Реванш «міліції» в судах

Одіозні судді і «дірки» в законах ховають реформу МВС.

У виданні «Тиждень» досліджували подробиці першого вдалого для колишніх співробітників МВС судового провадження, в результаті якого міліціонер поновився на посаді в Нацполіціі.

Незважаючи на встановлений запобіжник обов'язкової атестації, колишні силовики спробували відновитися в правоохоронних органах. До того ж цілком законно, якщо спиратися тільки на нормативно-правові акти. Адже останні виписані таким чином, що залишають чимало дірок, якими при великому бажанні можна скористатися для повернення на роботу.

Так, голова Нацполіціі Хатія Деканоїдзе 7 квітня повідомила про два випадки відновлення міліціонерів, які не пройшли атестацію. На допомогу звільненим прийшли суди, які винесли рішення на їхню користь. Деканоїдзе заявила, що відчуває «реванш міліції». Вже через кілька днів стали відомі імена відновлених правоохоронців: це були заступник начальника Головного слідчого управління МВС Григорій Мамка і старший оперуповноважений з особливо Важливим справах відділу внутрішньої безпеки ПРИ ГУ МВС в Кіровоградській Області Віталій Шкелебей.

Рішення по першому з'явилося 7 квітня , по другому - 17 березня. Таким чином Шкелебей став першим міліціонером, якому вдалося перемогти атестацію і реформу МВС. Фактично він створив прецедент, який може увійти в історію.

«Не розуміє суть реформи»

Шкелебея ніяк не назвеш звичайним працівником міліції. За час кар'єри в органах внутрішніх справ підполковник встиг стати фігурантом скандалу з наркоторгівлею, який активно висвітлювали місцеві і центральні ЗМІ.

Влітку 2014 року співробітники Управління по боротьбі з організованою злочинністю (УБОЗ) в місті Олександрії затримали групу реалізаторів «зілля». Даючи свідчення, один з її членів - Роман Чабан якийсь - прямо вказав на те, що їх діяльність опікали місцеві міліціонери на чолі з тодішнім заступником начальника міськвідділу Олександром Козловським і чотирма підлеглими.

Відео з цією заявою оприлюднили в сюжеті телеканалу «Інтер», присвяченому справі. Крім того, широкому загалу стали відомі слова іншого фігуранта, який розповів, що після викриття своєї діяльності олександрійські міліціонери змусили його давати неправдиві свідчення, щоб перекласти відповідальність за злочини на убозівців, які займалися розслідуванням.

Справу про діяльність злочинного угруповання довели до суду, проте керівництво олександрійської міліції на лаві підсудних не виявилося. Уже навесні 2015 року місцеві ЗМІ повідомили, що Руслан Скляр, один з обвинувачених, назвав імена двох міліціонерів, які змушували його давати неправдиві свідчення. За словами останнього, з обвинувального акта справи зник якийсь Олег Рассоха, який нібито є фактичним організатором угруповання.

Крім того, зазначалося, що саме Рассоха познайомив наркоторговців із заступником начальника відділу внутрішньої безпеки при обласному УМВС Сергієм Дяченко і ще одним співробітником того ж відділу - Віталієм Шкелебеем. Саме ці двоє нібито і надиктували фіктивні заяви, в яких звинувачували у прикритті збуту наркотиків олександрійських УБОЗівців. А ще, за словами затриманого, вони гарантували групі торговців безпеку в подальшій діяльності.

Однак фігурантом провадження про торгівлю наркотиками Шкелебей так і не став. Міліціонер продовжив службу на своїй посаді аж до лютого 2016 року. Тобто, до моменту атестації. Як свідчать її результати, він набрав досить високий бал при комп'ютерному тестуванні - 37 з 60 за загальні навички і 41 з 60 за професійні знання (при мінімумі 25 балів по кожному з критеріїв). Однак співбесіду з представниками атестаційної комісії, яка відбулося 21 січня, у підполковника не склалася. За висновком комісії, Шкелебей не відповідав займаній посаді і підлягав звільненню за службову невідповідність.

«Атестаційна комісія відзначила, що підставами прийняття рішення про невідповідність займаній посаді є така оцінка особистості позивача: нещирий; від прямої відповіді ухилявся; високі корупційні ризики; не бажає змін; з приводу інформації з відкритих джерел не зміг надати розумних пояснень; захищає стару систему; не зміг описати жодного досягнення в роботі; відсутня здатність до змін; не розуміє суть реформи; низький професійний потенціал; ризик неприйняття нових цінностей і стандартів поліції », - йдеться в матеріалах судового провадження.

