили чому Ігор Муковоз не відповідає посаді і його треба звільнити.
Тобто, формально, начальник Луцького міськвідділу отримав «хороші рекомендації» керівництва, «не завалив» тестування, офіційних доказів його корупційних дій – немає. Тож і формальних приводів для звільнення немає. Цікаво, що суддя в постанові дозволив собі навіть припущення, що згідно з результатами, Ігоря Муковоза могли понизити, але це питання члени атестаційної комісії не розглядали.
«Крім того, у вказаному протоколі атестаційної комісії не відображено, чим керувалася атестаційна комісія, приймаючи рішення про невідповідність позивача займаній посаді, та вважаючи за необхідне прийняти рішення про необхідність його звільнення зі служби в поліції, а не про необхідність його переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність», - йдеться у постанові.
Тож, ймовірно, якби атестаційна комісія вирішила Ігоря Муковоза понизити, то й підстав для скасування результатів атестації було б менше. Те саме й з висновком апеляційної комісії, яка відхилила апеляцію Ігоря Муковоза.
Ще один момент: особистості членів атестаційних комісій. Власне, суддя поставив під сумнів, чи могли об’єктивно оцінити роботу правоохоронців студенти, підприємці, які не мають досвіду роботи в галузі права. Тобто, з точки зору судової системи – сумнівно, чи мають право ці люди оцінювати діяльність правоохоронців, зокрема, їхнє виконання службових обов’язків.
Так, допитаний в судовому засіданні як свідок Олександр Ніколайчук (член атестаційної комісії № 6 Головного управління Національної поліції у Волинській області), 1976 року народження, суду показав, що є фізичною особою - підприємцем, здобув вищу юридичну освіту, проте досвіду роботи у сфері права немає. Інший свідок - Антон Бугайчук (член апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 2), 1994 року народження, показав, що наразі є студентом Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (історичний факультет), жодного досвіду роботи, окрім як репортером в Інтернет-виданні «Волинське агентство розслідувань», він не має.
«З показань вказаних свідків та матеріалів справи вбачається, що більшість від персонального складу атестаційних комісій становили представники громадськості, щодо яких відсутні відомості про їх вік, освіту, професійні та моральні якості, непритягнення до юридичної відповідальності, а відтак і про здатність об’єктивно та професійно оцінити службову діяльність поліцейських… будь-яких доказів правомірності залучення вказаних представників до процесу атестування поліцейських області суду не було надано», - йдеться у постанові.
Аналізуючи вищезазначені матеріали і докази, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення атестаційних комісій прийняті з порушенням вимог законодавства, оскільки у цих рішеннях, оформлених відповідними протоколами, не зазначено мотивів прийняття саме таких рішень, у них не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє покликання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняті рішення, не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, та яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV (Порядок організації, підготовки, проведення атестування) зазначеної Інструкції, не відповідає поліцейський Ігор Муковоз, а наявними у справі письмовими доказами вказані висновки атестаційних комісій об'єктивно не підтверджені.
Саме тому, суд постановив, адміністративний позов Ігоря Муковоза задовольнити, визнати протиправними та скасувати рішення атестаційної та апеляційної атестаційної комісій щодо Ігоря Муковоза.
То що ж сталося з реформою поліції? Виявилося, що вся реформа – великий картковий будиночок, який розвалюється за найменшого руху. Адже якби творці реформи хотіли б справді її здійснити, то вони підійшли б до неї не просто виважено і професійно. Двох документів – Закону «Про Національну поліцію» та Інструкції № 1465 у такій формі й з таким змістом, які вони є - зовсім недостатньо.
В Інструкції, звичайно, прямим текстом не передбачено вкладення мотивації. Але водночас, у ній же вказано, що керівники всіх рівнів зобов’язані забезпечити атестування на високому організаційному та правовому рівні з додержанням принципу відкритості (крім випадків, установлених законом) та об’єктивності в оцінці службової діяльності поліцейських, які атестуються. Оскільки мотивації прийняття тих чи інших рішень в протоколах немає, то є ймовірність, що рішення приймалися суб’єктивно.
Крім того, більшість членів атестаційних комісій – представники громадськості, до яких немає конкретних вимог. Тож виявляється, що професійні якості посадових осіб, до яких є певні вимоги, можуть оцінювати студенти, підприємці, тобто люди не знайомі з правоохоронною системою. І не просто оцінювати, а вирішують, чи відповідають вони своїм посадам. За цією логікою, школярі можуть оцінювати діяльність і відповідність посади, приміром, Міністра аграрної політики, або ж українці - ставити під сумнів роботу Генсека НАТО, бо Україну туди не приймають.
На жаль, саме такий непрофесійний підхід до реформування державних служб і призводить до розчарувань суспільства у діях влади. Якби реформу автори хотіли зробити життєздатною, вони б зробили таке законодавче підґрунтя, яке б не дозволило жодному суду скасувати результати цієї реформи.
Немає коментарів:
Дописати коментар
ШАНОВНІ ЧИТАЧІ МОГО БЛОГУ!
Візьміть участь в обговоренні публікації. Напишіть будь-ласка свою думку з приводу Вами прочитаного. Внесіть свої пропозиції, побажання. Я завжди залишаю за собою право видаляти висловлювання із вживанням нецензурної лексики і зневаги на адресу авторів та героїв матеріалів.
Щиро дякую!