Шкелебей намагався оскаржувати такий висновок в апеляційній атестаційної комісії, однак 6 лютого вона відхилила скаргу підполковника. За підсумками нової співбесіди характеристика екс-міліціонера майже не змінилася. З 24 лютого він був офіційно звільнений з лав Національної поліції.

Втім, на цьому історія тільки почалася. Для перемоги над реформою знадобилося всього три тижні.

Вже 26 лютого Кіровоградський окружний адміністративний суд (КОАС) прийняв до розгляду скаргу Шкелебея, в якій він попросив визнати протиправними та скасувати рішення атестаційних комісій. Згодом підполковник додав вимогу про скасування наказу про його звільнення з лав поліції. Постанова суду про задоволення позову в повному обсязі, а також про виплату екс-міліціонеру 6 тис. грн. (середній заробіток за час вимушеного прогулу. - Ред.) датовано вже 17 березня.

«Адміністративні суди перевантажені справами про оскарження підсумків атестації. Тому зазвичай з дати подання позовів до початку їх судового розгляду проходить приблизно півроку. Зокрема, для позовів рядових співробітників МВС вони призначені на липень. Однак в разі міліціонерів, які займали керівні посади, від такого подання до розгляду в залі проходить близько місяця, а саме рішення приймають вже через тиждень », - розповів в коментарі Тижню один із членів апеляційної комісії, яка вивчає скарги атестованих міліціонерів.

В опублікованих в Єдиному реєстрі судових рішень матеріалах про розгляд справи Шкелебея є лише одне проміжне рішення. Представнику відповідача (тобто Нацполіціі) дозволили проведення судового засідання 12 березня в режимі відеоконференції. Причиною стало «відсутність належного фінансування витрат прибуття в суд і знаходження представника в місті Київ».

І це рішення є досить цікавим, так як, за словами співрозмовників Тижня, однією з проблем, які в майбутньому з'являться в аналогічних судових справах по атестації, буде належне представлення інтересів Національної поліції. Зараз за це відповідає юридична служба відомства. Однак, по-перше, її чисельності фізично не вистачає для організованої роботи: вже сьогодні в судах тисячі позовів у зв'язку з атестацією. По-друге, серйозним питанням є фінансування цієї служби. По-третє, не всі поділяють думку про необхідність атестації. Частковим виходом із ситуації може бути залучення до справ волонтерів з адвокатською середовища. Така робота зараз йде.

У свою чергу, Шкелебей навряд чи міг поскаржитися на погане представництво в суді. Як стало відомо Тижню, його інтереси на засіданнях відстоював Олексій Флоренко, який ще півроку тому сам був суддею цього ж Кіровоградського окружного адмінсуду. Його призначили на посаду в 2008 році. Суддівство Флоренка мало тривати п'ять років. Однак воно виявилося не безхмарним. Так, колеги з КОАС і Ради суддів адмінсудів України надіслали на адресу Вищої ради юстиції звернення, в яких відзначали систематичне порушення Флоренка Кодексу адміністративного судочинства.

Йшлося про порядок прийняття рішень. Після розгляду ряду скарг ВРЮ внесла подання Президенту про відсторонення Флоренка з посади. Це сталося  18 червня 2015 року. 14 липня його звільнили. Однак «свої люди» у колишнього судді залишилися. Скажімо, як свідчать декларації, в КОАС і надалі працювала дружина Флоренка Олена Петренко. Її, на відміну від чоловіка, 21 жовтня 2015 року ВРЮ рекомендувала для обрання суддею безстроково.

Головуючим суддею у справі про оскарження результатів атестації Шкелебея був Роман Брега. Разом з останнім його розглядали судді Галина Момонт і Любов Хилько. Колегія прийняла фактично два рішення по суті справи. По-перше, позов Шкелебея задовольнили в частині визнання протиправним та скасування наказу про його звільнення з Національної поліції. По-друге, суд закрив провадження в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішень атестаційних комісій.

Суб'єкт владних повноважень

Якщо говорити про друге рішення, то варто відзначити, що українське законодавство побудовано на презумпції винності суб'єкта владних повноважень. У нашому випадку з оскарженням атестації та звільненням це означає: саме відповідач (тобто - Нацполіція) повинен довести, що мав право звільнити людину. А позивач не зобов'язаний доводити, що мав право на продовження служби. У відстоюванні інтересів поліції допомогли свідчення членів атестаційних комісій і залучення їх в якості відповідачів. Однак колегія суддів КОАС своїм рішенням заперечує, що комісії є суб'єктом владних повноважень. А значить, вони не можуть бути відповідачами в судовому розгляді.

«Юридичну силу рішень атестаційних комісій повинен визначати Закон про поліцію, а не Інструкція про порядок проведення атестації. У постанові це роз'яснено. Висновки комісій є лише доказом прийняття рішення про звільнення, тому вони не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути стороною в засіданнях. У той же час поліція і не наполягала на допит членів комісії в якості свідків», - розповів в коментарі Тижню Р. Брега.

У той же час з'явилася ще одна проблема. Діюча Інструкція про порядок проведення атестації не передбачає протоколювання співбесід, їх аудіо- чи відеозапису. Це ускладнює Нацполіціі роботу в судах при оскарженні атестацій. Адже сказане кандидатами під час співбесіди офіційно не документується. І в суді слова міліціонерів фактично протиставляють словами комісії, яка вирішила їх звільнити. На цю проблему акцентує увагу і Роман Брега.

«Суттєвим недоліком процедури атестації є те, що протокол співбесіди не фіксує його повністю (не протоколюються питання і відповіді на них) і не ведеться відеозапис. Тому суд не може оцінити висновок комісії з аналізу відповідей особи на поставлені запитання. Внесення змін до чинного законодавства дозволить продовжити проведення атестації та забезпечить виконання судом обов'язки дослідити висновок атестаційної комісії, засноване на аналізі матеріалів атестації і співбесіди », - зазначив суддя.

Саме таке трактування законодавства призвела до скасування наказу про звільнення Шкелебея.

«Проаналізувавши в сукупності такі матеріали (атестації - Ред.), Суд не виявив доказів, які доводили б, що Шкелебей не відповідає займаній посаді. Глава поліції, як і суд, не мала можливості ознайомитися з ходом співбесіди і оцінити відповіді позивача. Письмові ж матеріали атестації, які суд визнав частково допустимими доказами, які не доводили його професійну непридатність. Таким чином, наказ про звільнення Шкелебея зі служби в поліції є необгрунтованим », - йдеться в постанові суду.

«Незаконна» атестація

У своїй постанові колегія суддів Кіровоградського окружного адмінсуду зробила висновок не тільки про Шкелебей, але і по відношенню до атестації в цілому. Справа в тому, що Закон «Про Національну поліцію» прямо передбачає призначення на посади в ній колишніх міліціонерів в порядку переатестації. Кваліфікацію згідно з ним призначає керівник Нацполіціі, проте Деканоїдзе зайняла свою посаду тільки 4 листопада 2015 року, за три дні до вступу в силу цього закону. Таким чином, провести атестацію в певні нормою терміни було неможливо, а всі колишні міліціонери стали і. о. поліцейських у відповідних підрозділах.

Голова колегії суддів Брега не погодився з незаконністю атестації, прикріпивши свою окрему думку до матеріалів справи.

У коментарі він зазначив: «Кваліфікація колишніх співробітників міліції при прийомі на службу в поліцію є обов'язковою відповідно до системного аналізу вимог Закону України" Про Національну поліцію ". Якщо її не провели з об'єктивних причин (відсутність нормативно-правового акту до вступу в силу закону), то ця вимога закону повинна бути виконана після затвердження Інструкції про порядок проведення атестації. Рішення Національної поліції про прийняття їх на службу без проведення атестації суперечило закону, однак забезпечувало право працівників міліції безперервно працювати і отримувати заробітну плату ».

А поки що кампанія по відновленню звільнених через атестації екс-міліціонерів набирає розмаху. Крім того, що незадоволені результатами співбесід бомбардують суди скаргами, Профспілка працівників органів внутрішніх справ вирішивла опротестувати в Окружному адміністративному суді Києва наказ про атестацію як такову. Цікавий і той факт, що розглядають скаргу судді, які свого часу відновили на службі одіозного міліціонера Мамку.

Перше засідання у справі вже відбулося, після чого суд взяв перерву на два місяці. Якщо рішення адмінсуду буде позитивним для профспілки, це створить можливість для всіх атестованих відновитися в органах, маючи його на руках. Тобто замість десятка дірок, які можна використовувати для обходу атестації, утворюється одна велика, яка буде давати можливість незадоволеним екс-міліціонерам повертатися до органів. Що, в свою чергу, зведе нанівець спроби реформувати правоохоронну систему в Україні.

http://vhoru.com.ua/24337-revansh-militsii-v-sudah/